Новини

1 березня 2023 року виповнюється 165 років від дня народження Тутковського Павла Аполлоновича (1858–1930) – географа, геолога, педагога, академіка АН УРСР, дослідника природи Волинського краю,  автора понад 1350 наукових праць і розвідок. 

Павло Тутковський є однією з найяскравіших постатей вітчизняної науки кінця 19 – початку 20 століття. Народився він у селищі Липівці теперішньої Вінницької області в родині службовця. Закінчив Житомирську чоловічу гімназію, природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Після закінчення навчання Тутковського рекомендують на кафедру геології та мінералогії з метою підготовки до професорського звання. Через рік його призначають консерватором мінералогічного і геополітичного кабінету, де він працював з 1884 по 1895 роки.

В 1909 р. він з усією родиною переїздить до Житомира, де призначений директором народних училищ Волинської губернії. Будучи інспектором, Павло Аполлонович багато мандрував і спостерігав природу улюбленої Волині. У Житомирі він прожив 9 років. І цей період його життя був пов’язаний з Товариством дослідників Волині. Найбільш продуктивними для П.Тутковського були 1906-1915 роки. З 1909 р. Товариство дослідників Волині регулярно публікує його праці. Краєзнавчу тематику висвітлювали його праці «Зональність ландшафтів Волинської губернії», «Бурштин у Волинській губернії», «З геології міста Житомира» та ін.

Залишивши Житомир, Павло Тутковський переїздить до Києва на роботу в університеті Святого Володимира. Тутковський брав участь в організації бібліотеки Академії наук, інституту наукової мови. Одним із наріжних каменів відродження української культури Тутковський вважав створення національної наукової термінології. Він був одним з ініціаторів та організаторів видання «Матеріали до української природничої термінології та номенклатури».

Читав лекції українською мовою. Через активну проукраїнську позицію зазнав звинувачень у націоналізмі, вченого викликали в ДПУ на бесіди, що спричинило різке погіршення здоров’я. Помер 1 червня 1930-го у Києві, похований на Лук’янівському цвинтарі.

Література

Борковський А. Основоположник геології України досліджував залізницю Київ-Ковель та поліський бурштин : 1 березня народився Павло Тутковський – вітчизняний геолог, географ, академік, який вивчав Волинь / А. Борковський // Волинь – нова. – 2019. – 28 лют. – С. 12.

Зузук Ф. В. Академік Тутковський – дослідник Волині / Ф. В. Зузук // Минуле і сучасне Волині : іст. постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волин. іст.-краєзн. конф.,11–13 жовт. 1991 р. / Луцький держ. пед. ін-т ім. Л. Українки, Волин. обл. т-во краєзн. – Луцьк, 1991. – С. 14–15.

Шлапак Л. П. А. Тутковський та Волинь / Л. Шлапак // Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури : збірник матеріалів і тез наукової конференції 29–30 верес. 1998 року / Рівненський державний інститут культури. – Рiвне, 1998. – С. 77–82.

На сайті Державного архіву Рівненської області відкрито виставку та розміщено статтю «Польські переписи населення 1921 та 1931 рр. в документах державного архіву Рівненської області».

Серед величезного обсягу документів, які зберігаються в Державному архіві Рівненської області, міститься інформація про проведення на теренах нашого краю такої непересічної події, як перепис населення. Розвідка слугуватиме дороговказом у вивченні такої цікавої і неординарної теми.

Джерело: Державний архів Рівненської області

1 березня 2023 року в Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться презентація книги Ярослава Семенюка «Шпанів у давній та новітній історії України» (2021).

Книга Ярослава Семенюка «Шпанів у давній та новітній історії України» є результатом багаторічної краєзнавчо-пошукової роботи. Розповідається про історію села від часу його заснування до сьогодення. Вона написана за хронологічним та тематичним принципами.

У книзі є оповідь про княжі династії Чапличів-Радзивіллів, про ряд інших історичних осіб та тих простих людей, котрі жили в цьому краї протягом сторічь. Наводяться дані про археологічні розкопки, які вказують, що в даній місцевості існувало поселення ще близько 5-ти тисяч років тому.

