Фотоколекція

Набор географических карточек Российской Империи (1856)

Карточки из набора географических карточек Российской Империи // Из коллекции Отдела Картографии РНБ. Санкт-Петербург. Cувенирный набор из восьмидесяти двух иллюстрированных карточек - одна на каждую область Российской Империи. На лицевой стороне каждой карточки размещена информация о населённых пунктах, географии, промышленности. На оборотной стороне — герб, карта, климат, природные ресурсы и население.

№30. Лицьова сторона. Волинська губернія / Лицевая сторона. Волынская губерния 

№30. Зворотній бік. Волинська губернія / Обратная сторона. Волынская губерния 

Джерело: Wikimedia Commons

Фото має рукописний підпис на звороті:

«м. Сарни, 1935-36 р.

«Просвітлянська хата» 

Оригінал зберігається в архіві родини Мелещука О. Д.

Фото має рукописний підпис на звороті:

 «с. Бережниця (або Немовичі)

«Просвітлянська хата» 

1935-36 р.»

Оригінал зберігається в архіві родини Мелещука О. Д.

1570 р. Андрій Поґрабка (Andreas Pograbius, Andrzej Pograbski, Andrea Pograbio), чеський картограф, у Венеції, публікує карту «Partis Sarmatiae Europae, quae Sigismundo Augusto regi Poloniae potentissimo subiacet nova descriptio» (Частини Європейської Сарматії…).

Формат карти 47.3 x 69 см. З українських земель виділено «Русь, відома як Роксоланія» (Rvssia, А Ptol Roxolania), Волинь (Volhinia), Поділля (Podolіa)  та Кодимію (Codimia). Позначено багато міст, серед них і Львів (Leopolis). В Причорномор’ї, біля Дніпровського лиману (на Лівобережжі) напис – SCYTHIAE PARS (СКІФІЯ). Від витоків Дністра і далі на південний схід частину Карпат позначено як Russis Biesсid (Руський Бескид).
На карті позначені волинські міста: Луцьк, Рівне, Дубно, Ізяслав, Кременець та ін.

Джерело: 

Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

Cвято-Троїцька церква

с. Тростянець, Луцький район Волинська область

Cвято-Троїцька церква (Церква святої Трійці) – пам’ятка архітектури, діюча українська православна церква Київського Патріархату в селі Тростянець Луцького району Волинської області.

Клірові відомості Тростянецького храму за 1911 р. повідомляють, що «церковь построена в 1650 году тщанием неизвестно чьим». «Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии» за 1914 р. датою побудови називають 1648 р. сином власника Тростянця Марком Семеновичем Гулевичем-Воютинським. Про Тростянецький храм у більш ранній період свідчить запис на першій сторінці Луцького братського каталогу-реєстру від 1617 р.: «Гавриил, священник Тростенецкий, презвитор храма святыя живоначалныя Тройца, рукою власною». Одним із засновників церкви вважається шляхтич Адам Гулевич, який зі своєю донькою Гальшкою Гулевичною були останніми, хто особливо опікувалися святинею. Про контакти тростянецького духовенства і Луцького братства свідчить і деяка подібність луцької Хрестовоздвиженської і тростянецької Троїцької церков. Під час Другої світової війни у церкві була пожежа, яка знищила внутрішнє убранство, вціліла лише чудотворна ікона, яку люди не могли зрушити з місця і вона залишилася у каплиці. У післявоєнні роки церква використовувалася як стайня. 

У кінці 40-х років ХХ ст. церква була відбудована і перебудована: понизили стіни нави і бабинця, змінили форму дахів і бані, розписали стіни. У 2010 р. під час проведення ремонтних років був відкритий вхід до крипт, де зберігалися предмети церковного начиння, а також останки людей, жертв війни чи репресій. Вони були перепоховані у братській могилі. У відреставрованому підвальному приміщенні відкрили церковний музей, де розмістили давні богослужбові книги та церковне начиння.

