Новини
Круглий стіл «Археологічні дослідження найбільшої битви українського козацтва»
10 липня 2026 року о 11:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться круглий стіл «Археологічні дослідження найбільшої битви українського козацтва», присвячений 375-й річниці Берестецької битви 1651 року.
Берестецька битва стала однією з наймасштабніших сухопутних битв XVII століття в Європі та однією з найважливіших подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Протягом 30 червня – 10 липня 1651 року на території сучасної Рівненської області відбувалися драматичні події, які назавжди увійшли до історичної пам’яті українського народу.
Упродовж десятиліть поле Берестецької битви було об’єктом масштабних археологічних досліджень, результати яких суттєво розширили уявлення про перебіг бойових дій, військове спорядження, побут козацького війська та матеріальну культуру середини XVII століття. Особливе місце серед цих досліджень посідають експедиції Рівненського обласного краєзнавчого музею, які у 1970–1990-х роках очолював відомий археолог Ігор Свєшніков, а також дослідження Національного заповідника «Поле Берестецької битви», проведені у 2003 році під керівництвом Богдана Прищепи.
Під час круглого столу науковці проаналізують результати багаторічних археологічних досліджень, їхній внесок у вивчення Берестецької битви та окреслять можливі перспективи подальшого дослідження однієї з найважливіших пам’яток української воєнної історії.
У роботі круглого столу візьмуть участь дослідники Рівненського обласного краєзнавчого музею, Національного заповідника «Поле Берестецької битви» та Маріупольського державного університету. Захід проходитиме у змішаному форматі, що дасть можливість долучитися до дискусії як безпосередньо в музеї, так і дистанційно.
Запрошуємо істориків, археологів, музейників, краєзнавців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України, взяти участь у заході.
Доєднатися до круглого столу можна за посиланням: https://us05web.zoom.us/launch/jc/83894979534
Визначні події
Модест Левицький (1866–1932) – український письменник і громадський діяч : 160 років від дня народження
25 липня 2026 року виповнюється 160 років від дня народження Модеста Левицького (1866–1932) – українського письменника і громадського діяча
Модест Пилипович Левицький народився 25 липня 1866 р. в селі Вихилівці на Поділлі. Ріс і виховувався в поміщицькій українській демократичній родині, в якій рідна мова була панівною, але шанувалися й іноземні: розмовляли німецькою, французькою, польською; розумілися на музиці, любили літературу. Нахил до літературної творчості виявився у Левицького рано: у 15 років гімназист видав свою першу збірку оповідань «Граф Мотика». Після закінчення Кам’янець-Подільської гімназії вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, 1888 р. перейшов на медичний факультет.
Лікарську практику почав на Волині, в Ковелі, на посаді земського лікаря. Брав участь у боротьбі зі спалахом холери на Волині.
Недалеко від Ковеля, в Колодяжному, жила родина Косачів, з якими Левицькі заприятелювали. Модест Пилипович спілкувався з Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, яка потребувала його лікарської допомоги.
1896 р. Левицькі переїхали на Поділля. У містечку Окна Модест Пилипович продовжував працювати земським лікарем. Друкуватися почав 1901 р. в журналі «Киевская старина». Його оповідання виходили також у «Літературно – науковому віснику», «Новій Громаді», «Раді». Видавав популярно – просвітницькі брошури на медичні і мовознавчі теми. 1907 р. вийшла його збірка «Оповідання».
До 1917 р. сім’я Левицьких проживала в Білій Церкві. У роки української державності Модест Пилипович працював урядовцем в апараті Міністерства шляхів УНР на посаді директора культурно-просвітницького департаменту, був головним санітарним лікарем залізниць України. У 1919 – радником, потім головою української дипломатичної місії у Греції. У більшовицьку Україну Левицький не повернувся. Жив у Польщі, в Тарнові; 1922 р. переїхав до Чехії, працював у Господарській Академії в Подєбрадах. 1927 р. з онуком Василем переїхав до Луцька. Оселився спочатку в будинку адвоката Г. Степури по вулиці Квітковій (Красне), згодом переїхав на Яровицю (нині вулиця Івана Франка).
