Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


«Христос Боремельський». XVIII ст. Походить зі Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька
Волинська ікона
«Христос Боремельський». XVIII с...




Галерея

Чашка з блюдцем. Корець. 1800-1816 рр.
Наприкінці XVІІІ ст. в Україні виникла необхідність в організації фарфорового та фаянсового виробництва. Важливу роль відігравали як зростаючий попит, так і дорожнеча зарубіжних виробів.
Перші підприємства виникли в поміщицьких маєтках і мали характер мануфактур, основаних на безплатній ручній праці українських кріпаків. Фарфорове виробництво розвивалося в місцевостях, де зосереджувалися природні й людські ресурси. Одним із таких регіонів була Волинь.
Князь Юзеф Чарторийський заснував у Корці фарфоро-фаянсовий завод, що був першим в Україні виробником порцеляни й фаянсу.
Ознайомившись із виробництвом німецького фарфору, він дійшов висновку, що таку саму справу можна відкрити у власних володіннях, маючи кошти, дешеву робочу силу та немалі запаси каоліну.
Князь запросив до Корця досвідчених майстрів, технологів-фарфористів зі знаменитого Севра, ймовірно, французів за походженням, для організації заводу — братів Франца (Франтішка) та Міхала Мезерів з Мейсена.
У 1790 р. мануфактура виготовила першу продукцію — понад 20 тис. одиниць різноманітного посуду. Фабрика сягнула найвищого розвитку в 1805–1820 рр.
у 1820 р. вироблено 13400 тарілок, 280 ваз, 350 полумисків, немало соусників, сільничок, кофейників, масельничок, а також чашок із блюдцями, чайників, кавників, цукерниць, столових сервізів, свічників, ажурних чашок, ваз для квітів, спеціальних баночок та вазочок для аптек.
До закриття фабрики у виробах були наявні елементи рококо та раннього класицизму. Більшість виробів Корця характеризують витонченість і чіткість силуету, стрункість форм, проробленість деталей, упевнене прорисування ліній. Корецькі майстри сприймали виріб як художній об’єкт, а не лише як певну поверхню для виконання розпису. Зміст композицій був також вельми різноманітний: портрети, різноманітні краєвиди, квіти, рослинні орнаментальні мотиви.
За якістю корецький фарфор не поступався саксонському й був кращим за віденський, тому набув надзвичайної популярності. Він був твердим, крупнозернистим, переважно білого чи кремового кольорів, міцним завдяки великому вмісту титану.
На перших порцелянових виробах українського виробництва ставилася власна заводська марка — напис «Коrес», виконаний від руки золотом, що було першою торговою маркою, яку почали застосовувати в Україні, а також старовинна марка ХVІІІ ст. — всевидяче око, тиснене золотом, мало форму трикутника або простого,або з променями, які виходили з нього з двох сторін.
На жаль, у 1797 р. пожежа знищила завод з усім майном. З 1804 р. Ю. Чарторийський тимчасово відновив виробництво корецького фарфоро-фаянсового заводу. Але після смерті князя в 1810 р. підприємство почало занепадати, повністю припинило своє існування після придушення польського повстання 1831 р.
Серед виробів корецької фабрики найпопулярнішими був посуд,зокрема чашки циліндричної форми, в яких переважав простий, чіткий декор, що справляло враження невимушеності та свіжості.
Іноді поверхню виробу фарбували під колір і фактуру інших природних матеріалів, наприклад, мармуру, червоного дерева, панцира черепахи, яшми. Глазур для Корецького фарфоро-фаянсового заводу привозили з-за кордону. В оздобленні виробів широко застосовували прийоми класицизму кінця XVIII - початку XIX ст., який набував розквіту в українському мистецтві. У перший період виробничої діяльності на підприємстві найчастіше використовували розпис золотом на білому тлі держала. Останні 15 років роботи фабрики характеризувались оздобленням із застосуванням поліхрому, квіткового розпису.
Фабрика, заснована Ю.Чарторийським, досягла значного успіху завдяки високій якості своєї продукції. Тому корецький фарфор, представлений різноманітними зразками посуду, став важливою складовою культурно-мистецького життя Волині. Починаючи з ХІХ ст., він набув великої популярності на території багатьох міст України, Росії, а також зарубіжжя, про що свідчать окремі зразки продукції, наявні в експозиціях різних музеїв.

Смирнова Т. В. Корецький фарфор як складова культурно-мистецького життя на Волині кінця XVIII - початку XIX ст. / Т. В. Смирнова // Культура України. - Харків, 2013. - Вип. 41.

Фото з сайту: http://katalog.muzeum.krakow.pl/
Дата: 14 квітень 2014 16:17
Переглядів: 618
Завантажень: 0