Фотоколекція
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1630
Ікона «Богородиця Одигітрія» (серед. XVII ст.)
Волинський іконописець 1630 року
м. Луцьк, Волинська область
Ікона зберігає прийоми і стиль давнього мистецтва: статичність, жорсткість рисунку, геометричну умовність ліній. У ликах Богородиці та Ісуса Христа – стримана зосередженість. Їхні погляди спрямовані у Вічність. Спаситель здається недосяжним для молитви земної людини. Автор намагається пом’якшити образи декоративністю, яка виявляється у гравіюванні німбів променями, різьбленій короні та червоному намисті Богородиці, оздобленні Її мафорію золотими зірками і срібною тасьмою. При лаконізмі кольору досягається багатство поєднання червоного, синього, білого з золотом тла і сріблом орнаменту на гіматії Христа.
Розмір: 119 х 86
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Видерта Камінь-Каширського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 114–115 ; іл.
Див. також:
Ікона «Юрій Змієборець»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Юрій Змієборець» (перша пол. ХVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Hа іконі подана сцена битви Юрія зі змієм, що супроводжується зображенням постатей царя і цариці у вікні замку; царівни Єлисави, яка веде упокореного змія за собою на поясі; Божої десниці у сегменті неба. Місто Ласія представлене фортифікаційними спорудами, міськими будинками з детальним опрацюванням покрівель, бійниць, вікон та арочних конструкцій. Автор використовує два кольори – червоний і білий, як втілення жертовності Юрія і чистоти християнського віровчення. Чіткості формам надає чорна контурна лінія.
Розмір: 98 х 73
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Воропчин Рожищенського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Юрій Змієборець // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 110–113 ; іл.
Див. також:
Ікона «Юрій Змієборець»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Юрій Змієборець» (перша пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
У відповідності з іконографічною традицією, Юрій представлений на білому коні у військовому обладунку зі списом, яким він пронизує змія. Але у композиції немає відчуття боротьби: Юрій без напруги і зусиль здійснює свій подвиг. Лик святого спокійний і невимушений. Головні засоби вираження – колорит, побудований на співвідношенні темних вохр та білого кольору, і гнучка лінія. Архаїзуючим елементом в іконі є зображення автором гори у вигляді уступчастих нагромаджень – лещадок (давньорус. колотий, плоский камінь).
Розмір: 84,5 х 65
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з Волині
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Cвятий великомученик Христів Георгій Змієборець» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://is.gd/6S40gk. – Назва з екрана.
Текст та ілюстрація з книги:
Юрій Змієборець // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 60–61 ; іл.
Див. також:
Ікона «Юрій Змієборець»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Юрій Змієборець» (кін. XVI ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Георгій (Юрій) – християнський святий, великомученик, який під час правління імператора Діоклетіана після тяжких катувань у 303 (304) році був страчений. За мужність і духовну перемогу над мучителями його стали називати Переможцем. Святий Георгій прославився своїми чудесами, з яких найбільш знаменитим є його Чудо про змія, що стало улюбленим сюжетом в іконографії Святого.
Ікона «Юрій Змієборець» представляє творчість народних іконописців Волині XVI ст., які у малярстві активно використовували лінію і контур. Графічна манера виконання і відсутність живописності уподібнюють ікону давньому фресковому живопису. Червоні та чорні лінії різної насиченості окреслюють лики і постаті персонажів, деталі пейзажу та архітектури. Велич подвигу Святого наголошена в іконі домінуючим червоним кольором.
Розмір: 84 x 65
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера
Походить з церкви Святого Георгія смт. Голоби Ковельського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Юрій Змієборець // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 60–61 ; іл.
Див. також:
Ікона «Покров Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1630
Ікона «Покров Богородиці» (перша пол. XVII ст., 1630 р.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона вирізняється оригінальною композицією. Автор відходить від традиційної іконографічної схеми і зображує подію на тлі міста, у якому домінує багатокупольний Влахернський храм, де згідно переказу відбулося явлення Покрову Богородиці. У центрі постать Святого, у натовпі зліва Андрій Юродивий, який рукою вказує на Богородицю, справа Роман Піснеспівець з розгорнутим білим сувоєм. Вгорі, у гравійованій променями мандорлі, зображена Богородиця. У Її розведених руках білий омофор, кінці якого підтримують два ангели. Художні особливості ікони вказують на авторство Волинського іконописця 1630 року. Постаті Богородиці і ангелів у XVIII ст. були прикрашені срібними карбованими ризами.
Розмір: 105 х 62
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Бобли Турійського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Покров Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 104–107 ; іл.
Див. також:
Ікона «Різдво Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Різдво Богородиці» (перша пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Сюжет ікони базується на апокрифічних сказаннях про народження Діви Марії, описаних у «Книзі Якова» (ІІ ст.) та «Псевдоєвангелії Матвія» (ІХ ст.).
