Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Свято-Троїцький жіночий монастир (м. Корець, Рівненської обл.)
Пам'ятки
Свято-Троїцький жіночий монастир...

Інше





Жобрин, Рівненський район, Рівненська область | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки

Жобрин

Рівненський район

Рівненська область


Уперше Жобрин згадує акт 1537 року. У ньому сказано, що до «Пустуйна» відійшли ґрунти «Жобриня» як маєтність князів Острозьких. Реєстр «податкового побору» за 1577 рік відносить «Жебринь» до Берестечка. Там же згадується «Жебринський став». У 1588 році «Жебрин» відходить до Клеваня, і Юрій Четвертинський платить від нього за 4 «дими», 5 «городень». Грамота 1648 року засвідчує в «Жебрине» 70 дворів, 520 селян. Основу герба складає геральдичний щит, верхня частина якого прямокутна – малинового кольору. У середній частині — срібний лапчастий хрест. Срібний лапчастий хрест на малиновому полі підкреслює історичну належність села Жобрин до Волинських земель. Хрест є символом життя, належності до християнського світу. Малиновий колір означає хоробрість, мужність. Під ним зображено колесо водяного млина на хвилях, над ним обабіч по червоному грону калини з зеленими листочками на жовтому полі. Жовтий колір вказує на сільське господарство. Водяні млини на жовтому полі свідчать про традиційний розвиток сільського господарства на території. І до тепер в центрі села знаходиться водяний млин, який вже не працює. Калинові грона – символ краси, щедрості, родючості, любові до рідного краю. Також на території села є санаторій «Червона калина». Кожна хвиля синього кольору: символізує річки які оточують село Жобрин, а саме Горинь, Стубла та Путилівка. В нижній частині щита під хвилями зображено рибу (окунь) на голубому фоні. Риба символізує багаті водні ресурси. Щит обрамлений вохристим декоративним картушем та увінчаний територіальною короною, яка вказує на приналежність герба саме лісовому району (із зубцями з листків дерев). Там, де Стубла неподалік Горині формує гирло, у міжріччі, мов на острівку, розмістилось найпівнічніше село району Жобрин, яке зараз має понад 320 дворів, більше 1000 мешканців. Неподалік діє санаторій «Червона калина». Вперше Жобрин згадує акт 1537 року. У ньому сказано, щодо «Постуйна» відійшли грунти «Жобриня» як маєтність Острозьких. Запис 1570 року констатує, що в «Жобрине» вводиться податок за «боброві гони». Зате не береться мито від трактового шляху. Реєстр «податкового побору» за 1577 рік відносить «Жобринь» до Берестечка, і від нього пані Хведора Дзялинська платить за дві "дими", дві "городні". Там же згадується «Жебринський став». У 588 році «Жебрин» відходить до Клеваня, і Юрій Четвертинський платить від нього за 4 «дими», 5 «городень». Чотири роки опісля Луцький староста Олександр Гіронський дає пану Янушу Заславському містечко Жуків з належними до нього селами, серед яких називається і «Жебринь». Грамота 1648 року засвідчує в «Жебрине» 70 дворів, 520 селян. У 1715 році возний Клеваня уклав скаргу на «жебринских крестьян» за те, що вони своїми стоками спричинили прорив греблі водяного млина. Рік пізніше зафіксована пожежа «жебринского двора». За даними 1889 року «Жобрин»-«деревня», єпархіально приналежна до Дюксина. Церкву тут споруджують лише в наші дні. Таким чином, нинішній Жобрин колись іменували ще Жебрин. За народною оповіддю, Жобрин від того, що тут першим осів жорстокий вельможа, якого прозвали Обрином. Одного разу із засідки на нього напали, розлючені за вчинені звірства, селяни й міцно побили. А по часі роздалась чутка: «Нема вже Обра: його доконала жебра» З того часу місце, де зараз село, стали називати Жебра, а потім Жебрин. У Жобрині крім Горині, Путилівки, Стубли, є ще річечка Іловиця. Вона пересихає, зникає, і лише навесні дає про себе знати. Її назва увібрала слово іловий, мулистий, бо дно річки вкрите тонкою каламуттю сірого кольору -"ілом". Жобрин знає інші водні об 'єкти : Рудянка «струмок з рудим кольором води», Кеоса (Фоса) – «викопаний ставковий рів», Неводище – «штучне водоймище, створене в 1950 році й назване за іменем урочища», Жаба – «мілка водойма, де масово квакали жаби», Стависько - «колишня заболочена мокрота, на місці якої був став, утворений ніби внаслідок провалу грунту», Трясовина – «нині осушений сінокіс на бувшій драговині», Гусячий острівець – «петлевидне прибережжя Путилівки-улюблене місце гусей», Ставок – «рибна тоня, яка живиться водами безіменного потоку», Біла криничка – «джерело з білим дном і незамерзаючою водою». За довідником 1947 року до Жобрина належав хутір Троянівка. Його назва від засвідченого з XI століття імені людини Троян – «міфічна істота, божество язичників». Була й осада Цуманка, де осіли переселенці з околишнього містечка Цуманя. Тепер це куток села, як і Новоселівка, набережна, Шлях. Окрасою села є санаторій «Червона Калина» У селі шанують і пам’ять загиблим, тому в центрі села встановлено пам’ятник «Воїнам УПА». В селі завжди затишно, та охайно. Постійно проводяться різні заходи та свята. На сьогоднішній день населення села складає 808 чоловік.

***

Історія та легенди сіл Рівненського району / упоряд. М. Бендюк. – Острог, 2012. – С. 163-167.