Новини

Михальчук Р. Мізоч : життя та загибель єврейської громади / Р. Михальчук ; Міжнародний проєкт «Мережа пам’яті» Фонд «Меморіал убитими євреям Європи», Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Рівне : Волин. обереги, 2025. – 108 с.

Анотація: У виданні досліджено історію Голокосту в селищі Мізоч Рівненського району Рівненської області, центрі Мізоцької територіальної громади. Зокрема, в одному з розділів йде мова про історію Мізоча та перші згадки про заселення євреїв на цій території. Розкрито діяльність єврейської громади періоду між двома світовими війнами.

Видання розраховано на істориків, краєзнавців, учителів, учнів та усіх, хто цікавиться історією України, рідного краю, Другої світової війни й етнічних меншин України.

Ознайомитися з книгою Романа Михальчука «Мізоч : життя та загибель єврейської громади» можна у відділі краєзнавства Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

П’ятниця, 16 травня о 12:00 в приміщенні Волинського краєзнавчого музею відбудеться презентація видання «Волинь і Полісся в долі Геннадія Бондаренка: спогади».

До збірника увійшли спогади колег та друзів Геннадія Бондаренка, його життєвий шлях та професійна діяльність. Геннадій Васильович упродовж довгого часу очолював Волинську обласну організацію НСКУ, був кандидатом історичних наук, професором Волинського національного університету імені Лесі Українки, кореспондентом Української академії історичних наук.

Організатори: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України та Волинський краєзнавчий музей.

Адреса:

м. Луцьк, вул. Шопена, 20

Волинський краєзнавчий музей

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Освіта та виховання в родині Косачів. Педагогічне краєзнавство: стратегічні орієнтири сучасного педагогічного процесу : матеріали IX Всеукр. Косачівських пед. читань присвяч. 175-річчю з дня народження Олени Пчілки, 27 черв. 2024 р., м. Луцьк / упоряд.: П. С. Олешко, О. Й. Дем’янюк, А. М. Силюк. – Луцьк : ВІППО, 2024. – 348 с.

Анотація: У науковому збірнику вміщено наукові статті та тези виступів учасників IX Всеукраїнських Косачівських педагогічних читань «Освіта та виховання в родині Косачів. Педагогічне краєзнавство: стратегічні орієнтири сучасного педагогічного процесу», організованих і проведених Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти 27 червня 2024 року, присвячені життю та творчій діяльності Олени Пчілки з нагоди 175-річчя з дня її народження, Лесі Українки і членів родини Косачів, їх внеску у розвиток української педагогіки навчання та виховання дітей, використанню косачівської спадщини в освітній практиці сучасної школи. В окремому розділі розглядають питання історії та перспектив розвитку педагогічного краєзнавства на Волині.

Видання розраховане на широке коло науковців, краєзнавців, освітян, бібліотечних та музейних працівників.

Ознайомитися з науковим збірником «Освіта та виховання в родині Косачів. Педагогічне краєзнавство» можна у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Матеріал надано Волинською ОУНБ імені Олени Пчілки

Четвер, 15 травня о 14:00 год. до Всесвітнього дня вишиванки в приміщенні Житомирського обласного краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки «Традиційне ткацтво та вишивка Коростенщини кінця ХІХ – середини ХХ століття» з фондової колекції музею.

Запрошуємо на відкриття!

Адреса:

м. Житомир

Житомирський обласний краєзнавчий музей

Майдан Замковий, буд. 1

Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей

14 травня 2025 року виповнюється 130 років першій професійній пожежній частині по вул. Базарній (нині – Святослава Ріхтера) в місті Житомир

Робота по створенню пожежної служби розпочалася в 1894 році поряд зі схваленням проєкту будівництва першої гілки міського оснащеного гідрантами водопроводу. А в наступному році (1895) вона була розділена на два підрозділи, перший з яких базувався в маєтку свого керівника брандмейстера Злоторовича на Іларіонівській (нині – Михайла Грушевського), а другий – в купленому маєтку на вулиці Базарній (нині  – Святослава Ріхтера). Саме останній з них став серцем служби з порятунку Житомира від пожеж: тут в 1895 році спорудили високу кам’яну каланчу з дерев’яною прибудовою для кінних повозив-водовозів на чотири бокси і постійною командою швидкого реагування.

