Новини

20 листопада 2024 року виповнюється 110 років від дня народження Дмитра Олександровича Остапюка – волинського краєзнавця, засновника Любомльського краєзнавчого музею.

Народився Остапюк Дмитро Олександрович 20 листопада 1914 р. в селі Висоцьк Бережецької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії (тепер – село Висоцьк Ковельського району Волинської області) в бідній селянській родині. З початком Першої світової війни батька мобілізували у російську армію, а мати з Дмитром була евакуйована у Дніпропетровську область. У 1920 р. сім’я повернулась на Волинь. З 1922–1929 роки Дмитро навчався у Висоцькій загальній школі. У 1935 р. став секретарем підпільного райкому у Висоцьку і одночасно членом підпільного райкому в с. Штунь. У 1937 р. був заарештований і засуджений польським судом на п’ять років ув’язнення, яке спочатку відбував у Ковельській тюрмі, згодом у м. Короново (Польща). З початком Великої Вітчизняної війни був в евакуації, потім на фронті. У 1942 р. після тяжкого поранення деякий час лікувався. В жовтні 1945 р., повернувшись до Любомля, очолював різні господарські установи. Працюючи на посаді директора Висоцької 7-річної школи та вчителем історії, розпочав свій шлях краєзнавця. Побачивши, що історія рідного краю майже не вивчається у шкільному курсі історії, він став разом з учнями записувати легенди, збирати спогади про минуле у старожилів свого і сусідніх сіл, зацікавився археологією, нумізматикою. З 1964–1969 роки викладав історію в Любомльській середній школі № 1. У 1960-х роках на території Любомльського району Остапюком було виявлено ряд пам’яток археології. У Любомлі ним було виявлено могильник вельбарської культури ІІ–ІV ст. н. е. У 1966 р. з допомогою місцевих жителів був виявлений могильник у с. Гуща (Ковельський район Волинська область). Бувши членом Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Дмитро Олександрович ставив перед керівництвом району питання про необхідність створення краєзнавчого музею в Любомлі. На той час він сформував власні колекції з археології, нумізматики, письмових документів, зібрав багато інших пам’яток. 28 травня 1973 р. відбулося офіційне відкриття Любомльського краєзнавчого музею. До кінця свого життя Дмитро Остапюк не покидав краєзнавчу роботу. Він зібрав цікаву бібліотеку, займався нумізматикою і філателією, продовжував науковий пошук історичних матеріалів про місто і район, працював над книгою про Любомль.

Помер Дмитро Остапюк 24 липня 1984 р. Похований у Любомлі на місцевому кладовищі. Свою любов до краєзнавства Дмитро Остапюк передав синові – Олександру Остапюку, який з 1993 р. очолив Любомльський краєзнавчий музей, є автором багатьох наукових праць з історії Любомльщини.

Література

Криштапюк Л. 100 років від дня народження Д. О. Остапюка (1914–1984) – волинського краєзнавця, організатора музейництва на Любомльщині / Л. Криштапюк // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2014 рік / Упр. культури і туризму Волин. ОДА, Волин. краєзн. музей, Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки. – Луцьк, 2013. – С. 168–171.

Остапюк Дмитро Олександрович // «Роде наш красний …». Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк, 1999. – Т. 3. – С. 432–452.

20 листопада о 14:00 в приміщені Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться лекція до Дня вшанування жертв Голодомору 1932–1933 рр. «Голос Волині: історія солідарності та допомоги». Спікер заходу – Людмила Леонова.

У час, коли Волинь була під польською владою і сама не зазнала трагедії голоду 1932–1933 років, її мешканці виявили неабияке співчуття та рішучість допомоги своїм братам і сестрам у радянській Україні.

Ви дізнаєтеся про численні акції солідарності, створення комітетів допомоги голодуючим, збори коштів та продуктів. Досвід минулого має стати цінним прикладом для сьогодення, коли допомога та підтримка один одного є важливішими, ніж будь-коли.

Запрошуємо усіх, кому цікава історія нашого краю!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й пов., «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Галицько-Волинське Євангеліє ХІІ століття : факсимільне відтворення рукописної книги / відп. ред. В. Мойсієнко. – Київ : Горобець, 2023. – 608 с.

Анотація: Видання є першою публікацією факсимільного типу пам’ятки української писемності – Галицько-Волинського Євангелія кінця ХІІ ст., що зберігається у фондовій колекції російської державної Третьяковської галереї (К-5348). За структурою Євангеліє – повний апракос (від грец. άπραξία неробочий, святковий) з доданим місяцесловом. Це – різновид Євангелія де текст організований, згідно тижневим церковним читанням, починаючи зі Святої (пасхальної) неділі. Пам’ятка являє собою цінне джерело для вивчення церковнослов’янської мови в українській редакції, адже містить мовні особливості тогочасних жителів Галичини та Волині. Факсимільна частина доповнена науковою частиною, що містить історіографічне (Вячеслав Корнієнко), мовно-орфографічне (Віктор Мойсієнко) та мистецьке (Володимир Александрович) дослідження.

Книга надрукована у межах видавничого проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину». Мета проєкту – повернути у вигляді факсимільних копій давні українські рукописні книги, які сьогодні зберігаються у бібліотеках та музеях інших країн. Завдяки подвижницькій співпраці видавців, науковців, Українського культурного Фонду, меценатів, безцінні пам’ятки рукописної спадщини стають доступними дослідникам і усім, хто цікавиться історією та культурою.

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

15 листопада о 12 год. у виставковій залі Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки «Модистки: ремесло і творчість».

Мовою старих світлин із родинних альбомів, раритетним одягом, різноманітними старовинними пристроями, якими користувалися швачки в першій половині ХХ ст., ми розкажемо про одне із найдавніших ремесел людства – створення одягу. «Модистки» – слово, яке раніше було досить вживане в нашому краї, а нині вважається застарілим. Однак, саме модистки не лише шили одяг, а й оздоблювали його, виготовляли капелюшки, були чудовими дизайнерами. Модистками були переважно жінки, які вчилися цьому ремеслу у відомих майстринь, в гуртках рукоділля при «Просвіті» чи «Союзі українок».

На виставці ми розповідаємо про вісьмох кравчинь, які мешкали в Рівному та області. В кожної з цих талановитих трудівниць було непросте життя, яке припало на час війн та заборон займатися «приватною» справою. Але саме талант кравчинь, творчий підхід до ремесла, акуратність і своєчасність в роботі ставили їх на щабель особливої поваги і авторитету в громаді. А ще ця праця іноді була основною, яка забезпечувала сім’ю хлібом.

Ми розповідаємо про модисток-рівнянок Ніну Негребецьку, Тамару Гудіч, Ольгу Либак, Лідію Майгур, Тетяну Сєргу, Олександру Трофимович, Віру Ревуцьку із с. Шпанів та здолбунівчанку Олександру Кротюк. Згадуємо ми і рівнянина Арифа Урусова, який у міжвоєнний період був представником відомої фірми швейних машинок «Zinger» на Волині.

Колекція раритетних предметів створює на виставці атмосферу старого ательє модистки (швейні машинки «Zinger», капелюшки, сукенки, викройки тощо). Всі ці речі були передані на зберігання в музей рівненськими родинами.

На виставці буде й особливий експонат – швейна машинка «Zinger», яка в роки Другої світової війни разом із своєю власницею Тетяною Сєргою поїхала на вимушену підневільну працю остарбайтера в Австрію і повернулася з нею назад до Рівного. Машинка – реліквія сім’ї онуки Юлії Ткаченко і після завершення роботи виставки «Zinger» повернеться в родину.

Запрошуємо!

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Виставкова зала №17.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

13 листопада о 14 год. в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція «Український «Пласт» на Рівненщині. Історія та сучасність». Про історію молодіжної організації на Рівненщині буде розповідати молоде подружжя рівненських пластунів Анна та Сергій Березинські.

В період перебування нашого краю у складі Волинського воєводства, молодіжна організація «Пласт» мала важливе значення для формування національної свідомості та патріотизму серед молоді. У 1920–1930-х роках «Пласт» став важливим осередком виховання нового покоління лідерів, які прагнули до незалежності України. Організація сприяла фізичному та моральному вихованню молоді, розвивала почуття відповідальності, дисципліни та любові до рідного краю.

Запрошуємо всіх охочих дізнатися більше про історію рівненського «Пласту»!

Адреса:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й пов., «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Косюк Г. Ф. Медицина Красилівщини: історія та сучасність / Г. Ф. Косюк, Д. Дудко. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2024. – 170 с. : фот.

Анотація: У книзі розповідається про історію становлення та досягнення Красилівської районної лікарні, її розвиток з кінця XIX ст. до наших днів; вміщено відомості про лікарів, які тут працювали.

Ознайомитися з книгою Косюк Галини та Дудко Дениса «Медицина Красилівщини: історія та сучасність» можна у відділі краєзнавчої літератури Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки.

Джерело: Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека