Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Януш Збаразький (р. н. невід. - п. 1608)
Видатні діячі
Януш Збаразький (р. н. невід. - ...

Інше





Галерея

Гінчанка Зузанна (Сара Гінсбург) (1917-1944)
Народилась у 1917 році у Києві, померла у 1944 р. у Кракові, поетеса. Після закінчення гімназії у Рівному навчалась з 1935 року на гуманітарному факультеті Варшавського університету, беручи одночасно активну участь в літераторському житті. Перші вірші Зузанна написала ще в рівненській гімназії у віці 10 років, а опублікувала їх у шкільній газетці. Від того часу мріяла стати поеткою. Писала польською мовою, яка була мовою її освіти. Мрія почала збуватися 1935 року, коли вона вступила до Варшавського університету, на педагогічні студії при гуманітарному факультеті. У столиці Ґінчанка заприязнилася з провідними літераторами того часу – Вітольдом Ґомбровичем, Юліаном Тувімом, зблизилася з літературним гуртом «Скамандер». 1936 року вона видала дебютну поетичну збірку «Про кентаврів» («O centaurach»), чим утвердила своє ім’я серед культурної еліти столиці. Поетка успішно співпрацювала з часописами, причому друкувала не лише вірші, а й сатиру, готувала радіопередачі. У передвоєнні роки часто бувала в Рівному, де на неї чекали не тільки в родині, а й у літературному товаристві «Волинь». Лишилося кілька її фотопортретів, зроблених у місті дитинства: нині вони зберігаються в архіві Літературного музею у Варшаві. Разом з В. Іванюком, Ч. Янчарським та іншими Зузанна Гінчанка входила до літературної групи „Волинь", вона належала також до наймолодших членів літературної групи „Скамандер", свої твори публікувала у „Вядомосцях Літературних", „Сигналах" та „Шпільках". Вона видала одну збірку віршів Про Кентаврів (1936) – поетично зрілу оду біологічній та чуттєвій стороні життя. У пізніших її творах переважають роздуми, з'являється стурбованість у світопогляді та соціальна критика. Гінчанка є автором гострої та влучної політичної сатири, часто антифашистського спрямування (Полювання, Преса, Прачки), а також зокрема сатири власного середовища (Балада про критиків, що риються в поезії). Зузанна Гінчанка була закатована гітлерівцями. В одному з останніх вірішів (1942) Non omnis moriar вона помістила шокуючий образ власної долі.
Дата: 29 квітень 2013 11:49
Переглядів: 1156
Завантажень: 0