Фотоколекція

Мапа Волинської губернії (1850)

Мальована вручну мапа, складена волинським губернським землеміром Шмигельським.

Маштаб в англійскому дюймі 35 верст.

Джерело: Овруч.інфо

План м. Здолбунова. 1932 р. ф. Ф-203 оп. 5, спр. 43.

Картографічні матеріали з фондів Державного архіву Рівненської області (першої пол. ХІХ – першої пол. ХХ ст.)

Джерело:

Картографічні матеріали з фондів Державного архіву Рівненської області (1 пол. ХІХ – 1 пол. ХХ ст.) [Електронний ресурс] // Державний архів Рівненської області : [сайт]. – Режим доступу: https://rv.archives.gov.ua/fondy-online/69. – Назва з екрана.

Кольоровий план м. Рівного з алфавітним переліком вулиць. 1936 р. ф Ф-31, оп. 1, спр. 2789

Картографічні матеріали з фондів Державного архіву Рівненської області (першої пол. ХІХ – першої пол. ХХ ст.)

Джерело:

Картографічні матеріали з фондів Державного архіву Рівненської області (1 пол. ХІХ – 1 пол. ХХ ст.) [Електронний ресурс] // Державний архів Рівненської області : [сайт]. – Режим доступу: https://rv.archives.gov.ua/fondy-online/69. – Назва з екрана.

План с. Мізочик державного маєтку Дермань Дубенського повіту Волинської губернії. 1872 р.

с. Мізочок (раніше с. Мізочик)

Рівненський район Рівненська область

Упродовж XVI–XVIII ст. Мізочок над р. Стублою (Стубелкою) в Луцькому повіті Волинського воєводства йменувався по-різному: власне Мізочок, Малий Мізоч. До певної міри труднощі викликають такі означення, як Мізоч Старий і Мізоч Новий, де в одному випадку, безсумнівно, йдеться про Мізочок, а в іншому про сусідній з ним Мізоч.

Мізочок 1572 році згадується як один із підострозьких маєтків Луцько-Острозької православної єпархії. Наприкінці XVI або на початку XVII ст. село було розділене навпіл: одна його частина відійшла Дерманському монастиреві, інша залишилась у складі Острозької волості (згідно з поділом 1603 р., вона стала набутком краківського каштеляна кн. Януша Острозького, а відтак потрапила до Острозької ординації, де перебувала до 1766 р.). Упродовж «ординатського» періоду історії половину Мізочка віддавали в управління та користування державців, котрі мали за це відбувати військову службу чи споряджати вояків для підрозділів Острозького майорату. Найдовше половину Мізочка тримали представники роду Потриковських Після того як у 1766 р. сейм дозволив продавати ординатські маєтки та підтвердив Кольбушівську трансакцію, половина Мізочка з часом відійшла нащадкам коронного канцлера Яна Малаховського, а потім стала набутком родини Карвицьких.

Мізочок у своїй минувшині цікавий для дослідників зусебіч: і як маєтність могутнього волинського князівського роду Острозьких, і, безумовно, як складова величезного адміністративно-господарського комплексу Острозької ординації. У контексті функціонування останньої ті процеси, які торкалися Мізочка, а також способи його посідання, змагання за хоч і незначну, службову, проте власність і джерело прибутку можна апріорі екстраполювати, вивчаючи історію подібних маєтків.

Джерела:

Вихованець Т. Державці села Мізочка в добу Острозької ординації / Т. Вихованець Т // Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині. Вип. 1 / Нац. спілка краєзнавців України, Рівнен. обл. орг., Наук. т-во ім. Шевченка ; редкол.: А. Жив’юк (голов. ред.) [та ін.]. – Рівне, 2019. – С. 42–107.

Картографічні матеріали з фондів Державного архіву Рівненської області (1 пол. ХІХ – 1 пол. ХХ ст.) [Електронний ресурс] // Державний архів Рівненської області : [сайт]. – Режим доступу: https://rv.archives.gov.ua/fondy-online/69. – Назва з екрана.

