Всеукраїнська науково-практична конференція «Історичні студії пам’яті професора Богдана Прищепи»
Робота конференції планується за такими напрямами:
· Богдан Прищепа : життєвий шлях і творча спадщина.
· Давньоруські пам’ятки Волині/Рівненщини.
· Археологічні дослідження середньовічних міст Погориння.
· Археологічні дослідження Волині.
· Музейна справа Волині: історія та сучасність.
· Актуальні питання краєзнавства та волинезнавства.
Початок конференції:
27 травня 2026 року, 10:00 у Рівненському державному гуманітарному університеті (м. Рівне, вул. Пластова, 31)
Відкриття виставки «Богдан Прищепа: шлях в археології»
Виставка присвячена вшануванню пам’яті відомого українського археолога, дослідника історії погоринських міст в добу Київської Русі та литовсько-польського періоду, доктора історичних наук Богдана Анатолійовича Прищепи (1957–2025).
В експозиції представлено археологічні знахідки з фондів музею, виявлені під час розкопок під керівництвом Б. А. Прищепи. До виставкового комплексу увійшли наукові звіти, польові щоденники, документи із особистого архіву дослідника, а також банери із поданням інформації про віхи його біографії та трудової діяльності.
Відкриття виставка:
26 травня 2026 року,14:00
м. Рівне, вул. Драгоманова, 19
Запрошуємо на публічну лекцію «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.»
Запрошуємо 20 травня о 14:00 на публічну лекцію краєзнавця Василя Гудзія «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.», присвячену історії автобусного руху в нашому місті.
Під час зустрічі поговоримо про те, яким було транспортне сполучення у місті та його пригородах в різні історичні епохи, як змінювалися маршрути, транспорт і міський простір. Частково захопимо період Російської імперії та міжвоєнний час, коли Рівне активно розвивалося й формувало свою транспортну інфраструктуру.
На вас чекають цікаві історичні факти, рідкісні фото, маловідомі сторінки міського життя та захоплива подорож у минуле Рівного через історію його автобусного руху.
Місце проведення:
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
«Світлиця» (4-й поверх).
Вхід вільний. Запрошуємо!
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : Стрихар А. М., 2025. – 538 с.
Анотація: Монографії є першою спробою в українській історичній науці систематизувати та узагальнити життєві шляхи, діяльність і творчу спадщину маловідомого талановитого українського історика, краєзнавця, етнографа, педагога, богослова, просвітника, викладача і професора Волинської духовної семінарії (1863–1871), законовчителя – професора Закону Божого Ніжинського юридичного ліцею князя О. Безбородька (1871–1875), професора богословʼя Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька (1875–1888), протоієрея Андрія Федоровича (Феодоровича) Хойнацького (16.07.1837, Полонне – 27.08.1888, Ніжин).
Зі збереженням стилістики і характеру мови у розділі «Збірні праці», в перекладі з російської, частково упорядковано праці Андрія Хойнацького з історії України, історії храмів м. Полонне, етнографії та богослов'я.
Видання розраховане на істориків, краєзнавців, етнографів, усіх тих, кому не байдужа історія рідного краю. Може бути використане як підручник з історії рідного краю – Полонщини.
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Нові надходження
Секо Я. Богослужбові практики Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1920-х рр. та їхній вплив на формування національної ідентичності українців
Секо Я. Богослужбові практики Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1920-х рр. та їхній вплив на формування національної ідентичності українців / Я. Секо, Б. Жулковський // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2026. – Вип. 62. – С. 258–283.
Анотація. Реформування православного літургійного життя в міжвоєнній Польщі стало ключовим інструментом розриву з російською імперською спадщиною. Проблема дослідження полягає у суперечливості впровадження українізації на рівні парафій через опір консервативних церковних кіл і державний тиск. Гіпотеза ґрунтується на тому, що трансформація богослужбових практик Волинсько-Кременецької єпархії стала одним з визначальних чинників формування української національної ідентичності. Доводиться, що боротьба за рідну мову і збереження старого стилю літургійного життя була невід’ємним елементом протистояння асиміляційній політиці Другої Речі Посполитої.
Джерело: Сторінки історії
Жулковський Б. Організація псаломщицько-регентської освіти Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1922 – 1939 рр. (за документами Державного архіву Тернопільської області)
Жулковський Б. Організація псаломщицько-регентської освіти Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1922 – 1939 рр. (за документами Державного архіву Тернопільської області) / Б. Жулковський, Я. Секо // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. – Київ, 2026. – Вип. 54. – С. 90–99.
Анотація. У статті подана реконструкція історії псаломщицької діяльності та регентської освіти Волинського воєводства Другої Речі Посполитої у 1922 – 1939 рр. (на основі архівних джерел). Регентська справа Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі завжди розвивалася, що помітно під час аналізу низки документів (єпархіальних постанов, протоколів зібрання псаломщиків, активної кооперації з іншими інституціями). Короткострокові виїзні курси сприяли підвищенню кваліфікації єпархіальних регентів та обміну досвідом між псаломщиками кафедральних, монастирських і парафіяльних хорів. Кременецька регентська школа була ключовим освітнім осередком у підготовці псаломщиків різних храмів єпархії, а її рівень постійно підвищувався, що відчутно під час розгляду установчих актів, протоколів засідань педагогічної ради, навчальних програм, організаційно-методичних документів.
Отже, організація псаломщицької освіти Волинсько-Кременецької єпархії в 1922 – 1939 рр. відбувалася на високому рівні. Священний Синод Православної Церкви в Польщі й Волинська православна духовна консисторія постійно дбали про курсову перепідготовку та благополуччя церковних регентів і псаломщиків. Завдяки цьому на Волині продовжувала зберігатися тяглість та консеквентність українських літургічно-музичних традицій. У 1920 – 1930-х рр. богослужбовий спів був одним із основних видів музичного мистецтва в межах Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Псаломщики нерідко керували світськими хорами товариства «Просвіта». Дослідження їхньої діяльності сприятиме кращому розумінню музичних процесів, які відбувалися на Волині.
Яцишин М. Деякі аспекти національного життя на території Західної Волині у міжвоєнний період (1921–1939 рр.)
Яцишин М. Деякі аспекти національного життя на території Західної Волині у міжвоєнний період (1921–1939 рр.) / М. Яцишин // Актуальні питання реформування правової системи : зб. матеріалів XXII Міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 13-14 черв. 2025 р. / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк : Вежа-Друк, 2025. – С. 21–22.
Анотація. Окреслено основні тенденції національно-культурного життя на Західній Волині в контексті соціально-економічних та суспільно-політичних процесів, що відбувалися у міжвоєнний період в краї.
Матеріал надано ВОУНБ імені Олени Пчілки
Баран О. Містобудівні інвестиції князя Володимира Васильковича у володимирському та берестейському уділах у світлі Галицько-Волинського літопису
Баран О. Містобудівні інвестиції князя Володимира Васильковича у володимирському та берестейському уділах у світлі Галицько-Волинського літопису / О. Баран // Замосцько-Волинські музейні зошити. – Луцьк, 2010. – Вип 5. – С. 47–56.
Анотація. У статті досліджено містобудівну діяльність князя Володимира Васильовича у другій половині XIII століття. На основі аналізу Галицько-Волинського літопису та археологічних даних автор розглядає розвиток міських осередків Володимирсько-Берестейського князівства, особливості їх просторової організації та роль князя у заснуванні й розбудові міст. Висвітлено будівництво оборонних споруд, церков, веж, а також зміни у плануванні міського простору. Автор доводить, що інвестиційна політика Володимира Васильковича була спрямована не лише на зміцнення обороноздатності держави, а й на економічний та адміністративний розвиток регіону.
Матеріал надісланий ВОУНБ імені Олени Пчілки



