Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Заславський-Острозький Олександр (?-1673)
Видатні діячі
Заславський-Острозький Олександр...

Інше





Галерея

Короленко Володимир Галактіонович (1853-1921)
Учень Рівненської гімназії. 1871 році.
Володимир Галактіонович Короленко народився 27 (15) липня 1853 р. в м. Житомирі в родині повітового судді Галактіона Опанасовича Короленка.
Спочатку В.Г. Короленко вчився в приватному пансіоні, а потім в 1-ій Житомирській гімназії.
В 1966 році батька переводять на службу до м. Рівне і тринадцятирічний Короленко назавжди розпрощався з Житомиром. Він поступає до Рівненської приватної гімназії, яку закінчив у 1871 році із срібною медаллю.
По закінченні Ровенської гімназії В.Короленко вступив до Петербурського технологічного інституту (1871), але через матеріальні нестатки мусив залишити навчання. У 1874 р. він перейшов до Петровської землеробської та лісової академії у Москві.
За вільнодумство та участь у студентських виступах його виключили з академії (1876). Упродовж року юнакові довелося проживати у м. Кронштадті під наглядом поліції. Він працював коректором у друкарнях і репетитором у багатих сім’ях; якийсь час був чоботарем і чорноробом.
Намагаючись продовжити освіту, Короленко вступив до Петербурзького гірничого інституту (1877). Однак і цей навчальний заклад йому закінчити не вдалося. За підозрою у революційній діяльності без слідства і суду, навесні 1879 року, його вислали у м. Глазов Вятської губернії. Майже шість років провів Володимир Галактіонович у тюрмах та на засланні. Останній строк він відбував у Якутській області через відмову підписати вірнопідданську присягу цареві Олександру III.
Початком літературної діяльності В.Г.Короленка вважається 1879 р., коли на сторінках петербурзького журналу "Слово" з’явились "Епізоди з життя шукача". Наступні твори вийшли друком лише через шість років.
Після повернення до Росії Короленко жив у Нижньому Новгороді.
Нижегородське десятиліття (1885—1895) — час найактивнішої літературної та громадської діяльності письменника — справедливо назване сучасниками "епохою Короленка". У 1886 р. вийшла його перша книга "Нариси та оповідання", яка дістала захоплений відгук А.П.Чехова. Справжнім тріумфом став наступний твір — повість "Сліпий музикант" (1886).
Варто згадати оповідання цього періоду: "Ліс шумить" (1886), "На затемненні" (1882—1892), "Річка виграє", "Ат-Даван" (1892), "Парадокс" (1894), "Марусина заїмка" (1899 — 2-га ред. 1903).
Упродовж 1896—1900 рр. родина Короленків жила у Петербурзі. Володимир Галактіонович працював редактором журналу "Русское богатство".
У 90-х роках ХІХ ст. письменник багато подорожує. Він відвідує Крим, Поволжя, Кавказ, Південний Урал. Закономірним наслідком мандрівок завжди ставали художні твори. Значне місце у творчості В.Короленка займає повість "Без язика" (1895), написана під враженням поїздки до Америки.
Понад двадцять років письменник жив у Полтаві (з 1900 р.). Як принциповий прибічник українських селян, він брав участь в організації їх захисту під час судових процесів на Харківщині і Полтавщині, влаштованих у зв’язку з так званими аграрними заворушеннями в Україні.
Тривалий час (1906—1921) працював письменник над автобіографічною повістю "Історія мого сучасника". Він задумував цей твір як широке художнє узагальнення всього, що пережив і здійснив. Повість-хроніка лишилась незакінченою. Автор помер, працюючи над четвертим томом свого найбільшого твору 25 грудня 1921 року.
В багатьох його творах («Історія мого сучасника», «Сліпий музикант», «В поганому товаристві», «Судний день», «Ліс шумить») відбита Волинь, її міста і села, її природа і легенди.
Дата: 31 березень 2009 09:46
Переглядів: 4658
Завантажень: 0