Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Михайло Корибут Вишневецький (31 липня 1640–10 листопада 1673)
Видатні діячі
Михайло Корибут Вишневецький (31...

Інше





Галерея

Леся Українка (1871-1913)
Поетеса, перекладачка, громадська діячка. Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, - відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. Змалечку, вражена тяжкою недугою, туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові й нові предмети. Програму їй складали батьки. Іноземних мов Лесю навчили спеціально запрошені для цього вчителі. Це дало їй змогу вільно опанувати французьку, німецьку, англійську, російську, польську, грецьку, латинську, болгарську, італійську, іспанську, грузинську та інші мови. 1880 року Леся написала вірш "Надія". Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М. Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу: в дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі “Зоря” було опубліковано два вірші (“Конвалія” і “Сафо”), під якими вперше з'явилось ім'я — Леся Українка. Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель, село Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім'я Косачів, - це ті місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси. 1892 р. у Львові виходить “Книга пісень” Г. Гейне, де Лесі Українці належали 92 переклади. Вона перекладає також поезію в прозі І. Тургенева “Німфи”, уривок з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод”, поетичні твори В. Гюго “Лагідні поети, співайте” і “Сірома”, уривки з “Одіссеї” Гомера, індійські обрядові гімни із збірки “Ріг-Веди”. Як перекладач Леся Українка додержує принципу змістової точності, уникає стилізації. На початку 1893 р. у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки — “На крилах пісень”. Початок роботи Лесі Українки над прозовими жанрами пов'язаний з діяльністю гуртка київської літературної молоді “Плеяда”. Тут готували видання для народу з історії, географії, перекладали твори російських та зарубіжних письменників; гуртківці писали і власні твори, які оцінювались на конкурсах. Так були написані і деякі оповідання Лесі Українки, присвячені переважно соціально-побутовим темам. Вони друкувалися в журналах “Зоря” (“Така її доля”, “Святий вечір”, “Весняні співи”, “Жаль”), “Дзвінок” (“Метелик”, “Біда навчить”). У 1894 — 1895 рр. Леся Українка перебувала в Болгарії у Драгоманова. У Болгарії була написана переважна частина циклу політичної лірики “Невільничі пісні”. У 1894 році родина поетеси поселяється в Києві. Серед людей, з якими Леся Українка постійно спілкується, - Микола Лисенко, Михайло Старицький, інші видатні представники української інтелігенції. У своїй другій збірці "Думи і мрії", виданій у Львові 1899 року. Сюди ввійшли цикли “Мелодії”, “Невільничі пісні”, “Відгуки”, поеми “Давня казка” і “Роберт Брюс, король шотландський”. Ця збірка засвідчила безсумнівний злет творчості молодої поетеси. В 1900 р. в Петербурзі Леся Українка знайомиться з російськими літераторами, які групувались навколо журналу “Жизнь”. Леся Українка вмістила в “Жизни” чотири статті: “Два направлення в новейшей итальянской литературе”, “Малорусские писатели на Буковине”, “Заметки о новейшей польской литературе”, “Новые перспективы и старые тени”. Поетеса переймається соціал-демократичними ідеями, що й призвело до її арешту в січні 1907 року. Останнє десятиріччя життя Лесі Українки позначено драмами "Блакитна троянда", "Руфін і Прісцілла", "Лісова пісня", "Осіння казка", "Камінний господар", "Бояриня", "Адвокат Мартіан", "Касандра", драматичними поемами "Вавилонський полон", "Оргія", "На руїнах", "Магомет та Айша", "Йоанна, жінка Хусова", діалогами "Три хвилини", "На полі крові", "У катакомбах" та ін. Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року в курортному грузинському містечку Сурамі. Згодом прах великої дочки українського народу було перевезено до Києва і перепоховано на Байковому кладовищі.
Дата: 02 квітень 2009 11:33
Переглядів: 3303
Завантажень: 0