Фонове зображення для блоку новин

Новини

Новини

Презентація історичного дослідження локації «Єврейка» під назвою «Цвинтарна гора на Кавказі»: історія простору трьох кладовищ поблизу вулиці Литовської у м. Рівному

22 липня, о 17:00, у конференц-залі готелю «Оптіма» відбудеться презентація історичного дослідження локації «Єврейка» під назвою «Цвинтарна гора на Кавказі»: історія простору трьох кладовищ поблизу вулиці Литовської у м. Рівному. Автор – Петро Долганов, кандидат історичних наук, член редколегії вебсайту Міжнародного часопису «Україна Модерна», науковий співробітник Центру сучасної історії імені Миколи Гаєвого (Український католицький університет).

Дослідження присвячене вивченню історії простору, який рівняни сьогодні неофіційно називають «Єврейка». Йдеться про територію, на якій розміщувалися православне кладовище Успенської церкви (також відоме як Омелянівське), юдейське кладовище, інфекційне кладовище, а також прилеглі до цього простору вулиці.

Під час презентації Ви дізнаєтеся більше про:

 *  походження та історичну трансформацію цього простору;

 *  тодішнє життя мешканців навколишніх вулиць і кварталів;

 *  значення локації в роки Другої світової війни та в повоєнний період;

 *  історію виникнення неофіційного топоніма «єврейка».

Організатори:

Рівненська міська рада, Re_HERIT, Агенція економічного розвитку PPV, ГО «Рівненська єврейська громада», Центр міської історії / Center for Urban History

Для того аби долучитися до заходу заповніть, будь ласка, гугл-форму: https://forms.gle/t1T4oujD1k5SD5xe8

Адреса:

м. Рівне, вул. Словацького, 9

готель «Оптіма», конференц-зал

Джерело: Управління культури і туризму

Визначні події

Харлампович Костянтин Васильович – історик, краєзнавець, фахівець з історії церкви та освіти : 155 років від дня народження

18 липня 2025 року виповнюється 155 років від дня народження Костянтина Васильовича Харламповича – краєзнавця, українського дослідника історії церкви та освіти Волині

Народився Костянтин Харлампович 18 липня 1870 року у селі Рогачі Берестейському повіті Гродненської губернії (нині – Мілейчицький гмін Сем’ятицький повіт Підляське воєводство Республіка Польща) у сім’ї місцевого священника. Закінчив Литовську духовну семінарію в м. Вільно (нині м. Вільнюс). В 1894 р. закінчив Петербурзьку духовну академію. З 1895 р. викладач у Казанській духовній семінарії, а з 1900 – у Казанському університеті. В 1899 р. одержав звання магістра богослов’я, а 1914 – доктора церковної історії. З 1916 р. член-кореспондент Російської Академії Наук, а з 1919 – академік Української Академії Наук. У 1924 р. був арештований – як голова Музейної комісії вимагав, щоб реквізовані у церкви коштовності передавалися до музеїв, а пам’ятки історії охоронялися. У січні 1925 р. без суду засланий до Казахстану за «зберігання контрреволюційної літератури». Там продовжував наукову працю. Після звільнення 1928 р. переїхав в Україну, оселився у Ніжині. У 1929 р. був позбавлений звання дійсного члена Всеукраїнської Академії Наук. Однак продовжував наукову працю у структурах академії, зокрема в Історичній секції керованій Михайлом Грушевським, Комісії соціально-економічної історії та Педагогічній комісії ВУАН. З 1930 р. жив у Києві в далеких родичів, брав участь у створенні Комісії для досліджень з історії Близького Сходу та Візантії ВУАН. Заради заробітку коректував у Держвидаві журнали «Історик-марксист», «Економіст-марксист». Безоплатно комплектував бібліотеку Науково-дослідного інституту педагогіки, сподіваючись на посаду бібліотекаря. Помер у Києві 21 березня 1932 р. За справою 1924 реабілітований 2003 р.

