Фотоколекція
Ікона «Свята Параскева»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Свята Параскева» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Свята Параскева наділена земною привабливістю, яка підкреслена світлим вохренням лику, делікатним, неяскравим рум’янцем, червоно-рожевим кольором губ. У правій руці Свята тримає посріблений уквітчаний хрест, у лівій – розгорнутий білий сувій. Текст на сувої гласить про наречення Святої іменем Параскева (грец. п’ятниця) у знак пошанування п’яти ран Спасителя, розіп’ятого на хресті. Урочистості образу надають сліпучо-білий колір мереживної сорочки, яскраво-червоний та синій кольори верхніх одеж, золото багато різьбленого тла.
Розмір: 92,5 х 70
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Пілганів Луцького району
Джерела:
Карпюк Л. Ікона «Великомучениця Параскева-П’ятниця» [Електронний ресурс] / Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви України: [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/147-ikona-velykomuchenytsia-paraskeva-piatnytsia/. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Параскева // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 156–157 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконописець своєрідно трактує традиційний іконографічний тип Богородиці Одигітрії. У характеристиці образів Марії та Ісуса автору вдалося подолати прийоми умовності, персонажам він надає реальних рис, що робить Матір і Дитя дуже схожими. Молитовний стан Богоматері демонструє її погляд, спрямований до небес. Гіматій Христа написаний червоно-коричневою вохрою і суцільно вкритий тонкими темними лініями складок. Яскраво-червоний мафорій Богородиці промальований темними крупними драперіями. На чолі і правому плечі – ювелірно виписані золотом зірки. Три зірки (третя – закрита постаттю Ісуса) символізують чистоту і непорочність Діви Марії до народження, у народженні і після народження Ісуса Христа, а також Святу Трійцю. Вишуканий срібний орнамент прикрашає горловину і рукави хітону Богоматері.
Розмір: 94 х 64
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, олія, гравіювання, золочення
Походить з церкви Казанської ікони Богородиці с. Буцин Старовижівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 154–155 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (друга пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Своєрідність ікони – у ліризмі і м’якій жіночності образу Богородиці. Плавні лінії силуету, шляхетна палітра рожево-вохристих, смарагдово-зелених і червоно-бордових відтінків, гра світла і тіней у пластичному ліпленні обличчя вродливої жінки створюють особливий настрій. Автор намагається розкрити внутрішній світ персонажів: вираз карих очей Марії ніжний і спокійний, лик Ісуса випромінює світле умиротворення. Майстерно, з відтворенням матеріальності, модельовані відливи складок бордового оксамиту у мафоріі Богородиці і золота асисту на гіматії Спаса.
Розмір: 100 х 80,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Святого Симеона с. Суходоли Володимир-Волинського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 150–153 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (перша пол. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона демонструє найвищий рівень професійного малярства Волині першої половини XVII ст. Все у іконі переплелося у гармонійній єдності: делікатне живописне ліплення вродливого лику, вишуканий колорит, багатство легких прозорих тіней, які дають лесування кольоровим лаком, ювелірна довершеність у візерунку різьбленого тла. Ікона вражає неосяжною духовною глибиною образу. Головний акцент іконописець робить на виразних очах Спаса. У відведеному у бік погляді – глибинна мудрість, знання долі людства і кожної людини, усвідомлення власної сили і безкінечна печаль.
Розмір: 92 х 70,5
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Святого пророка Іллі м. Камінь-Каширського
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Христос Вседержитель» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви Київського Патріархату: [сайт]. – Режим доступу: https://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=2927. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 146–149 ; іл.
Див. також:
Ікона «Свята Варвара з житієм»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Свята Варвара з житієм» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Про святу великомученицю Варвару, яка жила в Малій Азії у ІІІ ст., оповідає «Золота легенда» (ХІІІ ст.).
Образ Святої Варвари наділений поетичністю трактувания, красою і гармонією рис обличчя, м’якою пластикою і невимушеністю природного руху у поставі. Іконописець ретельно прописує прекрасний лик Святої з темним волоссям, укладеним у зачіску, витончені з довгими пальцями руки. У правій руці Варвара тримає меч – знаряддя мученицької смерті, у лівій – зелену пальмову гілку – символ незламної віри і безсмертя серед святих. Шість житійних клейм об’єднані темою страстей Святої: «Варвара у намісника римського імператора», «Варвара біля башти з трьома вікнами», «Зцілення Святої Варвари у темниці після тортур», «Переховування Варвари у печері», «Катування Святої Варвари», «Страта Святої Варвари».
Розмір: 84 x 69
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Святого Миколая с. Колмів Горохівського району
Джерела:
Вигоднік А. Ікона «Свята Варвара з житієм» [Електронний ресурс] / А. Вигоднік, Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви Київського Патріархату: [сайт]. – Режим доступу: https://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=1364. – Назва з екрану.
Гнатюк А. Подія тисячоліття : Волинь прийняла святі мощі великомучениці Варвари [Електронний ресурс] / А. Гнатюк, В. Собко, К. Олексюк // Волинська єпархія Православної Церкви Київського Патріархату: [сайт]. – Режим доступу: https://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=167. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Варвара з житієм // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 144–145 ; іл.
Див. також:
Ікона «Собор Архістратига Михаїла»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Собор Архістратига Михаїла» (серед. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконографія сюжету склалася у Візантії ІХ ст. у зв’язку з відновленням шанування ікон після перемоги над іконоборцями. Головна ідея образу – прославлення небесними чинами Ісуса Христа, об’єднання сил добра навколо Божества.
