Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Ікона «Св. Параскева П’ятниця». Поч. XVII ст.
Волинська ікона
Ікона «Св. Параскева П’ятниця». ...





Галерея

Різдво Богородиці. XVI ст. с. Стадники
Історико-краєзнавчий музей, Острог
У XVI ст. і пол. ХVI ст. Острог був одним з найбільших центрів іконописання в Україні. Про це красномовно свідчать документи 1530-1630-х років. Найважливішим з них є податковий реєстр 1576 p., згідно з яким в місті працювало 6 малярів: Харитон, Лазко Гаврилович, Дашко, Духніч, Богдан та Федір. Такої кількості іконописців не було в жодному місті України, крім Львова. Отже, Острозький осередок не мав собі рівних на Волині і посідав особливе місце поміж художніх центрів українських земель, розгалужена діяльність якого охоплювала велику територію. До нинішнього часу збереглося чимало ікон, намальованих майстрами Острожчини в часи найбільшого розквіту міста.
Однією з найцінніших ікон Острозького осередку є ікона "Різдно Богородиці" XVI ст. з села Стадники. Сюжет ікони апокрифічний. Святий Іоаким та Свята Анна дожили до глибокої старості і були бездітними. їх пізно народжена дитина була не плодом чуттєвої похоті, а даром неба. Вищий трансцендентний зміст події народження матері Спасителя всесвіту – поєднується в іконі з конкретною життєвою ситуацією – відвідинами Св. Анни та Іоакима жінками, що прийшли поздоровити батьків і народженням дочки. Цей епізод, сповнений глибокого людяного змісту, зображений у середній частині ікони. Це мовчазний діалог поглядів очей між Св. Анною, яка сидить на ложі з піднятою у привітальному жесті рукою, та її подругами, що принесли їй дарунки. Зосереджені погляди жінок, направлені на Св. Анну, сповнені глибокої поваги та співчуття. В обличчях явно прослідковується відхід від візантійської іконографії. Вони не надмірно витягнуті, а звичайної овальної форми. Великі очі не містично розширені, а прикриті ледь опущеними повіками.
У зображенні інтер'єру кімнати середньовічні традиції синтезуються з прийомами ренесансного живопису. Стіл, стілець, ложе майстер зображує з різних точок зору, у зворотній перспективі. При такому зображенні лінії предметів сходяться не в глибині ікони, а перед нею. Таким чином, в іконі розкривається не земний, а потойбічний нескінченний простір, який ніколи не може візуально завершитися, як земний, в одній точці, а навпаки, чим більше віддаляється від глядача, тим більше розширюється і продовжується нескінченно. На іконі немає речей, зображених у прямій перспективі. Віяння Відродження виявилося тут в іншому. Намагаючись наблизити подію до реального життя, майстер зображує не вигадану архітектуру, а будівлі, праобразами яких були справжні споруди. Наприклад, жінки входять у кімнату Св. Анни черех надбрамну вежу, яка подібна до брами на Замковій горі в Острозі. У правій частині ікони зображена башта, яка нагадує Круглу (Нову) башту XVI ст. До неї підходить кріпосна стіна, що оточувала Замкову гору. За стіною, у лівому верхньому кутку ікони, намальована ренесансна будівля, праобразом якої міг бути палац князів Острозьких. Введення в композицію ікон зображень реальних будівель було наслідком впливу ренесансного світогляду. Інтенсивне будівництво в Острозі того часу, нове обличчя міста не могло не хвилювати творчої уяви митців і проникати в намальовані ними ікони.
Дата: 14 квітень 2009 16:45
Переглядів: 3739
Завантажень: 0