Фотоколекція

Будинок Шейнерберга (1910)

м. Острог, Рівненська область

Будинок збудований на кошти Шейнерберга, у якому з 1910–1920 рр. знаходилася його друкарня. Це яскравий приклад міщанської садиби міста Острога кінця ХІХ – початку ХХ століття. З серпня 1920 р. до кінця 1939 р. належав адвокату Вайсгдусу. З червня 1941 р. тут знаходилось відділення Держбанку. Під час окупації Острога в приміщенні розміщалася німецька окружна комендатура. З 1945 по 1988 рр. тут було Острозьке відділення Держбанку СРСР. У 1988 році перейшов у власність Державного історико-культурного заповідника м. Острога, де згодом розмістилося фондосховище заповідника. З 1997 року тут розміщена постійнодіюча стаціонарна нумізматична виставка Острозького заповідника.

В зовнішньому оздобленні будинку переважають елементи класицизму. Об’єм будинку має форму прямокутного паралелепіпеда з двома різолітами, які завершуються фігурними аттиками, прикрашеними ліпними гірляндами та макаронами. Парадний фасад будинку розчленовують три тяги, що проходять між цокольним і першим поверхом, під вікнами і під карнизом, підтримуюча частина якого складається з викрутки і трьох виступаючих одна над другою поличок. Парадний вхід будинку оздоблений ордером у вигляді півколон з корінфськими капітелями, поставленими по краях входу, перекритими антаблементом з карнизом.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

                            

1720 р., в Амстердамі, Анрі Шателен опублікував карту «NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET EN AMERIQUE : AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES / Нова карта генеральних та придобливих соборів, що відбувалися в Європі, Азії, Африці та Америці: із таблицями, які вказують число та рік з місцем міст, де відбувалися ці відомі ассамблеї».

Формат мапи  48x56 cм. Середнє Придніпров’я  позначене як Ukraine (Україна). Україна ототожнюється із Європейською Сарматією (SARMATIE EN EUROPE), напис – північніше Києва. На карті показано українські історико-географічні землі: Чорна Русь (Галичина, Russia  Noire), Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie), Полісся (Polesie), Сіверщина (Severie).

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET // EN AMERIQUE AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES

Žml. dešiniajame kampe virš rėmelio: Tom. 7 No: 36; pačiame žml. istorinės pastabos ir paaiškinimai

Aprašyta pagal: www. ubka.uni-karlsruhe.de

Žml. antraštė virš rėmelio

Джерело: Vil­nius Uni­ver­sity Library 

Henri Chatelain. Nouvelle Carte des Conciles Generaux et Pariculieres qui se sont tenus en Europe, en Asie, en Afrique, et Amerique . . .

Publication Place / DateParis / 1720 circa

Image Dimensions: 22.5 x 19.5 inches

Джерело: Barry Lawrence Ruderman, Antique Maps Inc. 

Henri Abraham Chatelain. “Nouvelle carte des conciles generaux et particuliers qui se sont tenus en Europe, en Asie, en Afrique et en Amerique…”. 1720

Description: A decorative map of Europe, describing the places and dates for the General (Eucemenical) and Local (Particular) Councils of the Roman Catholic Church.

The map comes from Henri Abraham Chatelain atlas “Atlas historique, ou nouvelle introduction a l’histoire , à la chronologie & à la géographie ancienne & moderni…” published in Amsterdam 1720.

Cartographer: Henri Abraham Chatelain (1684-1743)

Sheet size: 59,1 x 52,3 cm

Year: 1720

Джерело: Аntique-maps.LT 

Анрі Шатлен. Карта Польщі з хронологією королів і князів Литви, а також великих магістрів Тевтонського ордену, єпископів і архієпископів, а також гербів провінцій, 1712 

Carte De Pologne Avec La Chronologie Des Rois Et Des Ducs De Lithuanie, Ainsi Que Des Grands Maitres De L'Ordre Teutonique Les Evechez et Archeveches, et Les Armes Des Provinces . . . / Карта Польщі з хронологією королів і князів Литви, а також великих магістрів Тевтонського ордену, єпископів і архієпископів, а також гербів провінцій

Джерело: Stanford Digital Repository   

Карта французького картографа Анрі Шатлена із зображенням Чорної Русі чорним, Волині червоним, Поділля у жовтий

Map by French cartographer Henri Chatelain depicting Russie noire (en:Black Russia) in black, Russie blanche ou polonoise (en:White Russia or Polish Russia) in white, Volhinie (en:Volhynia) in red, Podolie (en:Podolia) in yellow

Джерело: Wikimedia Commons

У 1710 р., в Парижі, Анрі Шатлен видає мапу «Henri Chatelain, Divisee Selon Ses Palatinates Et Ses Provinces, Avec Des Remarques Historiques … / Нова карта Королівства Польського, поділеного відповідно до його пфальців і провінцій, з історичними зауваженнями / Детальна карта Польщі та Балтики ».

Карта простягається на південь і включає більшу частину України. Середнє Придніпров'я позначене як Ukraine (Україна).

Джерело: Barry Lawrence Ruderman, Antique Maps Inc.

1751 р. Томас Джеффріс (Thomas Jeffreys; 1719–1771) англійський картограф, гравер, «Географ короля Георга III» та  Томас Сальмон (Thomas Salmon) історик. Карта – «Poland Lithuania and Prussia»  (Польща Литва і Пруссія).  Видавництво Лондон. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна). Західна Україна – Червона Русь (Red Russia). На карті позначені українські історико-географічні регіони:  Volhyniа (Волинь), Polesiа (Полісся), Podolіа (Поділля). На півночі Україна межує з Росією (Russia).

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

1750 р. Рігобер Бонн (Rigobert Bonne; 1727-1795) – один з найвидатніших французьких картографів 18 століття. У 1773 р. змінив Жака-Ніколаса Белліна  на посаді Королівського картографа у відділі гідрографії картографічного бюро французького флоту. На цій посаді Бонні створив найбільш детальні і точні карти свого часу. Карта – «ROYAUME DE POLOGNE, ET DUCHE DE LITHUANIE». Київське воєводство на карті - Ukrainе (Україна). На карті позначені українські історико-географічні регіони: Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся), Podolіе (Поділля).  

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

1749 р. Жіль Робер де Вогонді та Дідьє Робер де Вогонді. Карта «Partie orientale de la Russie Polonoise, où se trouvent la Basse Volhynie et la Basse Podolie» (Східна частина Польської Русі, де розташована Нижня Волинь і Нижнє Поділля)

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

1720 р. Карта “Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae Accuratiss. Delineatione Reprasentat. Opera et studio Matth. Seutteri, Chalc. August” (Нова докладна карта Польського королівства й Великого князівства Литовського, старанно накреслена працею і стараннями Матеуса Зойтера). Видавець, картограф і редактор Матеус Зойтер. Ця карта є компіляцією карт Ф. де Віта «Regni Poloniœ et Ducatus Lithuaniae...» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії; 1670) та Й. Б. Гоманна «Hane Regni Polo- niarvm Magniqve Ducatvs Lithvanice...» (1705).

На карті детально показана територія України від Полтави (Pultawa) до Львова (Lemberg). Центральне Право- і Лівобережжя назване Україною (Ukraпіа). Червона Русь (Russia Rubra) на карті простягається від західних кордонів Польщі на схід, через Дніпро аж до Полтави. Від північної межі Кам’янецького воєводства, через Брацлавщину і Київщину, позначені землі Козаків (COSACKIRA). Написи Ukrainia, Russia Rubra та COSACKIRA позначені на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій. У межиріччі Дніпра та Інгульця подано написи: Дике поле (Саmрі Deferti alias Dzike Polie) та Чорний Ліс (Czamy Las). Від Великої татарської переправи (Wielka Preprawa Tatarfka), в околицях Кодака, на Дніпрі до Смоленська (Smolensko) проходить Муравський шлях (Morawfki Slak Via quam sequuntur Tartari dum soient intrare in).

1728 р. карта увійшла до видання Матеуса Рота та Йоганна Петера ван Гелена “Atlas novus indicibus instructus...” (Відень). На цьому примірнику було нанесено картографічну сітку. 1731 р. карта була опублікована в атласі “МАТТНАЕО SEUTTER. ATLAS NOVUS...”. Варіант карти 1750 р. Україну (Ukrania) на карті утворює Поділля та Полтавщина. Назва Ukrania частково накладається на назву «Russia Rubra». На північному сході Україна межує з Московією (Moscoviae). На карті відсутні написи – Козаки, Дике Поле.

Матеус Зойтер (George Matthäus Seutter; 1678 —1757), німецький видавець та географ. Матеус Зойтер працював разом з Йоганом-Баптистом Гоманном, перейнявши досвід створив свій власний успішний картографічний бізнес. Разом зі своїм учнем гравером та видавцем Тобіасом Конрадом Лоттером (Tobias Conrad Lotter; 1717-1777) опублікували в 1741 р. «Atlas novus sive tabulae geographicae totius orbis» — колекція планів міст. Мапи М. Зойтера є найкращими зразками «золотого століття» німецької картографії. Видавництво М. Зойтера успадковував (1756) Тобіас Конрад Лоттер, який одружився з дочкою картографа. Після смерті Зойтера (1757) Лоттер разом з найближчим родичем видавця успадкував його підприємство та незабаром отримав повний контроль над ним. На старих картах Зойтера з'явилося ім'я Лоттера. Він перевидав в другій половині XVIII ст. багато карт Зойтера, замінивши ім'я першого видавця на своє. Лоттер видавав атласи й різноманітні листові мапи. Після смерті його справу продовжив син Маттіас Альбрехт Лоттер (1741-1810), який відновив та видав велику частину батькових мап.

