Фотоколекція
Ікона «Свята Варвара з житієм»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Свята Варвара з житієм» (кін. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Про святу великомученицю Варвару, яка жила в Малій Азії у ІІІ ст., оповідає «Золота легенда» (ХІІІ ст.).
Образ Святої Варвари наділений поетичністю трактувания, красою і гармонією рис обличчя, м’якою пластикою і невимушеністю природного руху у поставі. Іконописець ретельно прописує прекрасний лик Святої з темним волоссям, укладеним у зачіску, витончені з довгими пальцями руки. У правій руці Варвара тримає меч – знаряддя мученицької смерті, у лівій – зелену пальмову гілку – символ незламної віри і безсмертя серед святих. Шість житійних клейм об’єднані темою страстей Святої: «Варвара у намісника римського імператора», «Варвара біля башти з трьома вікнами», «Зцілення Святої Варвари у темниці після тортур», «Переховування Варвари у печері», «Катування Святої Варвари», «Страта Святої Варвари».
Розмір: 84 x 69
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Святого Миколая с. Колмів Горохівського району
Джерела:
Вигоднік А. Ікона «Свята Варвара з житієм» [Електронний ресурс] / А. Вигоднік, Л. Карпюк // Волинська єпархія Православної Церкви Київського Патріархату: [сайт]. – Режим доступу: https://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=1364. – Назва з екрану.
Гнатюк А. Подія тисячоліття : Волинь прийняла святі мощі великомучениці Варвари [Електронний ресурс] / А. Гнатюк, В. Собко, К. Олексюк // Волинська єпархія Православної Церкви Київського Патріархату: [сайт]. – Режим доступу: https://arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/gazeta/stattja/?newsid=167. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Свята Варвара з житієм // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 144–145 ; іл.
Див. також:
Ікона «Собор Архістратига Михаїла»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Собор Архістратига Михаїла» (серед. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконографія сюжету склалася у Візантії ІХ ст. у зв’язку з відновленням шанування ікон після перемоги над іконоборцями. Головна ідея образу – прославлення небесними чинами Ісуса Христа, об’єднання сил добра навколо Божества.
На іконі представлені вищі чини ангельської ієрархії на чолі з Архістратигом Михаїлом, який зображений з мечем у центрі ікони. Два архангели з жезлами, шанобливо схиливши голови, підтримують небесну сферу, яка покоїться на крилах вогненного серафима. У сфері на невидимому небесному престолі сидить Ісус Еммануїл. Еммануїл (євр. з нами Бог) – одне з пророчих імен Ісуса Христа, яке згадується у пророцтві: «Ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл» (Іс. 7,14). Чистоту помислів і діянь Спасителя підкреслюють його білі одежі, а владу – держава з хрестом. Стиль і манера письма автора більш характерні для попередньої епохи. Площинне трактування форми з елементами стилізації поєднано з прозорими і ясними фарбами.
Розмір: 92 х 64
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з Волині
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Собор Архістратига Михаїла» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/161-ikona-sobor-arkhistratyha-mykhaila/. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Собор Архістратига Михаїла // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 140–143 ; іл.
Див. також:
Ікона «Святий Миколай»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Святий Миколай» (поч. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Святий Миколай (260–343 р.р.) – архієпископ міста Міри в Лікії, учасник першого Вселенського собору у 325р., один із найшанованіших християнських святих.
У стилі ікони присутня деяка архаїчність. Рельєф лику Святого Миколая побудований покладенням на темний червонуватий санкир великих за площею світло-вохристих висвітлень. Зморшки на чолі, перенісся, ніс, повіки, очі виділені коричневим кольором, який виявляє об’єм і надає формам певної скульптурності. Майстерно прописані волосся, борода і вуса. Суворість образу Святого пом’якшується завдяки витонченості ліній малюнка і манері письма. Червоний колір тла ікони, як символ Божої любові і благодаті, підкреслює її святковість. Написи на іконі філігранно виконані білою фарбою. У письмо вплетений рослинний орнамент, завдяки якому літери нагадують заголовні червоні рядки стародруків.
Розмір: 103,5 х 77
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення
Походить з церкви Собору Богородиці с. Микуличі Володимир-Волинського району
Джерела:
Єлісєєва Т. Ікона «Святий Миколай» [Електронний ресурс] / Т. Єлісєєва // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/347-ikona-sviatyi-mykolai/. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Святий Миколай // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 138–139 ; іл.
Див. також:
Ікона «Воскресіння – Зішестя до аду»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Воскресіння – Зішестя до аду» (серед. XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Іконографія Воскресіння Христового як Зішестя до аду склалася на основі апокрифічного Євангелія від Никодима, а також текстів Псалтиря, Послания апостола Петра.
Багатофігурна композиція вирізняється урівноваженістю відносно символічного центру – Спаса у мандорлі. Мандорла (італ. мигдаль) – своєрідна «слава» або світло у вигляді овалу, що оточує божество. Спаситель стоїть на воротах аду і подає руку Адаму. Обабіч зображені предки Христа – царі Соломон і Давид, пророк Мойсей зі скрижалями, позаду – старозавітні праведники. Важливою особливістю ікони є присутність Єви і старозавітних жон, що втілює ідею спасіння всього людства. Кольори на іконі зелені, червоні, сині, фіолетові, жовті. Автор досконало володіє темперною технікою, яка дає широкі рівні непрозорі поверхні, виявляючи насиченість і глибину тону.
Розмір: 95 х 68
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з каплиці Покладення риз Пресвятої Богородиці с. Прохід Ратнівського району
Джерела:
Обухович Л. Ікона «Воскресіння Господнє – Зішестя до аду» [Електронний ресурс] / Л. Обухович // Волинська єпархія Православної Церкви України : [сайт]. – Режим доступу: https://www.pravoslaviavolyni.org.ua/stattia/287-ikona-voskresinnia-hospodnie-zishestia-do-adu/. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Воскресіння – зішестя до аду // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 136–137 ; іл.
Див. також:
Ікона «Моління»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Моління» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автором ікони є майстер, який перебував під впливом традицій київського мистецтва кінця XVII ст. У творі помітні прагнення до живописного барокового виконання, світлотіньового моделювання об’ємів, до нового «олюдненого» трактування образів. Миловидні лики персонажів випромінюють спокій та умиротворення. Важкі складки одягу, покладені чорною фарбою, роблять постаті дещо присадкуватими. Колористична гама, яка обмежена червоним, сірим і коричневим кольорами, співзвучна срібному тлу ікони, гравійованому рослинним орнаментом. На відкритому Євангелії вміщений найуживаніший на волинських іконах Спаса текст: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу....» (Мт. 25, 34).
Розмір: 105 х 71
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Святої Трійці с. Рудка-Козинська Рожищенського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Моління // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 134–135 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Автором ікони є, ймовірно, маляр одного з осередків Львівщини. Не дивлячись на невеликі розміри ікони, постать Спаса вражає своєю монументальністю. Гіматій, написаний синім глухим кольором і ледь промальований складками, огортає фігуру Христа і додає їй масивності. Контрастом виступає ясний червоний хітон, щедро розроблений драпіровками, що відтворюють атлас. В образі Христа з ликом, звуженим донизу, і широким чолом втілений новий іконографічний типаж, який стає популярним в іконописі з кінця XVI – початку XVII ст. У німб Спасителя вміщений хрест, що нагадує про Його смерть і викупну місію, яка обіймає весь світ. На трьох видимих кінцях хреста на писані літери «OWN», які згідно одкровення Мойсею з неопалимої купини (Вих. 3,14) означають «Я є сущий» і підкреслюють Божественну сутність Ісуса Христа.
Розмір: 82 х 66
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церква Святого Миколая с. Борочиче Горохівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 132–133 ; іл.
Див. також:
Ікона «Богородиця Одигітрія»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Богородиця Одигітрія» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
У XVII ст. волинські іконописці створювали у іконах переважно споглядальний тип особистості. На відміну від традиційного трактування, автор наповнює лики персонажів ікони виразними людськими почуттями, які передаються у легкому нахилі голови Богородиці до Сина, у Її спокійному лагідному погляді, у стриманій посмішці, що з’являється на обличчях Матері і Дитини. Коричнево-вишневий мафорій Богородиці, драпірований розкішними широкими світлими смугами. Вохристий гіматій Ісуса Христа оздоблений золотим асистом, виконаним рідкісним способом – твореним золотом з пензля.
Розмір: 114,5 х 85,3
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення, золочення
Походить з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Твердині Локачинського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Богородиця Одигітрія // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 130–131 ; іл.
Див. також:
Ікона «Юрій Змієборець»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Юрій Змієборець» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Народний іконописець наповнює традиційну іконографію образу зворушливою простотою і лаконічністю. Для його стилю характерна спрощеність прийомів письма, використання контурної лінії, відсутність пластичної форми. Срібні обладунок Юрія, корона царівни, збруя коня активно вирізняються на тлі прозорих, м’яких і приглушених кольорів. Декоративності іконі надає рама з орнаментами і боніями (укр. гудзик) дерев’яними прикрасами на міжрамних смугах.
Розмір: 104 х 71
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, сріблення
Походить з церкви Преображення Господнього с. Новосілки Турійського району
Джерела:
Мельник В. Ікони курних поліських хат показали вперше [Електронний ресурс] / В. Мельник // Урядовий кур’єр: газета Кабінету Міністрів України. – 2013. – 18 квіт. : [сайт]. – Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ikoni-kurnih-poliskih-hat-pokazali-vpershe/. – Назва з екрану.
Текст та ілюстрація з книги:
Юрій Змієборець // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 128–129 ; іл.
Див. також:
Ікона «Архістратиг Михаїл»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Архістратиг Михаїл» ( XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Ікона у храмі використовувалася як дияконські врата. Архангел зображений главою воїнства небесного. Непорушність та урочистість постави підкреслена геометрично розробленими складками яскравого червоно-рожевого плаща, блиском благородного металу меча і обладунку, могутніми крильми, що здіймаються за плечима. Такими художніми засобами іконописець втілює особливе служіння Архістратига Михаїла, його вічну духовну битву за кожну людську душу біля воріт Царства Божого. Молодий усміхнений лик випромінює впевненість і внутрішню силу.
Розмір: 79,5 х 48,5
Матеріал і техніка: дерево, девкас, темпера, гравіювання, сріблення
Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Кримне Старовижівського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Архістратиг Михаїл // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 126–127 ; іл.
Див. також:
Ікона «Христос Вседержитель»
Розділ: Волинська ікона
Ікона «Христос Вседержитель» (XVII ст.)
м. Луцьк, Волинська область
Кольорова гама та манера письма з чіткою лінією рисунку, графічною розробкою складок одеж зближує ікону з творами майстрів кола «Волинського іконописця 1630 року». Своєрідним трактуванням композиції «Моління» є невеликі зображення Богородиці та Іоана Хрестителя на хмарах вгорі ікони. Так автор підсилює роль Ісуса Христа як Вседержителя і Судії світу.
Розмір: 109,5 х 90
Матеріал і техніка: дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення
Походить з церкви Казанської ікони Богородиці с. Піща Любомльського району
Джерела:
Текст та ілюстрація з книги:
Христос Вседержитель // Музей Волинської ікони [книга-альбом]. – Київ : АДЕФ-Україна, 2016. – С. 120–121 ; іл.
Див. також:
