Новини

Ексклюзивні факти про цю знакову будівлю зібрала рівненська краєзнавиця та журналістка Світлана Калько й поділилася ними з аудиторією на «РетроФотоПосиденьках» в Музеї фотографії Олександра Харвата.

Театр Зафрана – унікальна сторінка в історії Рівного. Побудований 1908 року коммерсантом Лейбою Зафраном, він 36 років був осередком культурного життя міста. На його сцені виступали найвідоміші актори, танцівники й виконавці того часу. Приміщення театру Зафрана використовували не лише для драматичних вистав, а й для танцювальних вечірок, балів-маскарадів, творчих імпрез, бенефісів різних акторів та політичних зібрань. У середині XX століття до цього переліку увійшов ще й перегляд кінофільмів.

Джерело: Район.Історія

Православні духовні святині Рівного мають не лише унікальну історію, а й сакральні реліквії.

Найдавніша культова споруда Рівного – Свято-Успенська церква – має неповторну ауру, яка складалася віками. Чи не тому шлюбні пари все частіше воліють ставати під вінець саме в цій церкві, зведеній майже три століття тому. Водночас, унікальний храм потроху втрачає свій первозданний вигляд.

Про втрачені святині Рівного, збудовані людьми, і нищені людьми, будемо розмовляти з рівненською дослідницею, краєзнавицею Світланою Калько 21 березня о 14 год.

Запрошуємо усіх, хто любить та цікавиться істоією рідного міста!

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Букіністичне видання 1932 року придбав для Володимир-Волинського історичного музею імені О. М. Дверницького депутат міської ради Андрій Петрович Принда. Унікальний журнал – бюлетень “Третій памятний щорічник шостого курсу школи підхорунжих резервістів артилерії у Володимирі“,виданий польською мовою у 1931-1932 роках.

На сторінках цього раритетного щорічника розповідається про діяльність військової школи для молодших офіцерів – артилеристів у Володимирі-Волинському у передвоєнні роки. Військова школа знаходилася у ті роки на теперішній території ракетного полку (Мідянка) та частково деякий час, дислокувалася на території колишньої танкової частини. Старі цегляні казарми, приміщення штабу, залишки широкого плацу для шикувань, стадіон – манеж для вигулу коней, бруковані каменем під’їдні дороги на території вказаних частин будувалися у двадцятих роках минулого століття. Після того як у 1939 році на Західну Україну ввійшла Червона Армія видання слугувало своєрідним ,”довідником“ для енкаведистів і відповідно конфісковувалося та вилучалося з бібліотек та книгозбірень. В наші дні серія щорічників за ті роки є надзвичайно цінним виданням.

Джерело: Володимир-Волинський історичний музей

15 березня об 11.00 відбудеться презентація 14 випуску науково- краєзнавчого збірника «Краєзнавець Хмельниччини».

Збірник містить у собі офіційні матеріали про діяльність Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України за 2021–2022 рр., хроніку подій краєзнавчого руху на Хмельниччині, інформації про роботу місцевих осередків НСКУ. Крім того, у виданні опубліковано наукові дослідження, рецензії, огляди та бібліографію новітніх науково-краєзнавчих видань. Будуть презентовані матеріали збірки та обговорені подальші плани щодо наступних випусків. Запрошуємо краєзнавчу спільноту доєднатись до заходу. Захід відбудеться в змішаному форматі.

До ZOOM-конференції можна доєднатися за посиланням:

https://us04web.zoom.us/j/79143535897?pwd=LWF17pGki6OOR5vpZispMv4aPDYaTp.1

Ідентифікатор конференції: 791 4353 5897

Код доступу: ED8c1x

Джерело: Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека

11 березня 2023 року виповнюється 160 років від дня народження Володимира Липського (1863–1937) – ученого-ботаніка, флориста, академіка Академії наук УРСР. 

Володимир Іполитович Липський народився 1863 року в селі Самостріли на Рівненщині. Його батько, дід і прадід були священослужителями.

У 1873 р. родина Липських переїхала до м. Житомира. Навчався в гімназії. Після її закінчення Володимир продовжив навчання в Києві в Колегії Павла Галагана. У 1882 р. закінчив її із золотою медаллю і вступив до Київського університету св. Володимира на природниче відділення фізико-математичного факультету. Після закінчення в 1886 р. університету В. І. Липський працював у ньому до 1893 р. Його було прийнято у члени Київського товариства природодослідників, за дорученням якого він вивчав флору Бессарабії.

В Україні вчений дослідив рослинність сухого лиману на півдні, мінеральні радіаційні джерела на Житомирщині, водорості Чорного моря.

Майже увесь 1918 рік жив в Житомирі. У 1919 році В. І. Липський обирається академіком ВУАН (Всеукраїнської Академії наук), у 1921–1922 роках – віце-президентом Академії наук. Протягом 1922–1928 рр. В. І. Липський вивчав флору околиць Житомира. Тут ним було вперше виявлено та встановлено місцезнаходження нової для України – суниці індійської. Учений зібрав гербарні зразки рослини, плоди, насіння, декілька її кущів були висаджені в ботанічному садку, який існував у той час у дворі Президії ВУАН.

Помер вчений 24 лютого1937 р. в Одесі. По собі залишив велику наукову спадщину – більше 100 наукових робіт і монографій, що не втратили свого значення й тепер.

Література

Володимир Липський // Губарев В. К. Історія України : універс. іл. довід. / В. К. Губарев. – Донецьк : Бао, 2008. – С. 372.

Івченко І. Провідні вітчизняні ботаніки-дендрологи на межі ХІХ і ХХ ст. / І. Івченко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – Київ : Нац. б-ка України ім. Вернадського, 2001. – Вип. 7. – С. 453–462.

Мельник В. Наукова спадщина академіка В. І. Липського – національне надбання України / В. Мельник, О. Сауш // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею / Рівнен. обл. краєзнав. музей ; відп. за вип. О. Булига. – Рівне : Дятлик М. С., 2015. – Вип. 13, ч. 2. – С. 82–86.

Лекція-екскурс «Як це носили? З історії рівненської моди 1930-их» традиційно в березні відбудеться у відділі краєзнавства  (4-й поверх) Рівненської обласної бібліотеки.

Про модні тенденції 1930-их років у Рівному та про те, що в цей період носили рівняни цього разу будемо розмовляти в неділю 12 березня о 14.00 з Галиною Данильчук та Оленою Гумінською.

Спеціальна гостя заходу – етнограф Алла Украінець зі своїм особливим повідомленням про моду у волинському селі!

Запрошуємо на зустріч!