Джерело:

Андрій Байцар. Назви «Україна», "Козаки", "Дике Поле" та "Червона Русь" на карті Польщі Матеуса Зойтера. 1720 р.

1613 р. Карта Радзивіла (Карта Великого князівства Литовського) займає важливе місце в українській історичній картографії та одночасно є перше картографічне джерело у XVII ст., де використана назва «Україна».  У Центральному Подніпров’ї між Ржищевом та Каневом (трохи нижче Києва) позначена латиною Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur (Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом).

Карта видавалася протягом 1613-1643 рр. Назва: "Magni Dvcatvs Lithvaniae, Caeterarumque Regionum Illi Adiacentium Exacta Descriptio Illss mi. ac Excellss mi. Principis et Dni. D.Nicolai Christophori Radziwil D.G.Olijcæ ac in Nieswies Ducis, S. Rom. Imperrii Principis in Szylowiec ac Mir Comitis et S.Sepulehri Hierosolimitani Militis etc. opera.cura et impensis facta ac in lucem editaа. - Amsterodami: excudebat Guilhelmus Janssonius, 1613." ("Князівство Литовське з багатьма краями, що до нього належать, останньо описане. Найсвітлішому і найвищому володареві і панові п. Миколі-Кшиштофу Радзивіллу, Божою Матір’ю князеві на Олиці й Несвіжі, князеві Священної Римської імперії, графові на Шилівці й Мірі, лицареві Св. Гробу у Єрусалимі та ін., чиїм старанням і коштом ця праця вийшла у світ 1613 p., Амстердам").

Укладачем, художником і гравером карти є польський картограф Томаш Маковський (1575 – близько 1620). В її розробці приймали участь: картограф Матвій (Мацей) Струбич (близько 1520–1578), український князь Костянтин Василь Острозький (1526–1608), церковний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої Йосиф Верещинський (близько 1530–1598), діяч католицької церкви, матеметик Якуб Босґрейв (близько 1548–1623), литовські монахи-єзуїти. За версією Я. Дашкевича, до створення карти Великого князівства Литовського, можливо, були залучені українські вчені Острозької школи.

В тій частині карти, що охоплює українські землі, позначені: Полісся (Polesia), Західна Волинь (Wolynia citerior), Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом (Volynia ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur), Підляшшя (Podlachia), Червона Русь (Rufsia rubra), Покуття (Роkutiœ Pars), Поділля (Podolia), частина Ciверськоґо князівства (Severiensis Pars).

На карті напис: «Підлисся (Podlesia), інші називають Полісся (Polesia), місцеві жителі називають Полісся (Polesio), є частиною Литви, і межує з Волинню, лісиста і болотиста, від того і назва отримала. Мед та риба в такому достатку, що всі сусідні краї вживають рибу звідси. Сушать на повітрі і виставляють на продаж».

Джерело: 

Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

У 1540 р., німецький вчений, автор «Космографії» («Cosmographia», Базель, 1544), Себастьян Мюнстер (Нова карта Польщі та Угорщини). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення «XX», в інших виданнях – «XV». Формат мапи 14 x 10 дюймів. Мапа регулярно перевидається до 1628 р. (близько 40 видань).

Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Volhinia (Волинь), Rvssia (Русь) зі Львовом (Leopol), Podolіa (Поділля), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія),  Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор’я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-культурних регіонів – Молдавію (Mvldavia),  Трансільваніїю (Transilvania), Волощинину (Valachia)  та ін.

На карті  позначено  міста Великої Волині: Lucko (Луцьк), Ostrog (Острог), Zaslau (Ізяслав), а також  - підписи річкових артерій Стиру та Горині.

 На карті 1570 р. серед українських етнічних земель позначені Волинь (Volhyniа) і волинські міста:  Luczko (Луцьк),  Wlodimir (Володимир-Волинський), Dubecz (Дубно), Krzemenec (Кременець), Clewan (Клевань),  Ostrog (Острог), Zaslau  (Ізяслав),  Buremla  (Боремель), Czardorisko  (Чорторийськ) та ін.

Джерело: 

Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.