Фотоколекція

Вежа Мурована (XІV ст.)

м. Острог, Рівненська область

Вежа Мурована (Острозький замок) – унікальна оборонна споруда середньовічної Волині. Вона належить до типу житлових оборонних башт. Місцями її стіни сягають завтовшки 2,6 м (!). Колись у нижньому (підвальному) ярусі зберігалися запаси пороху, необхідного для тривалого захисту фортеці, та провіанту; також тут був глибокий колодязь. На середньому поверсі велика зала призначалася для урочистостей та прийому гостей, на верхньому були житлові кімнати. В кінці XVI ст., за князювання В.-К. К. Острозького, здійснено перебудову Вежі мурованої. У XVII ст. вона з’єднувалася критою галереєю з Богоявленською церквою. Про високу майстерність будівничих свідчить збережені елементи старовинної архітектури залів – готичні склепіння, ренесансні мотиви в кам’яному різьбленні та елементи декору. На жаль, вежа дійшла до нашого часу вже перебудованою, без верхніх поверхів, про які писали ще у 1620 році. У 1797 р. верхній ярус споруди розібрали, аби згодом відбудувати у зміненому та спрощеному вигляді. У 1913–1915 рр. вежу відреставрували для потреб музею силами Братства ім. князів Острозьких.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

Костел Успіння Діви Марії (1890 р., за іншими даними – у 1897 р.)

м. Острог, Рівненська область

Костел Успіння Діви Марії – зведений у 1890 р. у стилі неокласицизму за проектом архітектора Віктора Петровського на пожертви князя Романа Сангушка на місці попереднього храму. Мурований костел Успіння нині знаходиться у центральній частині міста, поруч із замком, і є висотною домінантою міста.

Історія виникнення сучасного римо-католицького храму є не до кінця вивченою. Більшість дослідників вважають, що ще у XV ст. на цих землях один з представників роду князів Острозьких заснував православну церкву, яка була переобладнана 1442 р. у костел монастиря домініканців. Саме він на той час вважався найбільшим римо-католицьким храмом у місті. Упродовж XVІІІ–XІX ст. у костелі неодноразово проводилися реконструкції. У червні 1889 р. під час великої пожежі храм сильно постраждав. Новий мурований однобанний костел збудований з подовженим презбітерієм, його східна напівкругла стіна (яка вважається найбільш давньою частиною сакральної споруди) укріплена трьома контрфорсами, головний вхід прикрашений чотирьохколонним портиком, який увінчаний трикутним фронтоном, храм з арковими віконними прорізами характеризується чіткою хрещатою композицією як у плані, так і у об'ємно-просторовому відношенні. На вимогу тогочасної царської адміністрації він повністю відрізняється від свого попередника, який був споруджений у бароковому стилі. Крім того, у інтер'єрі нового храму спостерігається висотне розкриття купольного простору. Його північний, східний і західний об'єми перекриті напівциркульними склепіннями, а південний – хрестоподібним.

Після закінчення Другої світової війни, коли поляків примусово виселили у Польщу, костел не функціонував за своїм призначенням, згідно з розпорядженням радянської влади у його приміщенні спочатку розмістили зерносховище, а потім – спортивну школу. Лише після реєстрації римо-католицької громади у 1989 р. у храмі знову відновилися богослужіння.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

Богоявленська церква (1521)

(Собор Богоявлення Господнього, Богоявленський собор, Замкова церква)

м. Острог, Рівненська область

Богоявленський церква – замкова церква зведена в кінці ХІV ст., яка розташована біля північної межі замкового двору. В час будівництва замку, церква була родовою усипальницею князів Острозьких. На початку XVI ст. при укріпленні оборонних споруд замку, до оборони було пристосовано північну стіну церкви, для цього було збільшено стіну майже вдвічі, також споруджено контрфорси з північної та західної стін храму. В нижній північній частині було розташовано чотири стрільниці, призначені для вогнепальної зброї. Над стрільницями обрамлені кам’яними готичними наличниками вікна, які в разі небезпеки теж використовувалися для обстрілу. Над вікном надписи, в яких зазначено дату перебудови храму – 1521р. Протягом певного часу церква була кафедральним собором Луцько-Острозької єпархії. Фактично перестала існувати в 1886 році після зруйнування російськими військовими. В 1887–1891 рр. церква була реконструйована. У процесі реконструкції в первісному вигляді залишена була лише її північна стіна. В цілому ж споруда знесена до нижніх частин стін. На старих фундаментах зведений новий цегляний храм. Елементи із старого архітектурного декору з тесаного каменю увійшли в споруду як вставки. При перебудові храму порушено пропорції плану – видовжена вівтарна частина і пропорції бань – їх барабани витягнуті догори. З початку 1990-х рр. храм переданий заповідником у користування місцевій громаді Української Православної Церкви.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

Будинок Шейнерберга (1910)

м. Острог, Рівненська область

Будинок збудований на кошти Шейнерберга, у якому з 1910–1920 рр. знаходилася його друкарня. Це яскравий приклад міщанської садиби міста Острога кінця ХІХ – початку ХХ століття. З серпня 1920 р. до кінця 1939 р. належав адвокату Вайсгдусу. З червня 1941 р. тут знаходилось відділення Держбанку. Під час окупації Острога в приміщенні розміщалася німецька окружна комендатура. З 1945 по 1988 рр. тут було Острозьке відділення Держбанку СРСР. У 1988 році перейшов у власність Державного історико-культурного заповідника м. Острога, де згодом розмістилося фондосховище заповідника. З 1997 року тут розміщена постійнодіюча стаціонарна нумізматична виставка Острозького заповідника.

