Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Історичний музей м. Володимир-Волинський Волинська область
Пам'ятки
Історичний музей м. Володимир-Во...

Інше





Ставки, Рівненський район, Рівненська область | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки

Ставки

Рівненський район

Рівненська область

 

За 3 кілометри на захід від Обарова в пониззі і пологих висот смугастої улоговинки простяглось село Ставки, яке зараз нараховує понад 170 дворів.

Перша письмова згадка про село має місце у грамоті Великого князя Литовського Вітовта, яка була написана 2 липня 1396 року в Луцьку.

Акт 1599 року згадує Ставки як маєтність городоцького «ключа», де формувалась осілість лісничого. Про це сказано так: « а от ручья идет дорога в имение Ставок, где двор лесника ». Рік опісля інвентар Обарова називає серед іншого тутешній присілок «Ставок», що, ймовірно, так чи інакше стосується села Ставки. У 1681 році «Ставки» (зрідка – «Ставок») неодноразово документується як поселення, що відійшло до уніатів. Виходить, Ставки колись ще іменували Ставок. Кажуть, із-за того, що спочатку при Холодному Струмку діяв лише один ставок. А коли були створені ще два ставки, почали це місце іменувати Ставки. Потім, мовляв, така назва утвердилась за селом, але одне з урочищ ще довго іменували Ставок.

З 1713 року поселення виступає лише під назвою «Ставки». У наступному 1714 році акти сповіщають про спорудження церкви Святого Михайла, яку, до речі заново відбудували на місці зруйнованої.

В кінці ХІХ ст. було там 44 доми і 398 жителів, церква дерев’яна, у 1880 році, з огляду на старість, запечатана і на її місці побудовано нову муровану.

За актом 1911 року Ставки – власність Святослава Четвертинського. Тоді вони мали 45 дворів, 398 жителів, 3 ставки, водяний млин, корчму, фільваркові конюшні, смолокурню, майстерню по виготовленню возів.

Ставки мають наголос на першому складі, що дає привід бачити в них і зв'язок із особовим найменням Ставко. Воно засвідчене як похідне від імені Став, яке в свою чергу могло розвинутись як укорочене від Ставр, що в перекладі з грецького «хрест». Допустимо теж ім’я Став трактувати як похідне від давньоруських наймень типу Ставихогод, де компонент став у зв’язку із ставити «будувати, керувати». Звідси волинське поселення Ставигорож.

До Ставок офіційно відносили заснований під кінець XVIII століття хутір Ставки. В народі до таких зараховують і Копсова, що є сільським кутком. Його кажуть, заснував Копса, прізвище якого, можливо, пов’язане з російським словом копоской «дріб’язковий, полохливий, гидливий».

У Ставкає є ще інші названі об’єкти. Ось декілька: Курган «давньоруський могильник, що неподалік овочесушильного заводу»; Нива «куток, де стоїть церква, колись найкраще поле»; Кутляни «старовинна дільниця, куток»; Гора «висота, в надрах якої знайдено поклади вугілля»; Болото «заболочене місце при Холодному Струмку, де ніби з кринички брали воду для городоцького барона Штейнгеля»; Лиса гора «висота з вершиною без зарослів»; Волока «колишні наділи грунтів розміром 20 десятин»; Десятини «бувші власницькі поля з площею понад 1 га»; Коритово «яр за формою корита»; Старий гай «культивована земля на місці гаю»; Крем’яниця «поле, всіяне кременем»; Чистопілля «орні грунти без чагарників»; Старе провалля «зникаюча западина між горбами»; Додатки «помірені малі наділи землі»; Глинище «глиняний кар’єр»; На ямах «підгр’я з ямистими видолинками при діючому струмку, на водах якого працював млин»; Середнє поле «орний грунт між висотами»; Тепла річечка «струмок з теплою водою».

Село Ставки за часів Польщі з 1919 по 1939 рр. було приналежне до Рівненської гміни і повіту та Волинського воєводства. Саме село по собі було невелике, десь в межах 35 ґрунтів, але з бігом часу почало розвиватись і вже на той час відзначалося культурними та побутовими об’єктами. По переказу старших людей, на сільському цвинтарі стояла дерев’яна церква, а нижче на південь від неї, де зараз церковний огород, була садиба для священнослужителя. Поблизу була й церковно-приходська школа, десь у 1925 році була побудована нова школа, яку сьогодні називають «школа», не дивлячись на те, що вона вже не діє.

Біля кладовища, де зараз водоколонка, був магазин-амбар (1919-1939), де зберігався зерновий страховий фонд (створений селянами) для допомоги людям у важкий час. В урочищі біля Гриба, був ставок-гребля, а ліворуч (раніше там була панська садиба і великий сад) стояв водяний млин звідкіль продовжували свою течію по красивому лузі дві невеличкі річки. Коли старенька церква вже відслужила свої строки, селяни вирішили побудувати нову. Будівництво храму було розпочате у 1883 і закінчено у 1885 році. Будівництво виконувала бригада із Варкович, про що стверджували документи. З часів царської імперії до 1944 року обслуговував церкву священнослужитель Трохорчук Олександр, який проживав у Понебелі, бо Ставки і Понебель то була одна парафія. Після Другої світової війни церква діяла до 1961 року. У 1961 році керівництво району церкву закрили. Не дивлячись на заборону, люди зуміли нічної пори винести з церкви самі дорогоцінні речі, котрі були в людей на збереженні до дня відкриття нової. Над усіма цими речами при передачі була відправлена молебень. Після того їх було доставлено до храму.

У 1985 році церкву було зруйновано. Будівництво нової церкви розпочалося у 1990 році, закінчилося у 1991 році. Сьогодні на тих руїнах 1985 року красується чудова святиня, яка прикрашає село. Заасфальтована дорога, підведений до людських осель газ та вода.

Пристольне свято ставчани святкують 21 листопада.

***

Історія міст і сіл Української РСР : в двадцяти шести томах. – К. : Ін-т історії АН УРСР, 1976. – Т. Ровенська область. – С. 517.

Історія та легенди сіл Рівненського району / упоряд. М. Бендюк. – Острог: Нац. ун-т "Острозька академія", 2012. – С. 133–134.

Село Ставки. Історія [села Рівненського району Рівненської області]: (із архів. джерел; від мешканців села; О. Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся", т. 2, С. 395; Я. Пура " Край наш у назвах", С. 94-95) // Пересопниця. Рівненський край : історія та культура / В. М.Войтович. – Рівне: В. Войтович, 2011. – С. 547–549.

Ставки // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся / О. Цинкаловський. Т. 1: Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. – Вінніпег, 1984. – С. 395.

Федорчук М. Пам'ятки села Ставки / М. Федорчук // Пересопниця. Рівненський край : історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : В. Войтович, 2011. – С. 550–557.

Шевчук О. Велика подія в житті Свято-Михайлівського храму села Ставки / О. Шевчук // Пересопниця. Рівненський край : історія та культура / В. М. Войтович. – Рівне : В. Войтович, 2011. – С. 549–550.