180 років експедиції Тараса Григоровича Шевченка на Волинь

У жовтні 2026 року минає 180 років з часу відвідання Тарасом Шевченком Волині.

Восени 1846 року йому, як співробітнику Археографічної комісії, було доручено відправитись у Київську, Подільську, Волинську губернії та розшукувати там старожитності, робити їх опис, визначати наукову цінність, збирати давні акти та документи, записувати перекази та пісні. Окремим пунктом розпорядження доручалось відвідати Почаївську лавру і "зняти" три види Лаври. Які саме населенні пункти Волині відвідав Шевченко у вересні-жовтні 1846 року достеменно невідомо. Більшість дослідників дотримуються думки, що найімовірніший маршрут подорожі поета пролягав через Житомир, Звягель, Корець, Дубно, Кременець, Почаїв, Вишнівець до  Берестечка, знову повернення до Дубна, а звідти через Луцьк  переїзд до Ковеля.

Всередині жовтня Тарас Шевченко прибув у Почаїв. Він змалював кілька видів лаври. Чотири акварельних малюнки, два ескізи та начерк олівцем, виконані митцем у Почаєві, нині зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка, копії – в Тернопільському краєзнавчому та Почаївському історико-художньому музеях. На кожній акварелі почаївського циклу пейзажі оживлені присутністю людини. Цей художній принцип простежується майже в усіх малюнках Т. Шевченка, де зображено історичні пам'ятки.

У Почаєві поет записав також три народні пісні, які включені у повне зібрання творів поета із позначенням місця і дати запису – «у Почаєві, 20 жовтня 1846 року».

На жаль, від творчого доробку Тараса Григоровича періоду 1846–1848 рр. збереглося небагато документів. Відсутній повний звіт експедиції і в архіві Археографічної комісії. Хоч переконливих фактів перебування Шевченка в містах та   селах   Волині,  крім    Житомира та   Почаєва, немає, залишились записані усні спогади про перебування поета у Вишнівці та на Ковельщині. Дослідники допускають ймовірность його подорожі вглиб Волинського Полісся. Адже у Тараса Шевченка був задум створити своєрідний художній образ України — її історії, народного побуту, природи, звичаїв, національних героїв, народних типів, архітектурних пам’яток...

Враження від відвідин Волині залишили слід у творчості Кобзаря. У поетичних та прозових творах він відтворив образи героїв та подій, які зустрілись на його волинських шляхах. Було видано й народні пісні, записані ним у різних регіонах України, в тому числі й під час волинської подорожі.

У 8–10 березня 2024 року КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради  організував тематичні екскурсії «Тарас Шевченко і Пересопницьке Євангеліє»,  які висвітлюють один з епізодів біографії великого Кобзаря – його працю у складі Київської археографічної комісії, завдяки роботі в якій у Переяславі він ознайомився з унікальною рукописною пам’яткою ХVI ст. – Пересопницьким Євангелієм.

Література:

Давидюк Р.  Вшанування пам’яті Тараса Шевченка у Волинському воєводстві / Р.  Давидюк, А.  Жив’юк // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2019. – Вип. 48. – С. 82–97. 

Дуда І. Тарас Шевченко на Тернопільщині  /  І. Дуда, Б. Мельничук. – Тернопіль : Новий колір, 2007. – 106 с.

Наукові записки. Вип. 12, ч. 1. Матеріали наукової конференції присвячені 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка / КЗ "Рівнен. обл. краєзн. музей" РОР; відп. за вип. О. Булига. – Рівне : Дятлик М. С., 2014. – 148 с.

Собчук В. Шевченкова мандрівка 1846 року на Поділля і Волинь / В. Собчук // Тарас Шевченко і Кременеччина. – Тернопіль, 2024. – С.9-26.

Чернихівський Г. На прекрасну Волинь / Г. Чернихівський // Тарас Шевченко і Кременеччина. – Тернопіль, 2024. – С. 44-48

Лекція «Правопорядок і беззаконня. Історія поліції Рівного у XIX – на початку ХХ століття»

21 жовтня о 14:00  відбудеться лекція «Правопорядок і беззаконня. Історія поліції Рівного у XIX – на початку ХХ століття». Лекторка – Людмила Леонова.
А що, якби поліція Рівного могла розповісти свою історію? Хто стежив за порядком у місті 200 років тому? Хто насправді мав владу? І чи всі були рівні перед законом?

На лекції «Правопорядок і беззаконня. Історія поліції Рівного у XIX – на початку ХХ століття» ви почуєте про місто так, як, можливо, ніколи раніше не чули.

Дізнаєтеся чому городничий – посадовець, якого сьогодні можна порівняти з міським головою, водночас очолював поліцію і наскільки далеко сягала його влада та хто міг йому заперечити? Чому поліцейські чини могли заплющувати очі на порушення заможних панів, а з простих людей вимагали дотримання порядку.

Як у Рівному діяли правоохоронці, чиї вчинки більше нагадували свавілля, ніж служіння закону, і хто вони були – ті, кого сьогодні назвали б «перевертнями у погонах».

А ще – реальні прізвища поліцейських, їхні обов’язки, гучні історії та буденні конфлікти, які відбувалися на вулицях нашого міста два століття тому.

Це буде розповідь не лише про поліцію, а й про владу, гроші, людські долі та справедливість у старому Рівному. І про те, що за сухими рядками архівних документів ховається живе, часом несподіване місто.

Приходьте відкривати незнайомі сторінки історії Рівного!

Чекаємо всіх за адресою:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6