Новини
Всеукраїнська науково-практична конференція «Історичні студії пам’яті професора Богдана Прищепи»
Робота конференції планується за такими напрямами:
· Богдан Прищепа : життєвий шлях і творча спадщина.
· Давньоруські пам’ятки Волині/Рівненщини.
· Археологічні дослідження середньовічних міст Погориння.
· Археологічні дослідження Волині.
· Музейна справа Волині: історія та сучасність.
· Актуальні питання краєзнавства та волинезнавства.
Початок конференції:
27 травня 2026 року, 10:00 у Рівненському державному гуманітарному університеті (м. Рівне, вул. Пластова, 31)
Новини
Відкриття виставки «Богдан Прищепа: шлях в археології»
Виставка присвячена вшануванню пам’яті відомого українського археолога, дослідника історії погоринських міст в добу Київської Русі та литовсько-польського періоду, доктора історичних наук Богдана Анатолійовича Прищепи (1957–2025).
В експозиції представлено археологічні знахідки з фондів музею, виявлені під час розкопок під керівництвом Б. А. Прищепи. До виставкового комплексу увійшли наукові звіти, польові щоденники, документи із особистого архіву дослідника, а також банери із поданням інформації про віхи його біографії та трудової діяльності.
Відкриття виставка:
26 травня 2026 року,14:00
м. Рівне, вул. Драгоманова, 19
Новини
Запрошуємо на публічну лекцію «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.»
Запрошуємо 20 травня о 14:00 на публічну лекцію краєзнавця Василя Гудзія «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.», присвячену історії автобусного руху в нашому місті.
Під час зустрічі поговоримо про те, яким було транспортне сполучення у місті та його пригородах в різні історичні епохи, як змінювалися маршрути, транспорт і міський простір. Частково захопимо період Російської імперії та міжвоєнний час, коли Рівне активно розвивалося й формувало свою транспортну інфраструктуру.
На вас чекають цікаві історичні факти, рідкісні фото, маловідомі сторінки міського життя та захоплива подорож у минуле Рівного через історію його автобусного руху.
Місце проведення:
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
«Світлиця» (4-й поверх).
Вхід вільний. Запрошуємо!
Нові книги
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : Стрихар А. М., 2025. – 538 с.
Анотація: Монографії є першою спробою в українській історичній науці систематизувати та узагальнити життєві шляхи, діяльність і творчу спадщину маловідомого талановитого українського історика, краєзнавця, етнографа, педагога, богослова, просвітника, викладача і професора Волинської духовної семінарії (1863–1871), законовчителя – професора Закону Божого Ніжинського юридичного ліцею князя О. Безбородька (1871–1875), професора богословʼя Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька (1875–1888), протоієрея Андрія Федоровича (Феодоровича) Хойнацького (16.07.1837, Полонне – 27.08.1888, Ніжин).
Зі збереженням стилістики і характеру мови у розділі «Збірні праці», в перекладі з російської, частково упорядковано праці Андрія Хойнацького з історії України, історії храмів м. Полонне, етнографії та богослов'я.
Видання розраховане на істориків, краєзнавців, етнографів, усіх тих, кому не байдужа історія рідного краю. Може бути використане як підручник з історії рідного краю – Полонщини.
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Нові надходження
2026-06-16 11:17:33
Секо Я. Богослужбові практики Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1920-х рр. та їхній вплив на формування національної ідентичності українців
Секо Я. Богослужбові практики Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1920-х рр. та їхній вплив на формування національної ідентичності українців / Я. Секо, Б. Жулковський // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2026. – Вип. 62. – С. 258–283.
Анотація. Реформування православного літургійного життя в міжвоєнній Польщі стало ключовим інструментом розриву з російською імперською спадщиною. Проблема дослідження полягає у суперечливості впровадження українізації на рівні парафій через опір консервативних церковних кіл і державний тиск. Гіпотеза ґрунтується на тому, що трансформація богослужбових практик Волинсько-Кременецької єпархії стала одним з визначальних чинників формування української національної ідентичності. Доводиться, що боротьба за рідну мову і збереження старого стилю літургійного життя була невід’ємним елементом протистояння асиміляційній політиці Другої Речі Посполитої.
