Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Замкова Богоявленська церква. м. Острог Рівненська область
Пам'ятки
Замкова Богоявленська церква. м....

Інше





Галерея

Демо-Довгопільський Анатоль (1907-1943)
Директор та режисер Рівненського українського міського театру.
Народився 13 січня 1907 року у Петрограді. Батьки родом з Поділля. Син директора Банку УНР. З 1925 року навчався у Рівненській гімназії. Потім поїхав до Варшави, де здобув фах режисера-балетмейстера, виступав у балеті Парнеллі.
У Рівне він повернувся на початку війни з Кракова, де довго працював. Організація театру в Рівному стала його найважливішою справою. Також керівник театру був талановитим балетмейстером, робив фактично всі танцювальні номери до вистав, дав новий колорит таким суто українським танцям, як гопак, чумак, запорожець.
Театральна трупа складалася частково із акторів колишнього радянського театру, частково із приїжджих акторів та аматорів. Мистецький рівень театру був дуже високим. У вересні 1941 року театр здійснив першу виставу — «Мартина Борулю» Карпенка-Карого. Пізніше були поставлені п’єси Котляревського, Кропивницького, Грінченка, Васильченка, Куліша, Шіллера («Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Наталка Полтавка», «Дай серцю волю – заведе в неволю», «Ой не ходи, Грицю», «Інтриги і кохання» та ін.). Була підготовлена також вистава за повістю Демо-Довгопільського «Кохання верховин».
Визначною подією культурного життя в Рівному стала вистава за п’єсою М. Куліша «Мина Мазайло», здійснена під мистецьким проводом А. Демо-Довгопільського. Вона імпонувала глядачам і національною проблематикою, і сатиричним зображенням «русотяпства» та радянізованого «українофільства».
Протягом короткого існування творчого колективу особливий успіх у публіки мали концерти-рев’ю, музичні вечори «Наша пісня», «Концерт української пісні».
Виділяються три тематичні напрямки, у яких він працював як журналіст і письменник: статті про фізичне виховання населення, що пов'язано з фахом балетмейстера; статті на суспільно-політичні теми; українська міфологія.
Творчим здобутком А. Демо-Довгопільського як письменника є чотири твори, об'єднані спільним заголовком «Відвічний націоналізм у народних легендах» (1941): «Прокляття за зраду (Волинська легенда)», «Срібний дзвін (Закарпатська легенда)», «Тризуб (Поліська легенда)», «Бунтар (Гуцульська легенда)».
Театральні вистави, за спогадами очевидців, сприймалися як щось неймовірне в тих умовах, гартували волю і свідомість глядача. Успіх театру визнали навіть німці, вони також приходили на вистави. І все ж трагічна доля не оминула керівництва театру, в тім числі й Демо-Довгопільського. 16 липня 1943 року Демо-Довгопільського заарештували і 15 жовтня 1943 року розстріляли.
Рівненський театр, по суті, перестав існувати, хоч деякий час втримати його «на плаву» ще намагалася пані Омелянович-Павленко.
Дата: 13 листопад 2009 11:08
Переглядів: 7108
Завантажень: 0