Новини

Радченко О. Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр. / О. Радченко. – Київ : Дух і літера, 2024. – 240 с. : іл.

Анотація: Книгу Ольги Радченко присвячено маловивченій і вельми драматичній темі, а саме долі євреїв Австрії, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які з початком Другої світової війни опинились як біженці в Східній Польщі, що згодом була інкорпорована до Радянського Союзу. На знедолених людей чекали поневіряння, депортації і репресії. Аналіз пов’язаних із цими питаннями документів висвітлює суперечливу політику радянської влади стосовно біженців та стратегії поведінки самих біженців. Окрім того, у книзі йдеться про радянсько-німецьку співпрацю на початковому етапі Другої світової війни, а також про нацистську політику геноциду єврейського населення в окупованих Німеччиною країнах Європи. У контексті цього дослідження авторкою проаналізовано масовий рух єврейських біженців через Ковель, Здолбунів, Рівне, Луцьк, Брест, та інші міста Західної Волині.

В книзі використані матеріали архівних слідчих справ НКВС із українських архівів, що дає змогу створити персоніфікований наратив і поєднати його зі звітами й розпорядчими документами НКВС та численними історичними фотографіями.

Книга рекомендується для істориків, студентів історичних спеціальностей та всіх, хто цікавиться історією.

Ознайомитися з книгою Ольги Радченко «Єврейські біженці в Україні 1939–1941 рр.» можна у відділі документів з гуманітарних наук Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

18 вересня о 14:00 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться бінарна публічна лекція «Родина Сандбергів як приклад типової рівненської купецької родини 20-30-их рр. 20 ст.». Лекція присвячена 155-річчю від дня народження рівнянки Клари-Хаї Сандберг. Спікери заходу Василь Гудзій та Олена Гумінська.

На лекції йтиме мова про відому рівненську родину Клари-Хаї та Абрама Сандбергів, про їх відому онучку Зузанну Гінчанку, про їх стиль життя, побут, можливості та обов’язкову благодійність. Спробуємо дізнатися чим схоже, а чим відрізняється життя сучасної сім’ї від життя родини сторічної давнини.

Запрошуємо усіх, кому цікаво!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка,

Рівненська обласна універсальна науеова бібліотека

«Світлиця», 4-пов.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

13 вересня 2024 р. о 17 год. в Музеї історії Луцького братства, відділ Волинського краєзнавчого музею відбудеться лекція-екскурсія виставкою «Замок, місто, передмістя: просторовий образ середньовічного Луцька».
У переддень Дня Луцька пропонуємо зануритись в історію таких сучасних луцьких мікрорайонів як – Центр, Теремно/Балка, Завокзальний, Гуща, Дубенський масив, Гнідава, Красне, Омеляник, Кічкарівка. На туристичних картах Луцька, ви їх не знайдете, тому що в минулому ці території складали єдину агломерацію з князівським Лучеськом. Про це необхідно говорити, аби зрозуміти, чому у свій час Луцьк почали іменувати Великим Лучеськом. І для того, щоб упевнитись в справедливості популярного гасла – «Луцьк тисячолітнє місто».
Отже, під час екскурсії по виставці шукатимемо на мапі сучасного Луцька ознаки справжньої старовини. Ознаками луцької старовини є його топоніміка. Такі назви, як, наприклад, – Лучеськ (що означає?), Яровиця (в першу чергу це назва річки), Сапалаївка (давнє передмістя, обмежене ровом; загадкова назва), Гнідава (річка!). І зрештою, час дізнатись все про річку Жидувку. Чому вона так називалась? І скільки всього «Жидувок» було в Луцьку. Буде інтерес, поговоримо і про гідронім Стир.

З нагоди Дня міста захід безкоштовний!
Адреса:
Волинська обл.
м. Луцьк
вул. Йова Кондзелевича 5 (Старе місто)
Для комунікацій та реєстрації: 095 785 2481 (Олена)
Джерело: Музей історії Луцького братства, відділ Волинського краєзнавчого музею

12 вересня 2024 р. о 16:00 год. в Художньому музеї (Луцький замок) в рамках виставкового проєкту «Скарбниця. Художнє життя Луцька другої половини ХХ – початку ХХІ століття» та з нагоди відзначення Дня міста Луцька відбудеться презентація виставки «Луцьк як натхнення. Виставка творів Гаврила Остапенка (1892–1971) з колекції Волинського краєзнавчого музею».

Художник-аматор, педагог Гаврило Остапенко (1892–1971), який жив і працював у Луцьку. Саме про нього та його творчість буде іти мова на презентації. Родзинкою заходу буде розповідь про місце і роль на мистецькій мапі історичного Луцька. Запрошуємо усіх охочих!

Адреса:

Волинська область

м. Луцьк

вул. Кафедральна, 1а,

Джерело: Художній музей м. Луцька, відділ ВКМ

13 вересня 2024 року виповнюється 130 років з дня народження Черв’яка Корнія Григоровича – вченого етнографа, краєзнавця, педагога.