Джерело: Сторінки історії
2026-06-16 10:46:03
Жулковський Б. Організація псаломщицько-регентської освіти Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1922 – 1939 рр. (за документами Державного архіву Тернопільської області)
Жулковський Б. Організація псаломщицько-регентської освіти Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1922 – 1939 рр. (за документами Державного архіву Тернопільської області) / Б. Жулковський, Я. Секо // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. – Київ, 2026. – Вип. 54. – С. 90–99.
Анотація. У статті подана реконструкція історії псаломщицької діяльності та регентської освіти Волинського воєводства Другої Речі Посполитої у 1922 – 1939 рр. (на основі архівних джерел). Регентська справа Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі завжди розвивалася, що помітно під час аналізу низки документів (єпархіальних постанов, протоколів зібрання псаломщиків, активної кооперації з іншими інституціями). Короткострокові виїзні курси сприяли підвищенню кваліфікації єпархіальних регентів та обміну досвідом між псаломщиками кафедральних, монастирських і парафіяльних хорів. Кременецька регентська школа була ключовим освітнім осередком у підготовці псаломщиків різних храмів єпархії, а її рівень постійно підвищувався, що відчутно під час розгляду установчих актів, протоколів засідань педагогічної ради, навчальних програм, організаційно-методичних документів.
Отже, організація псаломщицької освіти Волинсько-Кременецької єпархії в 1922 – 1939 рр. відбувалася на високому рівні. Священний Синод Православної Церкви в Польщі й Волинська православна духовна консисторія постійно дбали про курсову перепідготовку та благополуччя церковних регентів і псаломщиків. Завдяки цьому на Волині продовжувала зберігатися тяглість та консеквентність українських літургічно-музичних традицій. У 1920 – 1930-х рр. богослужбовий спів був одним із основних видів музичного мистецтва в межах Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Псаломщики нерідко керували світськими хорами товариства «Просвіта». Дослідження їхньої діяльності сприятиме кращому розумінню музичних процесів, які відбувалися на Волині.
2026-06-16 09:48:48
Яцишин М. Деякі аспекти національного життя на території Західної Волині у міжвоєнний період (1921–1939 рр.)
Яцишин М. Деякі аспекти національного життя на території Західної Волині у міжвоєнний період (1921–1939 рр.) / М. Яцишин // Актуальні питання реформування правової системи : зб. матеріалів XXII Міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 13-14 черв. 2025 р. / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк : Вежа-Друк, 2025. – С. 21–22.
Анотація. Окреслено основні тенденції національно-культурного життя на Західній Волині в контексті соціально-економічних та суспільно-політичних процесів, що відбувалися у міжвоєнний період в краї.
Матеріал надано ВОУНБ імені Олени Пчілки
2026-06-16 09:39:38
Баран О. Містобудівні інвестиції князя Володимира Васильковича у володимирському та берестейському уділах у світлі Галицько-Волинського літопису
Баран О. Містобудівні інвестиції князя Володимира Васильковича у володимирському та берестейському уділах у світлі Галицько-Волинського літопису / О. Баран // Замосцько-Волинські музейні зошити. – Луцьк, 2010. – Вип 5. – С. 47–56.
Анотація. У статті досліджено містобудівну діяльність князя Володимира Васильовича у другій половині XIII століття. На основі аналізу Галицько-Волинського літопису та археологічних даних автор розглядає розвиток міських осередків Володимирсько-Берестейського князівства, особливості їх просторової організації та роль князя у заснуванні й розбудові міст. Висвітлено будівництво оборонних споруд, церков, веж, а також зміни у плануванні міського простору. Автор доводить, що інвестиційна політика Володимира Васильковича була спрямована не лише на зміцнення обороноздатності держави, а й на економічний та адміністративний розвиток регіону.
Матеріал надісланий ВОУНБ імені Олени Пчілки