Книга буде цікавою усім уродженцям села, хто переїхав до іншої місцевості, але зберіг пам’ять про свою малу батьківщину, а також усім тим, хто цікавиться минувшиною рідного краю.

Початок заходу о 12:00 годині.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

12 лютого 2023 року виповнюється 100 років від дня народження  Костянтина Івановича Терещука – українського краєзнавця, археолога, художника.

Народився краєзнавець у селі Коськів Шепетівського району (за іншими даними у с. Губин Старокостянтинівського району) у 1923 році. Учасник Другої світової війни. У 1948 році закінчив історичний факультет Нікопольського педагогічного інституту. У 1948 – 1956 pp. викладав історію в с. Гриців, з 1956 по 1986 роки – в селі Коськів Шепетівського району Хмельницької області, організатор сільського музею.

Археологічні дослідження К. І. Терещуком проводилися на території південної Волині і частково на Поділлі. Показовими і цінними для даних досліджень і реставраційних робіт є ілюстрації – реконструкції міст XIV-XVII ст. Старокостянтинова, Ізяслава, Межибожа, Проскурова, Саганова, Грицева, Острога, Острополя, Луцька, Бара, Жванця, фортеці Хотин та інші. Плани багатьох давньоруських городищ, виконані К. І. Терещуком, подані до Зводу археологічних пам’яток України. Про цінність археологічних досліджень, які проводив К. І. Терещук, засвідчено у республіканському міжвідомчому збірнику наукових праць «Археологія», 1985 р., № 49 під назвою «Багатошарове поселення в Хмельницькій області». 

Обізнаний у справі анатомії і фізіології, оволодівши методикою М. М. Герасимова, К. І. Терещук відтворив кілька облич, фотографії яких експонуються в музеї історії села Коськів. Увагу відвідувачів музею привертає два портрети під назвою: «Антський цар Буж (Бож)» і «Ізяслав Мстиславович (XII ст.)», створені в 1984 р. Слід сказати, що це – унікум масштабів не тільки України, адже спроба створення образів цих історичних осіб зроблена вперше. Серед портретної галереї, створеної К. І. Терещуком, також портрети Костянтина і Януша Острозьких, Семена Палія, Хмельницького, Наливайка. Про майстерність К. І. Терещука як художника, свідчить ряд полотен: «Звільнення села Коськів 6 березня 1944 р.», «Козацький шлях» та інші.

Загалом з історії краю за все своє життя Костянтин Іванович опублікував 45 праць.

Помер відомий археолог 20 серпня 1986 р. у селі Коськів. 

Основні праці:

Терещук К. І До питання про локалізацію Болохівської землі / К. І. Терещук // Дослідження з слов'яно-руської археології. – Київ : Наукова думка, 1976. – С. 164–175.

Терещук К.І. До історії м. Ізяслав / К. І. Терещук // Тези доповідей VI Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам'янець-Подільський, 1985.

Терещук К. І. Середньовічні торговельні шляхи східної Волині / К. І. Терещук // Археологія. – 1981. – Вип. 36. – С. 36. – С. 77–85.

Терещук К. І. Багатошарове поселення в Хмельницькій області / К. І. Терещук, Л. К. Терещук // Археологія. – 1985. – Вип. 49. – С. 90–93.

Джерела:

Лукашук О. В. Краєзнавець з Шепетівщини –Костянтин Іванович Терещук

Цифровий репозитарій Острозької академії

е-бібліотека «Чтиво»

31 січня 2023 р. о 12.00 відбудеться онлайн-лекція, присвячена визначному досліднику Волині Олександру Цинкаловському.

Олександр Миколайович Цинкаловський – визначний археолог, історик, краєзнавець, професор Варшавського та Ягеллонського університетів. Ім’я вченого довший час замовчувалось в радянській історичній науці, між тим, його внесок у дослідження та вивчення Волині дуже значний.

Найбільш вагомим підсумком його 30-річної дослідницької роботи є фундаментальний двотомний краєзнавчий словник від найдавніших часів до 1914 року «Стара Волинь і Волинське Полісся», який вважається класикою краєзнавства. Словник вийшов у Вінніпезі у 1984 році вже після смерті автора. У ньому подана інформація про 1442 населених пункти, в тому числі і Рівненщини; використані гравюри відомого митця Наполеона Орди, малюнки та світлини з особистого архіву дослідника.

Багато рівненських краєзнавців у своїх публікаціях про історію нашого краю посилаються саме на праці Олександра Миколайовича Цинкаловського. А для більшості пересічних рівнян його ім’я невідоме.

Про життя та наукові здобутки вченого нас ознайомить наша землячка, уродженка Новостава, доктор філософії, викладачка циклової комісії історії та суспільствознавства Фахового коледжу технології, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки, дослідниця життєвого та наукового шляху Олександра Цинкаловського Вікторія Михайлівна Дяченко.

Трансляція лекції здійснюватиметься через Google meet.

Запрошуємо долучитись до нашого заходу.

24 січня 2023 року виповнюється 190 років від дня народження Юзефа Дуніна-Карвіцького – польського письменника, краєзнавця, енциклопедиста, мемуариста, уродженця с. Мізоч Дубенського повіту Волинської губернії. Псевдонім – Юзеф Власт. Граф гербу Лебідь, власник маєтку в містечку Мізоч Рівненського району (до 2021 р. – Здолбунівського району). 

Закінчив гімназію в Одесі, краєзнавчі курси у ліцеї Ріхельга (1852). Служив офіцером у лейб-гусарському полку, брав участь у Кримській війні 1853–1856 рр. Після виходу у відставку мешкав у рідному селі, займався краєзнавчими дослідженнями Волині.

Автор цілої низки праць з цінними спостереженнями та історичними фактами. Співпрацював у створенні Географічного словника Королівства Польського. Його праці: 

1.     Szkice obyczajowe i historyczne. – Warszawa, 1882.

2.     Wędrówka od źródeł do ujścia Horynia. – Kraków, 1891.

3.     Przejażdżki po Wołyniu: obrazki z przeszłości i teraźniejszości (Поїздки по Волині. Картинки з минулого і теперішнього). – Lwów, 1893. 

4.     Jak to in illo tempore bywało. Kartka z drugiej połowy XVIII w., wyjeta z papierów familijnych domu Duninów-Karwickich. – Kraków, 1896.

5.     Opowiadania historyczne: z dziejów okolicy Słuczy i jej dopływów (Оповідання історичні з історії околиці Случі та її приток). – Kraków, 1897. 

6.     Wspomnienia wołyniaka (Спогади волиняка). – Lwów, 1897.

7.     Ze starego autoramentu: typy i obrazki wołyńskie: Seria druga. – Warszawa, 1900.

8.     Z moich wspomnień. Т. 1. – Warszawa, 1901.

9.     Z zamglonej i niedawno minionej przeszłości: opowiadania historyczne. –Warszawa, 1902.

Література про Ю. Дуніна-Карвіцького

1.     Гумінська, О. Рівненські письменники: графи, шляхтичі, святі, захисники українства / О. Гумінська // Рівне вечірнє. – 2020. – 10 верес. – С. 16.

2.  Потапчук Л. Ф. Юзеф Дунін-Карвицький – дослідник Волині / Л. Ф. Потапчук // Велика Волинь : науковий збірник. Т. 30. – Житомир, 2003.

3.  Фелонюк А. Особа на тлі епохи: Юзеф Дунін-Карвіцький — власник містечка Мізоч на Волині / Андрій Фелонюк // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність. – Житомир, 2007. – Т. 2. – С. 22–29.

4.  Фелонюк А. Юзеф Дунін-Карвицький та магдебурзьке право Мізоча на Волині / А. Фелонюк. – Рівне : Лапсюк В. А., 2011. – 28 с.