Фотоколекція
Ікона «Спокуса Ісуса Христа»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Спокуса Ісуса Христа» (поч. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
За розповідями євангелістів (Мт. 4,1-11), (Лк. 4,1-13), (Мр. 1,12-13), після хрещення Святий Дух повів Ісуса Христа у пустелю, щоб на самоті у пості й молитві Він міг підготуватися до Своєї місії. Там підійшов до Нього диявол і тричі спокушав на гріх, як і будь-яку людину. У православному іконописі сцени спокуси зустрічаються зрідка.
Волинський іконописець пише сюжет для предели – нижньої частини іконостасу. На передньому плані зображений Ісус Христос поряд з дияволом, який пропонує Христу перетворити камінь на хліб для підтвердження Його Божественної всесильності. Ісус повернутий до глядача, традиційно з відкритим для спілкування ликом, диявол навпаки написаний зі спини, у профіль. Щоб підкреслити наскільки великими були спокуса диявола і сила волі Христа, художник зображує диявола урівні з Ісусом. Драматизм події підсилюється темним колоритом ікони: свинцеві хмари, чорно-коричнева гора, чорне обрамлення зображення.
Розмір: 96 х 64
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, золочення
Походить з церкви Святої Трійці с. Городище-1 Луцького району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Спокуса Ісуса Христа // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 198–199 ; іл.
Див. також:
Ікона «Оплакування Ісуса Христа»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Оплакування Ісуса Христа» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Опис оплакування Ісуса Христа відсутній у канонічних Євангеліях, але його можна знайти у керівництві для візантійських художників ХІІ ст. та у містичній літературі ХІІІ–ХІV ст.
Образ у виконанні волинського іконописця драматичний та емоційно насичений. Скорботна Богоматір проливає рясні сльози над тілом мертвого Сина. Художнє втілення плачу Марії сповнене ліризму і водночас вогню сердечного болю. На задньому плані намальовані оточений мурами Єрусалим та гора з печерами, в одній із яких був похований Ісус Христос. Особливою майстерністю відзначається колорит ікони, збагачений широкою гамою відтінків.
Розмір: 54,5 х 84,8
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Баїв Луцького району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Оплакування Ісуса Христа // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 194–197 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святі Косьма і Даміан»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1693
Ікона «Святі Косьма і Даміан» (1693)
м. Луцьк, Волинська область
Косьма і Даміан – брати, святі-безсрібники, лікарі і чудотворці, ймовірно, жили у другій половині ІІІ – на початку IV ст.
Іконописець зображає святих як лікарів, із ступкою для приготування ліків та скринькою з мазями. Вони сповнені високої місії цілителів і проповідників Христової віри. Використовуючи невелику кількість кольорів – білий, голубий, сірий, автор моделює форми широкою гамою колористичних нюансів, завдяки чому одежі святих набувають особливої легкості і благородного звучання. У нижній частині ікони зроблений напис – молитовне звертання до Косьми і Даміана, де вони іменуються безсрібниками, чудотворцями, цілителями. На нижній міжрамній смузі – донаторський напис із датою 1693 рік.
Розмір: 116,5 х 73
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Баїв Луцького району
Джерела:
Василевська С. Ікона «Святі безсрібники Косма й Даміан» [Електронний ресурс] / С. Василевська // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/393-ikona-sviati-bezsribnyky-kosma-i-damian/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Святі Косьма і Даміан // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 190–193 ; іл.
Див. також:
Ікона «Благовіщення»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1693
Ікона «Благовіщення» (1693)
м. Луцьк, Волинська область
В основі іконографії – канонічний текст Євангелія (Лк. 1, 26-38), апокрифічні тексти та гімнографія.
Діва Марія зображена перед столом з відкритою книгою, у якій Вона читає знамените пророцтво «Ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім'я Йому: Еммануїл» (Іс. 7. 14). Розкритою долонею правої руки Марія приймає благу звістку Архангела Гавриїла, який зображений на хмарині, як вісник неба, з білою лілеєю у руці – символом чистоти і непорочності Богородиці. Присутність небес передана золотим тлом та голубом – Духом Святим, який сходить у променях світла. Плавні лінії, поєднання делікатного світло-рожевого кольору у ликах з переважаючим благородним сірим кольором створює світлий і ліричний образ. Внизу ікони – напис з іменем замовника і датою написання твору – 1693 рік.
Розмір: 102,5 х 79
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Баїв Луцького району
Джерела:
Єлісєєва Т. Образ «Благовіщення» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/284-obraz-blahovishchennia/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Благовіщення // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 188–189 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
В образі Богородиці автор втілив народний ідеал краси і образ матері, близький кожній людині. Це проста, зрілого віку жінка з великими руками і селянським типом обличчя. Традиційні у колористичному вирішенні одежі Богоматері і Христа модельовані глибокими важки ми складками. Обшлаги і горловина хітону Богородиці прикрашені широкою золотою тасьмою з «каменями». Таке оздоблення стає популярним у волинському іконописі XVIII ст. Ікона вирізняється гравіюванням срібленого тла крупним рослинним орнаментом, в основ якого стилізована квітка гранату, обрамлена акантовим листям.