Черв'як Корній Григорович народився 13 вересня 1894 р. у містечку Млинів Дубенського повіту на Волині в родині незаможного селянина. У 1909 р. закінчив 2-класну школу, а в 1913 р. закінчив педагогічні курси в Житомирі. У роки першої світової війни (1915–1917 рр.) служив нестроєвим у Кавказькій армії. У роки революції працював у різних революційних організаціях, в роки громадянської війни повернувся до педагогічної діяльності й працював учителем у селі Молочки, пізніше у містечку Райгородок Житомирського повіту. З 1919 до 1924 р. обіймав посаду завідувача відділу народної освіти, був головою учительської спілки робітників освіти, членом правління Волинської губернської спілки робітників освіти. З моменту організації Волинського інституту народної освіти став його студентом та одночасно викладачем на кафедрі історії революційного руху та пролетарської революції. Але покликанням Корнія Григоровича було краєзнавство, етнографія. У жовтні 1921 р. Корній Григорович став студентом Петроградського інституту. В 1926 р. Корній Григорович брав участь у роботі наукового семінару під керівництвом професора Ленінградського університету Дмитра Зеленіна. Він виступав з доповідями «Старе й нове в побуті населення Овруччини», «Сільськогосподарський єврейський кооператив «Лугинок», «Колишня околична шляхта на Коростенщині». Після закінчення навчання Корній Григорович повернувся на Україну й невдовзі (1930 р.) був призначений керівником групи організації мережі науково-дослідних музеїв, бібліотек, охорони пам'яток природи та культури Народного комісаріату освіти (НКО) УРСР. У березні 1931 р. К. Г. Черв'як був призначений директором Коростенського Поліського музею. Очолюючи музей, Корній Григорович організовував наукові експедиції, які збирали в районах Житомирського Полісся предмети як матеріальної, так і духовної культури нашого народу, зокрема, знаряддя праці, предмети побуту, поліський фольклор, місцеві говори, діалекти, народні пісні, казки й перекази, легенди нашого краю, а також етнографічні матеріали. Унікальна колекція цього музею була втрачена в роки війни. В 1931 р. був переведений на роботу до Києва і призначений керівником відділу етнографії та одночасно науковим співробітником Українського науково-дослідничого інституту матеріальної культури. На цій посаді Корній Григорович продовжував свою подвижницьку роботу зі збереження історичних і культурних пам'яток нашого народу. Однак плідна праця вченого продовжувалася недовго. Чистки й репресії, які набирали обертів в Україні, не обминули й інституту Історії культури. Корній Григорович, як і десятки інших учених цього закладу, був репресований за безпідставними звинуваченнями й безвинно загинув у сталінських таборах Гулагу. Проте він навіки залишиться в нашій пам'яті, як невтомний шукач і охоронець духовних скарбів.

Література

Маслова Н. І. Видатні вчені України та їх роль у розбудові Житомирського краєзнавчого музею / Н. І. Маслова // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми / Упр. культури і туризму Житомир. облдержадмін., Житомир. обл. краєзн. музей, Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині. – Житомир : Косенко М. Г., 2005. – С. 3–13. – (Науковий збірник «Велика Волинь» : праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині ; т. 33)

Прокопчук В. С. К. Г. Черв'як – краєзнавець-музейник, учений / В. С. Прокопчук // Житомирщина крізь призму століть : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф. / Житомир. обл. упр. культури, Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. краєзн. музей. – Житомир : Журфонд, 1997. – Т. 16. – С. 140–142.

Прокопчук В. Трагічна доля Корнія Черв'яка / В. Прокопчук // Культура України 21 століття : діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах / Мін-во к-ри і мистецтв України. Держ, академія керівних кадрівкультури і мистецтв. – Київ ; Рiвне, 2001. – С. 71–74.

10 вересня 2024 року виповнюється 95 років з дня народження Олені Марківні Годованюк – історика архітектури, реставратора, науковий і творчий доробок якої тісно пов’язаний з Острогом та Межирічем.

Олена Марківна Годованюк народилася 10 вересня 1929 р. в м. Умань. 1957 р. закінчила Київський інженерно-будівельний інститут і чотири десятиліття плідно працювала в Київських реставраційних майстернях і Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури. З 1965 р. – член Спілки архітекторів України, з 1972 р. – кандидат архітектури. За її дослідженнями та проектами здійснювалася реставрація визначних пам’яток вітчизняної архітектури: шляхетського дому (1962 р.) і споруд Верхнього замку (1962-1975 рр.) у Луцьку, Луцької башти в Острозі (1963-1970 рр.), Великої дзвіниці (1959-1963 рр.) та Годинникової башти (1970-1976 рр.) Києво-Печерської лаври. У цьому знаменному переліку і реставрація перлини монастирської архітектури – Троїцької обителі в Межирічі на Острожчині (1972-1978 рр.).

Тривале вивчення нею Острозького замкового комплексу стало темою її кандидатської дисертаційної роботи «Замок в Острозі: історико-археологічне дослідження» (1972). Серед інших її друкованих праць: «Надбрамні башти міських укріплень Острога і Дубна»; «Нове про відомий ансамбль (монастиря у Межирічі)»; «Острозькі кахлі»; «Троїцький монастир-фортеця у Межирічі Острозькому та його місце у розвитку монументального зодчества України XV-XVI ст.»; «Пам’ятки будівельної діяльності князів Острозьких в Острозі»; «Монастирі та храми Волинського краю».

У 2019 р. історико-культурний заповідник м. Острога до 90-річчя з дня народження Олени Годованюк організував на її пошану чергову наукову конференцію «Острозькі краєзнавчі читання» і видав за їх матеріалами випуск «Острозького краєзнавчого збірника».

Померла Олена Марківна, 21 лютого 2023 р. на 94-у році життя у м. Києві.

Література

Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю / О. М. Годованюк. – Київ : Техніка, 2004. – 176 с.

Годованюк О. М. Ренесанс в архітектурній спадщині Волині XVI – першій половині XVII ст. / О. М. Годованюк // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2010. – Вип. 2. – С. 51–65.

Годованюк О. М. Вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця ХІІІ–XVI ст. / О. М. Годованюк // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. / НУВГП. – Рівне : ДМ, 2008. – С. 9–22.