Новини

Напередодні Різдвяних та Новорічних свят дякуємо Вам за співпрацю, за проведену велику, змістовну та корисну роботу. Сподіваємось, що наступний рік буде благодатним для України і для кожного з нас. Нехай прийдешні свята принесуть радість і спокій у Ваші родини, укріплять віру в душі та зігріють любов’ю серця. А різдвяна зірка осяє кожну оселю та стане початком нових звершень та успіхів для усіх нас. Додасть сил та витримки тим, хто зараз наполегливо і мужньо боронить нашу українську землю від російських загарбників заради миру і кращого майбутнього у нашій сильній і міцній державі!

З Різдвом Христовим та Новим роком!

Віримо в Збройні Сили України!

26 грудня 2024 року виповнюється 100 років з дня народження Григорія Олександровича Гуртового – краєзнавця, засновника Торчинського народного історичного музею, заслуженого працівника культури України, члена Національної спілки краєзнавців України.

Гуртовий Григорій Олександрович народився 26 грудня 1924 року в селі Корніївка Веселівського району Запорізької області. Восени 1932 р. пішов у перший клас, який не судилось закінчити. Замість шкільного життя пережив страшний голодний 1933-й рік. Під час Другої світової війни 17-річним юнаком був вивезений до Німеччини, де перебував  у концтаборі «Флосенбург» біля міста Різа. Після трьох років важкого табірного режиму повернувся додому. В післявоєнний голодомор 1946–1947 років у пошуках порятунку Григорій Гуртовий приїздить на Волинь у містечко Торчин. Тут він обзавівся сім’єю, однодумцями, друзями. 

Життя Григорія Олександровича поєднало в собі три великі пристрасті – історію, педагогіку і журналістику. Працював у редакції газети «Вільна Україна» (згодом «Колгоспна правда»). У 1957–1960 роках з його ініціативи у Торчині Луцького району створено перший на Волині історико-краєзнавчий музей на громадських засадах, яким він завідував. Був членом Національної спілки краєзнавців України, активним учасником багатьох краєзнавчих конференцій, де висвітлював цікаві й невідомі сторінки історії Волині, Луцького району. Написав кілька сотень науково-публіцистичних краєзнавчих статей. За життя видав десять книг, серед яких фундаментальні праці «Волинь – край козацький», «Торчин – передзвін віків», «Волинський Ружин і гетьмани Ружинські», «Білосток. Історико-краєзнавчі нариси» та інші. За багаторічну працю на ниві музейництва і краєзнавства Григорій Гуртовий удостоєний багатьох нагород: зокрема, звання «Заслужений працівник культури України», ордена «Знак пошани», «За заслуги» ІІІ ступеня, «За мужність», лауреат премії ім. Дмитра Яворницького, обласних премій ім. Миколи Куделі та «Одержимість», почесний громадянин Волині і Луцького району, почесний професор ВНУ ім. Лесі Українки та Університету розвитку людини «Україна», «Людина року 2009» на Волині.

Помер Григорій Олександрович 1 вересня 2012 року. Похований в містечку Торчин. З 11 липня 2013 р. Торчинський музей носить ім’я Григорія Олександровича Гуртового.

Література

Надольська В. Пам’яткознавча діяльність Григорія Гуртового / В. Надольська // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : матеріали наук. конф. присвяч. року культурної спадщини в Європі «Наша спадщина: де минуле зустрічається з майбутнім» / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне, 2018. – Вип. 16. – С. 52–55.

Олешко П. Збереження та розвиток козацьких традицій Волинського краю у доробку Григорія Гуртового / П. Олешко // Краєзнавство. – 2019. – № 4. – С. 84–94.

Сахнюк А. 26 грудня 100 років від дня народження Г. О. Гуртового (1924–2012) – краєзнавця, засновника Торчинського народного історичного музею, заслуженого працівника культури України / А. Сахнюк // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2024 рік / Волин. обл. рада, Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, Волин. краєзнав. музей, Волин. ДОУНБ імені Олени Пчілки. – Луцьк, 2024. – С. 189–193. 

Попенко В. Літописні князі нашого краю: до 1000-ліття Дубровиці / В. Попенко, Ю. Максименко, О. Буряка. – Рівне : О. Зень, 2024. – 200 с.

Анотація: У книзі розповідається про тисячолітню історію, а такаж працю й соціальне життя сучасних мешканців Дубровиці – древнього літописного міста України-Руси.

Джерело: Волинська ОУНБ імені Олени Пчілки

На території садиби Валевських у селищі Гоща Рівненської області виявили оборонний рів давнього замку.