Свято-Троїцький храм належить до оригінальних взірців оборонного архітектурного стилю. Храм тридільний і має: притвор, т.зв. корабель (нава, середня частина), вівтар, який орієнтований на схід. Будівля завершується трьома куполами. Пристосування храму до оборони має ряд особливостей: товщина цегляних мурів до 3 метрів, стіни ззовні додатково укріплені контрфорсами (масивними підпірками), зсередини стіни нави також підсилені: в кутах – виступами, у центрі південної та північної стін – широкими лопатками. Пристосування горища церкви до оборони зумовило влаштування бійниць для вогнепальної зброї. Вогневі отвори мали форму у вигляді перевернутої замкової щілини, що характерно для XVI–XVII ст. На випадок облоги з-під церкви проклали два підземні ходи, один вів до сусіднього села, а інший до Луцька. Сьогодні вони не досліджені і знаходяться в аварійному стані. Замість традиційних відкритих хорів над бабинцем облаштовано ізольоване квадратне приміщення, перекрите хрещатим склепінням. Дістатися до нього можна лише крізь вузький вхід. Вузький склепінчастий коридор з крутими східцями прорізує частину стіни і виводить на піддашшя. Це місце називають «Божою горою» або «Божою гіркою». 

У каплиці зберігається святиня храму – чудотворна ікона Богородиця Одигітрія, пам’ятка українського сакрального мистецтва XV ст. Автор волинської ікони міг бути й автором ікони «Христос Вседержитель» з с. Річиця на Рівненщині (зберігається у Рівненському обласному краєзнавчому музеї). Написи на іконі «Богородиця Одигітрія» свідчать про два її поновлення у 1889 р. і ще раніше. Сучасна реставрація образу була проведена у 2004–2008 рр. реставратором Ларисою Обухович. Днем славлення волинського чудотворного образу є неділя перед святом Успіння Богородиці.

Іконостас церкви – двоярусний, дерев’яний, різьблений, золочений, з намісним і апостольським рядами, виконаний у класичному стилі. Іконостас був перенесений у 1828 р. з церкви с. Годомичі. Царські врата дерев’яні, професійного виконання, з пишною різьбою у вигляді листя аканту та рокайлевих мотивів і завершуються хрестом.

Цінними у церкві також є ікони «Свята Варвара з житієм» початку XVII ст., написана на дошці темперними фарбами; «Оплакування Христа» ХІХ ст., виконана на полотні олійними фарбами; Євангеліє XIX ст., надруковане в Москві, яке було подароване 1859 р. до церкви в Хопневі і перенесене до Тростянця 1911 р., оправа книги 1911 р.

Свято-Троїцька церква внесена до Державного реєстру національного культурного надбання по Волинській області.

Матеріал надано Волинською ОУНБ імені Олени Пчілки

Джерела:

Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю / О. М. Годованюк. – Київ : Техніка, 2004. – С. 91–94.

Музей Волинської ікони / В. С. Александрович [та ін.]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2013. – С. 17.

Церква Святої Трійці у селі Тростянець на Волині : буклет – Луцьк : Надстир’я, 2015 – 5 с.

Artist: Daniel de Lafeuille (1640–1709)

Title: Le Royaume de Pologne avec ses Confins. Generale Kaart van Polen.

Description: A stunning map of Poland first drawn by Daniel de la Feuille in 1706. Covers the entire territory of Poland as well as parts of Latvia, Prussia, Hungary, Transylvania, Moldova and Russia. Flanked on either side by the twelve armorial crests of Poland and its immediate neighbors. Title appears at the top center in both French and Dutch. This is Paul de la Feuille’s 1747 reissue of his father Daniel’s 1706 map. Prepared for issue as plate no. 31 in J. Ratelband’s 1747 Geographisch-Toneel .

(пер.: приголомшлива карта Польщі, яку вперше склав Даніель де ля Фей у 1706 році. Охоплює всю територію Польщі, а також частини Латвії, Пруссії, Угорщини, Трансільванії, Молдови та Росії. Обабіч дванадцяти гербів Польщі та її найближчих сусідів. Назва відображається вгорі по центру французькою та голландською мовами. Це перевидання Поля де ла Фея 1747 року карти його батька Даніеля 1706 року. Підготовлено до випуску як табл. 31 у Geographisch-Toneel Дж. Рательбанда 1747 року).

Date: 1747

Dimensions: height: 6 in (15.2 cm); width: 8.5 in (21.5 cm)         

Geographicus link: Pologne-ratelband-1747

Source/Photographer: Geographisch-Toneel Of uitgezochte Kaarten, Tot gemak der Officieren, Reisigers en Liefhebbers; Behelsende alle de generale Kaarten ..., (1747 J. Ratelband issue.)

