Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія
Трембіцький А. Андрій Хойнацький (1837–1888): історик, краєзнавець, етнограф, педагог, богослов, просвітник : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : Стрихар А. М., 2025. – 538 с.
Анотація: Монографії є першою спробою в українській історичній науці систематизувати та узагальнити життєві шляхи, діяльність і творчу спадщину маловідомого талановитого українського історика, краєзнавця, етнографа, педагога, богослова, просвітника, викладача і професора Волинської духовної семінарії (1863–1871), законовчителя – професора Закону Божого Ніжинського юридичного ліцею князя О. Безбородька (1871–1875), професора богословʼя Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька (1875–1888), протоієрея Андрія Федоровича (Феодоровича) Хойнацького (16.07.1837, Полонне – 27.08.1888, Ніжин).
Зі збереженням стилістики і характеру мови у розділі «Збірні праці», в перекладі з російської, частково упорядковано праці Андрія Хойнацького з історії України, історії храмів м. Полонне, етнографії та богослов'я.
Видання розраховане на істориків, краєзнавців, етнографів, усіх тих, кому не байдужа історія рідного краю. Може бути використане як підручник з історії рідного краю – Полонщини.
Матеріал наданий ВОУНБ ім. Олени Пчілки
Степан Хотовицький – засновник вітчизняної педіатрії : 230 років від дня народження
5 травня 2026 року виповнюється 230 років від дня народження Степана Хотовицького – вченого-медика, одного із засновників педіатричної науки (1791/1796–1885)
Степан Хомич Хотовицький народився в 1794/1796 році в містечку Красилів Волинської губернії (сьогодні територія Хмельницької області). В історію він увійшов як один із основоположників педіатрії та дослідник холери.
З його біографії знаємо, що його батьком був місцевий священик у Красилові. На Волині Степан прожив до дванадцятирічного віку. В Острозі в духовній семінарії здобув середню освіту, а вищу поїхав отримувати до Петербурга.
В 1817 році Степан Хотовицький закінчив петербурзьку Медико-хірургічну академію та отримав диплом за спеціальністю «акушерство та гінекологія». В його характеристиці були такі слова, які описували Степана як студента: «Він немов зразок учня: надзвичайно старанний, невтомний, який досяг чудових успіхів і в усіх відношеннях високої моральності».
Потім Степан Хотовицький був відряджений за кордон, де відвідав міста, як-от Відень, Париж, Геттінген, Единбург і Лондон. Там він активно працював у бібліотеках, проводив дослідження, спілкувався з колегами. Особливо запам'яталося йому спілкування з професором акушерства і дитячих хвороб Джоном Гамільтоном в Единбурзькому університеті.
Кількарічна праця мала ґрунтовні наслідки. Степан Хотовицький в 1823 році захистив дисертацію, вона стала фінальною працею лікаря з Волині з питань світової педіатрії та гінекології.
Зразу після захисту, влітку того ж року, в зв'язку з появою на півдні Російської імперії холери, Степан був відряджений в місто Астрахань. Це були перші випадки грізного захворювання на території Росії. Лікарям холера була тоді ще невідома. У 1823 році епідемії так і не виникло, але протягом двох років С. Хотовицький залишався в Астрахані, вивчаючи природу невідомої інфекції. Його дослідження мало величезне значення, як з'ясувалося через 8 років, коли епідемія холери охопила всі губернії, в тому числі і Волинську і особливо столицю Петербург. Тоді, в 1831 році, приймаючи діяльну участь в роботі холерного комітету, Степан Хомич охоче ділився своїм досвідом боротьби з хворобою. Потім за старання його навіть відзначив двічі нагородою імператор.
З 1832 року Степан Хотовицький починає працювати професором на кафедрі акушерства та судової медицини в академії в Петербурзі, паралельно він викладав також педіатрію.
Наукові дослідження Хотовицького, присвячені питанням акушерства і гінекології, дитячих хвороб, вивченню таких складних та смертельних хвороб, як сибірки та холери.
В 1844 році Степан Хотовицький видав «Лікарсько-народний порадник для духовних училищ». Книга стала першим порадником із шкільної гігієни в Російській імперії. В 1847 році Хотовицький видав наступну свою важливу працю під назвою «Педіятрика» – посібник з педіатрії.
Впродовж 1833–1839 років він був редактором «Військово-медичного журналу».
Помер Степан Хотовицький 30 березня (11 квітня) 1885 році у місті Петербург, де і був похований.
Детальніше: https://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2010_21/52.pdf
«Дмитро Байда Вишневецький: історичний контекст і національна пам’ять» : наукові читання Національного заповідника «Замки Тернопілля»
28 травня 2026 р. Національний заповідник «Замки Тернопілля» запрошує до участі у наукових читаннях за темою «Дмитро Байда Вишневецький: історичний контекст і національна пам’ять»
Наукові напрями читань:
1. Дмитро Вишневецький в історії України:
- історіографія та джерельна база;
- біографістика;
- місця пам’яті, пов’язані з іменем Дмитра Вишневецького;
- образ Дмитра Вишневецького у мистецтві, літературі та музиці.
2. Українське козацтво в контексті збереження національної ідентичності:
- традиції козацтва: самопожертва, побратимство, моральність, ставлення до життя та смерті – крізь призму повномасштабного вторгнення Росії в Україну;
- популяризація козацької героїки у закладах культури та освіти України;
3. Загальні питання краєзнавства.
Для участі у читаннях необхідно заповнити електронну форму учасника https://forms.gle/wtnypkm2nHhb8XbV7
та надіслати доповідь до 25 травня 2026 р.
Адреса Оргкомітету:
НЗ «Замки Тернопілля»
Тетяна Думська (096) 855 71 09
47302, вул. Б. Хмельницького, 6
Контактні особи:
Ганна Кіщенко (097) 891 87 74
м. Збараж, Тернопільська обл.
Любов Шиян (096) 338 00 57
e-mail: zternopilla@gmail.com
Запрошуємо на лекцію Петра Долганова, присвячену історії єврейської громади Здолбунова
Становленню Здолбунова сприяли розвиток залізниці та промисловості. Попри постання містечка на хвилі модернізації, більшість його мешканців зберігали традиційні етнічні кордони, які проте не були непроникними. Мета заходу - актуалізувати знання про мультикультурне минуле міста та обговорити важливість критичного мислення для збереження культури пам’яті сьогодні.
На зустрічі поговоримо про:
- Історію становлення єврейської громади Здолбунова.
- Події Другої світової війни та механізми Голокосту.
- Долю вцілілих у повоєнний період та питання меморіалізації.
Спікер: Петро Долганов — к.і.н., доцент, дослідник історії Голокосту на Волині, автор книги «Життя та загибель єврейської громади Здолбунова».
Коли: П'ятниця, 1 травня
Час: 17:00
Де: Здолбунівський краєзнавчий музей
Реєстрація на захід є обов'язковою.
Подія відбувається в рамках проєкту "Цифровий архів локальної пам’яті", який реалізується ГО «Центр сталих ініціатив» спільно із Здолбунівським краєзнавчим музеєм. За підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.
Нові надходження
Мойсеєнко В. О. Медицина Волині в лабіринтах історії
Мойсеєнко В. О. Медицина Волині в лабіринтах історії / В. О. Мойсеєнко, І. П. Тарченко, Н. В. Тарченко // Українські медичні вісті. – 2022. – Т. 14, № 2/3 (92/93). – С. 167–177.
Анотація. В статті розповідається про стан медицини в Україні, починаючи з далеких часів, коли наші волинські землі були у володінні Польщі, про спалахи інфекцій, шпиталі й аптеки, а також про відомих на той час волинських лікарів та аптекарів. Описується медичне обслуговування населення Волині після поділу Польщі, коли Правобережна Україна, частиною якої була Волинь, увійшла до складу Російської імперії, Східної Волині, що стала територією УРСР, а також Західної Волині, підпорядкованої Польщі. Згадуються світила медицини, які працювали у Волинській губернії і зробили великий внесок в розвиток медицини в Україні.
Джерело: Українські медичні вісті
Яремчук В. Діяльність і творчий доробок Якуба Гофмана в українській та зарубіжній історіографії (1930-ті – 2020-ті роки)
Яремчук В. Діяльність і творчий доробок Якуба Гофмана в українській та зарубіжній історіографії (1930-ті – 2020-ті роки) / В. Яремчук // Народознавчі зошити. – 2024. – № 2 (176). – С. 323–335.
Анотація. У статті з’ясувується характер, повнота і достовірність знань про науковий доробок відомого дослідника міжвоєнного періоду Якуба Гоффмана в галузі історії та етнографії на теренах історико-етнографічної Волині. Проаналізовані публікації в зарубіжних і вітчизняних польськомовних науково-популярних виданнях міжвоєнного часу (30-ті роки ХХ ст.), спогади українських дослідників із діаспори післявоєнного періоду (50-ті–80-ті рр.) та дослідження сучасних авторів (1991–2020-ті рр.).
Джерело: Народознавчі зошити
Бандура Ю. Соціально-економічне становище селян Ратенського староства на прикладі жителів с. Кримне (XVI–XVII ст.)
Бандура Ю. Соціально-економічне становище селян Ратенського староства на прикладі жителів с. Кримне (XVI–XVII ст.) / Ю. Бандура // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщината її населені пункти в історії України та Волині. – Луцьк, 2011. – Вип. 40. – С. 206–214.
Анотація. У статті досліджено соціально-економічне становище селян Ратенського староства XVI-XVII ст. на прикладі жителів села Кримне. Проаналізовано адміністративно-територіальне розташування староства, особливості його входження до складу Польсько-Литовської держави та розвиток господарських відносин на Волинському Поліссі. Висвітлено структуру селянства, основні категорії населення, а також їхні господарські функції й правове становище. Окрема увага приділена системі повинностей і податків, зокрема натуральним і грошовим формам данини, панщині та державним повинностям. Розглянуто особливості землекористування, функціонування дворищної та волочної систем, розвиток промислів і торгівлі.
Стаття надіслана ВОУНБ імені Олени Пчілки
Пасюк І. Події повстання 1830–1831 рр. на Волині
Пасюк І. Події повстання 1830–1831 рр. на Волині / І. Пасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Старовижівщината її населені пункти в історії України та Волині. – Луцьк, 2011. – Вип. 40. – 330–335.
Анотація. У статті розглянуто події польського повстання 1830–1831 рр. на Волині, проаналізовано їх перебіг, причини, соціальний склад учасників та наслідки. Автор висвітлює історіографію проблеми, звертаючи увагу на різні підходи до трактування повстання – від польських, російських до українських дослідників. Детально описано військові дії на території Волині, зокрема діяльність повстанських загонів під проводом Ю. Дверницького та С. Ворцеля, їхні спроби розгорнути боротьбу й залучити місцеве населення. Особливу увагу приділено ставленню українського селянства, яке здебільшого не підтримало повстання через соціальні та національні суперечності. Показано дії російської влади щодо придушення виступу, а також подальші репресії та політику щодо польського населення. У статті також розкрито наслідки повстання для регіону, зокрема посилення контролю імперської адміністрації, зміни в соціально-політичному житті та подальші визвольні рухи.
Стаття надіслана ВОУНБ імені Олени Пчілки



