Новини

31 березня 2025 року виповнюється 90 років від дня народження Галини Леонідівни Гордасевич – письменниці, громадської діячки, уродженки м. Кременець.

Народилася Галина Леонідівна Гордасевич 31 березня 1935 р. в м. Кременець (Тернопільська область), у родині священника та політвʼязня Леоніда Гордасевича. Дитинство письменниці минуло на Волині, де вона жила й навчалась. У 1950 р. з похвальною грамотою закінчила 7-річну школу в с. Кричільськ (Рівненська область). Без іспитів вступила до Острозького педагогічного училища (нині – вище професійне училище). На другому курсі перевелася в педагогічне училище в м. Костопіль. Через те, що вона приховала правду про батька, потрапила під безпідставні підозри НКВС у звʼязках із підпіллям. 20 червня 1952 р. її заарештовано. 31 липня 1952 р. засуджено Рівненським обласним судом до 10 років увʼязнення за сфабрикованою справою про «складання націоналістичних віршів та антирадянську агітацію серед студентів». Покарання відбувала в Бобровицькому таборі поблизу Чернігова. 29 квітня 1953 р. переведена в Одесу. Працювала на фабриці білизни для солдатів. У вересні 1953 р. переведена до Куйбишева, де працювала на заводі будівельних деталей. За указом 1954 р. її як малолітній і за добру роботу суд скоротив термін увʼязнення на 2-3 роки. Була звільнена 23 грудня 1954 р. Працювала різноробочою на будівництві в м. Сталіно (нині м. Донецьк). У 1957 р. закінчила школу робітничої молоді. У 1958 р. вступила на вечірнє відділення Макіївського відділу Донецького індустріального інституту (нині – Індустріальний інститут Донецького національного технічного університету) (навчалася там рік), згодом – на театральне відділення культосвітнього училища. Працювала в Макіївці на труболиварному заводі, керівником драмгуртка в шахтарському селищі Ханжонкове. У середині 1960-х рр. знову почала писати вірші, трохи пізніше – прозу й критичні статті. У 1971 р. заочно закінчила Літературний інститут ім. Горького (нині – Інститут світової літератури ім. М. Горького). Працювала редактором в Донецькому обласному управлінні преси. Володіла практично всіма словʼянськими мовами: латиною, англійською, італійською, іспанською. Писала листи В. Чорноволу в увʼязнення та на заслання в Якутію. Від 1990 р. жила у Львові. Реабілітована 11 травня 1992 р. Померла від інсульту 11 березня 2001 р. у Львові. Похована за її заповітом на Монастирському цвинтарі в м. Кременець.

Авторка публіцистичних та критичних статей у ряді українських журналів. Лауреатка літературного конкурсу «Шістдесятники» (1996), премій ім. О. Білецького та ім. В. Марченка (обидві – 1997). Галина Гордасевич була активною громадською і політичною діячкою. Членкиня Спілки письменників України (1983). Співзасновниця Донецького Товариства української мови та Донецького крайового руху.

Література

Галина Гордасевич (1935–2001) // Вони прославили наш край. Молоді про славетних людей Тернопільщини : бібліогр. посіб. / уклад. Л. Марченко; С. Воробель. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. – С. 40–43.

Гордасевич Г. Тюрма / Г. Гордасевич // Реабілітовані історією : Рівненська область. Кн. 1 / гол. ред. А. А. Жив’юк та ін. – Рівне : Рівнен. друк., 2006. – С. 259–280.

Кіраль С. С. Галина Гордасевич: штрихи біографії й творчості / С. С. Кіраль // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Філологічні науки. – 2016. – Вип. 245. – С. 165–175.

«Найперше вважаю себе рівненчанкою» : штрих до портрета письменниці Галини Гордасевич / підготував Є. Шморгун // Вісті Рівненщини. – 2017. – 17 лют. – С. 10.

30 березня о 13.00 год. в приміщенні храму Успіння Пресвятої Богородиці відбудеться презентація книги «Дорогобуж. Місто князів Дорогобузьких та Острозьких». Автор – відомий історик, мистецтвознавець, краєзнавець, художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника Острога Микола Миколайович Бендюк.

Автор книги розкриє історію найстарішого населеного пункту Рівненщини, його найдавніший храм та ікону. Встановить де був знайдений найстаріший меч давньоруського часу. До речі, це не Пересопниця, не Острог, не Дубно, не Степань, не Дубровиця – це Дорогобуж! Зараз це маленьке село з унікальною церквою і залишками замку в якому сиділи князі київські й Острозькі. Колись це було велике столичне місто Дорогобуж, яке поєднувало Київ з європейськими містами. Через Дорогобуж проїжджали, або й жили, більшість князів з династії Рюриковичів. Змагалися за Дорогобуж князь Давид Ігорович, Володимир Мономах, та засновник москви Андрій Боголюбський. Пізніше були литовські князі та князі Острозькі. Саме про це все автор книги намагатиметься розповісти.

Зокрема, під час презентації книги можна буде оглянути як сам храм, так і колишню столицю Дорогобузького (Погоринського) князівства.

Адреса:

с. Дорогобуж, Рівненська область

вул. Зелена, 19

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Джерело: Старе місто. Рівне історичне

Шановні колеги! Запрошуємо вас до участі в щорічній науковій конференції «Музейна справа Волині: проблеми, перспективи, інновації», яка відбудеться в комунальному закладі «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради в жовтні 2025 р.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

- Загальні тенденції розвитку музейної справи Волині. Проблеми та перспективи.

- Музейні науково-дослідні та видавничі проєкти.

- Експозиція як основа музейної комунікації.

- Особливості наукового комплектування фондів музею.

- Музейні менеджмент і маркетинг як ключові інструменти діяльності музеїв.

- Диджиталізація музейних колекцій та цифрові культурні проєкти. Віртуальний музейний простір.

- Особливості музеєфікації пам’яток історії та культури.

- Музеєфікація та меморіалізація подій російсько-української війни.

- Освітньо-виховні та просвітницько-комунікативні програми в музеї.

- Дослідники музейної справи Волині.

- Проблеми збереження культурної спадщини в умовах воєнного стану.

Офіційна мова конференції – українська, англійська, польська.

За результатами конференції планується видання збірника «Наукові записки РОКМ».

Статтю та інформацію про авторів просимо надсилати до 15 вересня 2025 р. на електронну пошту з позначкою «конференція»: rivnemuseum@ukr.net

Детальніше читайте на нашому сайті: https://museum.rv.gov.ua/.../24-naukova-konferenciya...

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Запрошуємо рівнян та гостей міста Рівне 26 березня о 14 годині на лекцію «Дім для подорожніх. Історія готельної справи у місті Рівне (XIX – перша половина XX століття)».

Вперше буде презентована невідома історія готельної справи у нашому місті, створена на основі архівних документів та старовинних фотографій, яку дослідила і пропонує вашій увазі рівненська краєзнавиця Людмила Леонова.
Чи знали ви, де зупинялися подорожні, коли ще не існувало сучасних готелів? Якими були перші готелі міста, скільки їх було та якими були вимоги для цих закладів? Як радянська влада змінила долю готелів, і чому після Другої Світової війни вони зникли з міського ландшафту?

А ще - про іншу, менш офіційну сторону готельного бізнесу. Ви дізнаєтеся, як деякі власники отримували незаконні прибутки, організовуючи «особливі послуги» для клієнтів, і чому ця практика була особливо поширеною. 

Відкрийте для себе приховані історії – від респектабельних готелів до тіньового бізнесу, який процвітав за їхніми стінами.

Чекаємо всіх за дресою:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

21 березня, о 16.00 год. в Музейному просторі «Окольний замок» відбудеться творча майстерка «Сокіл із сови не/виходить: як віршували у Луцьку 400 років тому». Подія присвячена відзначенню світового Дня поезії.

Поговоримо про добу Бароко і Ранній новий час в історії Луцька і Волині, зануримося у вир тогочасних подій-реалій, зачерпнемо знань-вражень про поетику/віршоване слово тих часів.

Чому, в яких життєвих обставинах, про що і як писали чотириста років тому розкажуть дослідниці Галина Мартинюк і Оксана Штанько. Крім цього, кожен учасник заходу спробує себе у ролі поета того часу, занурившись у теми, мотиви та навіть сюжети давньої поезії. Аби ще глибше зануритися в епоху, барокові мотиви у музиці відтворить Катерина Семчук.

Майстерка відбудеться у підземеллі Луцького єзуїтського колеґіуму – потужного інтелектуального простору ХVII – XVIII століть, де вивченню мистецтва поетики надавали особливого значення.

Тривалість: 1.5 год.

Вартість: 200 грн.

З собою взяти: переконання, що українська культура – феноменально чудова!

Адреса:

Музейний простір «Окольний замок»

м. Луцьк, вул. Кафедральна, 6

Джерело: Музейний простір «Окольний замок»

У п'ятницю, 21 березня о 13:00 в приміщенні Дубенського замку відбудеться презентація книги Валентини Яремчук «Етнографічна діяльність Юрія Шумовського».

Праця вийшла у межах проєкту «Наукова книга. Молоді вчені» у видавництві «Наукова Думка» та присвячена досліднику народної культури африканських племен Юрію Шумовському (1908–2003).

В книзі досліджено етнографічну діяльність Юрія Шумовського. З’ясовано зміст етнографічної діяльності уродженця Мирогощі спочатку на Волині, а після міграції за кордон у Західній Африці. Охарактеризовано народознавчі роботи дослідника. Комплексно проаналізовано спогади Ю. Шумовського «Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священницької родини на Волині» і прорецензовано працю «По слідах давноминулого Африки». Констатовано, що Юрій Шумовський спричинився до розвитку історичного краєзнавства на Волині, став організатором музеєзнавчої справи на Рівненщині, увійшов у світову науку як перший український учений – дослідник Західної Африки, що заснував Національний музей у м. Бамако і зібрав вагомий етнографічний матеріал про народну культуру африканських племен.

Адреса:

Державний історико-культурний заповідник м. Дубна

м. Дубно, вул. Замкова, 7А

Рівненська область

Джерело: Дубенський замок