Джерела:

Wikimedia Commons 
Geographicus Rare Antique Maps

1702 р. А. Феротей де ля Круа – Даніель де ля Фей. На мапі «Le Royavme de Pologne avec ses confins» (Польське королівство з його кордонами)  французького картографа Феротея де ля Круа (Phérotée de la Croix; 1640-1715) та голландського гравера Даніеля де ля Фея (1640–1709) зазначено "Ukraine pays des Cosaqyes" (Україна земля (країна) Козаків). Напис проходить уздовж Волині, Київщини і Поділля. Галичина та Берестейщина окреслені як Rvssie Noire (Чорна Русь), окремо від "України". На північному сході  України виділено Polesie (Полісся).

Джерело:

Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

Велике Княство Літовське/Вялікае Княства Літоўскае/Vialikaje Kniastva Litoŭskaje

Volyn/Волинь. Амадоцьке озеро на карті 1609 року

Source/Дерела:

Lithvania. Atlas sive Cosmographicæ Meditationes de Fabrica Mundi et Fabricati Figura.

Wikimedia Commons

Delineatio Generalis CAMPORUM DESERTORUM vulgo UKRAINA, Cum adjacentibus Provinciis Bono publico erecta (пер.: Загальний план безлюдних полів, широко відомих як УКРАЇНА, з суміжними провінціями, зведеними для суспільного блага)

Description/Опис:

Ukraine was divided between Poland and Russia in the 17th century. In order to control this enormous territory and protect it against enemies, the Polish king Ladislaus IV had the area mapped by the French soldier Guillaume le Vasseur de Beauplan (1595-1685). This overview map of the Ukraine was compiled by de Beauplan in 1639, engraved by Willem Hondius (ca. 1597-before 1660) and published by the same Hondius in Gdansk in 1648.

(пер.: У XVII столітті Україна була поділена між Польщею та Росією. Щоб контролювати цю величезну територію та захистити її від ворогів, польський король Ладислав IV наказав французькому солдату Гійому ле Вассеру де Боплану (1595-1685) нанести цю територію на карту. Ця оглядова карта України була складена де Бопланом у 1639 році, вигравірувана Віллемом Гондіусом (бл. 1597-перед 1660 роками) і опублікована тим же Гондіусом у Ґданську в 1648 році).

Author/Автор: per Guilhelmum le Vasseur de Beauplan SRMtis Architectum militarem et Capitaneum ; SRMtis

Sculpt/гравюри: Guilhelmus Hondius fecit, Gedani 1648

Publisher/видавець: Willem Hondius

Year of manufacture/Дата публікації: 1648

Manufacturing site/Місце видання: Gdańsk

Institution: British Library

Copyright for information: Royal Library, The Hague

Source/Джерело:

Wikimedia Commons

https://resolver.kb.nl/resolve?urn=urn:gvn:KONB01:40

Анрі Шатлен. Карта Польщі з хронологією королів і князів Литви, а також великих магістрів Тевтонського ордену, єпископів і архієпископів, а також гербів провінцій, 1712 

Carte De Pologne Avec La Chronologie Des Rois Et Des Ducs De Lithuanie, Ainsi Que Des Grands Maitres De L'Ordre Teutonique Les Evechez et Archeveches, et Les Armes Des Provinces . . . / Карта Польщі з хронологією королів і князів Литви, а також великих магістрів Тевтонського ордену, єпископів і архієпископів, а також гербів провінцій

Джерело: Stanford Digital Repository   

Карта французького картографа Анрі Шатлена із зображенням Чорної Русі чорним, Волині червоним, Поділля у жовтий

Map by French cartographer Henri Chatelain depicting Russie noire (en:Black Russia) in black, Russie blanche ou polonoise (en:White Russia or Polish Russia) in white, Volhinie (en:Volhynia) in red, Podolie (en:Podolia) in yellow

Джерело: Wikimedia Commons

   

У 1710 р., в Парижі, Анрі Шатлен видає мапу «Henri Chatelain, Divisee Selon Ses Palatinates Et Ses Provinces, Avec Des Remarques Historiques … / Нова карта Королівства Польського, поділеного відповідно до його пфальців і провінцій, з історичними зауваженнями / Детальна карта Польщі та Балтики ».

Карта простягається на південь і включає більшу частину України. Середнє Придніпров'я позначене як Ukraine (Україна).

Джерело: Barry Lawrence Ruderman, Antique Maps Inc.