Сама ж ікона нагадує ренесансну картину. Талановитий і самобутній іконописець представляє багате убранство мурованого будинку XVII ст. з колонами і арками, кахляною підлогою і пічкою, високим ліжком і стільчиком «ножичного» типу, тогочасним посудом. Підкреслена вишуканість простежується у одежах, прикрасах і зачісках вельможних гостей Святої Анни. Відверто милуючись своїми персонажами, автор використовує традиційні для волинських ікон кольори: світло-рожевий, яскраво-зелений і вохристий.
Розмір: 120 х 91
Матеріали і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з каплиці Покладення риз Пресвятої Богородиці с. Прохід Ратнівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Різдво Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 78–81 ; іл.
Див. також:
Ікона «Успіння Богородиці»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Успіння Богородиці» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Перші зображення «Успіння» з’явилися у V ст., коли було встановлено відповідне свято.
Багатофігурна композиція вписана у прямокутну рамку дуже щільно. У центрі, на смертному одрі зображена Богородиця, яку оплакують апостоли. За нею Ісус Христос у славі, який прийшов з небес, щоб прийняти душу Богоматері (сповите немовля) у свої руки. Над Христом – вознесіння Богородиці на небеса на третій день після Успіння, обабіч апостоли на хмарах. Внизу вміщена сцена відрубування ангелом рук нечестивому Авфонії. Палітра обмежена червоним, блакитним і білим кольорами. Пріоритет надається чорній контурній лінії, якою промальовані риси обличчя та силуети персонажів.
Розмір: 124,7 х 95
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Пілганів Луцького району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Успіння Богородиці // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 82–83 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Георгій з житієм»
Розділ: Волинська ікона
Рік: 1630
Ікона «Святий Георгій з житієм» (1630 р.)
м. Луцьк, Волинська область
Образ представляє класичну житійну ікону. Середник ікони, у якому ображене «Чудо Святого Георгія про змія», оточений вісьмома сценами-клеймами, що ілюструють події земного життя Святого з акцентом на темі страждань: «Народження Святого Георгія», «Навчання Святого Георгія», «Святий Георгій у темниці», «Святий Георгій перед імператорами Діоклетіаном і Максиміліаном», «Шматування гаками», «Катування дубовими прутами», «Катування гарячим оловом», Катування вогнем». Святий Георгій у виконанні маляра – невойовнивий, його постать тендітна, лик заворожує ліричними і ніжними рисами. Автор активно використовує архітектуру, яка організовує і ритмізує композиції у клеймах, але ці зображення досить умовні і лише натякають на сучасні їм споруди і храми. На верхній міжрамній смузі роблений напис: «Святий Великомученик Страстотєрпєц і Побєдітєль Христов Георгій», на нижній – залишки дарчого напису з датою «...року 1630».
Розмір: 137,5 х 105,8
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Бобли Турійського району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона «Святий Георгій з житієм» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/155-ikona-heorhii-peremozhets-iz-zhytiiem/. – Назва з екрана.
Текст з книги:
Святий Георгій з житієм // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 98–99 ; іл.
Див. також:
Ікона «Спас на престолі з чотирма ангелами»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Спас на престолі з чотирма ангелами» (перша пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона відображає ренесансні тенденції у давньому волинському іконописі. У виразі лику Спаса замість колишньої суворості – доброзичливість і лагідна ліричність. Таке звучання образу Христа, починаючи з XVII ст., стає найбільш властивим волинському іконопису, незалежно від стильових змін, що відбувалися пізніше. У зображеннях зберігаються лінійні форми (срібний асист на гіматії Спаса, промальовування драперій одеж темною лінією), але лики Спасителя та ангелі трактовані живописно.
Розмір: 102 х 75
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Покрову Пресвятої Богородиці с. Дорогиничі Локачинського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Спас на престолі з чотирма ангелами // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 92–95 ; іл.
Спас на іконах з Волині [Електронний ресурс] // Хроніки Любарта : [сайт]. – Режим доступу: https://www.hroniky.com/news/view/9136-spas-na-ikonakh-z-volyni. – Назва з екрана.
Див. також:
Ікона «Моління»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Моління» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона відзначена монументальністю і декоративністю водночас. Художник черпав натхнення у народній традиції оздоблення, збагачуючи сталу композицію щедрою орнаментикою: квітчастий сакос Христа, різьблені митра Спаса і корона Богородиці, розети на візерунку, яким прикрашений престол, гравійоване тло, білі рослинні малюнки на міжрамних смугах. Орнаментальність, срібло і широка гама ясних, соковитих кольорів надає іконі особливої святковості.
Розмір: 128 х 105
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з каплиці Покладення риз Пресвятої Богородиці с. Прохід Ратнівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Моління // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 90–91 ; іл.
Див. також:
