Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Луцький замок. (Малюнок Ю. І. Крашевського)
Пам'ятки. м.Луцьк
Луцький замок. (Малюнок Ю. І. Кр...

Інше





Галерея

Лятуринська Оксана Михайлівна (1902-1970)
Народилася 1 лютого 1902 року на хуторі Ліс Крем’янецького повіту (нині село Хоми Збаразького району, Тернопільської області). Батько письменниці Михайло Лятуринський походив із давнього французького роду де Лятур, служив офіцером-прикордонником на російській заставі біля Старого Олексинця. Мати Анна Верке була з родини німецьких колоністів.
Її дитячі літа, юність минули серед чудової волинської природи на хуторі неподалік Старого Олексинця, що на Крем'янеччині. Здобувши початкову освіту у Старому Олексинці, Оксана продовжила навчатися в Острозі у жіночій гімназії графині Блудової. Першого вірша вона пише у восьмирічному віці і дає йому назву "В Альпах". А один з наступних назве "З Острозького архіву". Вона – вихованка Острозького братства – перейнялася минувшиною давнього міста.
У 1919 році в молодому віці помирає мама, Оксани. Родина була багатодітна, Оксані ще не сповнилось 17-ти літ. Втрата найдорожчої людини сколихнула чуйну її душу. З цих переживань народжується вірш, який не може не хвилювати. Зветься "Мамі".
На початку 20-х років Оксана Лятуринська переходить на навчання до Кременецької української гімназії імені Івана Стешенка, відкритої 1918 р.
Тут, у Крем'янецькій гімназії, визріває її літературне спрямування. Обдарована молодь гуртується навколо Уласа Самчука, який керує літературним гуртком "Юнацтво". Під цією ж назвою виходить рукописний альманах, де поміщались вірші, оповідання, новели, нариси. В цьому альманасі появляються перші літературні спроби і Уласа Самчука, і Оксани Лятуринської, і Кирила Куцюка-Кочинського, які згодом вийшли на широку літературну дорогу. На жаль, досі не пощастило виявити цього альманаху. Але про нього згадують і Улас Самчук, і Оксана Лятуринська, і Олекса Волошин, й інші вихованці гімназії.
Оксана Лятуринська виїжджає до Німеччини, де перебував на заробітках її старший брат Іван. З 1924 р. перебирається до Праги. Студіювала на філософському факультеті Карлового університету та в Українській студії пластичного мистецтва в Празі.
Пише чимало віршів, які з середини 20-х років друкує у Львові в Літературно-науковому віснику.
Перша збірка вийшла у Празі 1938 року у видавництві "Дніпрові пороги" під оригінальною назвою "Гусла". Книжка має 56 сторінок. До збірки увійшло 49 віршів. Значна частина з них присвячена героїчному минулому рідної землі, отчому краю, дорогій Волині. Низка віршів збірки присвячена змалюванню краси рідної природи, неповторних видів Кременецьких гір, чудового краю легенд і казок.
У 1941 році у Празі виходить нова книжка віршів "Княжа емаль". Вона присвячена пам'яті поета Юрія Дарагана.
У цій збірці ніби вся історія Волинської землі від первісного ладу аж до сучасності. Особливо вражає добірка "Волинська майоліка". У цих віршах оспівана краса волинського краю, героїчна минувшина, визначні місця, де виокремлюється Почаївська лавра.
Згадані збірки під назвою "Княжа емаль" були видані однією книжкою в Торонто 1955 року.
Чимало віршів Оксани Лятуринської оспівують природу рідної Волині. Вони мають назви, котрі вже самі за себе говорять: "Живокіст", "Лопух", "Шувар", "Соняшник", "Материнка", "Барвінок", "Волошки", "Деревій", "Мальви" тощо. Будучи на роки в розлуці з рідним краєм, вона постійно лине до нього думками, помислами. Згадка-мрія про дорогу Волинь жила в ній повсякчас.
Цикл віршів поетеси присвячено етнографічним темам, віруванням часів язичництва, християнства. Вона глибоко знала праісторію свого народу, його давні традиції, звичаї. А ще незаперечний талант виявила у циклах поезій-колисанок.
Багато працювала і в галузі скульптури. Брала участь у міжнародних художніх виставках у Лондоні, Парижі, Берліні. Пам'ятник полеглим (1932 у Пардубіцях), Надгробки – Є. Коновальцеві (1939 у Роттердамі), І. Білику (1941 у Празі) та ін. Погруддя (Т. Шевченка, С. Петлюри, Є. Коновальця та ін.).
Після другої світової війни Оксана Лятуринська живе у США, м. Міннеаполіс. Її всіляко у скрутні часи підтримував наш краянин, виходець із Великих Бережець, професор Міннесотського університету, знаний поет Олександр Грановський-Неприцький. Там, у США, вона поринула у громадсько-політичну працю. Пише вірші, нариси, статті, займається писанкарством, робить ляльки для дитячого театру. З нотаток за 1948-1949 рр. довідуємося, що мисткиня виготовила чимало ляльок для вистав: українка, зайчики, ведмежата, гусочки. А ще займалась керамікою, творила вази, тарілі, розписувала за власними узорами писанки до великодніх свят. Брала участь у виставці ляльок, за які удостоїлась другої премії. Вже за океаном, у 1952 р., на виставці в Міннеаполісі експонувались її 14 керамічних ваз, 60 писанок, інші мистецькі твори. Співпрацює в Союзі Українок. Бере активну участь в діяльності українських письменників, куди входили Іван Багряний, Улас Самчук, Юрій Стефаник (син Василя Стефаника) та інші літератори. Була довголітнім кореспондентом літературного збірника «Слово», що виходить у Канаді. Працювати над скульптурами вже не дозволяло здоров'я. 1946 р. виходить її книжка новел "Материнка", а через десять літ – збірка віршів для дітей "Бедрик".
Померла О. Лятуринська 13 червня 1970 року в США. Похована на цвинтарі Бавн-Брук, штат Нью-Джерсі.
Вже після її смерті в Торонто 1983 року вийшли її "Зібрані твори".
Перша меморіальна таблиця на честь О. Лятуринської з’явилися у Кременці на будинку колишньої української гімназії, де вона навчалася, а одна з вулиць міста носить ім'я Оксани Лятуринської.

Черняхівський Г. Волинь в поезії Оксани Лятуринської / Г. Черняхівський // Остріг на порозі 900-річчя : матеріали наук.-краєзн. конф. / Наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. кн. Острозьких. – Остріг, 1993. – С. 183-187.
Чернихівський Г. Матеріали до біографії Оксани Лятуринської / Г. Чернихівський // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. – Луцьк : Твердиня, 2007. – С. 113-122.
Чернихівський Г. Оксана Лятуринська в колі письменників Волинської діаспори / Г. Чернихівський // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. – Луцьк : Твердиня, 2007. – С. 101-108.
Дата: 22 липень 2014 16:08
Переглядів: 5173
Завантажень: 0