Новини
Науковці Дубенщини запрошують до участі в науково-краєзнавчій конференції
Державний історико-культурний заповідник м. Дубно з нагоди 250-річчя запровадження у Дубні контрактових ярмарок проводить наукову конференцію присвячену історії торгівельних відносин і культурних зв’язків в Україні. Захід заплановано провести у вересні 2024 р. у Дубенському замку.
Передбачається розгляд наступних напрямків досліджень:
1. Розвиток торгівельних звʼязків та культурний обмін у давні часи;
2. Торгівля і культурні звʼязки у період Русі-України;
3. Розвиток торгівельних відносин в українських містах у литовсько-польську добу;
4. Торгівля та міжкультурні комунікації в українських містах у ХІХ–ХХ ст.
5. Музейні колекції, як джерела до вивчення історії торгівельних зв’язків;
6. Контрактові ярмарки у Дубні та їх історичне значення для розвитку міста;
7. Життєписи видатних особистостей, які повʼязані із контрактовими ярмарками;
8. Туристичні маршрути і популяризація історико-культурної спадщини повʼязаної із торгівлею в Україні;
9. Бізнескультура, маркетинг, фандрейзинг в умовах сучасного стану збереження історико-культурної спадщини.
Інформаційний лист знаходиться за посиланням:
Новини
Наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність»
У червні 2024 року на базі Волинського краєзнавчого музею відбудеться VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність», присвячена до 95-річчя Волинського краєзнавчого музею та до 75-річчя Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.
Для обговорення пропонуються наступні теми:
- Волинський краєзнавчий музей та Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки в історії українського музейництва;
- Олена Пчілка: постать на тлі епохи і сучасності (до 175-річчя від дня народження);
- особистості в історії музейної справи на Волині;
- формування та диджиталізація Музейного фонду України;
- музеї у збереженні та інтерпретації культурної спадщини.
Заявки на участь у конференції необхідно подати до 1 червня 2024 року.
Джерело: Волинський краєзнавчий музей
Новини
8 випуск «Краєзнавчих нарисів з історії Кременеччини»
У Волинському ліцеї імені Нестора Літописця відбулася презентація 8-го випуску «Краєзнавчих нарисів з історії Кременеччини». Усім присутнім поціновувачам історії рідного краю та друкованого слова директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук подякував за популяризацію рідного краю та розповів про перспективи розвитку краєзнавства на Кременеччині.
У виданні подана пізнавальна інформацію про життя єврейської громади у період хвороб та епідемій, пісенний фольклор та шлюби на межі ХІХ–ХХ ст. на Кременеччині.
Один із примірників збірника автори передали до фондових колекцій Кременецького краєзнавчого музею.
Джерело: Кременецький краєзнавчий музей
Визначні події
Зоріан Доленга-Ходаковський (Адам Чарноцький) – польський фольклорист, етнограф, археолог : 240 років від дня народження
4 квітня 2024 року виповнюється 240 років від дня народження Зоріана Доленги-Ходаковського (Адам Чарноцький) – польського та українського фольклориста, етнографа, археолога.
Народився Адам Чарноцький 4 квітня 1784 року в селі Гайна, неподалік містечка Несвіж Новогрудського повіту Новогрудського воєводства Речі Посполитої, (нині Мінська обл., Білорусь) в шляхетській родині Якуба Чарноцького. В 1800 році закінчив Слуцьке повітове училище. У 1812 році під іменем Зоріана Любранського брав участь в наполеонівських походах у складі французької армії. Згодом звільнився з військової служби і, щоб не бути відданим уряду Олександра І, 1814 року поселився в Україні. Відтоді назавжди змінив своє справжнє ім’я – Зоріан Доленга-Ходаковський. Саме під цим псевдонімом він увійшов в історію слов’янознавства. Того ж року переїхав до Кременця. Там чотири роки працював у бібліотеці Вищої Волинської гімназіх та у приватній бібліотеці Тадеуша Чацького. Впродовж 1816–1817 років наполегливо і невтомно збирав усну народну творчість, музично-пісенний фольклор Галичини та Волині. У 1817 році на короткий час вибрався з Кременця до Польщі, а на початку 1818 року відвідав Перемишль, де вивчав архітектуру міста, мандрував навколишніми українськими селами Надсяння, збирав фольклорний музично-пісенний матеріал.
