Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Цукорниця. Корець. 1829 р.
Етнографія Волині
Цукорниця. Корець. 1829 р....

Інше





Галерея

Успенська церква с. Низкиничі Іваничівський район Волинська область
Яскравий твір волинської архітектурної школи, видатний зразок культового будівництва України середини 17 століття. Саме цей храм поклав своєрідний початок будівництва ряду визначних п'ятикамерних п'ятиверхих хрещатих у плані храмів, які наприкінці 17 – у 18 столітті під впливом дерев'яної народної архітектури сформувались у новий викінчений досконалий тип храму. Але він розвинувся в інших регіонах України – на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині.
Будучи видатним зразком українського зодчества 17 століття, пам'ятка широко відома в історії архітектури, представляє варіант п'ятикамерної споруди, який рідко зустрічається на Волині.
Цегляна, оштукатурена, п'ятикамерна, хрестова в плані, з квадратним західним боковим приділом і напівкруглими іншими, п'ятиглава. Бічні приділи перекриті напівсферичними куполами, які спираються на стіни. Центральний купол на порівняно високому барабані спирається на широкі арки, які зв'язують бічні приміщення з центральним. Фасади розчленовані лопатками, з трьома різьбленими ренесансними білокамінними порталами.
Первісний дах на банях храму був ґонтовий, із заломами. Наприкінці 19 століття він був замінений на металевий, який повторює форми давнього. А на початку 20 століття храм був знову перекритий. Сучасний дах — синьо-жовтих кольорів.
В інтер'єрі домінує центричність і висотне розкриття простору засобами ренесансної архітектурно-конструктивної системи. Елементами скромного внутрішнього оздоблення служать карнизи на рівні низу підбанника центрального верху та низу бань бічних верхів. Внутрішню поверхню всіх бань радіально розділяють вісім тонких орнаментованих ребер.
У храмі збереглися зразки скульптури і прикладного мистецтва, в тому числі портрет київського воєводи Адама Киселя. Це скульптурне поколінне зображення засновника храму, розміщене в ніші південно-західного пілона середохрестя, становить велику художню цінність. Нішу обрамляє барокова композиція з елементами військової арматури та орнаменту. Традиційні рицарські лати, в які закуто постать небіжчика, та булава в лівій руці (нині втрачена) підкреслювали його значне соціальне становище. Поза та вираз обличчя передають владність і підступну вдачу, а реалістична манера зображення свідчить про творче засвоєння досягнень ренесансної скульптури.
Частково збереглися фрески 17 століття. Всупереч усталеному канону, замість традиційного зображення Євангелістів, вітрила декоровані великими ліпними гербами. Це родинні герби Киселів, обрамлені пишними рослинним орнаментом.
Раніше у храмі знаходився старовинний монументальний бароковий двоярусний іконостас. Основою його композиції були дві пари колон трансформованого коринфського ордера, які стояли на високому цоколі. Колони підтримували масивний розкріпований антаблемент з розвиненим карнизом. Завершення невеликого другого ярусу мало криволінійну форму. Іконостас органічно доповнювали Царські врата, оздоблені пишним рослинним різьбленим орнаментом. Наприкінці 20 — на початку 21 століття було виготовлено новий багатоярусний іконостас, який прикрашає храм і нині.

Сегеда С. Український пантеон / С. Сегеда. – К. , 2013. – С. 76–79.
Дата: 13 жовтень 2014 11:08
Переглядів: 1161
Завантажень: 0