Фонове зображення для блоку новин

Новини

Визначні події

Модест Левицький (1866–1932) – український письменник і громадський діяч : 160 років від дня народження

25 липня 2026 року виповнюється 160 років від дня народження Модеста Левицького  (1866–1932) – українського письменника і громадського діяча

Модест Пилипович Левицький народився 25 липня 1866 р. в селі Вихилівці на Поділлі. Ріс і виховувався в поміщицькій українській демократичній родині, в якій рідна мова була панівною, але шанувалися й іноземні: розмовляли німецькою, французькою, польською; розумілися на музиці, любили літературу. Нахил до літературної творчості виявився у Левицького рано: у 15 років гімназист видав свою першу збірку оповідань «Граф Мотика». Після закінчення Кам’янець-Подільської гімназії вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, 1888 р. перейшов на медичний факультет.

Лікарську практику почав на Волині, в Ковелі, на посаді земського лікаря. Брав участь у боротьбі зі спалахом холери на Волині.

Недалеко від Ковеля, в Колодяжному, жила родина Косачів, з якими Левицькі заприятелювали. Модест Пилипович спілкувався з Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, яка потребувала його лікарської допомоги. 

1896 р. Левицькі переїхали на Поділля. У містечку Окна Модест Пилипович продовжував працювати земським лікарем. Друкуватися почав 1901 р. в журналі «Киевская старина». Його оповідання виходили також у «Літературно – науковому віснику», «Новій Громаді», «Раді». Видавав популярно – просвітницькі брошури на медичні і мовознавчі теми. 1907 р. вийшла його збірка «Оповідання».

До 1917 р. сім’я Левицьких проживала в Білій Церкві. У роки  української державності Модест Пилипович працював урядовцем в апараті Міністерства шляхів УНР на посаді директора культурно-просвітницького департаменту, був головним санітарним лікарем залізниць України. У 1919 – радником, потім головою української дипломатичної місії у Греції. У більшовицьку Україну Левицький не повернувся. Жив у Польщі, в Тарнові; 1922 р. переїхав до Чехії, працював у Господарській Академії в Подєбрадах. 1927 р. з онуком Василем переїхав до Луцька. Оселився спочатку в будинку адвоката Г. Степури по вулиці Квітковій (Красне), згодом переїхав на Яровицю (нині вулиця Івана Франка). 

Працювати Модест Пилипович почав у Луцькій українській гімназії з 1927 р.; у той час цей навчальний заклад знаходився на вулиці Сенкевича (нині Богдана Хмельницького). У червні 2003 р. на будинку колишньої Луцької української гімназії відкрито меморіальну дошку (скульптор Ірина Дацюк). 

Модест Пилипович Левицький був душею гімназії, її добрим духом. Діти з любов’ю називали його «Дідусь», а земляки-сучасники – «батьком Волині». Крім української мови, він читав етику, учив дітей грі на бандурі, розповідав їм про Лесю Українку. Як гімназійний лікар дбайливо лікував учнів, часто купуючи для них ліки за власні гроші. Організував музей народної творчості і народного мистецтва, для якого зібрав велику колекцію писанок.

1930 р. Луцька українська гімназія змінила адресу, переїхавши у власне приміщення на вулицю Плоцьку, 20 (нині вулиця Гаврилюка). Тут на початку червня 1932 р. Модест Пилипович провів свій останній урок. Лікар широкої кваліфікації (земський!), він сам визначив свій діагноз (заворот кишок), відмовився від операції, бо не витримало б серце, і 16 червня відійшов на вічний спочинок.

Література

Сяйво душі Модеста Левицького : життя і творчість / уклад. Л. Токарчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 298 с. – (Визначні постаті Волині). 

Корсак І. Тиха правда Модеста Левицького : повість-есей / І. Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2009. – 166 с. 

Доброчинська В. Професійна та громадська праця українських лікарів у Волинському воєводстві (1921–1939 рр.) / В. Доброчинська, Н. Переходько // Наукові записки / Рівн. обл. краєзн. музей. – Рівне, 2013. – Вип. 11. – С. 47–50.

Кучеренко О. Волинь у житті українського письменника, педагога і громадського діяча М. П. Левицького / О. Кучеренко // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. / упоряд. Н. Г. Сташенко. – 2-ге вид. доп. і перероб. – Луцьк, 2007. – С. 80–85.

Пушкар Н. Письменик, лікар, педагог (Модест Левицький, 1866–1932) / Н. Пушкар // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: історія, традиції, люди : матеріали XXVI Волин. обл. наук.-іст.-краєзн. конф., присвяч. 16-й річниці Незалежності України, 510-ій річниці надання м. Луцьку Магдебурзького права і 390-ій річниці створення Луцького православного братства, м. Луцьк, 9–10 листоп. 2007 р. – Луцьк, 2007. – Вип. 26. – С. 208–211.

Новини

Запрошуємо на публічну лекцію «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.»

Запрошуємо 20 травня о 14:00 на публічну лекцію краєзнавця Василя Гудзія «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.», присвячену історії автобусного руху в нашому місті.
Під час зустрічі поговоримо про те, яким було транспортне сполучення у місті та його пригородах в різні історичні епохи, як змінювалися маршрути, транспорт і міський простір. Частково захопимо період Російської імперії та міжвоєнний час, коли Рівне активно розвивалося й формувало свою транспортну інфраструктуру.

На вас чекають цікаві історичні факти, рідкісні фото, маловідомі сторінки міського життя та захоплива подорож у минуле Рівного через історію його автобусного руху.

Місце проведення:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

«Світлиця» (4-й поверх).

Вхід вільний. Запрошуємо!

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2026-07-08 17:00:47

Левкович І. Нарис історії волинської землі (до 1914 р.)

Левкович І. Нарис історії волинської землі (до 1914 р.) / І. Левкович; Інституту дослідів Волині. Вінніпеґ: Накладом «Волин. Вид. Фонду», 1953. – 159 с. : іл. – (Праці Інституту дослідів Волині / за ред. Ю. Мулика-Луцика; ч. 2).

Анотація: «Публікуючи "Нарис історії волинської землі" д-ра І. Левковича, ІДВ виходить з того заложення, що коли варт зацікавлення історія даного краю як цілости, то так само заслуговує на інтерес історія окремих частин цього краю. Частина в цілості, а цілість у частині, це принцип, що діє в історії взаємовідношення між Україною як цілістю та Волинню, як її частиною. Справа в тому, що як без пізнання цілости інколи годі пізнати її частину, так і навпаки без пізнання частини часто не можливо пізнати цілість». - [Із передмови].

Зміст:
Передмова — 5
I. Від праісторії — до історичних часів — 9
II. Волинь вірна Києву — 13
III. Княжі роздори ослабили Волинь — 27
IV. Волинь основою державності й соборності — 37
V. Волинь — литовською провінцією — 82
VI. Волинь окупована Польщею — 100
VII. Роля Волині в козацько-визвольних змаганнях — 111
VIII. Перед першою світовою війною — 140

Джерела:

Електронна бібліотека diasporiana.org.ua 

Електронна бібліотека «Україніка»

2026-07-07 10:51:11

Бойко М. Бібліографія періодики Волині

Бойко М. Бібліографія періодики Волині / Максим Бойко. – Блюментон: Волин. вид. фонд, 1982. – 156 с.

Анотація: Максим Бойко – вчений-бібліограф, бібліотекар, публіцист, історик в українській діаспорі. Засновник і голова Волинського бібліографічного центру. Ініціатор та один з засновників Інституту дослідів Волині. Один з фундаторів, а в подальшому секретар і редактор видань Інституту дослідів Волині у Вінніпезі (1951) й Волинського бібліографічного центру в Блумінґтоні (1966-1990). Автор праць з бібліографії, книгознавства, історії Волині та України.

«Цей бібліографічний покажчик періодики Волині реєструє часописи, журнали, альманахи, серійні видання та одноднівки видавані на Волині 1775-1965 pp. в усіх мовах, як: українська, російська, польська, жидівська та інші. Тут не реєструємо періодику Полісся та десяток із Холмщини, шо має дещо спільного з Волинню».

Джерело: Електронна бібліотека diasporiana.org.ua