Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Фрагмент фасаду будинку Житомирського краєзнавчого музею.
Пам'ятки. Житомир
Фрагмент фасаду будинку Житомирс...




Галерея

«Юрій Змієборець», середина ХVIІ ст. Походить із церкви Архістратига Михаїла с. Гірка Полонка Луцького районного деканату. Експонується в Музеї волинської ікони.
Дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення.
Великомученик Георгій (Юрій) – один з найшанованіших Християнською Церквою святих воїнів, який своїм подвигом уподібнився Христу.
«Культ» Георгія сформувався у VI–VII ст. Його вшановували як мученика, покровителя ратників, захисника від злих сил і великого чудотворця. Вже в цей час у мистецтві візантійського світу склалися два варіанти іконографії кінного Георгія – сцена його боротьби зі змієм і сцена урочистого в’їзду в місто із зображенням царівни Єлисави, яка веде упокореного змія. У Давній Русі ці два варіанти іконографії співіснували, іноді об’єднуючись. Святому Георгію присвячували численні храми й монастирі, а його ім’я стало дуже поширеним серед князів.
Особлива популярність Юрія в народному середовищі була пов’язана зі світоглядом землеробів і хліборобськими обрядами. Це визначило чималу кількість образів ХVIІ–ХVIIІ ст. із зображенням Змієборця у виконанні народних волинських іконописців. Найбільш типовим для них є зображення кінного Юрія, який пронизує пащу змія, царівни, царя і цариці на мурах міста та Божої десниці у небі.
Народні ікони вирізняються різноманітністю авторських почерків, залежних від таланту, малярських навичок і творчої уяви майстрів. Їх об’єднує площинне трактування форми, небагата палітра кольорів, епічно-«казкове» вирішення сюжету. Досить часто визначальним у побудові творів є використання чорної контурної лінії, якою окреслюються силуети та лики персонажів. Часом лінія – виразна й чітка, часом – м’яка і пластична. Вона наповнює іконографічні композиції емоційністю і ритмічністю.
Автор «Юрія Змієборця» з Гірки Полонки створив яскравий народний образ. У центрі зображено вершника на білому коні. Згідно з іконографічною традицією, Юрій написаний у військовому обладунку та червоному плащі, що розвівається за спиною. Червона барва – колір мучеництва – використано у змалюванні сідла, вуздечки та стремен. У композиції немає відчуття боротьби: Юрій без напруги і зусиль здійснює свій подвиг. Молодий лик святого – спокійний і непорушний. Справа, на зеленому пагорбі, – царівна з молитовно складеними руками, теж у червоному плащі та золотій короні. Свідками упокорення змія є цар і цариця на мурах міста Ласії, яке представлене оборонними спорудами. В руках у царя – великий ключ від воріт міста. За переказом, побачивши чудо, двадцять п’ять тисяч громадян, які були язичниками, навернулися до Християнства. У правому верхньому кутку – благословляюча Божа десниця (підписана літерами ІС ХС) як символ волі Господньої, що дає силу святому для перемоги. Найбільш колоритно виписаний змій – фантастичне, символічне створіння, що нагадує грифона. Драматизм події підкреслює біла гора з печерою, заповнена черепами й кістьми.
Яскраві кольори поєднано великими площинами і розділено чорною контурною лінією. Золотом, символом вічного світла, урочисто сяє різьблене тло. В основі його орнаментики – цвіт гранату, що був улюбленим мотивом оздоблення фону волинськими іконописцями у ХVIІ ст. Декоративності образу додає бузкового кольору рама з боніями (укр. ґудзик) – дерев’яними прикрасами на міжрамних смугах.

Тетяна ЄЛІСЄЄВА, завідувач Музею волинської ікони

Волинська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату - офіційний сайт
Дата: 23 травень 2013 16:32
Переглядів: 856
Завантажень: 0