На іконі представлені вищі чини ангельської ієрархії на чолі з Архістратигом Михаїлом, який зображений з мечем у центрі ікони. Два архангели з жезлами, шанобливо схиливши голови, підтримують небесну сферу, яка покоїться на крилах вогненного серафима. У сфері на невидимому небесному престолі сидить Ісус Еммануїл. Еммануїл (євр. з нами Бог) – одне з пророчих імен Ісуса Христа, яке згадується у пророцтві: «Ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл» (Іс. 7,14). Чистоту помислів і діянь Спасителя підкреслюють його білі одежі, а владу – держава з хрестом. Стиль і манера письма автора більш характерні для попередньої епохи. Площинне трактування форми з елементами стилізації поєднано з прозорими і ясними фарбами.
Розмір: 92 х 64
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з Волині
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Собор Архістратига Михаїла» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/161-ikona-sobor-arkhistratyha-mykhaila/. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Собор Архістратига Михаїла // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 140–143 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Миколай»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Миколай» (поч. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Святий Миколай (260–343 р.р.) – архієпископ міста Міри в Лікії, учасник першого Вселенського собору у 325р., один із найшанованіших християнських святих.
У стилі ікони присутня деяка архаїчність. Рельєф лику Святого Миколая побудований покладенням на темний червонуватий санкир великих за площею світло-вохристих висвітлень. Зморшки на чолі, перенісся, ніс, повіки, очі виділені коричневим кольором, який виявляє об’єм і надає формам певної скульптурності. Майстерно прописані волосся, борода і вуса. Суворість образу Святого пом’якшується завдяки витонченості ліній малюнка і манері письма. Червоний колір тла ікони, як символ Божої любові і благодаті, підкреслює її святковість. Написи на іконі філігранно виконані білою фарбою. У письмо вплетений рослинний орнамент, завдяки якому літери нагадують заголовні червоні рядки стародруків.
Розмір: 103,5 х 77
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення
Походить з церкви Собору Богородиці с. Микуличі Володимир-Волинського району
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Святий Миколай» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/347-ikona-sviatyi-mykolai/. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Миколай // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 138–139 ; іл.
Див. також:
Ікона «Воскресіння – Зішестя до аду»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Воскресіння – Зішестя до аду» (серед. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконографія Воскресіння Христового як Зішестя до аду склалася на основі апокрифічного Євангелія від Никодима, а також текстів Псалтиря, Послания апостола Петра.
Багатофігурна композиція вирізняється урівноваженістю відносно символічного центру – Спаса у мандорлі. Мандорла (італ. мигдаль) – своєрідна «слава» або світло у вигляді овалу, що оточує божество. Спаситель стоїть на воротах аду і подає руку Адаму. Обабіч зображені предки Христа – царі Соломон і Давид, пророк Мойсей зі скрижалями, позаду – старозавітні праведники. Важливою особливістю ікони є присутність Єви і старозавітних жон, що втілює ідею спасіння всього людства. Кольори на іконі зелені, червоні, сині, фіолетові, жовті. Автор досконало володіє темперною технікою, яка дає широкі рівні непрозорі поверхні, виявляючи насиченість і глибину тону.
Розмір: 95 х 68
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з каплиці Покладення риз Пресвятої Богородиці с. Прохід Ратнівського району
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Воскресіння Господнє – Зішестя до аду» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/287-ikona-voskresinnia-hospodnie-zishestia-do-adu/. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Воскресіння – зішестя до аду // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 136–137 ; іл.
Див. також:
Ікона «Моління»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Моління» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автором ікони є майстер, який перебував під впливом традицій київського мистецтва кінця XVII ст. У творі помітні прагнення до живописного барокового виконання, світлотіньового моделювання об’ємів, до нового «олюдненого» трактування образів. Миловидні лики персонажів випромінюють спокій та умиротворення. Важкі складки одягу, покладені чорною фарбою, роблять постаті дещо присадкуватими. Колористична гама, яка обмежена червоним, сірим і коричневим кольорами, співзвучна срібному тлу ікони, гравійованому рослинним орнаментом. На відкритому Євангелії вміщений найуживаніший на волинських іконах Спаса текст: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу....» (Мт. 25, 34).
Розмір: 105 х 71
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Рудка-Козинська Рожищенського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Моління // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 134–135 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автором ікони є, ймовірно, маляр одного з осередків Львівщини. Не дивлячись на невеликі розміри ікони, постать Спаса вражає своєю монументальністю. Гіматій, написаний синім глухим кольором і ледь промальований складками, огортає фігуру Христа і додає їй масивності. Контрастом виступає ясний червоний хітон, щедро розроблений драпіровками, що відтворюють атлас. В образі Христа з ликом, звуженим донизу, і широким чолом втілений новий іконографічний типаж, який стає популярним в іконописі з кінця XVI – початку XVII ст. У німб Спасителя вміщений хрест, що нагадує про Його смерть і викупну місію, яка обіймає весь світ. На трьох видимих кінцях хреста на писані літери «OWN», які згідно одкровення Мойсею з неопалимої купини (Вих. 3,14) означають «Я є сущий» і підкреслюють Божественну сутність Ісуса Христа.
Розмір: 82 х 66
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церква Святого Миколая с. Борочиче Горохівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 132–133 ; іл.
Див. також:
