Всеукраїнська науково-практична конференція «Історичні студії пам’яті професора Богдана Прищепи»
Робота конференції планується за такими напрямами:
· Богдан Прищепа : життєвий шлях і творча спадщина.
· Давньоруські пам’ятки Волині/Рівненщини.
· Археологічні дослідження середньовічних міст Погориння.
· Археологічні дослідження Волині.
· Музейна справа Волині: історія та сучасність.
· Актуальні питання краєзнавства та волинезнавства.
Початок конференції:
27 травня 2026 року, 10:00 у Рівненському державному гуманітарному університеті (м. Рівне, вул. Пластова, 31)
Відкриття виставки «Богдан Прищепа: шлях в археології»
Виставка присвячена вшануванню пам’яті відомого українського археолога, дослідника історії погоринських міст в добу Київської Русі та литовсько-польського періоду, доктора історичних наук Богдана Анатолійовича Прищепи (1957–2025).
В експозиції представлено археологічні знахідки з фондів музею, виявлені під час розкопок під керівництвом Б. А. Прищепи. До виставкового комплексу увійшли наукові звіти, польові щоденники, документи із особистого архіву дослідника, а також банери із поданням інформації про віхи його біографії та трудової діяльності.
Відкриття виставка:
26 травня 2026 року,14:00
м. Рівне, вул. Драгоманова, 19
Запрошуємо на публічну лекцію «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.»
Запрошуємо 20 травня о 14:00 на публічну лекцію краєзнавця Василя Гудзія «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.», присвячену історії автобусного руху в нашому місті.
Під час зустрічі поговоримо про те, яким було транспортне сполучення у місті та його пригородах в різні історичні епохи, як змінювалися маршрути, транспорт і міський простір. Частково захопимо період Російської імперії та міжвоєнний час, коли Рівне активно розвивалося й формувало свою транспортну інфраструктуру.
На вас чекають цікаві історичні факти, рідкісні фото, маловідомі сторінки міського життя та захоплива подорож у минуле Рівного через історію його автобусного руху.
Місце проведення:
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
«Світлиця» (4-й поверх).
Вхід вільний. Запрошуємо!
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : Стрихар А. М., 2025. – 538 с.
Анотація: Монографії є першою спробою в українській історичній науці систематизувати та узагальнити життєві шляхи, діяльність і творчу спадщину маловідомого талановитого українського історика, краєзнавця, етнографа, педагога, богослова, просвітника, викладача і професора Волинської духовної семінарії (1863–1871), законовчителя – професора Закону Божого Ніжинського юридичного ліцею князя О. Безбородька (1871–1875), професора богословʼя Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька (1875–1888), протоієрея Андрія Федоровича (Феодоровича) Хойнацького (16.07.1837, Полонне – 27.08.1888, Ніжин).
Зі збереженням стилістики і характеру мови у розділі «Збірні праці», в перекладі з російської, частково упорядковано праці Андрія Хойнацького з історії України, історії храмів м. Полонне, етнографії та богослов'я.
Видання розраховане на істориків, краєзнавців, етнографів, усіх тих, кому не байдужа історія рідного краю. Може бути використане як підручник з історії рідного краю – Полонщини.
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Нові надходження
Бойко М. Володимир – столичний град Волині
Бойко М. Володимир – столичний град Волині / М. Бойко. – Блумінґтон, 1988. – 276 с.
Максим Бойко – вчений-бібліограф, бібліотекар, публіцист, історик в українській діаспорі. Засновник і голова Волинського бібліографічного центру. Ініціатор та один з засновників Інституту дослідів Волині. Один з фундаторів, а в подальшому секретар і редактор видань Інституту дослідів Волині у Вінніпезі (1951) й Волинського бібліографічного центру в Блумінґтоні (1966-1990). Автор праць з бібліографії, книгознавства, історії Волині та України.
