Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Люблінський Юліан (Юлій) Казимирович (1798 або 1799-1873)
Видатні діячі
Люблінський Юліан (Юлій) Казимир...

Інше





Тучин, Гощанський район, Рівненська область | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки

Тучин

Гощанський район

Рівненська область

 

Історія Тучина нерозривно пов’язана з історією Волині. Постійні міжусобиці між князями литовськими і польськими за владу призводять до поділу українських земель між Литвою і Польщею. Волинь, Братславщина, Поділля, стають розмінними монетами в цьому поділі. З XVI ст. Тучин відомий як резиденція роду князів Пуцятів, представниця роду Ганна Пуцятчанка пов’язала свою долю з королівськім маршалом богданом Семашком. І коли вдруге виходила заміж за Мстиславського Каштиляна Єжи Масальського, як посах Тучин, вона підписала Б. Семашку. З гідно опису Луцького замку, Б.Семашко з 1545 року постачав усім необхіднім замкові городні.

На північ від древнього Дорогобужа, на правому березі Горині, височить Тучин - центер однойменної сільської ради Гощанського району. Нині село, а в історичних хроніках містечко Тучин розташований на місцевості за 26 км від обласного центру – м. Рівне, за 16 км від райцентру Гощі. Точних даних про походження  назви немає. За народними переказами, назва «Тучин» походить від слова «Туча». Нібито часті напади Татар нависали, як грізна туча.

Існує й інший переказ про назву села. Один із князів, що володів Тучином отримав у винагороду чин і радісно виголосив «ТУТ І ЧИН». Деякі старожили Тучина схиляються до думки, що володарем Тучина був якийсь Тучинській, з яким, можливо, пов’язана назва села.

У 1790–1798рр. був зведений величний парк.

В кінці XVIII ст. волинська аристократія починає розбудовувати садиби, створює розкішні садово-паркові ансамблі. Власник Тучина - граф Валевський запросив відомого на Волині садівника Діонінія Маклера, який протягом 1790-1798 років на 10 га створив парковий ансамбль, використовуючи різні породи насаджень.

З 1803 року у Тучині діяло парафіяльне однокласне училище  (школа). На перших порах діти навчалися в будинках, що належали приватним особам або церкві. У 1861 році цар ліквідував кріпосництво. А в 1864 році було прийнято царське «Положення 1864 року про школи». Так у 1877 році було побудоване в Тучині перше типове приміщення школи. Його стали називати й називають досі «царською школою». За навчання не платили.

Головною водною річковою артерією нашої місцевості є річка Горинь, що протікає вздовж Тучина. Через село протікає її притока – річка Зеленка, що ділить село на дві частини.

Майже впродовж XVIII ст. Росія виконувала роль покровителя православних в Речі Посполитій і ефективно зводила до нуля намагання поляків  відродити свою державу. Вже після смерті Петра І в Новому Тучині у 1730 році за державний кошт була збудована Свято-Преображенська церква – за всіма традиціями архітектури дерев'яних церков Волині XVIII ст.

Храм святої Параскеви. У 1711 році в частині містечка, яке називалось Старим Тучином, на тому місці, де зараз стоїть і діє православна святиня, невідомими достойниками  була побудована П'ятницька церква. Великі пожежі були на той час не винятком і церква не раз горіла. В 1900 році на цьому місці було зведено нову споруду православного Храму святої Параскеви, яка мала 1830 душ прихожан.

Костел. Перша згадка про Тучин пов’язана з ім’ям Богдана Семашка. Його внук Микола Семашко мріяв поставити костел і здивувати всю округу його величчю і багатством. На Новому Тучині розрив глиняну гору, укріпив її, зробив обширну площу і звів парафіяльний костел Святої Трійці й Святого архангела Михаїла. Був цей храм дерев’яний, з двома каплицями у вигляді хреста. Відбулася ця подія близько 1590 року. З новим завзяттям взявся відбудовувати тучинський костел поміщик Міхал Валевський. Нова кам’яна споруда костелу постала у всій красі у класичному стилі у 1797 році. Згодом оздобив костел всередині за власні кошти місцевий парафіяльний священик Анджей Мрозовський. Востаннє реставрували костел у 1929 році при ксьондзові Антонію Войніповичу.

У 1596 у Тучині побували повстанські загони Северина Наливайка. У 1920 р. в Тучин вступили частини Першої Кіної армії. Тут був розташований 21-й кавалерійській полк та штаб дивізії. В цей період, за свідченнями очевидців, Тучин відвідали К. Є. Ворошилов і Будьонний.

18 вересня 1920 року в Тучині встановлено польську владу. У вересні 1939 року в Тучин вступили загони Червоної армії. Виникають перші органи радянської влади.

28 червня 1941 року Тучин окупували німецько- фашистські загарбники. Було пограбовано і зруйновано школу, аптеку, бібліотеку, артілі, водяний млин, олійниці.

Перемога у війні була здобута ціною великих страждань і жертв.

Проте за будь-яких обставин, будь-яких часів тучинці із роду в рід передавали традиції, звичаї, обряди, берегли свою мову, розвивали музичне та хорове  мистецтво. До таких людей належать: П. Війнічук – учасник хору, Гірак С., Жданюк А., Гайденко Г., Чучко В. – керівник духового оркестру. Чучко В. А. учасниця оркестру духовних інструментів.

Мазур Т. В. є авторкою краєзнавчих і літературознавчих статей, етнограф, поетеса, делегат Всесвітнього конгресу українців (м. Київ, 1992 р).

З Тучином пов’язали свою долю історичні особистості: Семашки, Валевські, Трубецькі, Любомирські.

Народні умільці с.Тучин : творча родина Дубцових, Степанчук С., Мазур Т. В., Сірков О.О, Галайчук М.М., Прокупюк М.В.

В Тучині проживає населення – 2540. У селі працюють дві школи: Тучинська ЗОШ I-IIIступенів та школа- інтернат. Є дитячий садок, пошта, ощадний банк, сільська рада, амбулаторія, центр народної творчості та дозвіллєвої роботи, публічно-шкільна бібліотека, пилорама, столярний цех, Тучинське дослідне господарство, музична школа, геріатричний пансіонат, заклади торгівлі.

 

***

Минувшина Гощанщини – далека і близька : історія населених пунктів Гощанського краю / уклад. О. Загородько ; ред. М. Макарук. – Гоща : Гощанська ЦРБ, 2015. – 96 с.