Новини

Луцька повітова «Просвіта» – громадська організація, яка була заснована 17 вересня 1918 р. учителями: І. Власовським, С. Богуславським, П. Голубовичем, В. Федоренком, Р. Шклярем. У 1920 р. польська влада затвердила новий статут Луцької повітової «Просвіти», чим формально легалізувала її. На загальних зборах тогож року було обрано раду на чолі з А. Пащуком. Структура організації включала такі секції: музично-драматичну (голова І. Пилипчак), культурно-освітню (голова І. Власовський), бібліотечну (голова О. Левчанівська), організаційну (голова П. Голубович). На початку 1920-х рр. Луцька повітова «Просвіта» об’єднувала понад 100 осередків і філій. Товариство систематично організовувало лекції, читання рефератів з питань сільського господарства, гігієни, на теми морального виховання, з історії української культури; курси для неписьменних селян, поширювало українську книгу і пресу; заснувало хор аматорного театр, школу національних танців, майстерню керамічних виробів. 1921 р. за участі Луцької повітової «Просвіти» виникло товариство «Сільський господар», відкрито громадянську бібліотеку, українську книгарню «Нива» (до 1928 р. видавала книги та підручники для початкових шкіл, місцевої гімназії, бібліотек філій). Активну участь у роботі організації брали: І. Власовський, М. Левицький, О. Левчанівська, О. Левчанівський, В. Островський, Є. Петриківський, Г. Степура та ін. Товариство популяризувало творчість Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, підтримувало ідею українізації Церкви. Станом на 1930 р. у Луцькому повіті функціонувало 117 осередків товариства «Просвіта» (3380 чл.). Отож, на початку 1930-х рр. польська влада забороняє використовувати україномовні афіші й оголошення, чинить перешкоди щодо постановки вистав і використання приміщень для культурно-освітніх цілей, закриває бюро правових порад та подань. Членів Луцької повітової «Просвіти» починають заарештовувати й висилати у табори для інтернованих, організацію звинувачують у поширенні комуністичних ідей й антиурядовій діяльності. 16 грудня 1932 р. волинький воєвода видає постанову про ліквідацію Луцької повітової «Просвіти». У липні 1934 р. було остаточно припинено діяльність товариства. Але між тим члени товариства беруть активну участь в українському державотворенні. Діяльність товариства «Просвіта» у Луцьку було відновлено 25 серпня 1941 р. при Українському допомоговому комітеті. Серед вагомих акцій тогочасного товариства можна назвати організоване перезахоронення жертв більшовицького терору, відзначення 100-ліття від дня народження М. Лисенка, святкування колядок і щедрівок тощо. Після установчої конференції Товариства української мови в 1989 р., було прийнято рішення реорганізувати Луцьку повітову «Просвіту» у Волинську крайову організацію Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Траса Шевченка.

Література

Власовський І. «Луцька Просвіта» (10 літ просвітянської праці 1918–1928) : урив. з кн. / І. Власовський // Роде наш красний... Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк : Вежа, 1996. – Т. 3. – С. 605–620.

Гаврилюк О. Діяльність «Просвіт» на Волині (1918–1932 рр.) / О. Гаврилюк // Волинь і волинське зарубіжжя : тези доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф., Луцьк, 16–18 черв. 1994 р. – Луцьк, 1994. – С. 153–156.

Мартинюк Я. Товариство «Луцька повітова Просвіта» та українська книга / Я. Мартинюк // Минуле і сучасне Волині : Олександр Цинкаловський і Волинь : матеріали 9-ї наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20–23 січ. 1998 р. / Держ. архів Волинської області. – Луцьк : Надстир’я, 1998. – С. 221–222.

Понєдєльник Л. Культурно-освітня робота Луцького повітового товариства «Просвіта» в 20–30-х роках ХХ ст. / Л. Понєдєльник // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: історія, традиції, люди : матеріали XXVI Волинської обл. наук.-іст. краєзн. конф., присвяченої 16-й річниці Незалежності України, 510-ій річниці надання м. Луцьку Магдебурзького права і 390-ій річниці створення Луцького православного братства, м. Луцьк, 9–10 листоп. 2007 р. : наук. зб. / упор. Г. Бондаренко, А. Бондарчук, А. Силюк. – Луцьк : Волинське обл. т-во краєзнавців, 2007. – Вип. 26. – С. 101–102.

«Просвіта» на Волині : минуле і сучасне : зб. наук. статей, док-ів, матеріалів / ред. В. К. Барана. – Луцьк : Вежа, 2001. – 196 с.

Тичина І. Товариство «Просвіта» на Волині 1918–1939 рр.: виникнення та діяльність / І. Тичина // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. . – 2018. – № 2. – С. 95–102.

Олександр Федчук, користувач Державного архіву Волинської області, кандидат історичних наук, проректор з наукової роботи Волинської духовної семінарії УПЦ передав у фонди Державного архіву Волинської області монографію «Зимненський Святогорський Свято-Успенський жіночий монастир у 1893–1949 роках» та науково-популярне видання «Жидичинське подвір’я Почаївської лаври». У книгах використані документи Національного архівного фонду, які знаходяться на зберіганні в Державному архіві Волинської області, Державному архіві Житомирської області, Державному архіві Рівненської області, Державному архівів Тернопільської області, в Архіві Волинського єпархіального управління ПЦУ (м. Луцьк), в Архіві нових актів м. Варшава (Польща), в архіві Варшавської Православної Митрополії (м. Варшава) та ін.

Джерело: Державний архів Волинської області

Користувачі Державного архіву Волинської області Леонід Козярчук та Сергій Янішевський передали у фонди бібліотеки Державного архіву Волинської області видання «Дубище–Єлизаветин. Історія волинських сіл у фотографіях, описах та документах». Серед джерел використані документи Національного архівного фонду, які знаходяться на зберіганні в Державному архіві Волинської області.

В книзі описана історія сіл Дубище та Єлизаветин – сусідні населені пункти, що тісно між собою пов’язані. Історія одного сягає сивої давнини часів князя Любарта, історія іншого зовсім нова і пов’язана з німецькими колоністами Волині. Усе це приховують сховища архівів та сторінки численних справ, що там зберігаються. Крім того, у виданні представлені свідчення про культурну та духовну спадщини населених пунктів.

Джерело: Державний архів Волинської області

Державний історико-культурний заповідник міста Острога у співпраці з Громадською організацією «Братство імені князів Острозьких», за підтримки Українського культурного фонду оцифрували книгу «Василій Великий. Чернечі правила. Острог, друкарня Костянтина Острозького, 8.III 1594» за проєктом «Оцифрування і каталогізація кириличних стародруків колекції Державного історико-культурного заповідника міста Острога».

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена оnline-виставка документів, що висвітлюють культурно-дозвільне життя м. Рівне та його повіту у міжвоєнний період.

У кожній державі та у кожного етносу незалежно від історичного часу поряд з економічним, політичним, суспільним життям, особливу роль займає культура. Не винятком була міжвоєнна Волинь, у тому числі Рівненський повіт. В етнічному плані даний край був неоднорідний, тут проживали українці, поляки, євреї, росіяни, чехи і всі вони внесли свою лепту в культурне життя Рівного та його повіту....

Джерело: Державний архів Рівненської області

На сайті Державного архіву Рівненської області представлена оnline-виставка документів, що висвітлюють розвиток освіти на території м. Рівне з жовтня 1939 року по 1941 рік.

Після приєднання західноукраїнських земель до радянської України Рівне спочатку стає повітовим центром, а з 4 грудня 1939 року центром новоствореної Рівненської області. В м. Рівне радянська влада почала розвивати освітню галузь. Були створені Рівненський обласний та міській відділи народної освіти, відкривалися школи, нарівні з місцевими вчительськими кадрами, залучалися спеціалісти з інших областей.

Джерело: Державний архів Рівненської області