Задум опрацювання цього збірника
У праці над регіоналістикою Волині - десятки років тому автор цього видання зацікавився, чому на Волині одне з міст названо Володимир? 3 літопису відомо, що кн. Володимир Святославович у 981 р. був зі своєю армією на Волині й діяв у Червенських городах уздовж р. Буга, звідки вигнав ляхів. Також існують перекази та гіпотези, чому, або в пам'ять чого було основано місто Володимир. Найправдоподібніше, шо тут від віків перебували слов'яни, мовно 1 кровно пов'язані із столицею Києвом, і володар держави, називаючи місто своїм іменем, задокументував, що цей обшир належить до нього. Звідси і волиняни віддавна виявляли свою приналежність до Києва.
Впарі з тим церковна и богословська література раз-у-раз наводить докази, шо ранне християнство на Волинь проникало також із Великоморавської держави, де Солунські брати Кирило і Методій бували в 863 р. і що з того часу Волинь почала контактуватися із світом Християнства.
Ці роздумування збіглися з тисячоліттям хрещення Київської Руси, що буде відзначатися 1988 р. Кожна віросповідна спільнота буде по свойому відзначати Христа в Україні, але головне, щоб про нашу память лишився тривалий записник. На рід-них землях, мабуть відсвяткують "урядово" відчитанням якогось акту червоної московської патріярхії, а волі народу, як ювілей відзначити ніхто питатися не буде. За всіх "мовчазних" на рід-них землях повинні промовити й записати кожне слово та утривалити його друком ті, що перебувають у вільнім світі.
З-поміж багатьох відомих нам праць і статтей про "град Володимир" доступна нам була монографія Миколи Теодоровича "Городъ Владимиръ Волынской губерніи..." (Почаїв, 1893) та зібрані протягом багатьох років писання авторів за кордоном і мала частина несміливих описів 1 пам'яток на рідних землях.
Перша думка була дати лише загальний огляд усієї Волині, одначе потім залишено цей плян і вирішено згадати лише про одне прадавнє місто Володимир. Галичина має Ярослав, але цю тему не буде кому порушити...
Отже єдина Волинь з-посеред кількох десятків волостей удостоґлася тисячу років тому мати в себе столичне місто Великого Володаря української держави, а в ньому перщу катедру Православної Церкви на українськім заході, почавши 992 р.
Цього рукописа складено ще в 1984 р. й шойно з поспіхом у травні 1988 р. найдешевшим механічним засобом видається дуже обмеженим числом примірників.
Травень 1988 р.
Максим Бойко
Зміст:
Творці всеукраїнського ювілею……….. ІІ
У велике тисячоліття………………4
Задум опрацювання цього збірника…………..6
Християнське благовістя Східньої Церкви………..7
Апостол Андрій Первозванний на Україні……………….11
Андрій вибраний на проповідь…………………13
Похвала Рівноапостольному Володимиру Великому……………24
Важніші племінні організації Надбужжя…………………17
З минулого столичного граду………………………..24
Хронологія удільних володимирських князів 1054-1336……………49
Слов'янське християнство на українськім заході………………51
Ієрархія волинської метрополії від 992 р. ………………77
Втручання польських королів у православну церкву…………….92
Гетьман Сагайдачний вітає патріярха Феофана ………………..96
Проникання москалізму в українську церкву ……………..97
Церкви і манастирі м. Володимира і передмістя………….106
Церкви і манастирі с. Зимного к. Володимира…………………..151
Знахідки на городищах – давня мовчазна історія………….158
Пам'ятки поселень Володимирщини………….166
Зимнівське городище VI-VІІ ст. ………………….175
Володимир у Галицько-Волинськім літописі……………….187
Князі Острозькі з роду Володимира Великого……………………..196
Святоволодимирське церковне братство……………….205
Церковні пам'ятки у музеї Володмирського братства……………..209
Польські біскупи на Волині……………………..217
Греко-Католицькі епископи у Володимирі………………………221
Школи грамоти, «книжного вчення» і церковні школи…………..232
Ювілей хрещення і єпископії на Волині, 188 і 1892 pp. ……………..238
Поклін Солунським Братам від Волинської землі……………..248
Сучасний обшир Володимирщини…………………….248
ДОВІДНА ЧАСТИНА:
а) Скорочення бібліографічних джерел…………..258
6) Бібліографія предмету………259
в) Бібліографічні здобутки попередніх ювілеїв …………..261
г) З досліджень О. Цинкаловського ……………..262
Відсилач до імен у тексті ………………..273
Огієнко І. Дерманська друкарня. Історико-літературний нарис з культурного життя Давньої Волині
Огієнко І. Дерманська друкарня. Історико-літературний нарис з культурного життя Давньої Волині / І. Огієнко. – Варшава : Духовна Бесіда, 1925. – 16 с.