Працювати Модест Пилипович почав у Луцькій українській гімназії з 1927 р.; у той час цей навчальний заклад знаходився на вулиці Сенкевича (нині Богдана Хмельницького). У червні 2003 р. на будинку колишньої Луцької української гімназії відкрито меморіальну дошку (скульптор Ірина Дацюк).
Модест Пилипович Левицький був душею гімназії, її добрим духом. Діти з любов’ю називали його «Дідусь», а земляки-сучасники – «батьком Волині». Крім української мови, він читав етику, учив дітей грі на бандурі, розповідав їм про Лесю Українку. Як гімназійний лікар дбайливо лікував учнів, часто купуючи для них ліки за власні гроші. Організував музей народної творчості і народного мистецтва, для якого зібрав велику колекцію писанок.
1930 р. Луцька українська гімназія змінила адресу, переїхавши у власне приміщення на вулицю Плоцьку, 20 (нині вулиця Гаврилюка). Тут на початку червня 1932 р. Модест Пилипович провів свій останній урок. Лікар широкої кваліфікації (земський!), він сам визначив свій діагноз (заворот кишок), відмовився від операції, бо не витримало б серце, і 16 червня відійшов на вічний спочинок.
Література
Сяйво душі Модеста Левицького : життя і творчість / уклад. Л. Токарчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2009. – 298 с. – (Визначні постаті Волині).
Корсак І. Тиха правда Модеста Левицького : повість-есей / І. Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2009. – 166 с.
Доброчинська В. Професійна та громадська праця українських лікарів у Волинському воєводстві (1921–1939 рр.) / В. Доброчинська, Н. Переходько // Наукові записки / Рівн. обл. краєзн. музей. – Рівне, 2013. – Вип. 11. – С. 47–50.
Кучеренко О. Волинь у житті українського письменника, педагога і громадського діяча М. П. Левицького / О. Кучеренко // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. / упоряд. Н. Г. Сташенко. – 2-ге вид. доп. і перероб. – Луцьк, 2007. – С. 80–85.
Пушкар Н. Письменик, лікар, педагог (Модест Левицький, 1866–1932) / Н. Пушкар // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: історія, традиції, люди : матеріали XXVI Волин. обл. наук.-іст.-краєзн. конф., присвяч. 16-й річниці Незалежності України, 510-ій річниці надання м. Луцьку Магдебурзького права і 390-ій річниці створення Луцького православного братства, м. Луцьк, 9–10 листоп. 2007 р. – Луцьк, 2007. – Вип. 26. – С. 208–211.
Новини
Всеукраїнська науково-практична конференція «Історичні студії пам’яті професора Богдана Прищепи»
Робота конференції планується за такими напрямами:
· Богдан Прищепа : життєвий шлях і творча спадщина.
· Давньоруські пам’ятки Волині/Рівненщини.
· Археологічні дослідження середньовічних міст Погориння.
· Археологічні дослідження Волині.
· Музейна справа Волині: історія та сучасність.
· Актуальні питання краєзнавства та волинезнавства.
Початок конференції:
27 травня 2026 року, 10:00 у Рівненському державному гуманітарному університеті (м. Рівне, вул. Пластова, 31)
Новини
Відкриття виставки «Богдан Прищепа: шлях в археології»
Виставка присвячена вшануванню пам’яті відомого українського археолога, дослідника історії погоринських міст в добу Київської Русі та литовсько-польського періоду, доктора історичних наук Богдана Анатолійовича Прищепи (1957–2025).
В експозиції представлено археологічні знахідки з фондів музею, виявлені під час розкопок під керівництвом Б. А. Прищепи. До виставкового комплексу увійшли наукові звіти, польові щоденники, документи із особистого архіву дослідника, а також банери із поданням інформації про віхи його біографії та трудової діяльності.
Відкриття виставка:
26 травня 2026 року,14:00
м. Рівне, вул. Драгоманова, 19
Нові надходження
2026-07-15 17:18:37
Баюк В. Проблема формування сільськогосподарської округи Луцька в давньоруський період у працях волинських археологів
Баюк В. Проблема формування сільськогосподарської округи Луцька в давньоруський період у працях волинських археологів / В. Баюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщина з глибини століть. Науковий збірник. Випуск 28: Матеріали ХХVІІІ Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2008. – С. 323-324.
