Володимир Леонтович (1881–1968) – український інженер-будівельник, архітектор, вчений : 145 років від дня народження

27 липня 2026 року виповнюється 145 років від дня народження Володимира Григоровича Леонтовича, українського інженера-геодезиста, архітектора-реставратора та педагога

Народився 27 липня 1881 р. в м. Гадяч Полтавської губернії в родині колезького секретаря. У 1900 р. закінчив Мінську гімназію, вступив до Петербурзького університету, а через місяць перевівся на інженерне відділення Київського політехнічного інституту, яке закінчив у 1906 р.

Розпочав свій трудовий шлях з червня 1906 р., працював по вільному найму як молодший інженер при Волинській губернській управі, а у липні 1907 р. зарахований на державну службу молодшим інженером з дорожньої частини при Волинській губернській управі у справах земського господарства. В грудні 1909 р. В. Леонтовича призначають на посаду єпархіального архітектора Волинської губернії.

Володимир Григорович проводив обстеження стану церковних будівель, займався ремонтом кафедрального Спасо-Преображенського собору в м. Житомир. Діяльність Леонтовича як архітектора-реставратора дещо вирізнялась від вже існуючих засад. Він вважав: «Тільки поєднання практичного пристосування з реставрацією забезпечує не тільки збереженість, але й повноцінну експлуатацію історичної споруди. Будинок створюється людиною і живе доти, доки людина живе в ньому…». Так з ініціативи Володимира Григоровича постали з небуття чимало приречених на загибель історичних пам’яток.

У 1913-1914 рр. В. Г. Леонтович розробив і здійснив проект реставрації «Дому мурованого» – башти Острозького замку, побудованої в ХІV ст., розмістивши в ній історичний музей, міську бібліотеку та залу для народних читань. За його проектами відреставровано десятки інших споруд Волині. Також в 1910–1914 рр. В. Г. Леонтович займався формуванням архітектурно-меморіального комплексу «Козацькі Могили» під Берестечком. Спочатку планувалося звести церкву св. Георгія в російсько-візантійському стилю. Однак молодому архітектору вдалося переконати всіх у необхідності використати форми українського бароко та запросити для розпису храму художника Івана Їжакевича. Щоб відтворити історичне середовище часу Берестейської битви, перевіз до меморіального комплексу з с. Острів дерев’яну церкву св. Михаїла, побудовану в 1650 р. За переказами, саме в ній перед битвою молилися Б. Хмельницький зі своїми старшинами. До старовинної церкви В. Г. Леонтович добудував опасання на дерев’яних стовпцях та вхід до підземного 70-метрового переходу, що зв’язує дві церкви – нову і прадавню. Оскільки комплекс тоді був поза межами с. Пляшева, Володимир Григорович запропонував Почаївському монастирю для постійного нагляду за меморіальним ансамблем побудувати тут будівлю для скита з притулком для хлопчиків.

У 1912–1913 рр. Імператорська археологічна комісія доручила єпархіальному архітектору провести обстеження та фотофіксацію пам’яток архітектури на території Волинської губернії. Потім, у 1916–1917 рр., вже як досвідченого спеціаліста, за дорученням Академії наук Російської імперії, Володимира Григоровича Леонтовича включено до експедиції по вивченню і обліку пам’яток архітектури в районі Західного театру воєнних дій.

Окрім насиченої практичної роботи інженера-геодезиста, архітектора-реставратора, В. Г. Леонтович з 1914 р. розпочав педагогічну та наукову діяльність у Київському політехнічному інституті, де пропрацював до 1930 р. Також він до 1941 р. викладав геодезію у гірничому, індустріальному та художньому інститутах, залізничному технікумі, гідротехнічному училищі. З 1930 р. В. Г. Леонтович – доцент кафедри геодезії та планування Київського інженерно-будівельного інституту, а у січні 1940 р., враховуючи великий виробничий, педагогічний досвід та написані наукові праці, йому присвоєно вчене звання професора без захисту дисертації.

Упродовж 1963–1966 рр. Володимир Григорович Леонтович передав до ЦДІАК УРСР різноманітні документи: плани, креслення та матеріали про роботу над ремонтом, реставрацією Спасо-Преображенського кафедрального собору в м. Житомир, замку князів Острозьких в м. Острог Волинської губ.; будівництвом церкви св. Георгія для архітектурно-меморіального комплексу «Козацькі Могили» під Берестечком; фотографії, діапозитиви на склі із зображенням дерев’яних церков та інших пам’яток архітектури на території Волинської, Полтавської губернії; листування; рецензії та інші різні документи.

Помер на 87 році життя 29 квітня 1968 р. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Круглий стіл «Археологічні дослідження найбільшої битви українського козацтва»

10 липня 2026 року о 11:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться круглий стіл «Археологічні дослідження найбільшої битви українського козацтва», присвячений 375-й річниці Берестецької битви 1651 року.

Берестецька битва стала однією з наймасштабніших сухопутних битв XVII століття в Європі та однією з найважливіших подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Протягом 30 червня – 10 липня 1651 року на території сучасної Рівненської області відбувалися драматичні події, які назавжди увійшли до історичної пам’яті українського народу.

Упродовж десятиліть поле Берестецької битви було об’єктом масштабних археологічних досліджень, результати яких суттєво розширили уявлення про перебіг бойових дій, військове спорядження, побут козацького війська та матеріальну культуру середини XVII століття. Особливе місце серед цих досліджень посідають експедиції Рівненського обласного краєзнавчого музею, які у 1970–1990-х роках очолював відомий археолог Ігор Свєшніков, а також дослідження Національного заповідника «Поле Берестецької битви», проведені у 2003 році під керівництвом Богдана Прищепи.

Під час круглого столу науковці проаналізують результати багаторічних археологічних досліджень, їхній внесок у вивчення Берестецької битви та окреслять можливі перспективи подальшого дослідження однієї з найважливіших пам’яток української воєнної історії.

У роботі круглого столу візьмуть участь дослідники Рівненського обласного краєзнавчого музею, Національного заповідника «Поле Берестецької битви» та Маріупольського державного університету. Захід проходитиме у змішаному форматі, що дасть можливість долучитися до дискусії як безпосередньо в музеї, так і дистанційно.

Запрошуємо істориків, археологів, музейників, краєзнавців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України, взяти участь у заході.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Історичні студії пам’яті професора Богдана Прищепи»

Робота конференції планується за такими напрямами:

·        Богдан Прищепа : життєвий шлях і творча спадщина.

·        Давньоруські пам’ятки Волині/Рівненщини.

·        Археологічні дослідження середньовічних міст Погориння.

·        Археологічні дослідження Волині.

·        Музейна справа Волині: історія та сучасність.

·        Актуальні питання краєзнавства та волинезнавства.

Початок конференції:

27 травня 2026 року, 10:00 у Рівненському державному гуманітарному університеті (м. Рівне, вул. Пластова, 31)