Зоріан Доленга-Ходаковський один із засновників української фольклористики. В 1814–1819 рр. подорожував по Україні, а також Півдні Білорусі та Польщі, збирав і записував народні пісні, казки, повір’я, загадки, обряди, звичаї, намагаючись знайти відповідь на питання щодо етногенезу слов’ян (слов’янської спільності та прабатьківщини слов’ян) і давньої слов’янської історії та культури. Видав працю «Про слов’янство перед християнством». Описав багато городищ і курганів у Галичині, на Волині й Поділлі. На матеріалах розкопок прагнув розробити теорію про єдність праслов’янської культури. Із збірника Зоріана Ходаковського користувалися Микола Максимович, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Володимир Гнатюк. В їхніх виданнях записи пісень були опубліковані лише частково. Більшість зібраного матеріалу, зберігалися в рукописах та копіях. Із записів збирача нині відомі лише три збірки — два писані латиною, один — російським правописом початку XIX століття.
29 листопада 1825 року на 41 році життя раптово померає Зоріан Доленга-Ходаковський.
Література
Зоріанъ Доленга-Ходаковській // Папинъ А. Н. История русской этнографии / Папинъ А. Н. – С.-Петербургъ : Типографія М. М. Стасюлевича, 1891. – Т. 3 : Этнографія малорусская. – С. 38–87.
Ошуркевич О. Ф. Зоріан Доленга-Ходаковський і Волинь / О. Ф. Ошуркевич // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волин. іст.-краєзн. конф., 11-13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 57–58.
Нові надходження
2024-04-15 15:45:25
Дмитренко А. Стовбихва: виселене село в джерелах усної історії
Дмитренко А. Стовбихва: виселене село в джерелах усної історії / А. Дмитренко // Краєзнавство. – 2019. – № 4. – С. 15–32.
Анотація: У статті висвітлюються основні події з життя села Стобихва Камінь-Каширського району Волинської області та його мешканців у ХХ столітті. Проаналізувано фактори, які спричинили трансформацію Стобихви від містечка до вмираючого населеного пункту із застосуванням методу усної історії. З’ясовано основні причини руйнування села Стобихва у ХХ столітті.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
2024-04-15 15:42:44
Яцечко-Блаженко Т. В. Місто Кременець в працях XVII – першої половини XX ст.
Яцечко-Блаженко Т. В. Місто Кременець в працях XVII – першої половини XX ст. / Т. В. Яцечко-Блаженко // Острозький краєзнавчий збірник : наук. зб. / Держ. іст.-культ. заповід. м. Острога, Острозьке наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. кн. Острозьких. – Острог, 2013. – Вип 6. – С. 124–127.
Анотація: У статті подано окремі аспекти історії Кременця крізь призму праць українських та зарубіжних дослідників. Загалом дослідниками XVII – пер. пол. XIX ст. було накопичений досить грунтовний матеріал і вирішені або поставлені окремі питання стосовно історичної топографії міста.
Джерело: Волинський національний університет імені Лесі Українки
2024-04-15 15:18:40
Миненко Ю. Штрихи до портрета автора «Ляменту міщан острозьких 1636 року»
Миненко Ю. Штрихи до портрета автора «Ляменту міщан острозьких 1636 року» / Ю. Миненко // Слово і час. – 2016. – № 9. – С. 92–96.
Анотація: У статті розглядається питання автора «Ляменту міщан острозьких 1636 року», останнього твору острозького літературного кола кінця XVI – першої половини XVII ст. Досліджено, якого походження був автор твору, коли міг навчатися в Острозькій академії, чи був це його єдиний твір.
Джерело: Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
2024-04-15 15:07:31
Скакальська І. Життєпис Семена Жука: public history
Скакальська І. Життєпис Семена Жука: public history / І. Скакальська // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки. – 2023. – Вип. 34. – С. 54–58.
Анотація: У статті проаналізовано роль публічного дискурсу щодо промоції імені Семена Жука. Це допоможе з’ясувати, по-перше як використання Public History, сприятиме популяризації його діяльності. По-друге, який вплив має публічна історія на суспільство, на прикладі поширення інформації про Семена Жука. Зокрема, через онлайн комунікації, музейні експозиції, публічні лекції для широкої аудиторії. По-третє, С. Жук був знищений більшовиками, як і тисячі сучасних українців, а його ім’я надовго було забуте. Інструментами публічної історії маємо популяризувати своє минуле.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