Пальчевська О. Мізочок : історія села / О. Пальчевська // Здолбунівський ПРОМІНЬ. – 2016. – № 8 /серп./. – С. 5–6.

План земель с. Мізочик Дубенського повіту Волинської губернії 1866 р. ф. Ф-85, оп. 1, спр. 2.

с. Мізочок (раніше с. Мізочик)

Рівненський район Рівненська область

Перші поселення в районі Мізоча, Мізочика, Озерка виникли ще в доісторичний період. В багатьох місцях знайдені предмети матеріальної культури людей, які жили тут під час неоліту. Залишки стародавніх городищ на території хутора Клопіт, Мізочок свідчать про те, що тут були укріплені слов’янські поселення.

Село Мізочок (раніше с. Мізочик) вперше згадується в 1322 р., як «Мезоч Малий». Назва «Мезоч» ймовірно пішла від прізвища засновника цього поселення Мезока – сина руського воєводи Меза, який розбудовував оборонні укріплення в цьому краю. На височині над теперішнім селом розміщене давнє «Городище». Нині на місці Городища знаходять крем’яні наконечники до стріл, ножі, глиняні черепки. Є така думка, що Городище – це свого роду фортеця, де ховалися люди від навали ворогів у давні часи. В документі «Перелік пам’яток культурної спадщини Мізоцької селищної ради» говориться, що на південно-західній окраїні, праворуч дороги Мізочок-Озерко знаходиться «Городище». Пам’ятка датується ХІ–ХІІ ст. У 1957 р. вивчав історичну пам’ятку дослідник Ю. М. Нікольченко.

В книзі «Край наш у назвах», автором якої є Ярослав Пура, написано, що протягом V–VII століть села «Мезоч Старий и Мезоч Новыш» то розвивалися, то у різноманітних сутичках зазнавали нищівних руйнувань. У 1594 році Мізоч, та прилеглі села (Дермань, Озерко, Мізочок, Клопіт, Кунин) купив у володіння князь Януш Острозький, який приєднав ці території до Острозької фундації. А після нападу татар у 1676 році села втратили усі будівлі, залишились лише поодинокі лісові курені. Згодом села поступово почали відроджуватись. Селяни займалися тваринництвом та землеробством. В 1720 р. Мізоч, Мізочок, Озерко стали власністю польських магнатів Дунін-Карвицьких. Населення працювало на полях, в майстернях та на цукроварні у Мізочі. За даними 1889 року, «Мизочек» був у статусі «деревни», єпархіально підпорядкованої Мізочу, мав 37 дворів, фільварок Дерманського монастиря, смолокурню, деревообробну майстерню, придорожню корчму, лісничівку, ставкове господарство. В 1939 р. тут була встановлена радянська влада, почалася колективізація. Всі панські землі були забрані в колгосп, а землі самих заможних селян відібрані.

Джерела:

Картографічні матеріали з фондів Державного архіву Рівненської області (1 пол. ХІХ – 1 пол. ХХ ст.) [Електронний ресурс] // Державний архів Рівненської області : [сайт]. – Режим доступу: https://rv.archives.gov.ua/fondy-online/69. – Назва з екрана.

Пальчевська О. Мізочок : історія села / О. Пальчевська // Здолбунівський ПРОМІНЬ. – 2016. – № 8 /серп./. – С. 5–6.

План зниклих та функціонуючих сакральних об’єктів міста Луцька (1937)

м. Луцьк, Волинська область

План міста Луцька 1937 року, на якому продемонстровані зниклі та функціонуючі сакральні об’єкти міста. Авторське дослідження здійснене із використанням картографічної основи та власних назв польської карти 1937 р. (Prezewodnik po Polsce Zwiazku Polskich Towarzystw Turystycznych).

Джерело: 

Міщенко О. В. Сакральний ландшафт: теорія, методологія, практика : монографія / О. В. Міщенко. – Луцьк : Вежа-Друк, 2024. – 360 с.

1720 р., в Амстердамі, Анрі Шателен опублікував карту «NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET EN AMERIQUE : AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES / Нова карта генеральних та придобливих соборів, що відбувалися в Європі, Азії, Африці та Америці: із таблицями, які вказують число та рік з місцем міст, де відбувалися ці відомі ассамблеї».

Формат мапи  48x56 cм. Середнє Придніпров’я  позначене як Ukraine (Україна). Україна ототожнюється із Європейською Сарматією (SARMATIE EN EUROPE), напис – північніше Києва. На карті показано українські історико-географічні землі: Чорна Русь (Галичина, Russia  Noire), Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie), Полісся (Polesie), Сіверщина (Severie).

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET // EN AMERIQUE AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES

Žml. dešiniajame kampe virš rėmelio: Tom. 7 No: 36; pačiame žml. istorinės pastabos ir paaiškinimai

Aprašyta pagal: www. ubka.uni-karlsruhe.de

Žml. antraštė virš rėmelio

Джерело: Vil­nius Uni­ver­sity Library 

Henri Chatelain. Nouvelle Carte des Conciles Generaux et Pariculieres qui se sont tenus en Europe, en Asie, en Afrique, et Amerique . . .

Publication Place / DateParis / 1720 circa

Image Dimensions: 22.5 x 19.5 inches

Джерело: Barry Lawrence Ruderman, Antique Maps Inc. 

Henri Abraham Chatelain. “Nouvelle carte des conciles generaux et particuliers qui se sont tenus en Europe, en Asie, en Afrique et en Amerique…”. 1720

Description: A decorative map of Europe, describing the places and dates for the General (Eucemenical) and Local (Particular) Councils of the Roman Catholic Church.

The map comes from Henri Abraham Chatelain atlas “Atlas historique, ou nouvelle introduction a l’histoire , à la chronologie & à la géographie ancienne & moderni…” published in Amsterdam 1720.

Cartographer: Henri Abraham Chatelain (1684-1743)

Sheet size: 59,1 x 52,3 cm

Year: 1720

Джерело: Аntique-maps.LT 

Анрі Шатлен. Карта Польщі з хронологією королів і князів Литви, а також великих магістрів Тевтонського ордену, єпископів і архієпископів, а також гербів провінцій, 1712 

Carte De Pologne Avec La Chronologie Des Rois Et Des Ducs De Lithuanie, Ainsi Que Des Grands Maitres De L'Ordre Teutonique Les Evechez et Archeveches, et Les Armes Des Provinces . . . / Карта Польщі з хронологією королів і князів Литви, а також великих магістрів Тевтонського ордену, єпископів і архієпископів, а також гербів провінцій

Джерело: Stanford Digital Repository   

Карта французького картографа Анрі Шатлена із зображенням Чорної Русі чорним, Волині червоним, Поділля у жовтий

Map by French cartographer Henri Chatelain depicting Russie noire (en:Black Russia) in black, Russie blanche ou polonoise (en:White Russia or Polish Russia) in white, Volhinie (en:Volhynia) in red, Podolie (en:Podolia) in yellow

Джерело: Wikimedia Commons

   

У 1710 р., в Парижі, Анрі Шатлен видає мапу «Henri Chatelain, Divisee Selon Ses Palatinates Et Ses Provinces, Avec Des Remarques Historiques … / Нова карта Королівства Польського, поділеного відповідно до його пфальців і провінцій, з історичними зауваженнями / Детальна карта Польщі та Балтики ».

Карта простягається на південь і включає більшу частину України. Середнє Придніпров'я позначене як Ukraine (Україна).

Джерело: Barry Lawrence Ruderman, Antique Maps Inc.

1751 р. Томас Джеффріс (Thomas Jeffreys; 1719–1771) англійський картограф, гравер, «Географ короля Георга III» та  Томас Сальмон (Thomas Salmon) історик. Карта – «Poland Lithuania and Prussia»  (Польща Литва і Пруссія).  Видавництво Лондон. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна). Західна Україна – Червона Русь (Red Russia). На карті позначені українські історико-географічні регіони:  Volhyniа (Волинь), Polesiа (Полісся), Podolіа (Поділля). На півночі Україна межує з Росією (Russia).

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.