Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Водонапірна башта, 1896 р. 1898 вул. Пушкінська, 24 м. Житомир
Пам'ятки. Житомир
Водонапірна башта, 1896 р. 1898 ...

Інше





Мартинівка, Рівненська область, Рівненський район | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки

Мартинівка

Рівненська область

Рівненський район


За 3-4 кілометри на північний захід від села Дібрівки розмістилось село Мартинівка, в якому зараз нараховується понад 60 дворів, 120 мешканців. Перші відомості про Мартинівку виринають з 1872 року. Тоді вже утверджуються забудови чеських переселенців, земельні наділи котрих сягали в основному 12 гектарів. За актами 1884–1886 років «Мартиновка», а подекуди «Марціновка» мала статус колонії на 40-50 дворів з адміністративною підпорядкованістю Грушвиці. Займаючись рільництвом, тваринництвом, деревообробним промислом, мартинівці вирішували свої громадсько-побутові проблеми на «сходках». Так в 1887 році ухвалено – укріпити дороги, містки, водостоки. Запис 1889 року згадує Мартинівку, де поблизу «Тарновой гури» (Тернової гори) пограбовано проїжджаючого крамаря. З цього приводу в колонію прибули волосні слідчі для допитів. Коли після Другої світової війни чехи з Мартинівки вибули, їх місце зайняли околишні поселенці, що були на правах хуторянців десь до 1959 року. Назва Мартинівка від імені Мартин, що з латинського «войовничий». Її мають ще 25 поселень України. Окремі з них у колишньому звучанні Марцинівка, Марцеліна, Марцелівка, тощо відходили до колоніальних поселень. Жаль, що не виявлено свідчень, чи існувала Мартинівка до чеської колонізації, чи мала вона під такою назвою хоча б статус урочища. Маємо лише основний здогад дворовецьких старожилів, ніби в минулому Мартинівкою тут називали дубовий гай, належний власнику Мартовичу. Інші кажуть, що в тому гаю були забудови Мартина. І оскільки знаходились біля шляхового тракту, казали: «Там коло Мартина». А коли двір Мартина згорів, це місце стали називати Мартинівкою. Кажуть, що на той час поселення мало лише 5 невеликих садиб, розкиданих на яристих висотах.

***

Історія та легенди сіл Рівненського району / упоряд. М. Бендюк. – Острог, 2012. – С. 249.