Відеотека

Генерал-хорунжий Марко Безручко

Анотація: Марко Безручко – видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один зі співтворців знаменитого «Дива над Віслою» 1920 року, коли Польська Республіка не змогла відбити агресію більшовицької росії й відстояти власну незалежність. Перемога Війська Польського над червоною армією у Варшавській битві стала можливою в тому числі завдяки вмілим і рішучим діям військ під командуванням Марка Безручка під час оборони Замостя. Дізнатися більше про військового діяча Марка Безручка та про армію УНР, яка діяла в той час на Волині, можна переглянувши відеосюжет журналіста Олександра Бухала.

Костянтин Вротновський-Сивошапка

Анотація: Як ветеринарний лікар за освітою зробив блискучу кар`єру військового та політика часів УНР? Полковник Костянтин Вротновський-Сивошапка виховував чотирьох дітей-патріотів. Несподівано помер і був похований на рівненському кладовищі. Перед смертю Вротновський-Сивошапка заповів поховати його поруч із могилою славного командира Василя Тютюнника. Напевно, саме з його ініціативи на могилі генерала Дієвої армії Української Народної Республіки Василя Тютюнника, на кошти учнів української приватної гімназії було споруджено пам'ятник, який чудом зберігся до наших днів. Дізнатися більше про Костянтина Германовича можна переглянувши відеосюжет журналіста Олександра Бухала.

Директорія в Рівному – Так Було

Анотація: Рівне – було столицею України двічі. Якщо під час Другої Світової війни це була столиця окупованої німцями країни, то в 1919 році тут розташовувався уряд першої незалежної української держави. Як виглядало місто з появою тут Директорії? Хто з відомих людей того часу ходив вулицями Рівного? Дізнатися про ці та інші питання, можна переглянувши відеозюжет журналіста Олександра Бухала.

Лекція Ольги Морозової «Корецька порцеляна. Історія мануфактури»

Анотація: Наприкінці 18 ст. до волинського містечка Корець приїхали 73 європейські художники аби навчити місцеве населення розмальовувати найвищої якості фарфоровий посуд мануфактури, яку заснував один із представників родини Чарторийських – Юзеф Клемент (1740-1810 рр.), господар величезних володінь на Волині. Виробництво посуду в Корці стало першим подібним заводом на теренах цілої Речі Посполитої. Саме Юзеф Клемент тоді вдихнув у містечко, яке тоді занепадало, нове життя, побудувавши виробництво та створивши нові робочі місця для місцевого населення. Згодом у містечку з'являються раніше небачені двоповерхові кам'яниці, парки, костели й, безумовно, чудова князівська резиденція… У 18-19 століттях з корецького посуду їли королі та уся тодішня європейська еліта. Чому саме корецький посуд мав статусний рівень та був предметом розкоші розповідає у відео історикиня Ольга Морозова. 

Хмельниччина туристична. Полонне

Анотація: Полонне – одне з найдавніших міст України, що знаходиться на Хмельниччині. Перша згадка про нього датується 996 роком. Є кілька версій походження назви міста. Одна з найпоширеніших – від слова «полонь» – лука, безліса місцевість. Ще одну назву пов'язують із полянами, які жили тут, а також зі словом «полонити» (брати у полон). У літописах Київської Русі Полонне вперше згадується у 1169 році. XIX століття тут існувала одна з наймогутніших фортець регіону. Нині від неї залишився лише земляний вал. Також Полонне знане своїми храмами різних християнських конфесій. До прикладу, над річкою Хоморою височіє чотирьохсторічний костел Святої Анни, який є справжньою перлиною Полонного. Для більшого ознайомлення з історією та архітектурою міста Полонне, можна переглянути відеосюжет Світлани Русіної.

Замки України. Білокриницький замок-палац

Анотація: Білокриниця – село на півночі Тернопільської області в кількох кілометрах від Кременця. Перша згадка про Білокриницю датується 1438 роком. У XV столітті село входило до володінь Кременецького замку. В XVI столітті власниками Білокриниці стають князі Збаразькі, які зводять замок. Після князів Збаразьких замок переходить у володіння родини Вишневецьких, а потім стає власністю роду Радзівілів. У 1806 році занедбаний маєток було продано шляхтичу Колонна-Чосновському, який відновив замок, але пізніше пожежа знищила споруду. Більше 30 років Білокриницький палац був зруйнованою пусткою, аж поки в середині XIX століття нащадок Чосновського збудував на замкових руїнах новий прекрасний палац в англо-готичному стилі. Отож, яка доля була замку та що розташоване нині в палаці, можна дізнатися переглянувши відеосюжет.