Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Ікона Богородиці Одигітрії (XVII ст., село Суходоли Володимир-Волинського району).
Волинська ікона
Ікона Богородиці Одигітрії (XVII...

Інше





Галерея

Богачук Олександр Теофілович (1933-1994)
Олександр Теофілович Богачук, український поет, народився 1933 року в селі Сокіл Рожищенського району на Волині в сім’ї коваля. В родині культивувались ідеї відданості рідному краю, шанобливе ставлення до українських народних традицій. Талант до слова, пісні почав проявлятися в ранньому дитинстві. Навчався в середній школі та в Луцькому педінституті імені Лесі Українки на історико-філологічному факультеті, який закінчив у 1958 році. Вірші почав писати ще за шкільною партою. Перший вірш «Як живі з живими» був надрукований в 1953 році в газеті «Радянська Волинь». З тих пір систематично друкувався в обласній газеті, літературних альманахах, в республіканських газетах «Молодь України», «Радянська Україна» та в журналах «Дніпро», «Вітчизна», «Жовтень». «Незабутнє» – перша збірка поета – вийшла в Луцьку 1958 року, а наступного, 1959, – «Вересневий грім» – друга книга поета, – у видавництві «Радянський письменник» (Київ). І хоч загалом переважна більшість віршів збірки присвячена «темі дня» – 20-річчю «возз’єднання українських земель в єдиній Українській радянській соціалістичній державі», але у ній є щемливо-ніжні ліричні твори «Ой, чого ти, чайко», «Жайворонок»; вірші, що стали піснями: «Там, де Стир до Луцька тулиться», «Тиша навкруги». Після закінчення Луцького педінституту Олександр Теофілович Богачук працював у районній та обласній газетах, у Волинському управлінні в справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі. Своєрідний і цікавий поетичний світ О.Богачука. Він залишив нам багату спадщину з широким жанрово-тематичним діапазоном. Олександр Богачук – автор двох п’єс. На його вірші написано чимало пісень і романсів відомими композиторами – Георгієм Майбородою, Климентієм Домінченим, Віталієм Кирейком, Володимиром Верменичем, Іваном Сльотою. Поет і сам пробував свої сили в музиці, одна з перших його пісень «Тиша навкруги», присвячена дружині Люсі, співається далеко за межами України. Членом Спілки письменників України став у 1969 році. Останні роки життя працював відповідальним секретарем Рівненської письменницької організації. Помер О.Богачук у травні 1994 року в м. Рівне. Похований в м. Луцьку. Пам’ятник відомому волинському поету О.Богачуку відкрито в селі Сокіл Рожищенського району, на його малій батьківщині (автор пам’ятника – скульптор Ірина Дацюк).
Дата: 28 жовтень 2009 15:55
Переглядів: 9430
Завантажень: 0