Новини

19 березня 2024 року виповнюється 95 років від дня народження Миколи Павловича Ковальського – українського джерелознавця, історика, доктора історичних наук (1984), професора (1985), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), академіка Міжнародної Слов'янської Академії наук (США), члена Української вільної академії наук в США (2000), голови Острозького осередку Українського історичного товариства, керівника Острозького відділення Інституту археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1999 р.), відзнакою Президента України, медаллю «Захиснику Вітчизни».

Народився Микола Павлович 19 березня 1929 року в м. Острог. У 1946 році закінчив Острозьку середню школу № 1, в 1947 – педагогічне училище. У 1952 році закінчив історичний факультет Львівського державного університету. Протягом 1950–1953 років – учитель історії в місті Острозі, у 1956–1958 роках – методист кабінету педагогіки Львівського обласного Інституту удосконалення вчителів. 16 червня 1958 року М. П. Ковальський захистив кандидатську дисертацію «Зв'язки західноукраїнських земель з Російською державою: друга половина XVI–XVII ст.», після чого йому було присвоєно вчене звання кандидата історичних наук. У 1963 році Микола Павлович переїхав на Дніпропетровщину, якій присвятив більше 30 років свого життя і діяльності. 13 січня 1965 року Ковальський отримав учене звання доцента. 23 листопада 1985 року Микола Павлович захистив докторську дисертацію «Джерела з історії України XVI – першої половини XVII ст.». 9 серпня 1985 року Миколі Павловичу Ковальському було присвоєно звання професора по кафедрі історіографії та джерелознавства. У 1994 році Микола Павлович повернувся до рідного Острога, де працював проректором з наукової роботи Національного університету «Острозька академія».

Микола Павлович Ковальський є провідним спеціалістом України у галузях джерелознавства історії України, історії друкарства в Україні, історичної бібліографії, музеєзнавство, археографія. Він є автором понад 500 друкованих праць, у тому числі 38 монографій, навчальних і методичних посібників, брошур, понад 300 наукових статей. Найбільш важливі праці: «Источниковедение истории Украины XVI – первой половины XVII века: части 1-4», «Источники по социально-экономической истории Украины XVI – первой половины XVII в.: структура источниковой базы», «Анализ архивных источников по истории Украины XVI-XVII вв.», «Етюди з історії Острога: нариси» та ін. Микола Павлович Ковальський підготував 27 кандидатів та 6 докторів історичних наук. Помер Микола Павлович 5 жовтня 2006 року в м. Острог, де й похований.

Література

Атаманенко В. Проблеми історії ранньомодерного Острога в творчості М. П. Ковальського / В. Атаманенко // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Історичні науки. – 2008. – Вип. 12. – С. 62–73.

Мельник О. В. Освітянська діяльність Миколи Ковальського (друга половина 1990-х – середина 2000-х років) / О. В. Мельник // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. / ред. В. В. Вербець. – Рівне : РДГУ, 2016. – С. 38–42.

Мельник О. Громадська діяльність Миколи Павловича Ковальського / О. Мельник // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : зб. наук. пр. / гол. ред. І. Д. Пасічник. – Острог, 2017. – С. 24–30.

Ковальський Микола Павлович [Електронний ресурс] : довідка // Знаменні та пам'ятні дати Рівненщини : [сайт]. – Режим доступу: https://calendar.libr.rv.ua/events/dates/27/information?returnTo=%2F2024%2Fdates%2Fmonths%2F3. – Назва з екрану.

Трофимович В. Життя заради науки (до 85-річчя з дня народження видатного українського історика Миколи Ковальського) / В. Трофимович, О. Мельник // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : зб. наук. пр. / гол. ред. І. Д. Пасічник. – Острог, 2014. – С. 49–88.

Савчук А. Життя з вірою. Історія за родинними реліквіями : [альбом-книга] / А. Савчук. – Рівне : О. Зень, 2023. – 40 с.

Анотація: Видання присвячене історії рівненської родини, яка пережила випробування війнами, націоналізацією майна та заборону віросповідання. Висвітлено історію римо-католицького костелу імені Святого Антонія в місті Рівне, прихожанами якого була родина авторки, Рахубінських. На фотографіях зафіксовані парафіяни під час здійснення храмових римо-католицьких обрядів, Божої служби в костелі, окремі віряни римо-католицької парафії. Гортаючи альбом-книгу можна побачити тих, хто отримував підтримку у вірі та духовно збагатився завдяки їй. Опубліковані родинні фотодокументи стануть відкриттям для рівнян і тих, хто цікавиться історією Волині.

Ознайомитися з виданням Аліни Савчук «Життя з вірою. Історія за родинними реліквіями» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Знову для проєкту «Історична Волинь» відбулася приємна подія! У рамках співпраці директорка КЗ «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека» РОР Валентина Петрівна Ярощук та виконуючий обов’язки КЗ «Державний історико-культурний заповідник м. Острога» РОР Андрій Вікторович Брижук підписали Меморандум про співпрацю.

Завдяки меморандуму сторони визнають необхідність вдосконалення та поглиблення співпраці щодо здійснення наукової, науково-інформаційної діяльності, а саме участі в проєкті «Історична Волинь», спрямованої на розвиток бібліотечної справи в Україні. Поліпшення бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів шляхом формування галузевого, тематичного інформаційного ресурсу з метою раціонального його використання та якісного й оперативного створення контента для задоволення інформаційних потреб користувачів.

Переконані, що співпраця буде плідною та насиченою!

Поровчук О. Історичні мандрівки підборецькими закутками / О. Поровчук. – Рівне : Естеро, 2023. – 272 с.

Анотація: В книзі «Історичні мандрівки підборецькими закутками» автор розповідає про багатовіковий шлях, який пройшло волинське село Підборці на Дубенщині, котре стало згодом мікрорайоном міста Дубна. На сторінках видання поєднано широке коло тем – від політики, економічного та релігійного життя підборан до родинних і побутових історій. Читач знайде матеріал, присвячений історії Православної Церкви у цьому краї, становленню та розбудові Свято-Вознесенського храму. З книги, дізнаємося про цікавих людей і події з життя багатьох сімей, можемо зрозуміти їх уподобання, звички, сприйняття ними історичних і політичних реалій, зокрема, подій, пов'язаних із зазіханням на нашу землю Московського імперіалізму колись і тепер в умовах російсько-української війни. Книжка містить велику кількістю унікальних ілюстрацій – світлин, картин місцевих художників, ікон. Цікаво, що дослідження має універсальний характер, бо допомагає відчути спільний для українських сіл та містечок Волині дух епох і вивчити різноманіття подій, що відбувалися у цьому благословенному куточку Землі.

Ознайомитися з книгою Олега Поровчука «Історичні мандрівки підборецькими закутками» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

13 березня 2024 р. о 14 год. у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться публічна лекція про жінок знаменитого княжого роду Острозьких. Спікер заходу Андрій Брижук – історик, в. о. директора державного історико-культурного заповідника м. Острога.

У пересічного українського громадянина прізвище Острозьких асоціюється насамперед зі славетною Острозькою академією і першим повним виданням Біблії церковнослов’янською мовою, надрукованим коштом одного з представників сімейства. Острозькі були справжнім символом українських земель, їх некоронованими королями. Ім’я Острозьких підносилося на Волині й Київщині, Поділлі та Червоній Русі, гордо лунало воно і поза межами цього простору, і не тільки там, де лежали маєтності роду. Завдяки ратним подвигам і меценатству, участі у великій політиці та підтримці зв’язків з римською курією і монаршими дворами Європи Острозьких знали й у світі.

Отож, настав час докладно дізнатися про жіноцтво князівського роду Острозьких. Запрошуємо усіх охочих!

Адреса: 

м. Рівне

вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4 поверх, «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

9 березня 2024 року виповнюється 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – українського письменника, художника, мислителя, який ймовірно у 1846 році, як член Київської археографічної комісії перебував на Волині. Улітку 1845 року Т. Г. Шевченко починає співпрацювати з Київською археографічною комісією. 21 вересня 1846 р. генерал-губернатор Бібіков видав розпорядження у якому доручив Шевченку записати пісні, народні звичаї жителів Волині, змалювати старовинні церкви волинського краю, зокрема і Почаївську Лавру. У ХІХ ст. до складу Волині входили сучасні Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька і частково Тернопільська області. Краєзнавці вважають, що Шевченко проїздом був у Берестечку, Дубні, Корці, Новограді-Волинському. А також у селах Вербка і Секунь Ковельського району, де реставрував ікони у тамтешніх церквах. Згадка про Корець є у «Варнаку», і в «Прогулянці», де згадується не лише про Корецький замок, а й церква, де зберігалися бальзамовані останки графів Корецьких. За словами Шевченка, церква перетворилася на руїну. Написати так міг лише очевидець. Перебуваючи в Почаєві та Кременці, поет, звісно, знав, що неподалік — поле Берестецької битви. Шевченко згадує Берестечко у містерії «Великий льох», воно для нього було символом козацької звитяги часів Хмельницького. У Почаєві Т. Шевченко намалював чотири акварелі , два ескізи і зробив начерк олівцем. Ці роботи засвідчили великий талант митця. Нині вони зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка у Києві. У Почаєві поет записав 4 жартівливі (сороміцькі) пісні. Серед них, «Гиля-гиля, селезень, сизокрилий». Також Почаїв він згадує у своїй поемі « Петрусь». Отож, чим закінчилася волинська подорож Шевченка? Звітом про проведену роботу. А це добірна малюнків та зібраних народних пісень. Цікаво також, що в робочому альбомі Шевченка було кілька записів пісень, що не мають конкретної дати й місця фіксації. Але вони відносяться до 1846 року і, вочевидь, записані на Волині.

Література

Бухало Г. До питання про перебування Тараса Шевченка на Волині / Г. Бухало // Наукові записки. Вип. 5 : [присвяч. 190-річчю від дня народження М. І. Костомарова] / Рівненський обласний краєзнавчий музей. – Рівне : Перспектива, 2007. – С. 23–26.

Давидюк Р. П. Вшанування пам’яті Тараса Шевченка у Волинському воєводстві / Р. П. Давидюк, А. А. Жив’юк // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2019. – Вип. 48. – С. 82–97.

Монастирецький Л. Творчість Т. Г. Шевченка в контексті літературного життя Волині / Л. Монастирецький // Волинь–Житомирщина. – 2010. – № 21. – С. 107–114.

Кралюк П. Волинь у житті та творчості Тараса Шевченка : монографія / П. Кралюк. – Луцьк : Твердиня, 2006. – 80 с.