Автор близько 250 праць з історії православної церкви, історії освіти та культури, краєзнавства. Автор праць з історії української Церкви та духовного шкільництва XVI–XVII ст., зокрема «Западнорусские православные школы XVII века» (1898), «Западно-русские церковные братства и их просветительная деятельность в конце XVI и XVII ст.» (1899), велика джерельно-дослідницька праця «Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь» (І т., 1914), «Polski wplyw na szkolnictwo ruskie w 16 і 17 st.» (1924), «Нарис з історії грецької колонії 17–18 ст. в Ніжині» (ЗІФВ ВУ АН, XXIV, 1929) та ін. Був співробітником журналів «Киевская старина», «Волынские Епархиальные Ведомости» та «Україна».

Література

Біднов В. К. В. Харлампович (1870–1932) : нарис / В. К. Біднов. – Варшава : Синодальна, 1933. – 18 с.

Каран Д. Б. Листи К. В. Харламповича до М. С. Грушевського / Д. Б. Каран // Київська старовина. – 2001. – № 6. – C. 122–144.

Морозов О. С. Справа академіка Костянтина Харламповича : до 130-річчя від дня народження історика / О. С. Морозов // Греки в Ніжині : зб. ст. та матеріалів. Вип. 2. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2001. – С. 82–134. – (Серія «Ніжинська старовина»)

Юркова О. В. Харлампович Костянтин Васильович [Електронний ресурс] / О. В. Юркова // Інститут історії України НАН України : [сайт]. – Режим доступу: https://surl.li/bwtdxs. – Назва з екрана.

Новини

Історія освіти оживає на Волині: у Радивилові створюють інтерактивну експозицію в етнопарку «Ладомирія»

У Радивилові триває реалізація важливого культурно-освітнього проєкту – створення експозиції «Шкільництво та книгописання на Волині у XI–XIX століттях».

Ідея проєкту полягає в тому, щоб показати історію освіти на Волині «через людське життя» – побут вчителя, вигляд шкільного класу, процес створення книги. В експозиції відвідувачі зможуть побачити:

*  автентичний шкільний клас XIX століття;

*  кімнату вчителя з предметами епохи;

*  скрипторій із письмовими бюро, чорнилом, пером і пергаментом – як у середньовічних монастирях.

Локація знаходитиметься в етнопарку «Ладомирія» і є не лише туристичною принадою, а й новим потужним ресурсом для навчання й популяризації історії рідного краю. Це перша в Україні подібна локація, яка об’єднає локальну історію освіти з європейськими просвітницькими традиціями. Експозиція стане взірцевою освітньою платформою, на базі якої школи області зможуть проводити виїзні уроки – відповідно до затвердженого МОН курсу «Культурно-історичні традиції української повсякденності».

Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.

Джерела:

Етнопарку «Ладомирія»

Етнопарку «Ладомирія»

Нові книги

Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка

Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка / В. Тимошевський ; [уклад. М. Федоришин] ; Рівнен. обл. краєзнав. музей, Літ. музей Уласа Самчука. – Факсим. вид. Укр. партії самостійників 1920, Київ-Відень. – Рівне : Літ. музей Уласа Самчука, 2024. – 20 с.

Анотація: У цьому виданні описані історичні події столітньої давності, які відбувалися в Рівному, тогочасній столиці Української народної республіки.

Тут правда очевидців про повстання отамана Володимира Оскілка, уродженця села Городок Рівненського району, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Північно-Західного протибільшовицького фронту.

Для широкого кола читачів.

Ознайомитися з книгою Володимира Тимошевського «Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2025-07-17 12:09:51

Карліна О. Функціонування магістрату Володимира-Волинського в першій половині XIX ст.

Карліна О. Функціонування магістрату Володимира-Волинського в першій половині ХІХ ст. / О. Карліна // Хроніки Ладомерії : матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Хроніки Ладомерії», присвяченої 850 річниці з часу правління у Володимирі князя Романа Мстиславовича, засновника Галицько-Волинського князівства і патріарха монаршого правлячого роду Романовичів, м. Володимир-Волинський, 17 лист. 2020 р. : наук. зб. / ред. В. Пикалюк. – Новоград-Волинський, 2020. – С. 73–80.

Анотація: В анотацій йдеться про функціонування Володимирського магістрату, який датується 1797 р. Склад та компетенція якого визначався указами Сенату. Вказано який був персональний склад магістрату на початку XIX ст.

Матеріал надано ВОУНБ імені Олени Пчілки

2025-07-17 12:07:37

Крішан А. Спадок Романа Мстиславовича у руках шляхтича Фальчевського та князя Сангушка: Чернчгородська (Колківська) волость у XVI ст.

Крішан А. Спадок Романа Мстиславовича у руках шляхтича Фальчевського та князя Сангушка: Чернчгородська (Колківська) волость у XVI ст. / А. Крішан // Хроніки Ладомерії : матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Хроніки Ладомерії», присвяченої 850 річниці з часу правління у Володимирі князя Романа Мстиславовича, засновника Галицько-Волинського князівства і патріарха монаршого правлячого роду Романовичів, м. Володимир-Волинський, 17 лист. 2020 р. : наук. зб. – Новоград-Волинський, 2020. – Вип. 5. – С. 22–30.

Анотація: В статті досліджується заснування князем Романом Мстиславовичем нового урбаністичного осередку на Волині, у назві якого видатний правитель вирішив увіковічнити себе – містечка Романова. Вказується про історію переходу цих колишніх земель галицько-волинського князя Романа під владу його тезки з роду Сангушків.

Матеріал надано ВОУНБ імені Олени Пчілки

2025-07-17 12:05:21

Крішан А. «Русини при владі: ковельські лентвійти у 1644–1700 рр.

Крішан А. «Русини» при владі: ковельські лентвійти у 1644–1700 рр. / А. Крішан // Хроніки Ладомерії : матеріали IV Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Хроніки Ладомерії», присвяченої 820-тій річниці утворення Галицько-Волинської держави та 695-ти річниці надання Володимиру магдебурзького права, м. Володимир-Волинський, 13 лист. 2019 р. : наук. зб. / Адміністрація Держ. іст.-культурного заповідника «Стародавній Володимир». – Тернопіль, 2019. – Вип. 4. – С. 72–82.

Анотація: У статті висвітлюються особливості функціонування Магдебурзького права у Ковелі впродовж XV–XVII століть. Особливу увагу приділено «Русинам» у міському магістраті, судових процесах. Аналізуються окремі кримінальні справи, які ілюструють зловживання владою, утиски та боротьбу за справедливість. 

Матеріал надано ВОУНБ імені Олени Пчілки

2025-07-17 12:02:17

Берковський В. Рибне господарство та торгівля рибою на Волині у XVI – першій половині XVII ст.

Берковський В. Рибне господарство та торгівля рибою на Волині у XVI – першій половині XVII ст. / В. Берковський // Хроніки Ладомерії : матеріали IV Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Хроніки Ладомерії», присвяченої 820-тій річниці утворення Галицько-Волинської держави та 695-ти річниці надання Володимиру магдебурзького права, м. Володимир-Волинський, 13 лист. 2019 р. : наук. зб. / Адміністрація Держ. іст.-культурного заповідника «Стародавній Володимир». – Тернопіль, 2019. – Вип. 4. – С. 82–87.

Анотація: В статті розповідається про рибне господарства на Волині в певний період часу, які чинники впливали на розвиток ставового господарства та системне рибне господарство, яке орієнтувалося на ринок. Торгівля рибою на Волині мала не лише експортний, але й імпортний вигляд.

Матеріал надано ВОУНБ імені Олени Пчілки