Анотація: «Дерманська друкарня» – фундаментальне історико-краєзнавче дослідження Івана Огієнка (митрополита Іларіона), вперше видане у Варшаві у 1925 році. Це одна з найважливіших праць, присвячених розвитку українського друкарства на Волині.
Нарис описує короткий, але яскравий період функціонування друкарні при Дерманському Свято-Троїцькому монастирі на початку XVII століття.
Галицько-Волинський літопис за Острозьким (Хлєбниковським) списком
Галицько-Волинський літопис за Острозьким (Хлєбниковським) списком. – К., 2005. – 131 с.
Анотація: Текст Острозького (Хлебниковського) списку Галицько-Волинського літопису підготовлено за «Правилами видання пам'яток, писаних українською та церковнослов'янською української редакції», укладеними В. В. Німчуком (Київ, Інститут української археографії, 1995). Усі графічні варіанти кириличних букв передаються гражданським шрифтом. Надрядкові букви та паерок винесені в рядок і взяті в дужки. Розділові знаки та розбиття на слова здійснюється відповідно до правил сучасного правопису. Титла збережені. У виносках внизу сторінки подаються лексичні різночитання за Іпатіївським списком, важливі для розуміння змісту тексту. Додані фрагменти Іпатіївського списку, відсутні в Острозькому, виділяються квадратними дужками, натомість курсивом виділено деякі фрагменти, яких немає в Іпатіївському списку. Написи на полях рукопису та нумерацію сторінок внесено до тексту у дужках і подано у кольорі.
Джерело: Електронна бібліотека Інституту історії України НАН України
Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар
Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар / За ред. М. Ф. Котляра. НАН України. Інститут історії України. – К.: Наук. думка, 2002. – 400 с.
Анотація: Це перше в науці коментоване, споряджене дослідницькими статтями видання Галицько-Волинського літопису XIII ст. – надзвичайно важливого і загалом єдиного джерела з політичної, соціальної, економічної та культурної історії Південно-Західної Русі, насамперед її західних земель (Галицької та Волинської), зв'язків з іншими давньоруськими землями і зарубіжними країнами. Видання здійснено за найсправнішим Хлєбниковським списком (усі попередні видання Галицько-Волинського літопису виконано за Іпатіївським списком). До нього додано докладний науковий коментар, що спирається на максимально широке коло джерел. Видання супроводжується іменним і географічним покажчиками.
Праця розрахована передовсім на істориків і філологів, хоч автори намагалися зробити її доступною для широкої читацької аудиторії.
Зміст:
ВІД РЕДАКТОРА ВИДАННЯ (М.Ф. Котляр) …5
ДОСЛІДЖЕННЯ
Галицько-Волинська Русь 2-ї пол. XII—XIII ст. (М.Ф. Котляр) …7
Композиція, джерела, жанрові та ідейні характеристики Галицько-Волинського літопису (М.Ф. Котляр) …29
Хлєбниковський список Галицько-Волинського літопису як пам'ятка староукраїнської мови XVI ст. (В.Ю. Франчук) …60
ТЕКСТ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ (підготовлено до видання В.Ю. Франчук) …75
КОМЕНТАР ДО ЛІТОПИСУ (М.Ф. Котляр) …157
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ …360
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА …363
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК (А.Г. Плахонін) …370
ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК (А.Г. Плахонін) …384
Карта Галицько-Волинської Русі XII—XIII ст. (М.Ф. Котляр, А.Г. Плахонін) …395
Джерело: Електронна бібліотека Інституту історії України НАН України



