Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Христос - Недремне Око. Кін. XVIII - поч. ХІХ ст.
Волинська ікона
Христос - Недремне Око. Кін. XVI...

Інше





Галерея

Мацієвич Арсеній (1697–1772)
Митрополит Мацієвич Арсеній (1697–1772) – волинський святий, православний священномученик, богослов, проповідник, митрополит Тобольський, митрополит Ростовський. У миру Олександр Іванович Мацієвич.
Походив з волинського шляхетського роду, народився у місті Володимирі 1697 року. Батько Олександра звався Іваном Мацієвичем, був уніатським священником при старій церкві Святого Спаса у м. Володимирі-Волинському.
Родина була бідна, але шляхетська.
Дослідник П. Брежнєв (1868 р.) подає біографічну довідку А. Мацієвича, де зазначається, що майбутній святий навчався у Володимирському колегіумі, а згодом прибув до Києва, де в Академії навчався риториці. Потім навчався у Львові, добре опанував латину. У 19-річному віці юнак став ченцем Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському на Чернігівщині. Саме там він отримав ім’я Арсеній.
У 1729 він оселився у Троїцькому Ільїнському монастирі у Чернігові.
На запрошення Архієпископа Тобольського Антонія Стаховського, Арсеній переїздить на Північ Росії, хоча був дуже хворий і умови там – не найкращі.
У 1733 р. о. Арсеній прибув до Соловецького монастиря.
У 1734 році Мацієвич стає флотським священником і потрапляє до Камчатської експедиції В. Беринга.
У 1738 році о. Арсеній стає законовчителем у Кадетському Сухопутному Корпусі, а також екзаменатором майбутніх священників.
Після приходу до влади Катерини II, вона розпорядилася забрати монастирські землі в казенну власність. В 1763 році Арсеній прислав в Синод, який в той час знаходився в Москві, 2 донесення, в яких різко висловився проти нових розпоряджень щодо церковного майна. Синод представив перше донесення Імператриці і 14 квітня 1763 року, в присутності Синоду, справа закінчилась його засланням в Архангельську епархію в Миколаївський Карельський монастир.
В 1767 році в цьому ж монастирі, по доносу одного з офіцерів, почалось розслідування нової справи проти Арсенія. По цій справі його було доставлено в Архангельську Губернську Канцелярію, де він утримувався на час слідства. Ця справа, разом із попередньою із 1763 року, розглядалась особисто Імператрицею. За таке «оскорбление ея величества» владику позбавили сану й чернецтва, засудили до смерті після катувань. Але вирок було замінено на ще тяжчий – довічне ув'язнення в кам'яному мішку Ревельської в'язниці. А щоб муки непокірного митрополита були дошкульніші, цариця розпорядилася повісити на стіні камери його парадний портрет при всіх митрополичих регаліях. Так 70-літній старець закінчив життя — від холоду й голоду.

Янович Б. Арсеній Мацієвич – митрополит-мученик / Б. Янович // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Християнство в історії і культурі Володимир-Волинського та Волині : матеріал XLVII Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 1025-й річниці Хрещення Київської Русі та першої писемної згадки про м. Володимир-Волинський, м. Луцьк – м. Володимир-Волинський, 19–20 черв. 2013 р. – Луцьк, 2013. – С. 168–171.


Фото з сайту: http://www.logoslovo.ru/
Дата: 21 січень 2014 10:23
Переглядів: 1265
Завантажень: 0