Новини

Презентація книг: «У камені, бронзі, граніті. Пам’ятники Т. Г. Шевченку на Тернопільщині», «Тарас Шевченко і Кременеччина»
Розділ: Новини
4 березня 2025 року о 12 год. в приміщенні Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться презентація книг:
- ілюстрований альбом – каталог «У камені, бронзі, граніті. Пам’ятники Т. Г. Шевченку на Тернопільщині»;
- літературно-мистецький альманах «Тарас Шевченко і Кременеччина».
Ілюстрований альбом–каталог «У камені, бронзі, граніті. Пам’ятники Т. Г. Шевченку на Тернопільщині» є оновленим та переробленим виданням. Книга знайомить читачів із перебуванням Т. Шевченка на території сучасної Тернопільщини, історією вшанування його пам’яті, встановленням пам’ятників і меморіальних таблиць, починаючи з першого монумента в Бурдяківцях на Борщівщині 1911 року до наших днів. У Каталозі подано 184 фотографії монументів, меморіальних таблиць, встановлених в селах, містах і містечках області в різні періоди. Пам’ятники в Каталозі подані згідно сучасного адміністративного поділу Тернопільської області – по районах і громадах. Також створені карти громад з позначенням на них пам’ятників Шевченку. Окремий розділ складають біографії скульпторів, які творили пам’ятники Кобзареві.
Літературно-мистецький альманах «Тарас Шевченко і Кременеччина» презентує присвячені Кобзареві наукові дослідження, статті, есеї нашого часу. Окремий розділ – це «Мала енциклопедія» про лауреатів Шевченківської премії, що побували у м. Кременці з нагоди важливих подій, пов’язаних з іменем Т. Шевченка, а також відзначенням річниць видатного польського поета-романіста, драматурга Юліуша Словацького, який тут народився. В альманасі також широко подана творчість засновника кременецької Шевченкіани Івана Гарасевича, знаного в Україні художника і поета.
Запрошуємо на захід усіх поціновувачів Шевченкового слова та історії рідного краю!
Адреса:
Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 15
Джерело: Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека

Красінський Едвард – польський художник, уродженець міста Луцька : 100 років від дня народження
Розділ: Визначні події
3 березня 2025 року виповнюється 100 років від дня народження Едварда Красінського – польського художника, уродженця міста Луцька
Народився Едвард Красінський 3 березня 1925 року в м. Луцьк (Волинська область). Навчався в українській гімназії. У 1939 р. родина Красінських, рятуючись від радянської окупації, виїжджає з Луцька до Польщі. З 1940–1942 роках він вивчає дизайн у Краківській школі прикладного мистецтва. У 1945–1948 роках навчається у Краківській Академії мистецтв у знаних польських художників В. Яроцького, В. Вейса, Д. Мегоффера. Деякий час ще мешкає у Кракові, а з 1954 року переїздить до Варшави.
Вперше Красінський як майстер просторових форм був відкритий 1964 р. на пленерах в Осеках. Тут він створив образ, який поет Юліан Пшибош окреслив як такий, що відкриває нову епоху в мистецтві, і назвав його «повітряна скульптура». З того часу Едвард Красінський представляє Польщу на всіх світових виставках авангардного мистецтва. Від 1970 року на його виставках з’являється блакитна лінія. Ця смужка шириною 19 мм стає неодмінним атрибутом Красінського. Художник запевняв, що мав до неї велику довіру, до її незмінного існування і пов’язував її появу з Луцьком, з дитячими спогадами про забудову тихого провінційного містечка, де, як йому пригадувалось, був синій декор на будинках і храмах. Стрічка кріпилась на висоті 1,3 м всюди: на стінах галерей, де художник виставляв свої роботи, в майстерні, безпосередньо на об’єктах виставки. У 1993 році в м. Легіонів (Польща) був організований міжнародний симпозіум «Навколо творів і особи Едварда Красінського». Подібна мистецька акція відбулась і в Україні у березні 1995 року, коли всесвітньо відомий художник побажав зустріти своє 70-ліття у місті свого дитинства. Тоді до Луцька разом з Красінським прибули з Парижа його дружина Ханна Пташковська, мистецтвознавець, дослідник його творчості та донька Павліна, працівниця французького телебачення. Ювіляра супроводжувала делегація, до складу якої входили представники польського телебачення, преси, фахівці з Центру сучасного мистецтва у Варшаві, науковці з багатьох провідних музеїв і галерей країни. До них долучилися українські митці і музейники зі Львова і Луцька. На мистецьких читаннях вони познайомили усіх присутніх з ретроспективою творчості метра польського модернізму. У Художньому музеї в Луцьку було розгорнуто ювілейну виставку з промовистою назвою «Нарешті у Луцьку», яка спеціально готувалась і була навіяна спогадами художника про дитинство, про його дім в Україні. Усі компоненти виставки, а також стіни галереї були позначені блакитною стрічкою, що виявляла своїм ритмом протяжність простору, його безкінечність. «Тепер я можу спокійно померти», – сказав художник, коли виставка у Луцьку відбулась. Він прожив ще 9 років, продовжуючи працювати і виставлятись: в Угорщині, 1997; Швеції, 2000; Словенії, 2000, 2003.
Помер Едвард Красінський 6 квітня 2004 року у Варшаві (Польща). Твори митця ще за його життя були закуплені до колекцій Національного центру імені Жоржа Помпіду в Парижі, Національних музеїв у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Музею Мистецтв у Лодзі, Національної галереї у Празі. Україні Е. Красінський подарував об’єкти своєї виставки «Нарешті у Луцьку» для Волинського краєзнавчого музею.
Література
Денис О. Повернення художника, або ностальгія / О. Денис // Нар. трибуна [Луцьк]. – 1995. – 28 лют.
Корецька К. Едвард Красінський в пошуках втраченого міста / К. Корецька // Нар. трибуна [Луцьк]. – 1995. – 14 берез.
Котис О. Едвард Красінський. Нарешті в Луцьку / О. Котис // Котис О. На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк : Синя папка, 2020. – С. 109–113.

Публічна лекція Людмили Леонової «Як рівняни воду добували? Історія водопостачання Рівного у XIX – на початку XX століття»
Розділ: Новини
Запрошуємо 26 лютого о 14:00 на публічну лекцію рівненської краєзнавці Людмили Леонової «Як рівняни воду добували. Історія водопостачання Рівного у XIX – на початку XX століття».
Під час лекції ви дізнаєтеся:
- як отримували воду мешканці нашого міста 200 років тому?
- хто і як подбав про перші міські колодязі?
- чому місцева влада впроваджувала технічні новинки, але весь час отримувала «поради» ззовні?
- чому на будівництво водогону довелося чекати понад 30 років?
- як змінювалися технології добування води – від річки і громадських колодязів до парових водокачок та насосних станцій?
- хто приймав ключові рішення і як формувався міський водогін?
Чекаємо всіх за адресою:
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, 4-й поверх

Презентація краєзнавчого видання Світлани Калько «На місці трьох святинь»
Розділ: Новини
У середу, 26 лютого, о 16:00 год. в приміщенні бібліотеки-філії № 9 Рівненської ЦБС відбудеться презентація краєзнавчого видання Світлани Калько «На місці трьох святинь» : нариси з історії костелу Св. Анатолія – Залу камерної та органної музики РОФ.
Книга «На місці трьох святинь» – перше краєзнавче видання про унікальну для Рівного історичну й архітектурну пам’ятку – колишній костел Св. Антонія Падуанського (нинішній Зал камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії). Книга містить чимало унікальної інформації, а саме: про загадкового попередника рівненського храму; історію порятунку головної реліквії костелу, яку вважали втраченою назавжди; про рівненські органи; костельні крипти; особливості архітектурного стилю костелу... І, звісно, – про сучасне життя колишньої святині, яка й нині продовжує свою духовну місію. Але вже в новій ролі – одного з головних мистецьких центрів Рівного та області – Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії.
Видання містить багато унікальних документів та фотографій, у тому числі – з родинних архівів рівнян та останнього настоятеля костелу о. Серафима (Кашуби).
Запрошуємо всіх охочих! Буде цікаво!
Адреса:
м. Рівне, вул. Бандери, 9-А,
Бібліотека-філія № 9 Рівненської ЦБС
Джерело: Бібліотека-філія № 9 Рівненської ЦБС

Презентація збірника наукових праць «Археологічні зошити з Пересопниці. Випуск 9»
Розділ: Новини
У середу, 26 лютого, о 12:00 год. Культурно-археологічний центр «Пересопниця» спільно з Рівненським обласним краєзнавчим музеєм презентують збірник наукових праць «Археологічні зошити з Пересопниці. Випуск 9», приурочений 875-річчю першої літописної згадки про Пересопницю.
У презентації братимуть участь науковці з Рівненщини, Львівщини, Волині та Кам’янець-Подільського. В рамках презентації відбудеться показ фільму аматорської кіностудії «Горинь» «Пересопниця» режисера Василя Рябунця.
Захід проходитиме у форматі офлайн в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею та на онлайн платформі ZOOM: https://us05web.zoom.us/j/89468098419
Індентифікатор конференції : 894 6809 8419
Код доступа: 0ywJu3

Літературна година «Я знаю, що серце моє українське» (до 154-ї річниці від дня народження видатної української письменниці, громадської діячки Лесі Українки)
Розділ: Новини
25 лютого о 10.00 у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться літературна година «Я знаю, що серце моє українське» (до 154-ї річниці від дня народження видатної української письменниці, громадської діячки Лесі Українки).
Волинь благословила близько 80 поетичних творів Лесі Українки. Тут готувалася до друку перша її поетична збірка «На крилах пісень». Саме на Волині в Луцьку, восьмирічна Леся написала свій перший вірш «Надія». Натхненно Лесі Українці працювалося в Колодяжному. Прощальним акордом, лебединою піснею любові до батьківщини була «Лісова пісня» Лесі Українки. Створювала її далеко від Волині, та навіть й України, коли ностальгія за Волинню повністю заполонила душу.
До уваги користувачів – відеопоезія Йосипа Струцюка «На весь світ», літературні читання творів Лесі Українки.
Захід проводиться спільно із Волинським фаховим коледжем культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського та Волинським обласним центром національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради.
Леся Українка справжня поетична квітка нашої прекрасної землі, вона була, є і буде нашою славою, нашою гордістю, одною з найповнозвучніших струн душі українського народу.
Запрошуємо долучитися до поетичного слова видатної українки!
Джерело: Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки