Новини

Музейна колекція кишенькових годинників нараховує 122 одиниці західноєвропейського та російського годинникового виробництва ХІХ–XX століть. Значна частина годинників має художню або меморіальну цінність, одиниці з них виконані у сріблі та золоті з гравіруванням та інкрустацією. Колекція каталогізована за географічним принципом науковцями відділу фондів Волинського краєзнавчого музею Наталією Карабін та Олександром Матейчуком.

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Остапчук С. М. Рисвянка і рисвянці. – Вид. 2-ге, доповн. / С. М. Остапчук. – Рівне : Волин. обереги, 2021. – 360 с.

Анотація: Книга Сергія Остапчука «Рисвянка і рисвянці» є оригінальною комплексною працею, багато в чому новаторською у сучасному українському краєзнавстві, яка допоможе глибше пізнати складну і повчальну історію нашого краю протягом останніх чотирьох століть. Автор акцентує увагу на вивченні багатьох важливих проблем – історичних, політичних, господарських, релігійних, демографічних та мовних. Виокремлено чотири основні періоди в історії села Рисвянки , які охоплюють: 1603–1920, 1921–1941, 1941–1950, 1950–2021 роки. Висвітлено різнопланово від минулих часів до сьогодення історію примусового переселенння радянською владою невеликого волинського села Рисвянки та її мешканців. Подано значний обсяг архівного матеріалу. Наведено картографічний та фотоілюстративний матеріали, на яких показано село і рисвянців у різні періоди історії. 

З книгою Сергія Остапчука «Рисвянка і рисвянці» можна ознайомитися у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Нещодавно фонди Острозького краєзнавчого музею поповнилися цінним дарунком. Кандидат мистецтвознавства Бондарчук Ярослава Віталіївна, від імені музейної династії Бондарчуків, подарувала портрет графині Гелени Потоцької, виконаний відомою острозькою художницею Л. І. Спаською.

Про історичну постать Гелену Потоцьку та про те, як склалася доля красуні з портрету іменитої острозької художниці можна прочитати у матеріалі Я. В. Бондарчук на сайті Державного історико-культурного заповідника міста Острога.

Джерела: Острозький замок – Державний історико-культурний заповідник м. Острог

Державний історико-культурний заповідник міста Острога

До Ізяславського історико-краєзнавчого музею жительками Києва Лідією Артюх (кандидатка історичних наук, етнографиня, авторка численних публікацій, присвячених народній кулінарії та українській етнографії, дослідниця обрядової культури та ритуальної їжі) та Аліною Артюх було передано низку артефактів з розкопів та підйомний матеріал з експедицій 1960-х років під керівництвом доктора історичних наук Ігоря Свєшнікова (експедиції проводились на території історичної Волині та в районі басейну Західного Бугу).

Зокрема було передано: частину кістки мамонта, зуби мамонта, зуб кашалота, знаряддя праці із каменю та кременю, фрагменти кераміки трипільської культури, фрагменти кераміки шнурової культури, фрагменти кераміки античного періоду.

Джерело: Ізяславський історико-краєзнавчий музей

Фонди Волинського краєзнавчого музею поповнилися цінним експонатом – глиняною писанкою, яку датують ХІ-ХІІ століттям. Виріб зовні покритий поливою та розписами, а всередині має калатальце. Писанку випадково знайшов Олександр Міщук у селі Древині Володимирського району Волинської області.

Джерела: Район.Історія

Волинський краєзнавчий музей

Гупало В. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття (за матеріалами археологічних досліджень) / В. Гупало. – Львів : Простір-М, 2022. – 704 с.

Анотація: Монографію присвячено історії виникнення монастиря отців бернардинів у Дубні та функціюванню некрополя на території чернечого храму. Розглянуто обставини фундації монастиря, особливості розпланування ансамблю його будівель у просторовій організації міста, подано характеристику архітектури й оздоблення інтер’єрів споруд, відтворено діяльність чернечої спільноти. Головну увагу зосереджено на фунеральній культурі – на основі багаторічних археологічних розкопок відображено різні сторони поховального обряду, ритуальної атрибутики, особистих предметів християнського благочестя, вбрання. Встановлено біографічні та генеалогічні дані 176 осіб (світських і духовних), похованих у бернардинському костелі. Результати дослідження розкривають один з аспектів соціальної історії локального взаємопов’язаного чернечого та шляхетського середовищ, що відображено крізь призму релігійно-побутової культури.

Джерело: Волинський монітор