Новини

А чи знаєте ви, що Тарас Григорович Шевченко досліджував українську Першокнигу?

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради запрошує 8–10 березня 2024 року на тематичні екскурсії «Тарас Шевченко і Пересопницьке Євангеліє», які висвітлюють один з епізодів біографії великого Кобзаря – його працю у складі Київської археографічної комісії, завдяки роботі в якій у Переяславі він ознайомився з унікальною рукописною пам'яткою ХVI ст. – Пересопницьким Євангелієм.

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

З березня 2024 року для відвідувачів Волинського краєзнавчого музею відкрито оновлену меморіальну експозицію «Шевченківська світлиця Миколи Куделі». За свою ювілейну 95-ти літню історію музей приділяв особливу увагу комплектуванню матеріалів шевченківської тематики. Надбанням закладу стала сформована колекція Шевченкіани Миколи Павловича Куделі – учасника національно-визвольного руху, культурно-освітнього і громадського діяча Волині, палкого шанувальника творчості Великого Кобзаря.

До 210– річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та 110-річниці Миколи Павловича Куделі запрошуємо лучан та гостей міста відвідати волинський скарб видатного українського поета, прозаїка, художника, політичного і громадського діяча Тараса Шевченка – шевченкіану Миколи Куделі.

Адреса:

Волинський краєзнавчий музей

м. Луцьк, вул. Шопена, 20

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Рідкісну виносну ікону ХІХ століття експонують у Дубенському замку на Рівненщині. Півтора роки вона була на реставрації у Львові. Тепер ікону можна побачити у виставковій залі «Скарби наші духовні».

«Божа Матір Одигітрія. Христос Вседержитель» – назва ікони-феритрон, яку в 2017 передав заповіднику староста церкви святої Параскеви села Мокре. На одній її стороні – образ Богородиці з маленьким Ісусом, на іншій – Христос Вседержитель. Це єдина двостороння ікона в колекції Дубенського замку.

Джерело: Суспільне

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї оцифрували книги почаївського друку, видані у період з 1734 до 1800 років. Йдеться про 55 стародруків, що надійшли у фонд музею в 70–90-х роках. Їх зібрали в експедиціях у недіючих на той час храмах Рівненщини. Наразі оцифровані книги доступні на сайті музею.

Завідувачка сектору впровадження цифрових технологій Ольга Морозова розповіла, що диджиталізація книг почаївського друку є частиною проєкту «Оцифрування українських стародруків з фондів РОКМ», який стартував у 2019 році з відбору книг. «Ми розділили оцифрування по типографіях. Почаївського друку — у нас найбільше. Ці книги були найбільш поширені на Рівненщині серед богослужбових книг, а Київ і Львів мають менше розповсюдження. Оскільки Почаїв належав до Волинської губернії, то ми розпочали саме із почаївської друкарні», — додала Ольга Морозова.

Джерело: Суспільне

19 березня 2024 року о 10.00 год. в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція з міжнародною участю «Борщівська народна вишивка: зв’язок поколінь».

Для участі в науковій конференції можна надіслати заявку до 14.02.2024 та текст доповіді (виступу, повідомлення) до 10.03.2024 (включно) на електронну адресу museum.tokm.te@ukr.net

Пропонуються для обговорення наступні теми (напрями):

1. Борщівська народна вишивка: історія, традиції та перспективи.

2. Борщівська народна вишивка як складова нематеріальної культурної спадщини України.

3. Борщівська народна вишивка у збірках музеїв України.

4. Досвід та проблеми збереження, реставрації, консервації давніх борщівських сорочок.

5. Особливості крою і вишиття чоловічих та жіночих давніх борщівських сорочок.

6. Феномен борщівської народної вишивки у сучасній етнографії.

7. Роль борщівської народної вишивки у популяризації та утвердженні української культури.

8. Борщівська народна вишивка – джерело наснаги для митців.

9. Приватні колекції борщівської народної вишивки.

10. Доля борщівської народної вишивки в еміграції.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

22 лютого 2024 року виповнюється 210 років від дня народження Оскара Генрика Кольберга – польського, українського фольклориста, етнографа, композитора, який подорожував та збирав фольклор на Волині.

Народився Оскар Кольберг 22 лютого 1814 р. м. Присуха неподалік Радома (Польща), в родині інженера-топографа. Згодом сім’я переїхала до Варшави. У 1830 р. закінчив Варшавський ліцей. В 25-річному віці захопився збиранням музичного фольклору. Це стало найважливішою його справою. Знайшов високооплачувану роботу в Управлінні Варшавсько-Віденської залізниці, а потім в Управлінні дирекції доріг і мостів, зумів накопичити фінанси на видавничу діяльність, дослідження, подорожі. Під час перших подорожей до Литви і Білорусі (1836–1837) зацікавився народною культурою. Зокрема, став автором обробок народних мелодій і танців для фортепіано, видав книжки «Народні пісні в обробці для співу», «Пісні польського народу». Велику наукову цінність мають його багатотомні праці «Народ, його звичаї...», «Етнографічні картини». Також О. Кольберг збирав цінні відомості з народної медицини. Досліджував фольклор Зарічненського, Радивилівського районів. Окремими збірками побачили світ дослідження про український народ, про його матеріальну і духовну культуру «Покуття» (1882–1889), «Казки з Полісся» (1889), «Весільні звичаї та обряди з Полісся» (1889), «Волинь» (1907). Особливо багатогранною у Кольберга вийшла етнографічна монографія «Волинь. Обряди, мелодії, пісні. Всі справи», яка з’явилася друком уже після смерті автора і базувалася на дослідженнях Волинського Полісся. Тут, зокрема, описи весіль, обрядові народні пісні, казки, прислів’я тощо.

Оскар Кольберг залишив після себе безцінний матеріал для дослідників та усіх, хто цікавиться народними традиціями. 33 томи тільки прижиттєвих видань, 12 тисяч народних пісень, понад 2000 казок, 2700 прислів’їв та приказок, 350 загадок — така народознавча спадщина польсько-українського етнографа. На знак пошани до праць Кольберга його ім’я присвоєно науково-дослідницькому інституту в польському місті Познань, що займається збереженням культурного спадку, а також філармонії в місті Кельце. У 1974 р. було засновано нагороду Оскара Кольберга за внесок у вивчення та розвиток народної культури.

Помер відомий польсько-український фольклорист 3 червня 1890 р. в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.

Література

Корецька О. 200 років від дня народження О. Кольберга (1814–1890) –польського, українського та білоруського фольклориста, етнографа та композитора / О. Корецька // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2014 рік / Волин. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Пчілки. – Луцьк : Твердиня, 2013. – С. 46–49.

Пащук І. Невтомний збирач і дослідник: до 190-річчя від дня народження [пол. дослідника і композитора, фольклориста і етнографа Оскара Кольберга] / І. Пащук // Вісті Рівненщини. – 2004. – 20 лют. – С. 2.

Прокопчук В. Історіографія досліджень фольклору Волині / В. Прокопчук // Музичне краєзнавство Рівненщини : навч.-метод. посіб. / В. І. Прокопчук . – Рівне : О. Зень , 2021. – С. 92–110.