Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) : анотований бібліографічний покажчик
Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) : анот. бібліогр. покажчик / автор. колектив: О. С. Залізнюк, І. М. Швець, О. А. Вакульчук, Н. Ф. Криворучко, С. Ю. Мельник ; НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ : НБУВ, 2025. – 612 с.
Анотація. Науково-довідкове видання «Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернад-ського)» містить 4 444 анотовані бібліографічні описи газетних статей, розташовані у 17 розділах за хронологією, всередині кожного року – за алфавітом. Усі газети досліджено укладачами de visu. Опис газет здійснено мовою оригіналу. Видання споряджено науково-довідковим апаратом, що складається з абеткового покажчика газет, іменного покажчика, словника псевдонімів і криптонімів до нього, хронологічного покажчика, списку абревіатур та скорочень. Анотований бібліографічний покажчик розрахований на дослідників різних галузей гуманітаристики, усіх зацікавлених.
Надіслано ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Відбудеться презентація книги Валентини Яремчук «Етнографічна діяльність Юрія Шумовського»
Що пов’язує невелику Мирогощу на Рівненщині з далекою Західною Африкою? Ім’я людини, чиє життя було сповнене досліджень, відкриттів і невтомного пошуку. Запрошуємо 9 вересня о 14:00 на презентацію книги Валентини Яремчук «Етнографічна діяльність Юрія Шумовського».
Юрій Шумовський — уродженець Рівненщини, краєзнавець, етнограф, музейник, дослідник Волині та Західної Африки. У 1930–1940-х роках він вивчав культуру й традиції Волині, збирав етнографічні матеріали, брав участь в організації музейної справи на Рівненщині. А в 1950-х роках продовжив свою наукову працю вже в Західній Африці, де став одним із засновників Національного музею в Бамако (Малі).
Книга Валентини Яремчук — це результат ґрунтовного дослідження етнографічної спадщини Юрія Шумовського. Авторка опрацювала архівні документи, наукові праці, публікації та інші джерела, щоб послідовно відтворити його дослідницький шлях — від Волині до Африки.
На сторінках книги — краєзнавчі дослідження Волині, музейна діяльність на Рівненщині, етнографічні колекції, народні традиції та обряди українців, а також дослідження матеріальної й духовної культури народів Західної Африки.
Це історія людини, яка почала свій шлях на Рівненщині, досліджувала Волинь, а свої наукові пошуки продовжила на іншому континенті.
Запрошуємо відкрити для себе постать Юрія Шумовського та дізнатися, яким був його шлях від Мирогощі до Африки.
Чекаємо всіх за адресою:
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
"Світлиця бібліотеки (4-й поверх)
День традиційного костюма в етнопарку «Ладомирія»
6 вересня 2026 року в етнопарку «Ладомирія» у Радивилові буде проведено День традиційного костюма, де представлять автентичне вбрання з усієї України. Захід об’єднає поціновувачів українських традицій, народного вбрання та культурної спадщини.
Свято розпочнеться о 10:00 безкоштовною екскурсією етнопарком.
Об 11:00 відбудеться офіційне відкриття, після якого гості зможуть побачити презентацію автентичних костюмів з різних регіонів України, представлених учасниками Конкурсу традиційного костюма.
У програмі також запланований виступ народного фольклорного колективу «Веснянка» та нагородження переможців конкурсу.
Завершиться захід о 14:00 традиційним частуванням пирогами та узваром у ресторації «Аустерія».
Організатори запрошують усіх охочих долучитися до свята у традиційному українському вбранні та провести день у атмосфері народних звичаїв, пісні й гостинності.
Переможці отримають призи, а всі учасники – дипломи-подяки.
Більш детально зможете дізнатися про конкурс за номером – 0993646514 (Наталя).
Адреса
Рівненська обл.
місто Радивилів
вул. Шкільна, 1
Презентація проєкту «База даних українських рукописних книг XI–XVI століть»
Запрошуємо 30 серпня о 14:00 на презентацію проєкту «База даних українських рукописних книг XI–XVI століть як символ боротьби за українську ідентичність Русі-України».
Українські рукописні книги – це не просто давні тексти. Це наша пам’ять, культура й доказ того, наскільки глибоко сягає українська ідентичність.
Це важлива ініціатива про нашу культурну спадщину, стародавні рукописи та історичну пам’ять, яку сьогодні особливо важливо берегти й відкривати заново.
Проєкт організовує видавництво «Горобець» у партнерстві з Національним заповідником «Софія Київська» та за підтримки Українського культурного фонду.
Представлятиме проєкт Олена Башкатова.
Чекаємо за адресою:
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
Нові надходження
Кирилюк А. Урегулювання правового статусу римо-католицьких монастирів у Російській імперії (остання третина ХVIII – 50-ті рр. ХІХ ст.)
Кирилюк А. Урегулювання правового статусу римо-католицьких монастирів у Російській імперії (остання третина ХVIII – 50-ті рр. ХІХ ст.) / А. Кирилюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Історичні науки. – 2014. – № 7. – С. 8–13.
Анотація. У статті проаналізовано законодавчі акти, на основі яких відбувалось урегулювання діяльності римо-католицьких монастирів в Російській імперії в останній третині ХVIII – 50-х рр. ХІХ ст. Зроблено висновок, що російський уряд мав за мету встановити контроль над управлінням римо-католицькими монастирями. Згадуються монастирі Київсько-Житомирської римсько-католицької єпархії.
Джерело: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Буравський О. Розвиток санітарної справи на Волині в роки НЕПу (1921–1928 рр.)
Буравський О. Розвиток санітарної справи на Волині в роки НЕПу (1921–1928 рр.) / О. Буравський, І. Власюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Історія. – 2023. – Вип. 43. – С. 9–15.
Анотація. Проаналізовано стан та проблеми розвитку санітарної справи на Волині в роки нової економічної політики (1921–1928 рр.), залучено нові архівні документи для розкриття теми. Санітарна справа на Волині у період НЕПу (1921–1928 рр.) розвивалася повільно, що пов’язано насамперед із наслідками громадянської війни. Загалом санітарно-гігієнічний стан у цьому регіоні був задовільним, поступово поліпшувався. Відбувалася боротьба з епідеміями (тифу, холери, туберкульозу та ін.), венеричними захворюваннями, а також проводились відповідні профілактичні заходи з боку санітарних органів. Однак залишалися проблеми недостатнього фінансування санітарної справи, незначної кількості особового складу та ін. Розвиток санітарної справи у регіоні вимагав збільшення штатних лікарів-спеціалістів. Можна вважати задовільною також агітаційну, роз’яснювальну роботу, що проводилася органами санітарної просвіти для подолання епідемій. Санітарна справа на Волині, як і в Україні загалом, у названі роки потребувала постійної державної підтримки.
Джерело: Електронна бібліотека Житомирського державного університету
Берковський В. Ярмарки Волині як осередки внутрішнього, міжрегіонального та міжнародного ринків України (середина XVI – перша половина XVII ст.)
Берковський В. Ярмарки Волині як осередки внутрішнього, міжрегіонального та міжнародного ринків України (середина XVI – перша половина XVII ст.) / В. Берковський // Дрогобицький краєзнавчий збірник : збірник наукових праць. – 2003. – Вип. 7. – С. 121–129.
Анотація. У статті досліджується проблема розвитку торгово-економічних відносин на теренах Волинського воєводства. На основі джерельних матеріалів з’ясовуються особливості ярмаркової системи та її зорієнтованість на вирішення потреб внутрішнього та міжрегіонального ринків.
Джерело: Бібліотека Lib in UA
Тесленко І. А. Острозька волость у 1565–1608 роках: формування території, структура землеволодінь та механізм управління
Тесленко І. А. Острозька волость у 1565–1608 роках: формування території, структура землеволодінь та механізм управління : дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 – Історія України / Ігор Анатолієвич Тесленко ; наук. кер. Н. М. Яковенко ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». – Київ, 2006. – 250 с.
Анотація. Дисертація присвячена історії Острозької волості – адміністративно-територіальної одиниці, що являла собою комплекс земель, розташованих по обидва береги річки Горині в її середній течії та зібраних навколо Острозького замку. В роботі простежено обставини переходу волості від одних власників до інших упродовж другої половини XVI - початку XVII ст.; показано шляхи укрупнення маєтку за рахунок колонізації малозалюднених теренів та інкорпорації сусідніх земель; окреслено кордони, вираховано площу та чисельність населення Острожчини. На основі актових джерел реконструйовано структуру Острозького замкового уряду, який складався зі старости, його намісника та писаря; висвітлено функції замкових та волосних урядників; проаналізовано основні форми землеволодіння на території волості (маєтки замкового столу, “зем’янські” та церковні “держави”). Розглянуто соціальний та етнічний склад, життєві пріорітети та внутрішню ієрархією острозької службової шляхти.
Джерело: Бібліотека Lib in UA