Під час археологічних досліджень біля садиби Валевських у Гощі на Рівненщині науковці знайшли імовірний замковий рів, який свідчить про межі давнього містечка. А також виявили артефакти, які можуть підтверджувати факт добудови каплички-вежі до будинку. Про це розповіли начальниця відділу культури, молоді, спорту та туризму Гощанської селищної ради Марина Кузмічова та керівник дослідницької групи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник «Охоронної археологічної служби України» Павло Нечитайло.

Джерело: Суспільне Рівне

17 грудня 2024 р. о 12:00 год. в актовій залі Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться презентація відреставрованої картини Йозефа Менціни-Кжеша «Битва під Оршею» (1884 р.).

Картина Йозефа Менціни-Кжеша «Битва під Оршею» експонувалася в музеї з 2001 року і довгий час була відома під назвою «Битва під Кірхольмом». Завдяки науковим дослідженням у 2004 р. була встановлена теперішня назва роботи художника. На жаль, ще не встановлено, коли і як картина потрапила до музею. Відомо лише те, що вона була серед експонатів уже в грудні 1941 р., оскільки фігурує в описі музейних речей того часу. У період Другої світової війни картина потрапила до одного з готелів міста, а у 1946 р. повернулася назад до музею, зберігалася у фондовому сховищі і довгий час не була представлена в експозиції. Неозброєним оком було видно, що картина потребувала термінової та дороговартісної реставрації. 3 листопада 2020 року була підписана угода між фондом «Корона князів Острозьких», Рівненським обласним краєзнавчим музеєм та реставраційними майстернями Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника щодо реставрації картини «Битва під Оршею». За фінансової підтримки Благодійного фонду, київськими реставраторами були здійснені роботи з відновлення полотна. 10 грудня картина повернулася до музею.

Автор роботи Йозеф Менціна-Кжеш (1860–1934) представник краківської школи мистецтв, відомий як талановитий портретист та автор історичних картин. Учень школи відомого польського художника Яна Матейка. Під його впливом, художник у 1884 р. створює одну з найкращих своїх історичних картин «Битва під Оршею». Полотно великого розміру 150х350 см. Картина зображає битву під містечком Орша, у Білорусії, на берегах Дніпра, яка відбулася 8 вересня 1514 р. між об’єднаними польсько-литовськими силами на чолі з князем Костянтином Івановичем Острозьким і військом великого московського князя Василія ІІ.

На захід запрошені реставратори з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, художники, мистецтвознавці, науковці, музейники, громадські діячі.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

12 грудня 2024 року о 10:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться захід пам’яті відомого європейського скульптора Томаша Оскара Сосновського.

Про митця згадають дослідники його творчості, ті хто береже та популяризує серед нащадків творчі досягнення та достойне ім’я Майстра.

Талановитий скульптор, автор понад ста біломармурових шедеврів, які є окрасою багатьох храмів та музеїв Риму, Варшави, Кракова, Острога, Рівного, Житомира, Назарета, Вільнюса, Львова, Чернігова – Томаш Оскар Сосновський був тісно пов’язаний з Україною. Він народився 12 грудня 1812 року у селі Новомалині на Острожчині, походив з давнього руського роду. Під час навчання у Кременцькому ліцеї він розпочав займатися різьбярством. Після закінчення закладу, Оскар разом із братами вступив до війська. Подавши у відставку в чині поручика Томаш Оскар переїжджає до Варшави. Там він вступає до Академії красних мистецтв на скульптурний відділ (1833–1835). В академії Сосновський остаточно зрозумів своє призначення – він почав активно займатися скульптурою і різьбою на мармурі. Він створює свою майстерню і починає працю над цілим рядом скульптур на замовлення. У 1846 р. Томаш Оскар Сосновський зайняв посаду професора скульптури в Академії святого Луки у Римі. Двадцять років наполегливої праці в Римі принесли Сосновському велике визнання. У 1854 р. Папа Пій IX відзначив Сосновського, за його працю, однією з найвищих своїх нагород – золотим орденом св. Григорія Великого. Двадцять чотири художніх академій світу надавали йому почесне звання доктора. Перебуваючи за тисячі кілометрів від родового гнізда, Сосновський ніколи не поривав зв’язку з ним. Зокрема, пам’яткою про талановитого майстра стала церква у Новомалині, зведена 1861 р. на його кошти. А також капличка, перебудована за ескізами майстра і прикрашена його мармуровими скульптурними композиціями.

Згадаємо вірного сина України разом, у Рівненському краєзнавчому музеї!

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей