Визначні події
Микола Рокицький – український художник, живописець : 125 років від дня народження
6 квітня 2026 року виповнилося 125 років від дня народження Миколи Рокицького (1901–1944) – українського художника
Народився 6 квітня 1901 року в селі Заріччя, неподалік міста Володимира. Його батько був сільським мірошником. Талановитий юнак навчався у Володимирській гімназії. Її будинок зберігся донині, на його фасаді – дошка з барельєфом художника. З початком Першої світової війни родину Рокицьких було евакуйовано до Києва. 1920 року Рокицький вступає до Української академії мистецтва, майстерня монументального мистецтва. Він був серед тих, хто пройшов школу майстра з першого до останнього курсу.
У творчому доробку Рокицького не так багато збережених картин, настінні розписи знищено.
Микола Рокицький – фаховий педагог. Ще студентом у 1924 році він викладає в Київській експериментальній школі № 611. По завершенні навчання у Київському художньому інституті (колишня Українська державна академія мистецтва), Рокицького призначають викладачем на текстильному, а згодом на монументально-виробничому відділенні інституту. Деякий час Рокицький працює в Харківському інституті пролетарської культури, аж до його ліквідації (1934), коли відбулась реорганізація художньої освіти в Україні. Як педагог Рокицький спирався на засади, засвоєні в період навчання у майстерні Бойчука, а також на власний досвід у виборі тем та завдань. Навчання складалося з двох частин: праці в майстерні та окремо на об’єктах. Він вважав за необхідне поєднати архітектуру та монументальний живопис.
Микола Рокицький зробив значний внесок у розвиток портретної фрески.
Після загибелі в 1937 році Бойчука, Микола Рокицький разом з іншими його учнями працює з народними майстрами в експериментальних майстернях при Київському державному музеї українського мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Звертається до розробки ескізів тематичних килимів, якими декорували інтер’єри громадських приміщень. Український тематичний килим набуває широкого розвитку внаслідок зближення народного і професійного декоративно-ужиткового мистецтва.
У постійному страху і тривозі минув передвоєнний період. Микола Рокицький дивом уникнув фізичного знищення. Він часто змінює місце роботи. З початком Другої світової війни добровольцем йде на фронт, але потрапляє в оточення. Концентраційний табір, втеча з полону. У визволеному Києві 11 лютого 1944 року його не стало. Похований на Лук’янівському цвинтарі в Києві.
1 лютого 1958 року було ухвалено рішення про реабілітацію Михайла Бойчука, але ще довго бойчукізм вважали однією з найреакційніших течій в українському мистецтві.
У Володимирі бережуть пам'ять про видатного земляка: вихованці місцевої художньої школи вивчають його творчість. У рідному селі живописця – Заріччі – одна з вулиць носить його ім’я.
Література
Киба Я. Відомі і знамениті жителі / Я. Киба // Киба Я. Володимирщина: минувшина і сучасність : іст.-економ. і краєзн. вид. / Я. Киба. – Луцьк, 2017. – С. 209–259.
Кумецький О. Микола Рокицький – художник-монументаліст і педагог / О. Кумецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Володимир-Волинський в історії України і Волині : матеріали XXХІІ Міжнар. наук.-практ. іст.-краєзн. конф., присвяч. 70-річчю утворення Волин. обл., 810-ій річниці надання місту Володимир-Волинському Магдебурзького права, м. Володимир-Волинський, 12 черв. 2009 р. : наук. зб. – Луцьк, 2009. – Вип. 32. – С. 88–93.
Левицька Т. 6 квітня 125 років від дня народження М. А. Рокицького (1901–1944) – українського художника / Т. Левицька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2026 рік / Упр. к-ри з пит. релігій та нац., Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2026. – С. 81–84.
Янович Б. Незабутній художник Микола Рокицький : до 105-річчя майстра із волинського Заріччя / Б. Янович // День. – 2016. – 22–23 квіт. – С. 12.
Янович Б. Чарівна палітра Миколи Рокицького / Б. Янович // Місто вечірнє. – 2021. – 11–17 берез. – С. 7.
Нові книги
Волинська О. Мармурова жінка : повість про Олену Пчілку
Волинська О. Мармурова жінка : повість про Олену Пчілку : худож.-біогр. повість / О. Волинська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 256 с.
Анотація. «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки – видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя.
На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя. Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури. «Мармурова жінка» – це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українською тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.
Джерело: ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Новини
Лекція «Дорогобузький меч – унікальна пам’ятка українського середньовіччя»
Запрошуємо 1 квітня о 14:00 в Рівненській обласній бібліотеці на лекцію доктора філософії Олега Озимчука «Дорогобузький меч – унікальна пам’ятка українського середньовіччя».
Дорогобузький меч було виявлено у 1991 році під час археологічних досліджень дитинця літописного Дорогобужа, які проходили під керівництвом відомого археолога Богдана Прищепи. Датується меч кінцем ХІІ – першої половини XIII ст., хоча за конструктивними деталями він може бути віднесений до більш давніх виробів другої половині XI – початку XII ст.
Згідно з проведеними пошуковими роботами на сьогодні в музейних колекціях України меч типу Z знаходиться тільки в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.
Під час зустрічі ви дізнаєтеся про історію знахідки, особливості меча, його значення для вивчення військової культури та матеріальної спадщини України доби середньовіччя.
Чекаємо всіх за адресою:
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх
Новини
XVII краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині»
Бродівський історико-краєзнавчий музей запрошує взяти участь у XVII-ій науково-краєзнавчій конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», яка відбудеться в червні 2026 р.
Пропонована тематика досліджень
1. Історія та краєзнавство.
а) археологічні дослідження регіону;
б) суспільно-політичне та економічне життя краю;
в) видатні особистості;
г) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);
ґ) географія та природа краю.
2. Музейна справа на Брідщині.
а) історія Бродівського історико-краєзнавчого музею;
б) музейні колекції, збірки, окремі предмети;
в) діячі музейної справи.
3. Брідщина у боротьбі за незалежність України.
а) воєнна історія регіону;
б) визвольні змагання 1918–1923 рр.;
в) збройне підпілля ОУН та УПА;
г) новітня війна за незалежність та її герої.
4. Джерелознавство, історіографія.
До конференції планується видання науково-краєзнавчого збірника.
Для участі в роботі конференції до 5 квітня 2026 року необхідно подати заявку та статтю, оформлену відповідно до встановлених вимог.
Вимоги до матеріалів
• Обсяг роботи 6–8 сторінок тексту (Текст у форматі Word, шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.
• Оформлення списку літератури та джерел має відповідати усталеними державними вимогами до наукових публікацій.
• Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
• Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (не менше 300 dpi) з підписом до них.
• Роботи подаються в електронному вигляді на електронну адресу музею bikm@ukr.net.
• Необхідно подати відомості про автора: ім’я та прізвище автора; науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи, контактні дані для зворотного зв’язку (телефон, емейл).
• Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
• Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.
За довідками звертатись:
Комунальна установа «Бродівський історико-краєзнавчий музей»
Бродівської міської ради,
майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600
Тел. +38 (03266) 4-21-13
E-mail: bikm@ukr.net
https://www.facebook.com/bikmuseum Оргкомітет конференції
Нові надходження
2026-04-15 11:44:43
Kraszewski J. I. Wieczory wołyńskie
Kraszewski J. I. Wieczory wołyńskie / J. I. Kraszewski. – Lwów, 1859. – 144 s.
Крашевський Ю. І. Волинські вечори : [повість] / Ю. І.Крашевський . - Острог: «Wołanie z Wołynia», 2015. - 148 с.
У 1838 Крашевський Ю. І. разом з дружиною поселився на Волині. Початково був господарем села Омельне (Луцького повіту), потім в 1840 купив село Городок біля Луцька. Там, окрім щоденних господарських занять, мусив провадити судовий процес про задавнений борг, який висів на цьому селі. Здійснив декілька поїздок до Києва та Одеси, які пізніше вилилися в «Wspomnienia Odessy, Jedyssanu i Budżaku» (1845—1846). У 1848 Крашевський продав Городок. Цей період відображений ним в повісті «Волинські вечори».
Współtwórca: Ośrodek «Wołanie z Wołynia». Przedruk z oryginału: Lwów, 1859: Józef Ignacy Kraszewski, Wieczory wołyńskie, Biały Dunajec-Ostróg 2015.
Джерело: Śląska Biblioteka Cyfrowa
2026-04-15 11:18:58
Стрільчук С. Село Любохини в контексті історичних подій кінця XIX – початку XX ст.
Стрільчук С. Село Любохини в контексті історичних подій кінця XIX – початку XX ст./ С. Стрільчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України та Волині. – Луцьк, 2011. – Вип. 40. – С. 214–222.
Анотація. У статті висвітлюється історія села Любохини в контексті подій кінця XIX – початку XX століття. Розглянуто соціально-економічний розвиток населеного пункту, особливості освітнього процесу, побут і становище селян у різні історичні періоди. Значну увагу приділено подіям Першої світової та їх впливу на життя місцевого населення. На основі архівних матеріалів і спогадів сучасників автори відтворюють маловідомі сторінки історії краю та підкреслюють внесок місцевих жителів у загальноісторичні процеси.
Джерело: ВОУНБ імені Олени Пчілки
Матеріал надісланий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
2026-04-15 11:07:42
Атаманенко В. Господарський розвиток міста Вижва та Вижівського ключа у другій половині XVI ст. (за даними інвентарів 1556 та 1590 рр.)
Атаманенко В. Господарський розвиток міста Вижва та Вижівського ключа у другій половині XVI ст. (за даними інвентарів 1556 та 1590 рр.) / В. Атаманенко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України та Волині : наук. зб. – Луцьк, 2011. – Вип. 40. – С. 113–116.
Анотація. У статті досліджено господарський розвиток міста Вижва та Вижівського ключа у другій половині XVI століття на основі інвентарів 1556 та 1590 років. Проаналізовано джерела описово-статистичного характеру, зокрема інвентарі та податкові реєстри, що дозволяють відтворити соціально-економічну структуру регіону. Розкрито особливості функціонування фільваркового господарства, землекористування, організації сільських поселень і міського середовища. Окрему увагу приділено структурі населення, ремеслам і ролі Вижви як локального економічного центру Волині.
Джерело: ВОУНБ імені Олени Пчілки
Матеріал надісланий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
2026-04-15 10:56:20
Сулік А. Вересень 1939 на Волині. Битва під Шацьком
Сулік А. Вересень 1939 на Волині. Битва під Шацьком/ А. Сулік // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина та її населені пункти в історії України та Волині : наук. зб. – Луцьк, 2011. – Вип. 40. – С. 356–364.
Анотація. У статті розповідається про події вересня 1939 року на Волині, зокрема битва під Шацьком як один із трагічних епізодів початку Другої світової війни. Автор аналізує перебіг бойових дій між підрозділами Війська Польського та Червоної армії, звертаючи увагу на склад сил, їх пересування, тактичні рішення командування та складні умови ведення бою. Окремо висвітлюється інформаційно-пропагандистський аспект, зокрема листівки Червоної армії, спрямовані на деморалізацію польських солдатів. Автор підкреслює складність об’єктивної оцінки подій через різні інтерпретації та політичний контекст того часу.
Джерело: ВОУНБ імені Олени Пчілки
Матеріал надісланий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
