Новини

На сайті Державного архіву Волинської області в рубриці «Електронний архів» оприлюднено 38 архівних справ з фонду Ф. 3 «Луцька міська управа, м. Луцьк, Волинської губернії». Для широкого загалу громадськості, стали доступними справи: № 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148 з опису № 1 (загальна кількість архівних аркушів – 664). Це документи періоду 1895-1917 років: списки домовлавсників м. Луцька, інвентарна книга м. Луцька, списки призовників м. Луцька, посімейні списки: Бардаха Шлеми Фішелевича, Бланка Генциона Абрамовича, Бракера Эліа Кельмановича, Бурди Лейби Іцковича, Бухбіндера Міхеля Фішелевича, Відельгуза Захарія-Лейби, Гандельмана Боруха-Герша Мошковича, Гиняфа-Галайди Мордко-Мануся, Гоіхмана Іося Пейсаховича, Гольдфорда Іосіфа Герша, Гольдмана Рухлі Мордка Янкелевича, Гріна Ісера Аврумовича, Дава Зельмана Мойшевича, Діямента Арона Хаімовича-Беровича, Дубільтовгібеля Бенціона Іосивовича, Зейфіра Трателя Мошковича, Левіна Мойши-Янкеля, Леріра Арона Гершовича, Лібермана Леі Айзиківни, Лібермана Шлеми Ошеровича-Лейбовича, Майзліша Зінделя Янкеля, Мичніка Шимона Айзиковича, Осипова Янкеля Шмулевича, Перельсмітера Мошки Шмаевича, Перельмітера Маєра, Пирка Мордка, Полторака Янкеля Іосифовича, Помса Мордка-Лейзора Нусиновича, Ракова Іовеля, Розена Янкеля, Сиркиса Іцка, Сорокі Іоахіма, Сороки Юкеля Абрамовича, Стружа Сруля-Герша Лейбовича, Судака Іцка-Іделя Гершовича.

Джрело: Державний архів Волинської області

Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року / С. Янішевський. – Луцьк ; Київ : Поліпрінт, 2023. – 290 с.

Анотація: У книзі представлені матеріали з давньої історії сіл Копачівської громади до 1914 року. Загалом охоплено інформацію про села Башова, Березолуки, Копачівка, Кременець, Ужова, Глинище, Любче, Олександрівка, Тростянка та Уляники.

Видання буде корисним для всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Джерела: Район.in.ua

Відділ краєзнавчої роботи Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки

18 червня 2023 року виповнюється 445 років з часу виходу першої відомої книги Острозької друкарні – «Буквар» («Азбука») Івана Федорова (Федоровича) (1578)

Це найдавніше (з відомих нам) історичне джерело, в якому є згадка про академію (училище) в Острозі і «вчених мужів», що згуртувалися навколо неї в науково-літературний гурток для просвітницької, педагогічної та видавничої діяльності. 

Буквар складався з трьох частин: 1 – Грецько-старослов’янської книги для читання, 2 – власне Букваря, 3 – Сказання чорноризця Храбра “О писменах”. Книга для читання (коротко – “Читанка”) була призначена для удосконалення навиків читання грецькою мовою. На першій її сторінці були розміщені старослов’янський та грецький алфавіти, на наступних сторінках паралельно у два стовпчики йшли тексти молитв грецькою та старослов’янською мовами. Учень читав молитву старослов’янською, а потім грецькою мовою і міг удосконалити свої знання цих мов. Перший та єдиний примірник греко-слов’янської читанки був виявлений у Державній бібліотеці м. Гота (Німеччина) в 1961 р. Одразу з’явились перші публікації про знахідку, але ґрунтовне дослідження та опис цієї книги був зроблений та опублікований в 1968 р. німецькими вченими Гросгофом та Сіменсом. Вони слушно зауважили, що назва “Азбука”, розміщена на першій сторінці книги, не відповідає її змісту. Тому назвали цю частину книги Греко-руська церковнослов’янська книга для читання.

Друга частина книги (власне Буквар) мала титульний аркуш, який раніше не зустрічався у самостійних виданнях Івана Федорова. На титульному аркуші Букваря надрукована  коротка передмова, у якій зазначено, що в Острозі з ініціативи князя К.-В. Острозького відкрито школу, зібрані вчителі, відкрито друкарню, і що ця книга призначена для навчання дітей.

В заключній частині книги було надруковано твір болгарського монаха ХІ ст. чорноризця Храбра “Сказаніє како состави Святой Кирил философ азьбуку по языку словеньську и книги переведе от греческий словенский язык“. Автор переконливо доводив, що слов’янська мова рівноправна з класичними сакральними мовами (єврейською, грецькою та латинською).

Готська знахідка допомогла остаточно з’ясувати, що вже відомий науці примірник Букваря Івана Федорова, який зберігався в бібліотеці Копенгагена, теж видрукуваний в Острозі у 1578 р.

Література

Ісаєвич Я. Острозький Буквар (Азбука) 1578 р. / Я. Ісаєвич // Літературна спадщина Івана Федорова / Я. Ісаєвич. – Київ : Вища шк., 1989. – С. 110–115.

Ісаєвич Я. Видання Івана Федорова як пам'ятки літературного життя / Я. Ісаєвич // Літературна спадщина Івана Федорова / Я. Ісаєвич. – Київ : Вища шк., 1989. – С. 46–128.

Першодрукар і академія. Острозькі видання Івана Федорова // Бондарчук Я. В. Історія Острозької академії / Я. В. Бондарчук. – Острог : Вид-во НУ "Острозька академія", 2015. – С. 255–288.

14 червня 2023 року виповнюється 30 років від часу заснування Дубенського історико-культурного заповідника. До заповідника належать унікальні пам’ятки історії та архітектури як-от: Дубенський замок, збудований у XV столітті; Луцька брама; Спасо-Преображенська церква; Синагога 16-17 століття; Свято-Юріївська церква; Монастир кармеліток; Костел бернардинів і його келії; Костел Яна Непомуки; Краєзнавчий музей; Свято-Іллінський собор та світські будівлі 18-19 століття у центральній частині міста.

Замок з’явився ще в Х столітті, але тоді він був лише укріпленням, яке зруйнували татари. На початку XV століття князь Федір Острозький знову взявся за будівництво укріплення, яке було не тільки захисним, а й придатним для проживання. Огороджений щільним дерев’яним частоколом, внутрішній двір замку забудували приміщеннями, в яких жили люди, тримали худобу і зберігали зерно. Однак через часті пожежі та збільшення кількості мешканців замку князь Острозький вирішив збудувати кам’яну фортецю, яка мала б більшу площу, високі стіни і могла б захистити людей від ворожих військ.

Вдале планування, продумана архітектура – дозволили комплексу уціліти до наших днів. Комплекс включає міст, проходячи через який потрапляєш до надбрамного корпусу. По обидва боки території знаходяться бастіони з вежами. Біля північної стіни розміщено палац князів Любомирських (XVIII ст.) та палац князів Острозьких (ХVI ст.).

Згідно з легендами, усі підземні приміщення замку Острозьких містили найцінніші речі. Проте нині це найстрашніші місця, в яких влаштували музей тортур. Через любов до азартних ігор Юзефа Любомирського у ХІХ ст. продає замковий комплекс військовому відомству. Нині його територія – історико-культурний заповідник.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Література

Державний історико-культурний заповідник у місті Дубні. – Дубно, 2000. – 9 c.

Дещинський Л. Дубно : краєзнав. нарис / Л. Дещинський, П. Савчук. – Львів : Каменяр, 1973. – 46 с.

Дмитренко Т. Дубно. Погляд крізь віки / Т. Дмитренко. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. – 179 с. 

Дубенський форт : істор. нарис / П. Савчук. – Рiвне : Лiста, 2001. – 288 c.

Дубно, княжий мій граде : краєзн. нарис / Держ. іст.-культ. заповідник м. Дубна ; ред. П. Смолін. – Вид. 2-ге, доповн. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 51 с.

Скарби наші духовні : з колекції держ. історико-культурного заповідника м. Дубно. – Дубно, 2002. – 5 c.

У Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася презентація книги волинської дослідниці Галини Марчук-Футали «Озютичі: нариси з історії».

У результаті багатолітньої праці Галиною Марчук-Футало описана історія села Озютичі, Володимирського району Волинської області  – нині невелике й майже забуте волинське село, яке колись було містечком із магдебурзькими правом. Історія села охоплює період від прадавніх часів і до теперішньої російсько-української війни. Один із розділів представляє читачеві короткий історичний нарис про національні меншини, які населяли Волинь, зокрема про євреїв, поляків, німців, чехів та росіян. Ще одна частина книги присвячена селам поблизу Озютичів: Твердиням, Рудні, Журавцю, Запусту та Мовчанову. До речі, с. Мовчанів теж колись було містечком. Більшість колоній і хуторів, описаних у книзі, вже, на жаль, зникли з мап Волині.

Джерело: Волинський монітор

13 червня о 14:00 у відділі краєзнавства Рівненської обласної бібліотеки відбудеться лекція «Українська мова Острозької друкарні та її наступників. До 445-річчя від початку роботи видавничого закладу (1578)». Гостем відділу буде Микола Бендюк – відомий історик-краєзнавець та мистецтвознавець.

Говорити будемо про майже 30-річний період існування видавничого закладу, створеного на кошти та з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького, про знаменитого друкаря Івана Федоровича та пов’язану з його ім’ям найвідомішу книгу «Буквар», що побачила світ у червні 1578 року. Микола Бендюк торкнеться також долі й інших знаменитих видань Острозької друкарні.

Також у гостей заходу буде можливість побачити унікальне рідкісне видання з колекції пана Миколи, яких у світі налічується всього два екземпляри. Запрошуємо всіх, кому цікава історія Рівненщини

Запрошуємо, буде цікаво!

Чекаємо за адресою:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, відділ краєзнавства (4-й поверх)