Новини

Попенко В. Літописні князі нашого краю: до 100-ліття Дубровиці / В. Попенко, Ю. Максименко, О. Буряка. – Рівне : О. Зень, 2024. – 200 с.

Анотація: У книзі розповідається про тисячолітню історію, а такаж працю й соціальне життя сучасних мешканців Дубровиці – древнього літописного міста України-Руси.

Джерело: Волинська ОУНБ імені Олени Пчілки

На території садиби Валевських у селищі Гоща Рівненської області виявили оборонний рів давнього замку.

Під час археологічних досліджень біля садиби Валевських у Гощі на Рівненщині науковці знайшли імовірний замковий рів, який свідчить про межі давнього містечка. А також виявили артефакти, які можуть підтверджувати факт добудови каплички-вежі до будинку. Про це розповіли начальниця відділу культури, молоді, спорту та туризму Гощанської селищної ради Марина Кузмічова та керівник дослідницької групи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник «Охоронної археологічної служби України» Павло Нечитайло.

Джерело: Суспільне Рівне

17 грудня 2024 р. о 12:00 год. в актовій залі Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться презентація відреставрованої картини Йозефа Менціни-Кжеша «Битва під Оршею» (1884 р.).

Картина Йозефа Менціни-Кжеша «Битва під Оршею» експонувалася в музеї з 2001 року і довгий час була відома під назвою «Битва під Кірхольмом». Завдяки науковим дослідженням у 2004 р. була встановлена теперішня назва роботи художника. На жаль, ще не встановлено, коли і як картина потрапила до музею. Відомо лише те, що вона була серед експонатів уже в грудні 1941 р., оскільки фігурує в описі музейних речей того часу. У період Другої світової війни картина потрапила до одного з готелів міста, а у 1946 р. повернулася назад до музею, зберігалася у фондовому сховищі і довгий час не була представлена в експозиції. Неозброєним оком було видно, що картина потребувала термінової та дороговартісної реставрації. 3 листопада 2020 року була підписана угода між фондом «Корона князів Острозьких», Рівненським обласним краєзнавчим музеєм та реставраційними майстернями Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника щодо реставрації картини «Битва під Оршею». За фінансової підтримки Благодійного фонду, київськими реставраторами були здійснені роботи з відновлення полотна. 10 грудня картина повернулася до музею.

Автор роботи Йозеф Менціна-Кжеш (1860–1934) представник краківської школи мистецтв, відомий як талановитий портретист та автор історичних картин. Учень школи відомого польського художника Яна Матейка. Під його впливом, художник у 1884 р. створює одну з найкращих своїх історичних картин «Битва під Оршею». Полотно великого розміру 150х350 см. Картина зображає битву під містечком Орша, у Білорусії, на берегах Дніпра, яка відбулася 8 вересня 1514 р. між об’єднаними польсько-литовськими силами на чолі з князем Костянтином Івановичем Острозьким і військом великого московського князя Василія ІІ.

На захід запрошені реставратори з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, художники, мистецтвознавці, науковці, музейники, громадські діячі.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

12 грудня 2024 року о 10:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться захід пам’яті відомого європейського скульптора Томаша Оскара Сосновського.

Про митця згадають дослідники його творчості, ті хто береже та популяризує серед нащадків творчі досягнення та достойне ім’я Майстра.

Талановитий скульптор, автор понад ста біломармурових шедеврів, які є окрасою багатьох храмів та музеїв Риму, Варшави, Кракова, Острога, Рівного, Житомира, Назарета, Вільнюса, Львова, Чернігова – Томаш Оскар Сосновський був тісно пов’язаний з Україною. Він народився 12 грудня 1812 року у селі Новомалині на Острожчині, походив з давнього руського роду. Під час навчання у Кременцькому ліцеї він розпочав займатися різьбярством. Після закінчення закладу, Оскар разом із братами вступив до війська. Подавши у відставку в чині поручика Томаш Оскар переїжджає до Варшави. Там він вступає до Академії красних мистецтв на скульптурний відділ (1833–1835). В академії Сосновський остаточно зрозумів своє призначення – він почав активно займатися скульптурою і різьбою на мармурі. Він створює свою майстерню і починає працю над цілим рядом скульптур на замовлення. У 1846 р. Томаш Оскар Сосновський зайняв посаду професора скульптури в Академії святого Луки у Римі. Двадцять років наполегливої праці в Римі принесли Сосновському велике визнання. У 1854 р. Папа Пій IX відзначив Сосновського, за його працю, однією з найвищих своїх нагород – золотим орденом св. Григорія Великого. Двадцять чотири художніх академій світу надавали йому почесне звання доктора. Перебуваючи за тисячі кілометрів від родового гнізда, Сосновський ніколи не поривав зв’язку з ним. Зокрема, пам’яткою про талановитого майстра стала церква у Новомалині, зведена 1861 р. на його кошти. А також капличка, перебудована за ескізами майстра і прикрашена його мармуровими скульптурними композиціями.

Згадаємо вірного сина України разом, у Рівненському краєзнавчому музеї!

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

8 грудня 2024 року виповнюється 120 років від дня народження Павла Миколайовича Жолтовського – видатного українського мистецтвознавця, науковця, музеєзнавця.

Жолтовський Павло Миколайович народився 8 грудня 1904 року в с. Мислятин Кам’янець-Подільської губернії (нині Ізяславський район Хмельницька область) у родині священика. В селі закінчив церковно-парафіяльну школу. Продовжив навчання спочатку в гімназії в Острозі, а пізніше в Ізяславі. Саме в Острозі, як згадував вчений, він вперше побував у музеї, побачив пам’ятки старовини, і це стало справою його життя. Свою трудову діяльність П. Жолтовський розпочав як вчитель у сільських школах Волині. З січня 1926 р. працює в Харківському художньому музеї. Саме в Харкові П. Жолтовський сформувався як музейний працівник. Тут він вперше знайомиться з волинськими пам’ятками. Це були старожитності з Волинського давньосховища, евакуйованого до Харкова в роки Першої світової війни. У 1932 р. П. Жолтовський закінчив Київський художній інститут. Однак період активної музейної діяльності науковця був перерваний арештом (1933 р.). Він був засуджений на 3 роки ув’язнення у виправно-трудових таборах «за проявлення контреволюційної діяльності» . Протягом 10 років за ним зберігалося обмеження щодо місця проживання. Лише у 1946 р. П. Жолтовський повертається в Україну. У жовтні 1946 р. він переїжджає до Львова, де проживає решту свого життя, працюючи у Державному музеї художньої промисловості (пізніше – Музей етнографії і художнього промислу) Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського АН України та викладаючи у Львівському поліграфічному інституті. У 1955 році захистив кандидатську на тему: «Відображення соціальної та національно-визвольної боротьби українського народу в пам’ятках мистецтва XVІ–XVІІІ ст.», а в 1980 р. докторську дисертацію на тему: «Український живопис XVІ–XVІІІ ст.». Дослідження П. М. Жолтовським мистецької спадщини Волині розпочинається з 1970-х років, коли він працював у наукових експедиціях, організованих обласними краєзнавчими музеями у Житомирській, Рівненській і Тернопільській областях. Особливо плідною стала праця з обстеження храмів Рівненської області, в результаті якої було зібрано велику колекцію пам’яток сакрального мистецтва XIII–XVIII століть, в тому числі такі унікальні ікони, як «Богородиця Дорогобузька» XIII століття та «Спас» XV століття. Павло Жолтовський доклався до створення збірки іконопису Острозького історико-культурного заповідника. Колекція зібрана з кінця 1970-х – початку 1980-х років нараховує 230 ікон XVI– XVIII століть. Саме за його участю як ученого-практика були виявлені, атрибутовані і збережені тисячі пам’яток релігійного мистецтва волинського краю, скомплектовані збірки волинського іконопису у ряді музеїв України і завдяки його науковій праці волинська ікона стала одним з найбільших наукових відкриттів у мистецькій культурі України кінця XX століття.

Помер Павло Жолтовський 30 серпня 1986 року. Похоронений на Личаківському цвинтарі у Львові.

Література

Волинська ікона: дослідження та реставрація : наук. зб. Вип. 26 : матеріали ХХVІ міжнародної наукової конф., м. Луцьк, 24–25 жовт. 2019 р. / Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2019. – 237 с., іл. 

Канецька М. Павло Миколайович Жолтовський – хринитель сакральної спадщини Волині / М. Канецька // Лицар ордена культури : матеріали наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 90-річчю від дня народж. Б. Г. Возницького, 21 квіт. 2016 р., м. Дубно / Упр. культури і туризму Рівнен. обл. держ. адмін. ; Держ. іст.- культ. заповідник м. Дубно. – Рівне : ДМ, 2016. – С. 71–76.

Ковальчук Є. 110 років від дня народження П. М. Жолтовського (1904–1984) – українського вченого-мистецтвознавця / Є. Ковальчук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2014 рік / Волин. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Пчілки : ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Твердиня, 2013. – С. 184–189.

8 грудня о 12:00 в Луцькому національному технічному університеті відбудеться фестиваль жіночого руху «Пломенисті». Це унікальна і ексклюзивна подія, яка відбудеться на Волині вперше.

Саме цього дня виповнюється 140 років Українському жіночому руху. Адже 8 грудня 1844 року в місті Станіславові (зараз Івано-Франківськ) за ініціативи відомої громадської діячки та письменниці Наталії Кобринської було засновано «Товариство руських женщин», яке у 1922 році перейменовано на «Товариство українських жінок». Саме з цієї дати веде свій відлік український жіночий рух і 8 грудня у 2024 року йому виповнюється 140 років.

До цієї дати ми реалізовуємо проєкт «Пломенисті: вони творили історію», який присвячений знаковим жінкам Волині. У рамках проєкту ми презентуємо 10 історій відомих волинянок, які увійшли в історію. Деякі з них були яскравими представницями українського жіночого руху. Тож цим фестивалем ми вшановуємо працю тих жінок, які працювали задля суспільних змін. У програмі фестивалю будуть дискусії на «жіночі і нежіночі» теми, виставки, презентації громадських організацій, ініціатив і бізнесів, які засновані жінками і для жінок, та чимало інших цікавинок.

Приєднуйтесь до пломенистих - творіть історію!

Реєструйтеся у формі, щоб не пропустити: https://forms.gle/D4bRFj629G9h3h2p7

Просимо звернути увагу, що реєстрація обов’язкова і для учасників/-ць і для відвідувачів/-ок.

Цей допис став можливим завдяки підтримці Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women's Fund. Відповідальність за зміст інформації несе громадська організація «Розвиток Волині». Інформація, що представлена у дописі, не завжди відображає погляди УЖФ.

Джерело: Розвиток Волині