Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Чашка з блюдцем. Корець. Біля 1815 р.
Етнографія Волині
Чашка з блюдцем. Корець. Біля 18...

Інше





Углище, Рівненський район, Рівненська област | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки

Углище

Рівненський район

Рівненська область


Село Углище нараховує нині понад 100 дворів, 340 мешканців. З півдня Углище підходить до гирла р. Путилівки, а з північного сходу прикривається петлевидним руслом річки Стубелки, яка звідси прямує до Горині. Як урочище Деражного, де схоплені "своевольные из сотни Лободы», Углище під іменем «Углищи» згадує акт 1596 року. Тоді ця земля належала до власності князя Юрія Чарторийського, а потім до Пронського, Острозьких. У 1603 році проведено реєстр земляних угідь села Деражного, у якому є і такі рядки: «А от Углищи граница идет вниз по Горыни к новому мосту на Дюксин». За даними 1654 року «имение Углище» мало 27 дворів, 3 ставки, смолярню, пасіку в «лесу Дубище». Акт 1656 року згадує якийсь «углищанський прибой», де в'язали лісосплавні плоти. На картах початку ХУІП століття село фіксують під іменем «Углищи», «Углища», «Углище», а один раз (за 1846 рік) Углы». Подібно й на поземельних планах, планшетах, ескізах обміру земель, лісів. Під кінець XVIII століття «деревня Углищи», що за 3 версти від Деражного, нараховувала 35 дворів, 197 мешканців. Довідник 1947 року трактує Углище селом із власною сільською Радою. Назва Углишце за кінцевим "іаце" відходить до вторинних формувань від ймовірно первісного "Угли" з нашаруванням ідеї «поселення в околиці кутового простору, сформованого, очевидно, природними реаліями місцевого рельєфу на фоні водних артерій, надболітних висот, зарослів». Слово угол є говірковим, багатозначним. Це, наприклад, згин, перелом прямого, коліно, лікоть, виступ на одній грані, трикутна форма території, пристанище, закавулок. А російське «угловатий» - це, крім іншого, стосовно людини «суворий, незграбний, недотепний чоловік». Можливо на такій основі розвинулись прізвища типу Углик, Углюк, Угло, Угленко. Народне осмислення Углища різне. Найтиповішою є думка, що назва відбиває поняття «клиноподібні закутки», які важко освоювати для господарських потреб. Тут, мовляв, спочатку на тих «закутках» в «обіймах» боліт, мокрот лише косили й зрідка пасли. Виявлено й один натяк, що назва села від прізвиська горбатого чоловіка Углика. Отже, Углище, швидше за все, символізує якусь негативну прикмету місцевості на тлі клиноподібних форм угідь через їх візуальне сприйняття. Більш очевидно, що Углище від однойменного урочища, яке спочатку могло мати назву угли.

***

Історія та легенди сіл Рівненського району / упоряд. М. Бендюк. – Острог, 2012. – С. 168.