Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Свято-Різдво-Богородичний храм
Пам'ятки
Свято-Різдво-Богородичний храм...

Інше





Обарів, Рівненський район, Рівненська область | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки

Обарів

Рівненський район

Рівненська область


При автотрасі Рівне – Клевань серед висот, низин, ярів, пронизаних кількома струмками, що відливають став, формуючи після себе річечку Живець, простягалось на кілометри село Обарів, яке нараховувало наприкінці ХХ ст. 745 дворів.

Перші відомості про Обарів маємо з 1463 року. Тоді «имение Обаров» отримує князь Солтан. В акті 1478 року є запис: «достался дєвєру моєму… Городок, а к двору приселки и селища: Бєгонь… Обаров». У 1491 році село згадується: «Я Василий Волчкович из братом своим Львом… вызначаем… штож продали єсмо князю Костєнтину…Острозкому… землю пустовскую (О)барицкую». Там же називається і «Обарицкий лес».

Опис Луцького замку 1545 року називає «городню архимандрита киевского с. Обарова» як маєтність Києво-Печерського монастиря. Акт за 1593 року фіксує нові повинності «обарицких крестьян», а два роки опісля «Обаров» з приналежним до нього «селищем Лобковщина» стає підвладним Никифорові.

Під час Визвольної війни 1651–1652 рр. діяв при «Обарове» збройний загін каральної сотні Водоноса, а в 1681 році королівська комісія «имення Обарова» приймає ухвали про надання привілеїв уніатам.

Мандат короля Августа ІІ від 1712 року містить вимогу притягнути до суду каштеляна Францішка Ледухівського за самовільне присвоєння дарованого Юрію Винницькому «Городка и Обарова».

За даними 1889 року «с. Обаров, волости Ровенской» освятило побудовану в 1781 році церкву Покрови Пресвятої Богородиці, де зберігалися цінні стародруки, копії метричних книг з 1783 року.

У 1911 році «Обарово», яке нараховувало 76 дворів, 905 чоловік, переходить до Святополка Четвертинського.

У 1973 році в Обарові було 491 дворів, населення – 1693 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Ставки. В Обарові був організований радгосп «Здобуток Жовтня». Допоміжні підприємства – пилорама, цегельний завод, млин. В селі працювала восьмирічна школа (242 учні, 6 вчителів). На фронтах Другої світової війни з ворогом воювали 91 житель села, з них загинули – 54.

У селі Обарів на 2014 рік проживає 2927 чол. В селі працює загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Поблизу села виявлені поселення доби бронзи, а також поселення та курганний могильник часів Київської Русі.

Особову назву Обар (Обара) пробують виводити з давньоруського Осябор в значенні «Нехай осягає боротьбу!».

Менш ймовірні для Обари інші зіставлення: обара – «попечений окропом»; обар (польське) – «медоносно», що ніби з обвара «обварити»; обарок – «валок»; обарить (російське) – «зробити боярином»; обара (опара) – «тісто».

За народними переказами Обарів колись називали Оборів, оскільки був оснований там, де панські обори «загороди, загони для худоби».

За іншою легендою жив один пан, який дуже пишався своїм селом: чи то краса села його причарувала, чи так уже кріпаки годили. Але село не мало назви, ніхто ніколи ніяк його не називав, але всі знали: «Отам за ровом».Ось в один погожий день пан приїхав зі своїм другом – паничем, щоб той погостював у нього, чи то похизуватися своїм селом перед ним. І як був здивований і вражений пан, коли його товаришеві сподобалося не село, як рів, і саме цей рів став першим поштовхом до виникнення назви села.

Вражений глибиною рову, його страшною якоюсь силою, пан не бачив села: «оба, оце так рів!» - було таким перше враження. Так і з’явилась назва села Обарів.

Багато років служить Богу і людям православна церква у селі Обарів. Церква в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці побудована була в 1781 р. на кошти прихожан. Дерев’яна на кам’яному фундаменті. В 1870 р. покрита бляхою. При ній, нова на кам’яному фундаменті дзвіниця. Копії метричних книг зберігаються з 1783 р., а сповідальні відомості з 1800 р. Опис церковного майна, зроблений у 1810 р. свідчить, що церкві належало чимало землі: садиба з городом – 1 десятина і 1,450 сажнів, орної – 30 десятин, сінокосу – десятин і 1,441 сажнів, лісу немає.

Священник мав досить старий будинок і господарські будівлі. За службу він отримував 300 рублів, а дяк – 50.

Священик Валентин Середа був хорошим настоятелем, вихователем для людей села. Обарівці цінили його любов, повагу до Бога і до них. За власні кошти отець Валентин влаштував недільну школу, де й сам наставляв підростаюче покоління, вважаючи, що Бог повинен займати перше місце в житті та серці людини. Хрестячи новонароджене немовля, він не тільки звершував більше молитов і цікавився нею на протязі її життя. Він ніколи не відмовляв людям у їхніх потребах, звершував молитви, наставляв, допомагав. Своє життя він повністю присвятив церкві і служінню Богу і людям.

14 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці в Обарові престольне свято.

***

Історія та легенди сіл Рівненського району / упоряд. М. Бендюк. – Острог : Нац. ун-т "Острозька академія", 2012. – С. 130–132.

Костюк І. До історії Покровської церкви в селі Обарів / І. Костюк // Матеріали студентської наукової конференції : квіт.-трав. 2010 р.: наук. зб. – Рівне : НУВГП, 2010. – Вип. 5. – С. 136–137.

Обарів // Історія міст і сіл Української РСР : в двадцяти шести томах. – К. : Ін-т історії АН УРСР, 1976. – Т. Ровенська область. – С. 517.

Обарів // Пура Я. Походження назв населених пунктів Ровенщини. – Л. : Світ, 1990. – С. 51.

Пащук І. Монета 1893 року [австро-угорська грошова одиниця знайдена в с. Обарів Рівненського р-ну] І. Пащук // Вільне слово. – 2003. – № 61/ 6 серп./. – С. 8.

Ричков П.А. Реставрація на Волині: історія та сучасність / П. А. Ричков // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: зб. наук. прац. – Рівне : НУВГП, 2007. – Вип. 4 (40), ч. 2. – С. 326–332.