Анотація: Питання розвитку поселенської структури завжди цікавили дослідників, адже воно є одним з визначальних для розуміння процесів історичної географії, демографії, становлення феодальних міст. У цьому контексті значний науковий інтерес становлять дослідження давньої поселенської структури Луцького регіону як ареалу формування давньоруського міста.
Джерело: СУ «Волинські старожитності»
2026-07-15 16:58:49
Баюк В. Споруда пізнього середньовіччя поруч з давньою дорогою Луцьк-Володимир-Волинський
Баюк В. Споруда пізнього середньовіччя поруч з давньою дорогою Луцьк-Володимир-Волинський // Наукові студії: Збірник наукових праць / Історико-краєзнавчий музей м. Винники. - Вип. 4. - Львів: Вид-во "Растр-7", 2011. - С. 280-285.
Анотація: У статті вперше комплексно друкуються результати роботи Шепельської рятівної експедиції на посаді городища Шепель у 2010 р. Особлива увага присвячена дослідженій експедицією споруді другої половини XVII ст., яка відзначається цікавим плануванням та різноманітними знахідками.
Джерело: СУ «Волинські старожитності»
2026-07-13 15:35:20
Баюк В.Г. Розвідкові дослідження укріплення поблизу с. Городище І в околицях Луцька
Баюк В.Г. Розвідкові дослідження укріплення поблизу с. Городище І в околицях Луцька / В.Г. Баюк // Археологічні дослідження в Україні 2011. - Луцьк: Волинські старожитності, 2012. - С.160-161.
Анотація: У жовтні 2011 року Луцька рятівна археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» проводила розвідкові дослідження на городищі та прилеглому поселенні в околицях села Городище І Луцького району. Цей комплекс неодноразово обстежувався рядом дослідників (П.Раппопорт, О.Ратич, М.Кучінко), К.Мельник-Антонович розкопала на прилеглому до городища курганному могильнику 6 насипів однак розкопки на укріпленні були проведені вперше.
Джерело: СУ «Волинські старожитності»
2026-07-13 11:21:51
Златогорський О. «Щоденник капелана польських легіонерів» Юзефа Панаса як джерело до історії Волині періоду Першої світової війни
Златогорський О. «Щоденник капелана польських легіонерів» Юзефа Панаса як джерело до історії Волині періоду Першої світової війни // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти. Матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 30-річчю від часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, 6-7 грудня 2019 року, м. Луцьк : наук. зб. / упоряд.: Г. Бондаренко, О. Каліщук, А. Шваб. – Луцьк : Іванюк В. П., 2019. – Вип. 66-67. – С. 165-168.
Анотація: Перша світові війна охопила територію Волині, залишивши не лише матеріальні пам’ятки (могили, меморіали, місця боїв, укріплення тощо), а й значну кількість документальних свідчень. В українській історіографії, у тому числі волинській краєзнавчій літературі, значна увага приділена спогадам російських авторів (О.Брусилов, М.Гумільов, А.Денікін, А.Зайончковський, С.Сергєєв-Ценський та ін.). Але у післявоєнний період у 1920-ті рр. вийшли спогади, щоденники, дослідження багатьох виживших учасників цієї світової бійні, у тому числі на Волині. Враховуючи, що у складі австрійських військ перебували формування угорців, чехів, словаків, хорватів, поляків, українців та ін. – шлях до пошуків нових документальних джерел з історії Волині періоду Першої світової війни відкритий і не проторений.
У одній з своїх публікацій ми вже згадували про «Щоденник» Ю.Панаса, оскільки для нас, як і для інших дослідників місць пам’яті поляків на Волині (Анатолій Сулік, Адам Качинські, Мєчислав Гура) – відомості польського капелана інколи є єдиним джерелом про місцезнаходження могил легіонерів. Юзеф Панас під час свого перебування у війську займався не лише душпастирською роботою, а й пошуком, ексгумацією та похованням останків загиблих, облаштуванням кладовищ. Тому у його спогадах зафіксовані і описи місць поховання, їх місцезнаходження і, частково, згадані самі поховані.
Джерело: СУ «Волинські старожитності»