Розмір: 110 х 74
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Лучиці Луцького району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 184–185 ; іл.
Див. також:
Ікона «Апостол Варфоломій»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Апостол Варфоломій» (друга пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Варфоломій – один з 12 апостолів Ісуса Христа. Він проповідував разом з апостолом Пилипом у Сирії та Азії, потім був у Індії, де переклав Євангеліє від Матвія. Пізніше проповідував у Вірменії, де прийняв мученицьку смерть за християнську віру.
Ікона є прикладом своєрідного втілення стилю бароко. Лик молодого апостола повновидий, рожевощокий, з відкритим чолом. Масивність фігури підкреслюють важкі складки одеж глибоких насичених кольорів.
Розмір: 81 х 31,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, кольоровий лак
Походить з церкви Святого Миколая с. Борочиче Горохівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Апостол Варфоломій // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 182–183 ; іл.
Див. також:
Ікона «Свята Параскева»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Свята Параскева» (поч. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Своєрідна манера письма автора ікони втілюється у поєднанні засобів виразу, типових для народних майстрів, і навиків, засвоєних у професійних іконописців. Колорит ікони стриманий і гармонійний. Свята Параскева тримає високий напрестольний хрест з круглою підставкою та отвором для мощей. Такі хрести поширюються на Волині у період унії. Лик Параскеви трактований спрощено, вуха великі, чітко окреслені, чим наголошується на увазі Святої до молитов віруючих. У тексті на розгорнутому білому сувої Параскева називається премудрою і всехвальною Христовою мученицею, яка перемогла тортури і страждання. Ікона має подвійне обрамлення з аркоподібним навершям і прикрашені посрібленими боніями поля, що створює відчуття перебування у храмі.
Розмір: 96 х 65,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з Волині
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Параскева // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 178–179 ; іл.
Див. також:
Ікона «Розп’яття»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Розп’яття» (поч. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
При написанні образу автор користувався західноєвропейською гравюрою як зразком. Христос зображується померлим: увінчана терновим вінцем голова схилена до правого плеча, очі закриті, тіло, змучене стражданнями, провисає під власною вагою. Момент умирання на хресті, відображений в іконографії, ніби підтверджує для віруючих істину про Христа Людину, що померла за них реальною мученицькою смертю. Але і у мертвому Христі продовжував перебувати Святий Дух. Його нетлінне тіло, як живе, виливає потоки крові. Прийняття крові ангелами у потир і плат нагадує про таїнство причастя вином у християнській церкві. Обабіч хреста стоять Богородиця та Іоан у скорботних позах. Драматизм події, яка відбувається, підкреслюють свинцеві хмари та зображення кривавих сонця і місяця у відповідності зі словами Об’явлення: «... І ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров» (Об. 6,12). Майстер вдається до об'ємного моделювання постатей та конкретизації простору: на горизонті намальований викінчений архітектурний пейзаж.
Розмір: 150 х 114
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Качин Камінь-Каширського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Розп’яття // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 176–177 ; іл.
Див. також:
Ікона «Апостол Павло»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Апостол Павло» (друга пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Апостол Павло (Савло, Саул) – найвизначніший ранньохристиянський місіонер, «апостол народів» та один з перших богословів християнства, блискучий проповідник, автор багатьох послань. За проповідницьку діяльність він був обезглавлений мечем за часів імператора Нерона.
Зображення апостола Павла на іконі традиційне, упівоберта вправо, з поглядом зверненим до віруючих. Відкрита книга у правій руці вказує на Павла, як автора послань, а опущений додолу меч символізує його мученицьку смерть за віру Христову. Автор прагне передати об’ємність світлотіньовим ліпленням лику і моделюванням драперій зіставленням темних смуг і локальних висвітлень.
Розмір: 81 х 31,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, кольоровий лак
Походить з церкви Святого Миколая с. Борочиче Горохівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Апостол Павло // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 180–181 ; іл.
Див. також:
Ікона «Воздвиження чесного хреста»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Воздвиження чесного хреста» (поч. XVIII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
В основі сюжету – віднайдення у IV ст. імператрицею Оленою хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, і воздвиження його єпископом Макарієм у Єрусалимському храмі.
Іконописець своєрідно передає момент урочистого богослужіння. У центрі зображений тетрапод (грец. чотириножник) – стіл, на який покладений воздух із зображенням хреста і написом «ІС ХС НІКА» – «Ісус Христос перемагає». Урочисто підносить Макарій над головою хрест, воздвигаючи його над світом. У служінні йому допомагають диякони. Нижче, обабіч тетраподу – імператор Костянтин та імператриця Олена у коронах, а за ними безконечним потоком заповнюють храм люди, які прийшли побачити хрест. Просвітлені лики персонажів виражають радість Воздвиження хреста, який із знаряддя смерті Спасителя став знаряддям спасіння людства.
Розмір: 127 х 93
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Воздвиження Чесного Хреста с. Козлиничі Ковельського району
Джерела:
Карпюк Л. Воздвиження чесного хреста [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Української Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/416-vozdvyzhennia-chesnoho-khresta/. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Воздвиження чесного хреста // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 174–175 ; іл.
Див. також:
