Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Преподобний Федір, князь Острозький
Видатні діячі
Преподобний Федір, князь Острозь...

Інше





Владислав Домінік Заславський-Острозький (лат. Dux in Ostrog et Zaslaw Vladislaus Dominicus, пол. Władysław Dominik Zasławski-Ostrogski) (*1616, Заслав — † 5 квітня 1656, Старе Село ) | Друк |
Читальний зал - Видатні діячі Волині

— князь Владислав Домінік на Острозі Заславський граф на Тарнові гербу Баклай, 2-й Острозький ординат (1621 - 1656), коронний конюший (з 1636), луцький (1639 - 1656), перемиський, долинський[1] староста, сандомирський воєвода (1645 - 1649), краківський воєвода (1649 - 1656).

Відомостей про дитинство та юність Владислава Домініка, його освіту і починання залишилося не так вже й багато. Малолітній князь знаходився на опіці батька Олександра Янушовича Заславського. На початку XVII століття Владислав Домінік сплатив найбільшого в Речі Посполитій податка - 2097 золотих та 15 грошей. 1631 року князя зараховано до числа спудеїв Краківської академії. Вірогідно його вихователем був львівський міщанин, ерудит, медик, письменник і перший офіційний історіограф академії Ян Петрицій.

Джерело XVIII століття розповідає, як князь вирішив позмагатися за руку дочки великого коронного канцлера Томаша Замойського, Ґризельди з Яремою Вишневецьким. Вишневецький так згадував ту оказію:

Мало не побилися кілька разів (...) Князь Острозький з виду був гарний, молодий, білолиций але тендітний, на перший погляд нездалий, чорнявенький, зростом курдупель (...) станом ладний, огрядний, схильний до повноти. Князь намовляв жінок і паній, щоб мене ганили, а його вихваляли (...)

На історичній сцені ці двоє зустрічалися ще не раз. В хронологічному порядку перший цікавий епізод відноситься до 1630 року, коли Владислав Домінік і Ярема Вишневецький були найбільшими латифундистами Київщини, а отже, як і на Волині сусідами. Вдруге ми зустрічаємо наших героїв на чолі численних почтів, що в'їжджали до Варшави на сейм 1639 року в розпал "сеймової війни" за старосвітські титули руських князів.

Владислав Домінік мав у розпорядженні доволі велику надвірну ґвардію. Так у поході 1646 року проти татар брав участь загін князя чисельністю 800 вершників, а в операціях під Дубном проти повстанських військ Богдана Хмельницького 1649 року, діяли 12 княжих корогов, тобто бл. 1200 вояків. В 1640-х роках Владислав Домінік надсилав для охорони костянтинівських ярмарків, корогву найманої піхоти. Надвірна ґвардія князя на 2/3 була укомплектована саме найманцями, судячи з прізвищ німецького походження. Інша частка складалася з шляхтичів осілих на княжих володіннях під умовою збройної служби. Зокрема шляхтичі-васали Степанської волості на Волині загальною чисельністю 15 родин, зобов'язувалися виставляти в разі потреби 23 вершники. Щодо національного складу, до військових загонів Владислава Домініка належали також татари, з полонених, оселених на княжих землях. Татари мешкали у Костянтинові (60 татарських дворів у 1620 році), Дубному, Заславі й ін. До смерті князя (†1656) надвірним військом Заславських командував Криштоф Корицький (†1677), генерал-майор коронного війська. Відомо також, що Владислав Домінік користався з послуг капеланів - оо. Паулінів.

Витрати на харчі на дворі князя становили 700 золотих на тиждень. Протягом семи днів споживалося поміж іншого 5 волів, 10 телят, 15 баранів, 20 поросят i 50 курчат.

За підтримки канцлера Єжи Оссолінського, на конвокаційному сеймі (липень-червень 1648) Владислав Домінік був обраний реґіментарем. На час обрання князь Заславський не мав жодного військового досвіду, натомість учинив гучний бенкет, який коштував стільки як середньорічний дохід зем'янина. Вдруге витратився стільки ж на спеціально запрошений королівський оркестр, який підігравав переговорникам. Єдина вичинка, яку до того часу здійснив, був збройний наїзд на помираючого у Ряшеві тестя, сандомирського каштеляна Миколая Ліґензу.

Власне Владиславу Домініку, як головному реґіментарю, випало нездале командування, внаслідок якого сталася одна з найганебніших поразок польського війська на межі Поділля і Волині 23-24 вересня 1648 року в битві під Пилявцями. За пухку статуру і зніженість Богдан Хмельницький саркастично назве його Периною.

Князь Заславський брав також участь у битві під Берестечком (1651). В часі ІІ північної війни 1655-1660 залишався вірним королю Яну ІІ Казимиру Вазі. Приготував до оборони від шведів Перемишль.

Серед усіх неозорих володінь Владислав Домінік (був дідичем 283 поселень) обрав за помешкання замок у Старому селі, що знаходилося на Берладській дорозі недалеко Львова, збудований в 1584 - 1589 роках кн. Василем Костянтином Костянтиновичем Острозьким (*1524/25 - †1608). У 1642 році Владислав Домінік розпочав будівництво нового замку, який знищили козацькі війська гетьмана Богдана Хмельницького в часі облоги Львова (26 вересня - 26 жовтня 1648 року). Водночас гетьман, як свідчить його кореспонденція, запевняв князя щодо недоторканності його маєтностей і навіть видав окремий універсал, який забороняв козакам нищити маєтності князя Владислава Домініка Заславського-Острозького. У 1649 році розпочалося нове будівництво, яке завершилося у 1654 році спорудженням грандіозного замку, що вже 1674 без проблем витримав облогу турків. Тут, у Старому Селі, князь і помер 5 квітня 1656 року. Похований в Тарнові.

Був знавцем і меценатом мистецтва, мав багату бібліотеку. Залишив по собі 1 мільйон 450 тисяч золотих боргів.

Владислав Домінік був двічі одружений. Вперше з Софією Ліґензянкою - 1634. Вдруге з Катажиною Собеською - 1650. Мав трьох дітей: Олександра Януша (*1651 - †1682), Теофілу Людвіку (†1709), Евфрузину († до 1656).

 Владислав Домінік Заславський-Острозький [Електронний ресурс] // NEKROPOLE [сайт]. - Режим доступу: https://nekropole.info/ua/Vladislav-Dominik-Zaslavskij-Ostrozkij (дата звернення: 05.12.2017). - Назва з екрана.