П’ятиярусна цегляна побудована в стилі неоренесансу житомирська каланча є нашарування обсягів увінчаних критою надбудовою оглядового майданчика під шатровим дахом і двоповерховою прибудовою самої пожежної частини з півночі. Прикрашена виконаними за допомогою декоративної цегляної кладки архітектурними елементами, споруда вежі-каланчі, не дивлячись на масивність своєї конструкції, має спрямований у височінь легкий вигляд. Двоповерхова п-образна будівля пожежної частини № 2 являє собою типового представника класичної архітектури під чотирисхилою покрівлею, головними прикрасами якого є профільований коробоподібний сандрики, розкріплений карниз, декоративний геометричний елемент прямокутних в’їзних отворів, прибудованого до північної частини вежі, при цьому перший ярус пожежної каланчі було змінено (недоторканою залишилася лише фасадна частина).

Після закінчення будівництва і запуску в експлуатацію першого житомирського водоканалу в 1898 році, він став надійним партнером пожежної служби: на вершині водонапірної вежі розмістився спостережний пункт і сигнальний прожектор, що сповіщали жителів про червону загрозу і заборону користуватися водопроводом для збереження необхідного тиску води в трубах для оперативного гасіння пожежі, а невід’ємною частиною водної магістралі стали пожежні крани. Швидке економічне і соціальне зростання Житомира на початку ХХ століття стало однією з першопричин вдосконалення його пожежної служби, до обладнання якої крім іншого в 1910-му відносилися 104 розташованих на протязі всіх шістнадцяти кілометрів міського водопроводу гідранта. До початку Другої світової війни пожежна служба Житомира удосконалювалася і збільшувала свою чисельність. Але весь прогрес звели нанівець бойові дії з 1941 по 1943 роки. У післявоєнні роки все комунальне господарство міста на річці Тетерів перебувало в жахливому стані. Його відновлення затягнулося на роки. Так у 1946 р. поряд з ремонтом водного господарства були приведені до ладу лише три пожежних гідранта.

1991 р. з набуттям Україною незалежності пожежна служба була реформована, увійшовши до складу Державної служби з надзвичайних ситуацій. 17 вересня 2010 року в історичній будівлі самостійної пожежної частини № 2 було відкрито Музей пожежної охорони Житомира, який став одним із символів становлення міста на шляху цивілізації і прогресу.

Література

Краєвиди Житомира з пожежної вежі, побудованої 120 років тому [Електронний ресурс] // Житомир.info : [сайт]. – Режим доступу: https://www.zhitomir.info/news_145013.html?fb_comment_id=790127841040779_790241774362719. – Назва з екрана.

Шовчко В. Музей пожежної охорони Житомира [Електронний ресурс] / В. Шовчко // Пам’ятки України : [сайт]. – Режим доступу: https://zabytki.in.ua/uk/1671/muzei-pozhezhnoyi-okhoroni-zhitomira#google_vignette. – Назва з екрана.

Середа, 14 травня о 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція «Історія будівництва та руйнування приміщення Будинку Солдата та відкритого басейну в Рівному. 1930-і роки».

Мова йтиме про історію будівництва та руйнування приміщення Будинку Солдата та відкритого басейну в нашому місті та про те, чому ці будівлі та локації занепали ще в часи радянського союзу і чому про них треба пам’ятати та зберігати.

Спікер – рівненський краєзнавець Василь Гудзій, який зібрав фото та документальний матеріал на цю тему.

Запрошуємо, буде цікаво!

Адреса:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. О. Борисенка, 6

4-й поверх «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека