Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Житловий будинок м. Рівне вул. С. Петлюри, 27
Пам'ятки. Рівне
Житловий будинок м. Рівне вул. С...

Інше





Галерея

Архітектурна пам’ятка садиба Вільгів. Садиба Вільгів на малюнку Наполеона Орди 1870 р.
Її закладення відноситься до 1711 року. Дата: 5.10.1711 року збереглася на скульптурах навпроти Вільгівського парку на вул. Шевченка. Це скульптури Божої Матері, Антонія Подуанського і Яна Непомуцина (з хрестом), розташовані навпроти В’їзної брами до садиби. Садиба Вільгів складалася із декількох будинків, господарських споруд, саду, парку, водойми і огорожі з воротами. На широкий садибний двір в’їжджали через парадний в’їзд, а саме - двоповерховий будинок з в’їзною брамою посередині. Стіни його були розділені широкими пілястрами, що покривали також наріжні кути. Тут же і такі ж широкі профільовані карнизи. Будинок брами накривав високий ламаний чотирьохскатний дах, критий ґонтом. Над верхом даху здіймалася баня, зведена на примітивному барабані, який закінчувався глорієтою з колонами накритою меншою банею у вигляді цибулястої маківки з фартушком. Над маківкою на металевому стержні був прилаштований викарбуваний з металу родовий герб Вільгів у вигляді здибленого однорогого коня – Єдинорога. Навпроти надбрамного будинку з протилежного боку двору по осі скульптура Божої Матері – В’їзна брама височів житловий палац власників садиби. Це був великий девятиосевий двоповерховий будинок з трьохосевим центральним ризалітом, подібний за архітектурою до надбрамного. Між прямокутними вікнами і по кутах виділялися пілястри. Другий поверх задуманий, можливо, як парадний, в частині, що виступала ризалітом, оздоблений вікнами з напівкруглим закінченням. Палац мав високий чотирискатний ламаний дах, критий дахівкою. Його нижні скати оживляли прямокутні з напівкруглим закінченням люкарни, розміщені поодиниці з обох боків завершую чого ризаліт фронтону, який оздоблювала штукатурна геральдична композиція Єдинорог. На конькові фронтону стояла скульптура людини з посохом, яка мала зв’язок з подібними скульптурами перед надбрамним будинком. Можливо, це фігура святого Йосипа – ангела Юзефа Ярузельського, фундатора будинку. У 1870 році цей палац вже був у руїнах. Ще один будинок, якого теж видно на малюнку Орди, розмірами і формою подібний до надбрамного. Він також мав чотирьохскатний дах, але рівний, без заломів. Очевидно, він виконував роль флігеля. Вже за часів Вільгів до задньої частини будинку добудували довгий корпус з пласким дахом і аркадним присінком. Добудована частина висотою в два поверхи призначалася для концертної зали. Розміщена на висоті другого поверху ложа служила для розміщення оркестру. Частину цих сполучених будинків займала оранжерея, в якій по обіді пили каву. З невідомих причин концертна зала була розібрана в кінці 19 ст. Після поділу маєтку в міжвоєнний період власники призначили флігель своїм новим помешканням. Оскільки цей будинок був значно тісніший то до його коротшої частини додали вузьке, висунуте в бік двору крило, яке в тильній своїй частині стало на місці розібраного аркадного присінку концертної зали. Нове крило зайняло місце самої зали та оранжереї. З боку в’їзду це крило увінчане бароковим дахом з ринвами, було підсилено портиком з розміщених півколом шести колон, які підтримували балкон. Одночасно також перебудували інтер’єри старої частини будинку. Ворота щоденного в’їзду були збудовані у вигляді мурованої арки завершеної фронтоном з маківкою та двома меншими маківками по боках. Ворота були укомпоновані в низький мур з високими, можливо металевими, штахетами огорожі. Прясла огорожі кріпилися поміж високими мурованими чотирьохгранними стовпами з карнизами і дашками. Біля воріт в огорожі стояв одноповерховий будиночок прямокутної форми з чотирьохскатним простим дахом. Мабуть він служив помешканням для садівника. На території садиби в Голобах до Другої світової війни добре зберігався ландшафтний парк площею понад 10 га, що вміщав у собі частину староволинського пейзажу у формі каре із лип. Росли вони з лівого боку палацу. Крім них поодинці або групами росли інші липи, пірамідальні італійські тополі та ялини, надвіслянські тополі, каштани, дуби, клени, акації. Парк тягнувся з тилу палацу.
Дата: 14 лютий 2011 11:46
Переглядів: 2417
Завантажень: 0