Новини
Всеукраїнська науково-практична конференція «Історичні студії пам’яті професора Богдана Прищепи»
Робота конференції планується за такими напрямами:
· Богдан Прищепа : життєвий шлях і творча спадщина.
· Давньоруські пам’ятки Волині/Рівненщини.
· Археологічні дослідження середньовічних міст Погориння.
· Археологічні дослідження Волині.
· Музейна справа Волині: історія та сучасність.
· Актуальні питання краєзнавства та волинезнавства.
Початок конференції:
27 травня 2026 року, 10:00 у Рівненському державному гуманітарному університеті (м. Рівне, вул. Пластова, 31)
Новини
Відкриття виставки «Богдан Прищепа: шлях в археології»
Виставка присвячена вшануванню пам’яті відомого українського археолога, дослідника історії погоринських міст в добу Київської Русі та литовсько-польського періоду, доктора історичних наук Богдана Анатолійовича Прищепи (1957–2025).
В експозиції представлено археологічні знахідки з фондів музею, виявлені під час розкопок під керівництвом Б. А. Прищепи. До виставкового комплексу увійшли наукові звіти, польові щоденники, документи із особистого архіву дослідника, а також банери із поданням інформації про віхи його біографії та трудової діяльності.
Відкриття виставка:
26 травня 2026 року,14:00
м. Рівне, вул. Драгоманова, 19
Новини
Запрошуємо на публічну лекцію «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.»
Запрошуємо 20 травня о 14:00 на публічну лекцію краєзнавця Василя Гудзія «Автобусне сполучення у Рівному та околицях. 1910-1939 рр.», присвячену історії автобусного руху в нашому місті.
Під час зустрічі поговоримо про те, яким було транспортне сполучення у місті та його пригородах в різні історичні епохи, як змінювалися маршрути, транспорт і міський простір. Частково захопимо період Російської імперії та міжвоєнний час, коли Рівне активно розвивалося й формувало свою транспортну інфраструктуру.
На вас чекають цікаві історичні факти, рідкісні фото, маловідомі сторінки міського життя та захоплива подорож у минуле Рівного через історію його автобусного руху.
Місце проведення:
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
«Світлиця» (4-й поверх).
Вхід вільний. Запрошуємо!
Нові книги
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : Стрихар А. М., 2025. – 538 с.
Анотація: Монографії є першою спробою в українській історичній науці систематизувати та узагальнити життєві шляхи, діяльність і творчу спадщину маловідомого талановитого українського історика, краєзнавця, етнографа, педагога, богослова, просвітника, викладача і професора Волинської духовної семінарії (1863–1871), законовчителя – професора Закону Божого Ніжинського юридичного ліцею князя О. Безбородька (1871–1875), професора богословʼя Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька (1875–1888), протоієрея Андрія Федоровича (Феодоровича) Хойнацького (16.07.1837, Полонне – 27.08.1888, Ніжин).
Зі збереженням стилістики і характеру мови у розділі «Збірні праці», в перекладі з російської, частково упорядковано праці Андрія Хойнацького з історії України, історії храмів м. Полонне, етнографії та богослов'я.
Видання розраховане на істориків, краєзнавців, етнографів, усіх тих, кому не байдужа історія рідного краю. Може бути використане як підручник з історії рідного краю – Полонщини.
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Нові надходження
2026-06-15 17:00:48
Кралюк П. Острозька академія та Острозька Біблія: історико-філософський контекст
Кралюк П. Острозька академія та Острозька Біблія: історико-філософський контекст / П. Кралюк // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Історичні науки. – 2011. – Вип. 18. – C. 3-13.
Анотація: У статті розглядається специфіка філософської думки (традиціоналізм, українська філософська традиція, неоплатонізм, ісихазм) в Острозькій академії (1576-1636), показано боротьбу між традиціоналістським напрямком та напрямком прогресивістським, орієнтованим на використання ренесансний та реформаційних ідей. Особлива увага приділена питанню видання Острозької Біблії (1580-1581) для розвитку філософії й теології в Україні.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
2026-06-15 16:38:12
Кралюк П. Острозька Біблія та філософська й богословська думка в Острозькій академії
Кралюк П. Острозька Біблія та філософська й богословська думка в Острозькій академії / П. Кралюк // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філософія. – 2008. – Вип. 4. – С. 3-13.
Анотація: «Створення Острозької академії в 1576 р. й пов’язане з цим видання Острозької Біблії, в певному сенсі, стало відповіддю української еліти на культурні виклики католицького й протестантського Заходу».
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
2026-06-15 15:21:59
Борилюк Д. Місто Старокостянтинів в оборонній системі кн. Острозьких у Південно-Східній Волині
Борилюк Д. Місто Старокостянтинів в оборонній системі кн. Острозьких у Південно-Східній Волині / Д. Борилюк // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Історичні науки. – 2011. – Вип. 17. – С. 46-56.
Анотація: Стаття присвячена дослідженню заснування м. Старокостянтинова як одного з осередків оборонної системи кн. Острозьких на теренах Південно-Східної Волині. Подано історію заснування самого міста та будівництва замку при ньому князем В.-К. Острозьким. Проаналізовано обороноздатність самого міста: описано замковий та міський арсенал; окреслено повинності, які мало виконувати населення на користь замку.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
2026-06-15 12:12:54
Борилюк Д. Інвентарі Шепетівського ключа ХVІІІ ст. як джерело до вивчення населення краю
Борилюк Д. Інвентарі Шепетівського ключа ХVІІІ ст. як джерело до вивчення населення краю / Д. Борилюк // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Історичні науки. – 2009. – Вип. 14. – С. 60-70.
Анотація: Стаття присвячена вивченню населення Шепетівського ключа на основі використання інвентарних описів XVIII ст. У ній подано характеристику соціальної структури жителів містечок й сіл краю. Окремо проаналізовано національний склад населення ключа, співвідношення корінних мешканців та представників національних меншин.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
