Фестиваль-конкурс «Великодній Тріумф» запрошує всіх охочих до участі!
30 квітня 2026 року у м. Київ розпочнеться 2-й Всеукраїнський двотуровий багатожанровий фестиваль-конкурс мистецтв «Великодній Тріумф».
Організація міжнародних та Всеукраїнських конкурсів і фестивалів «Королівський Тріумф» за підтримки Творчого об’єднання «Королівське мистецтво» запрошує всіх охочих взяти участь у конкурсі-фестивалі. Участь можуть брати як творчі колективи, так і окремі виконавці незалежно від віку та місця проживання. Міжнародний фестиваль є публічним, відкритим і суспільно-корисним конкурсом.
Основні цілі організації:
підвищення професійної компетентності фахівців у сфері освіти та мистецтва;
популяризація та розвиток різних напрямків мистецтва;
підтримка талановитих виконавців і підвищення престижу музикантів;
підвищення рівня виконавської майстерності;
сприяння професійній діяльності та самореалізації музикантів у сфері освіти та культури;
представлення творчих досягнень талановитої молоді;
популяризація української культури та національної пам’яті;
виявлення нових талантів;
сприяння розвитку обдарованих дітей та молоді;
відродження, збереження та розвиток національних традицій;
обмін досвідом між учасниками та встановлення нових творчих контактів.
Реєстрація триває до 30 квітня 2026 року включно.
Детальніше: https://drive.google.com/file/d/1SICRGabC-_TQpXB-xORajhJBX1hWMcAB/view
Цікава розмова на історичну тему про Рівне
22 квітня о 14:00 у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться зустріч на тему «Загадки Рівного: міфи і реальність». Спікер – Ольга Морозова, історик, заступниця директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Історик розповість про нові факти, нові дати, нові дослідження рівненських науковців. Окремо зупиниться на темах, які на сьогодні є суперечливими, спірними. Звідки взялася назва Рівного? Скільки насправді років місту? Від якої дати вести відлік – від першої згадки у старовинних документах чи від згадки про перші поселення на території міста? І ще багато чого… Професійна думка Ольги Морозової нас цікавила завжди.
Запрошуємо всіх бажаючих!
Микола Рокицький – український художник, живописець : 125 років від дня народження
6 квітня 2026 року виповнилося 125 років від дня народження Миколи Рокицького (1901–1944) – українського художника
Народився 6 квітня 1901 року в селі Заріччя, неподалік міста Володимира. Його батько був сільським мірошником. Талановитий юнак навчався у Володимирській гімназії. Її будинок зберігся донині, на його фасаді – дошка з барельєфом художника. З початком Першої світової війни родину Рокицьких було евакуйовано до Києва. 1920 року Рокицький вступає до Української академії мистецтва, майстерня монументального мистецтва. Він був серед тих, хто пройшов школу майстра з першого до останнього курсу.
У творчому доробку Рокицького не так багато збережених картин, настінні розписи знищено.
Микола Рокицький – фаховий педагог. Ще студентом у 1924 році він викладає в Київській експериментальній школі № 611. По завершенні навчання у Київському художньому інституті (колишня Українська державна академія мистецтва), Рокицького призначають викладачем на текстильному, а згодом на монументально-виробничому відділенні інституту. Деякий час Рокицький працює в Харківському інституті пролетарської культури, аж до його ліквідації (1934), коли відбулась реорганізація художньої освіти в Україні. Як педагог Рокицький спирався на засади, засвоєні в період навчання у майстерні Бойчука, а також на власний досвід у виборі тем та завдань. Навчання складалося з двох частин: праці в майстерні та окремо на об’єктах. Він вважав за необхідне поєднати архітектуру та монументальний живопис.
Микола Рокицький зробив значний внесок у розвиток портретної фрески.
Після загибелі в 1937 році Бойчука, Микола Рокицький разом з іншими його учнями працює з народними майстрами в експериментальних майстернях при Київському державному музеї українського мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Звертається до розробки ескізів тематичних килимів, якими декорували інтер’єри громадських приміщень. Український тематичний килим набуває широкого розвитку внаслідок зближення народного і професійного декоративно-ужиткового мистецтва.
У постійному страху і тривозі минув передвоєнний період. Микола Рокицький дивом уникнув фізичного знищення. Він часто змінює місце роботи. З початком Другої світової війни добровольцем йде на фронт, але потрапляє в оточення. Концентраційний табір, втеча з полону. У визволеному Києві 11 лютого 1944 року його не стало. Похований на Лук’янівському цвинтарі в Києві.
1 лютого 1958 року було ухвалено рішення про реабілітацію Михайла Бойчука, але ще довго бойчукізм вважали однією з найреакційніших течій в українському мистецтві.
У Володимирі бережуть пам'ять про видатного земляка: вихованці місцевої художньої школи вивчають його творчість. У рідному селі живописця – Заріччі – одна з вулиць носить його ім’я.
Література
Киба Я. Відомі і знамениті жителі / Я. Киба // Киба Я. Володимирщина: минувшина і сучасність : іст.-економ. і краєзн. вид. / Я. Киба. – Луцьк, 2017. – С. 209–259.
Кумецький О. Микола Рокицький – художник-монументаліст і педагог / О. Кумецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Володимир-Волинський в історії України і Волині : матеріали XXХІІ Міжнар. наук.-практ. іст.-краєзн. конф., присвяч. 70-річчю утворення Волин. обл., 810-ій річниці надання місту Володимир-Волинському Магдебурзького права, м. Володимир-Волинський, 12 черв. 2009 р. : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вип. 32. – С. 88–93.
Левицька Т. 6 квітня 125 років від дня народження М. А. Рокицького (1901–1944) – українського художника / Т. Левицька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2026 рік / Упр. к-ри з пит. релігій та нац., Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2026. – С. 81–84.
Янович Б. Незабутній художник Микола Рокицький : до 105-річчя майстра із волинського Заріччя / Б. Янович // День. – 2016. – 22–23 квіт. – С. 12.
Янович Б. Чарівна палітра Миколи Рокицького / Б. Янович // Місто вечірнє. – 2021. – 11–17 берез. – С. 7.
Волинська О. Мармурова жінка : повість про Олену Пчілку
Волинська О. Мармурова жінка : повість про Олену Пчілку : худож.-біогр. повість / О. Волинська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 256 с.
Анотація. «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки – видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя.
На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя. Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури. «Мармурова жінка» – це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українською тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.
Джерело: ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Нові надходження
Вихованець В. «Батько Корця» князь Ю.-К. Чарторийський та його фаянс і порцеляна ХVIII–ХІХ ст.
Вихованець В. «Батько Корця» князь Ю.-К. Чарторийський та його фаянс і порцеляна ХVIII–ХІХ ст. / В. Вихованець // Острозький краєзнавчий збірник / Державний історико-культурний заповідник м. Острога ; Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких. – Острог, 2018. – Вип. 10. – С. 74–97.
Анотація. Історія літописного міста Корець (Рівненської області) доби князя Чарторийського та його порцелянову фабрику. Про столицю волинської порцеляни і фаянсу очима дослідників, про господарів цього міста Корця, князів Чарторийських. Із творів Каетана Козьмячна, Мечислава Орловича, Ю. Дуніна-Карвицького, Станіслава Малаховського-Лемпіцького.
Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога
Бондарчук О. Перше археологічне підтвердження острозького книгодрукування доби князя В.-К. Острозького?
Бондарчук О. Перше археологічне підтвердження острозького книгодрукування доби князя В.-К. Острозького? / О. Бондарчук, В. Бондарчук, Вол. Бондарчук, Н. Пустовіт // Острозький краєзнавчий збірник / Державний історико-культурний заповідник м. Острога ; Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких. – Острог, 2018. – Вип. 10. – С. 9–26.
Анотація. У статті йдеться про археологічні розкопки в Острозі у 1980-2000-х роках, завдяки яким було здобуто великий пласт інформації про стародавній Острог та його археологічні пам’ятки.
Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога
Бондарчук О. Острозькі кахлі з імперською символікою
Бондарчук О. Острозькі кахлі з імперською символікою / О. Бондарчук, В. Бондарчук, Н. Пустовіт, Ю. Філіп’єва // Острозький краєзнавчий збірник / Державний історико-культурний заповідник м. Острога ; Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких. – Острог, 2017. – Вип. 9. – С. 190–202.
Анотація. У статті йдеться про збірку пічних кахель заповідника (значна частина яких виявлена в ході багаторічних досліджень видатної пам’ятки оборонного зодчества України кінця XVI ст. Круглої (Нової) башти на Замковій горі в місті Острозі) у якій найбільшою за кількістю є колекція кахель з імперською символікою. За незначними винятками – це геральдичне зображення двоголового орла. Орел – втілення сили, відваги, символ перемоги. В міфології орел супроводжує верховних богів сонця, грози і неба.
Основу колекції такого типу геральдичних кахель складають тисячі і тисячі фрагментів, виявлених під час археологічних досліджень Круглої башти, які в результаті ретельного багаторічного реставраційного процесу поступово перетворюються в десятки відроджених із небуття раритетів.
Припускається, що в місті Острозі кахлі з двоголовим орлом могли з’явитися лише після 1793 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії.
Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога
Кравчук О. Світова епідемія чуми у середині ХІV ст. (1346–1353 рр.)
Кравчук О. Світова епідемія чуми у середині ХІV ст. (1346–1353 рр.) / О. Кравчук, Ю. Зінько // Вісник факультету історії і міжнародних відносин : зб. наук. праць / відп. ред. О.А. Мельничук. – Вінниця : ВДПУ, 2025. – Вип. 23. – С. 39–47.
Анотація: У статті йдеться про епідемію чуми під назвою «чорна смерть», що стала найсмертоноснішою в історії людства й охопила Азію, Європу та Північну Африку у середині ХІV століття. Є згадка про Волинь і Поділля.
Джерело: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Репозитарій



