Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Гінчанка Зузанна (Сара Гінсбург) (1917-1944)
Видатні діячі
Гінчанка Зузанна (Сара Гінсбург)...




Галерея

Раппопорт Павло Олександрович (1913-1989)
Народився 29 червня 1913 р. в Санкт-Петербурзі. Помер 11 вересня 1989 року. У 1937 р. закінчив архітектурний факультет Ленінградського інженерно-будівельного інституту. Переїзд до Києва, а потім до Сімферополя, врятував життя П. О. Раппопорта в часи масових розстрілів. У 1939 р. повертається до Ленінграда і стає аспірантом Інституту історії матеріальної культури (надалі Інститут археології АН СРСР). В цьому інституті дослідник попрацював до кінця свого життя.
З початком Великої Вітчизняної війни вступає добровольцем в народне ополчення. На момент завершення війни Павло Олександрович мав звання інженер-капітана і бойові нагороди. При першій можливості повертається до наукової діяльності й у 1947 р. захищає кандидатську дисертацію «Російське шатрове зодчество кінця XVI ст.» під керівництвом відомого історика та археолога М. М. Вороніна.
У 1948 р. плановою темою П. О. Раппопорта стає вивчення військового зодчества Давньої Русі. Він керує археологічним загоном, що проводив розвідки та розкопки на городищах і в фортецях. Перший період діяльності експедиції присвячений дослідженню фортифікацій в районах Середнього Подніпров’я, другий – вивченню оборонних споруд північних районів Давньої Русі, і, на кінець, третій – дослідженню городищ Західної України та Білорусі.
Саме в останній період (1959–1963 рр.) вченим було обстежено і частково досліджено майже 30 давньоруських городищ на території Волинської області.
Протягом сезону 1960 р. були досліджені городища Ратне, Озюрко, Камінь-Каширський, Ветли, Мельниця, Раймісто, Любче, Усичі, Шепель, Затурці, Торчин, Білосток, Горзвин, Коршів, Городище, Крупа, Перемиль, Городок, Старий Чорторийськ, Одеради. Отриманий матеріал дозволив скласти загальне уявлення про давньоруське оборонне будівництво на Волині й намітити найбільш перспективні об’єкти для подальших досліджень.
В 1961 р. основні роботи загін проводив на Південній Волині (зокрема, в с. Стіжок Тернопільської обл.). На території Волинської області досліджувалось тільки городище в с. Старий Чорторийськ. Тут були виявлені залишки фундаменту цегляної башти ХІІІ ст., що була збудована в літописному Чорторийську за наказом князя Мстислава Даниловича.
Сезон 1962 р. загін провів, досліджуючи, в основному, галицькі городища. В цей час на території Волинської області було обстежено дві пам’ятки – городища в с. Жидичин і Яревище.
В 1963 р. основна увага П. О. Раппопорта була сконцентрована на городищах Західної Волині (зокрема в с. Дорогобуж, Муравиця, Пересопниця Рівненської обл.). В той час на території Волинської області обстежувались городища Гредьки, Турійськ, Нові Кошари, Смідин, Гуща, Любомль, Володимир-Волинський, Устилуг.
Наслідком досліджень було створення схематичних планів багатьох городищ, встановлення їх приблизної хронології. На деяких пам’ятках (наприклад, городища в с. Білів, Острожець та інші) виконано перерізи валів, що дало змогу більш точно встановити час спорудження. Для укріплень типу Пересопниці виділено окрему групу «городищ волинського типу».
Отримані в ході польових досліджень багаті наукові матеріали П. О. Раппопортом були використані для захисту в 1965 році докторської дисертації «Військове зодчество Давньої Русі» та публікації трьох фундаментальних монографій. Зокрема, у виданні «Військове зодчество західно-руських земель Х–ХIV ст.» (1967) вміщено узагальнення досліджень на Волині.
Наступною науковою темою вченого стало вивчення давньоруського житла. Результатом аналізу 2300 жител стало видання ним монографії «Давньоруське житло» (1975).
Ще одним напрямком наукових зацікавлень Павла Олександровича був пошук зниклих міст. Зокрема, найбільш ранніми такими пунктами, з виявлених на Волині, були Острожець і Коршів біля Луцька, Листвин біля Дубна – великі городища із залишками потужних оборонних споруд. Раппопортом було вияснено, що причиною того, що ці міста були покинуті одночасно в ХІ ст., стало вторгнення кочівників, спочатку печенігів, а потім половців (раніше основним об’єктом половецьких набігів вважалось Подніпров’я). П. О. Раппопорт ніколи не полишав тему монументальної архітектури.
У 1962 р. разом з М. М. Вороніним організовує Смоленську архітектурно-археологічну експедицію, яка проіснувала до 1975 р. За цей час розкопано десять невідомих до того часу пам’яток смоленського зодчества.
З 1975 р. дослідник очолює Архітектурно-археологічну експедицію Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР. Перші дослідження, керуючи експедицією, П. О. Раппопорт провів саме на Волині: розкопки церкви «Стара кафедра» у Володимирі-Волинському, обстеження монастиря в с. Зимно Володимир-Волинського р-ну (1975 р.). Загони цієї експедиції, які включали до свого складу спеціалістів Ленінградського університету та Ермітажу, працювали також у Галичі, Чернігові, Новгороді-Сіверському, Луцьку, Львові, Полоцьку, Вітебську, Гродно, Переяславі-Заліському, Ростові, Ярославлі, Новгороді, Старій Ладозі.
У результаті досліджень експедиції вченим був розроблений і сформульований комплексний підхід до вивчення архітектурних пам’яток, що включає історичний аспект, архітектурно-художню і будівельно-технічну сторони.
У 1982 році побачив світ його каталог пам’яток домонгольського зодчества «Давньоруська архітектура Х–ХІІІ ст.». Дослідник також завершує монографію, присвячену будівельному виробництву Давньої Русі, в якій детально розглядаються будівельні матеріали, що використовувалися в той час, їх виготовлення, прийоми і способи будівництва споруд, а також питання організації виробництва.
Крім того, П. О. Раппопорт працює над ще одним, провідним для нього, напрямком – питання складання і розвитку архітектурних шкіл та напрямків.
Залишив близько 200 наукових публікацій.

Маркус І. 100 років від дня народження П. О. Раппопорта (1913–1988) – відомого російського археолога, дослідника Волині / І. Маркус // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / Упр. культ. і туризму Волин. обл. держ. адміністрації ; Волин. краєзн. музей ; Волин. держ. обл. універсальна наук. б-ка ім. О. Пчілки. – Луцьк : Твердиня, 2012. – С. 82-85.


Фото з сайту: http://calendar.fontanka.ru/
Дата: 09 лютий 2014 12:47
Переглядів: 1129
Завантажень: 0