В зовнішньому оздобленні будинку переважають елементи класицизму. Об’єм будинку має форму прямокутного паралелепіпеда з двома різолітами, які завершуються фігурними аттиками, прикрашеними ліпними гірляндами та макаронами. Парадний фасад будинку розчленовують три тяги, що проходять між цокольним і першим поверхом, під вікнами і під карнизом, підтримуюча частина якого складається з викрутки і трьох виступаючих одна над другою поличок. Парадний вхід будинку оздоблений ордером у вигляді півколон з корінфськими капітелями, поставленими по краях входу, перекритими антаблементом з карнизом.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

                            

1720 р., в Амстердамі, Анрі Шателен опублікував карту «NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET EN AMERIQUE : AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES / Нова карта генеральних та придобливих соборів, що відбувалися в Європі, Азії, Африці та Америці: із таблицями, які вказують число та рік з місцем міст, де відбувалися ці відомі ассамблеї».

Формат мапи  48x56 cм. Середнє Придніпров’я  позначене як Ukraine (Україна). Україна ототожнюється із Європейською Сарматією (SARMATIE EN EUROPE), напис – північніше Києва. На карті показано українські історико-географічні землі: Чорна Русь (Галичина, Russia  Noire), Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie), Полісся (Polesie), Сіверщина (Severie).

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET // EN AMERIQUE AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES

Žml. dešiniajame kampe virš rėmelio: Tom. 7 No: 36; pačiame žml. istorinės pastabos ir paaiškinimai

Aprašyta pagal: www. ubka.uni-karlsruhe.de

Žml. antraštė virš rėmelio

Джерело: Vil­nius Uni­ver­sity Library 

Henri Chatelain. Nouvelle Carte des Conciles Generaux et Pariculieres qui se sont tenus en Europe, en Asie, en Afrique, et Amerique . . .

Publication Place / DateParis / 1720 circa

Image Dimensions: 22.5 x 19.5 inches

Джерело: Barry Lawrence Ruderman, Antique Maps Inc. 

Henri Abraham Chatelain. “Nouvelle carte des conciles generaux et particuliers qui se sont tenus en Europe, en Asie, en Afrique et en Amerique…”. 1720

Description: A decorative map of Europe, describing the places and dates for the General (Eucemenical) and Local (Particular) Councils of the Roman Catholic Church.

The map comes from Henri Abraham Chatelain atlas “Atlas historique, ou nouvelle introduction a l’histoire , à la chronologie & à la géographie ancienne & moderni…” published in Amsterdam 1720.

Cartographer: Henri Abraham Chatelain (1684-1743)

Sheet size: 59,1 x 52,3 cm

Year: 1720

Джерело: Аntique-maps.LT 

Анрі Шатлен. Карта Польщі з хронологією королів і князів Литви, а також великих магістрів Тевтонського ордену, єпископів і архієпископів, а також гербів провінцій, 1712 

Carte De Pologne Avec La Chronologie Des Rois Et Des Ducs De Lithuanie, Ainsi Que Des Grands Maitres De L'Ordre Teutonique Les Evechez et Archeveches, et Les Armes Des Provinces . . . / Карта Польщі з хронологією королів і князів Литви, а також великих магістрів Тевтонського ордену, єпископів і архієпископів, а також гербів провінцій

Джерело: Stanford Digital Repository   

Карта французького картографа Анрі Шатлена із зображенням Чорної Русі чорним, Волині червоним, Поділля у жовтий

Map by French cartographer Henri Chatelain depicting Russie noire (en:Black Russia) in black, Russie blanche ou polonoise (en:White Russia or Polish Russia) in white, Volhinie (en:Volhynia) in red, Podolie (en:Podolia) in yellow

Джерело: Wikimedia Commons

У 1710 р., в Парижі, Анрі Шатлен видає мапу «Henri Chatelain, Divisee Selon Ses Palatinates Et Ses Provinces, Avec Des Remarques Historiques … / Нова карта Королівства Польського, поділеного відповідно до його пфальців і провінцій, з історичними зауваженнями / Детальна карта Польщі та Балтики ».

Карта простягається на південь і включає більшу частину України. Середнє Придніпров'я позначене як Ukraine (Україна).

Джерело: Barry Lawrence Ruderman, Antique Maps Inc.

1751 р. Томас Джеффріс (Thomas Jeffreys; 1719–1771) англійський картограф, гравер, «Географ короля Георга III» та  Томас Сальмон (Thomas Salmon) історик. Карта – «Poland Lithuania and Prussia»  (Польща Литва і Пруссія).  Видавництво Лондон. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна). Західна Україна – Червона Русь (Red Russia). На карті позначені українські історико-географічні регіони:  Volhyniа (Волинь), Polesiа (Полісся), Podolіа (Поділля). На півночі Україна межує з Росією (Russia).

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

1750 р. Рігобер Бонн (Rigobert Bonne; 1727-1795) – один з найвидатніших французьких картографів 18 століття. У 1773 р. змінив Жака-Ніколаса Белліна  на посаді Королівського картографа у відділі гідрографії картографічного бюро французького флоту. На цій посаді Бонні створив найбільш детальні і точні карти свого часу. Карта – «ROYAUME DE POLOGNE, ET DUCHE DE LITHUANIE». Київське воєводство на карті - Ukrainе (Україна). На карті позначені українські історико-географічні регіони: Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся), Podolіе (Поділля).  

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.

1749 р. Жіль Робер де Вогонді та Дідьє Робер де Вогонді. Карта «Partie orientale de la Russie Polonoise, où se trouvent la Basse Volhynie et la Basse Podolie» (Східна частина Польської Русі, де розташована Нижня Волинь і Нижнє Поділля)

Джерело: Андрій Байцар. Назви «Волинь» та «Полісся» на європейських картах. XVI-XIX ст.