Новини

23 січня 2025 року виповнюється 60 років від дня народження Олександра Степановича Булиги – історика, краєзнавця, дослідника музейної справи та минувшини Почаївського монастиря.

Народився Булига Олександр Степанович 23 січня 1965 року в м. Рівне. Навчався у Рівненській середній школі № 1. У 1989 р. закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. З жовтня 1987 р. розпочав роботу в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Працював на посадах молодшого наукового співробітника відділу науково-масової роботи, старшого наукового співробітника науково-методичного відділу, старшого наукового співробітника відділу історії Рівненського обласного краєзнавчого музею. У 2002 р. був призначений на посаду заступника директора з наукової роботи, а з 2005 по 2024 роки працював директором Рівненського обласного краєзнавчого музею. З 2024 року працює старшим науковим співробітником відділу давньої та середньовічної історії у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

У лютому 2007 р. Олександр Степанович був координатором створення Літературного музею Уласа Самчука, а в серпні 2010 – виставкової зали «Музей бурштину», які стали відділами Рівненського обласного краєзнавчого музею. В серпні 2011 р. під керівництвом Олександра Булиги створено експозицію культурно-археологічного центру «Пересопниця». Завдяки О. Булизі, починаючи з 2005 р. в музеї щорічно проводяться наукові конференції, матеріали яких публікуються в збірнику «Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею».

Булига О. С. – автор книг «Поєднані Волинню» (2010 р.), до якої увійшли його історико-краєзнавчі дослідження за двадцятилітній період роботи в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, а також кіносценарій «Першокнига», про історію Пересопницького Євангелія та в співавторстві з Т. Пономарьовою «Переправа незабутня» (2014 р.), присвячена двадцятилітній музейній археологічній експедиції поля Берестецької битви 1651 року.

Література

Булига Олександр Степанович // Музейні фахівці Рівненщини : біобібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка. – Рівне : Лапсюк В. А., 2014. – С. 25–30. – (Дослідники Рівненського краю).

Булига Олександр Степанович [Електронний ресурс] : дослідники Великої Волині // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/1970. – Назва з екрана.

Круглик К. Олександр Булига: працює з покликанням / К. Круглик // Рівне Ракурс. – 2008. – 4 верес.

Долганов П. Життя і загибель єврейської громади Здолбунова / П. Долганов. – Рівне : Волинські обереги, 2024. – 328 с.

Анотація: Ця книга відкриває маловідомі сторінки історії Здолбунова, присвячені єврейській громаді першої половини ХХ століття. У виданні детально розповідається про створення та життя громади, її співіснування з українцями, поляками та чехами, а також про трагічні події Голокосту, що призвели до повного знищення єврейської громади міста. Намагаючись передати деталі минулого, автор розлого цитує джерела, зокрема письмові й усні свідчення очевидців. Усе це – з метою максимально наблизити читача до дійсності.

Видання може бути цікавим як академічним дослідникам Голокосту й геноцидів, так і ширшому колу зацікавлених локальною історією громадян.

Ознайомитися з електронною версією книги Петра Долганова «Життя і загибель єврейської громади Здолбунова» можна на нашому сайті «Історична Волинь».

Джерела:

Здолбунівський краєзнавчий музей

Україна Модерна: міжнародний інтелектуальний часопис

Опрацьовані предмети, знайдені під час рятівних археологічних досліджень у м. Володимир влітку 2023 року, передали у фонди Володимирського історичного музею.

Польові дослідження та камеральну обробку пройшли 1640 стародавніх предметів. Про це розповів керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк. Розкопки відбувалися на площі 1050 квадратних метрів в урочищі Апостольщина – це територія Окольного міста княжого Володимира. Їх проводила Волинська археологічна експедиція. Зі слів археолога Віктора Баюка, під час наукового опрацювання кожну знахідку фіксували в археологічній таблиці, для деяких експонатів проводили сканування. Колекція передається у Володимирський історичний музей поетапно. Як розповів директор музею Володимир Стемковський, працівники розпочали опрацьовувати кожен експонат. Після інвентаризації зі знахідок будуть формувати експозицію. Також директором було додано, що в експозицію потраплять оригінальні предмети, датовані 13–15 століттями, що презентують епоху Галицько-Волинської держави.

Джерело: Суспільне

15 січня 2025 року о 12 год. у Літературному музеї Уласа Самчука відбудеться захід присвячений 120-річчю від дня народження письменника «Коляди у творчості Уласа Самчука».

У програмі:

- Спільна колядка «Добрий вечір тобі…». Колядують усі учасники заходу під аккомпанемент бандури Назара Волощука.

- Коляди у літературній спадщині Уласа Самчука. Доповідь заслуженого працівника культури України Миколи Федоришина.

- Коляди у Дермані: традиції і сьогодення. Виступи дерманців.

- Коляди у Тилявці: традиції і сьогодення. Виступи тилявців.

- Вертеп Юрія Ковальчука.

Виступи представників державної влади та місцевого самоврядування

Спільна колядка «Нова радість стала…»

Колядують усі учасники заходу під акомпанемент бандури Назара Волощука.

Учасники заходу, запрошені: Гості з Дермані на чолі з начальницею відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Мізоцької селищної ради Рівненської області Вікторією Прокопчук, гості з Тилявки на чолі з начальницею відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Шумської міської ради Тернопільської області Аллою Ніколаєвою.

Світлана Кочерга, завідувачка кафедри української літератури НУ «Острозька академія».

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Відомий краєзнавець та історик Микола Бендюк разом з Олександром Гребенюком в с. Розважі Рівненського району віднайшли гравюри художника і члена ОУН–УПА Ніла Хасевича.

Довгі десятиліття, протягом яких гравюри зберігались в занедбаному приміщенні, безумовно, вплинуло на їхній стан: окремі фрагменти, вкриті цвіллю, які довелось реставрувати. Однак від цього справжність листівок, які тримав у своїх руках Ніл Хасевич, не потьмяніла. Також гості поділились із замком ще двома артефактами: латунною защіпкою для стародруків, яку Микола Бендюк датує кінцем ХVІ ст. та копією печатки князя Володимир-Волинського та Дорогобузького Давида Ігоровича, з іменем якого пов’язана перша письмова згадка про Дубно у 1100 році.

Джерело: Рівненщина

15 січня 2025 року о 14 год. у відділі краєзнавства Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція «Біла Панна із Млинова: правда і міфи про Розалію Любомирську». Спікер заходу – журналістка, краєзнавиця Світлана Калько.

Цього разу поговоримо про Розалію Любомирську, у дівоцтві – Ходкевич, яка народилася у вересні 1768 р. в родині Яна Миколая Ходкевича та його дружини Людвіки, які володіли резиденцією в Млинові. Дружина князя Олександра Любомирського й невістка одіозного власника Рівного князя Станіслава Любомирського.

З постаттю Розалії Любомирської на Рівненщині пов’язано багато легенд та містичних подій. Вона прожила коротке життя, яке було сповнене любовними авантюрами, частими переїздами, придворними розвагами та інтригами. Її вродою захоплювалася вся Європа XVIII століття. Однак через свою легковажність Розалія поплатилась життям. Що у цьому правда, а що – міф, невдовзі дізнаємося.

Запрошуємо! Як завжди буде цікаво!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Відділі краєзнавства, 4-й пов.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека