Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Волинська область
Етнографія Волині
Волинська область

Інше





Рубче, Рівненський район, Рівненська область | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки

Рубче

Рівненський район

Рівненська область

 

Село підпорядковане Городоцькій сільській раді. Дворів – 80. Населення – 226 осіб. Розташоване 15 км від Рівного, вздовж високого берега Горині.

Село, як майно Іванової Чарторийської, належне Клеванському замкові, згадується в акті від 1577 року. В інвентарі 1592 року сказано, що від річки Горині до села Рубче розмістилась дубрава. У акті від 1607 року згадуються Рубчанські береги, де сходилися межі мисливських угідь у напрямку села Суська. У 1651 році рубчанські селяни мали каральний загін для розгрому поміщицьких маєтків, мав назву «рубчанський сход». На картах 1772 року та кінця ХІХ століття поселення іменують Рубча, яке мало статус села, єпархіально приналежної до села Караєвичі та нараховувало: дворів – 29, населення – 189 осіб. За переписом 1911 року до великої земляної власності поміщика Рогальова належало 465 десятин.

Назва Рубча та Рубче пов’язане з дієсловом рубати, точніше з похідним від нього словом рубка, яким символізували місце зрубу лісу. Отже за цією версією означало поселення Рубка, аза іншою – оселю в околиці урочища Рубка До Рубчого відносили 4 хутори: Іванівка (Янівка), Комарівка, Стара Павлівка, Казимирівка. Їх назви утворені від імен, прізвищ людей. Знають ще назви інших місцевих об’єктів: Копань, поле неподалік саджалки; Цимбали, болото, сінокіс, над якою підвісна доріжка, закріплена на дротах; Корчунок, поле на місці викорчуваного лісу; Завир’я, сінокіс на другому боці річки, де вирувала вода та інші.

На окраїні села стоїть початкова школа, збудована ще в минулому столітті поміщиком Дітківським, який мав тут на високому краю села невеликий двір, частково збережений до наших днів. Поміщик славився добрим, шанобливим ставленням до простих людей, приклав чимало зусиль, щоб залучити селянських дітей до науки. Його зусиллями здобули освіту діти тутешніх хуторів Янівки, Мар’янівки де теж були початкові школи, про що свідчать описи місцевості волинського воєводства Рівненського повіту за 1934 рік, а також звіти цих шкіл про успішність у І чверті 1940/41 навчального року Народному Комісаріату освіти. Відповідно до останнього документу у Рубчанській початковій школі на той час навчалося 108 дітей, у Мар’янівці та Янівці – відповідно: 56 і 86 дітей. Нині у школі навчається 13 дітей у 4 класах, з яким працюють 2 вчителі.

З початком будівництва хімічного комбінату(тепер ВАТ «Азот») навколишні села в тому числі Рубче разом з прилеглими до них хуторами Янівкою, Павлівкою, Мар’янівкою та Казимирівкою були приречені на повне знесення. Жителів цих сіл примусово виселяли.

***

Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. – К. : Голов. ред.УРЕ АН УРСР, 1973. – С. 474.

Пура Я. О. Край наш у назвах. Ч. 2 / Я. О. Пура. – Рівне, 1991. – С. 83–84.

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся / О. Цинкаловський. Т. 2 : Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. – Вінніпег,1986. – C. 32.

Історія та легенди сіл Рівненського району / упоряд. М. Бендюк. – Острог: Нац. ун-т "Острозька академія", 2012. – C. 119–121.

Костюк О. Вічний причал : історико-краєзнавчий нарис / О. Костюк // Слово і час. – 2005. – 1 квіт.–15 квіт.

Войтович В. М. Пересопниця. Рівненський край: історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : В. Войтович, 2011. – С. 512–515.