Новини

5–6 вересня 2024 року на базі Берестечківської міської ради відбудеться наукова, історико-краєзнавча конференція «Перемильська угода в історії Волинської та Галицької земель (до 800-ліття літописної згадки)».

Проблемне поле конференції:

·        історіографія та джерелознавчі дослідження тематики;

·        причинно-наслідкові зв'язки мирної угоди у Перемилі;

·        Перемильська мирна угода в історії княжої держави Романовичів Королівства Русі;

·        князівські зустрічі /з'їзди / угоди в історії середньовічної України-Русі та Центрально-Східної Європи;

·        політичні портрети учасників князівських з'їздів/скемів;

·        князівська еліта у військовій історії середньовічної Волині та Галичини;

·        археологічні дослідження літописного Перемиля і його округи.

Для участі у конференції необхідно до 1 липня 2024 року надіслати заявку. Тексти у електронному вигляді обсягом до 1,0 друк. аркуша необхідно надіслати на електронну адресу оргкомітету до 1 серпня 2024 р. Матеріали конференції будуть опубліковані у збірнику серії «Минуле і сучасне Волині та Полісся».

Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

З 24 червня по 7 липня 2024 року в Історико-краєзнавчому музеї Ізяславської громади КЗ «Ізяславський центр культурних послуг» з нагоди Дня міста Ізяслав вперше організовано виставку повної колекції вотумів «Скарби старого Бернардинського монастиря» із фондів музею.

Під час виставки відвідувачі мають можливість дізнатися:

*   історію Бернарсдинського монастиря в Ізяславі;

*   побачити вотуми, які були принесені в дар Заславській іконі Божої Матері, що знаходилась в Михайлівському костелі монастиря;

*   почути чимало цікавої інформації про монастир.

Виставка діятиме із 24 червня по 7 липня 2024 року. 

Джерело: Ізяславський історико-краєзнавчий музей

Про цікавинки рівненського храму та його попередників, непросте минуле костелу Святого Антонія, яскравих особистостей, з ним пов'язаних, нерозкриті таємниці й загадкові події, а також нове життя давньої святині, яке продовжилося в новому амплуа — одного з головних мистецьких осередків Рівного і краю всі бажаючи можуть дізнатися на передостанній події ІІ-го музичного фестивалю «Рівненські класичні резиденції». Презентація краєзнавчого видання Світлана Калько «На місці трьох святинь» відбудеться 18 червня о 17.00 в Мистецькому цоколі Органного залу Рівненської обласної філармонії.
Запрошуємо всіх охочих перегорнути сторінки дивовижної історії знакової для Рівного будівлі, яка пройшла непростий щлях від храму релігійного до храму мистецького. Історія від найдавнішого рівненського костелу до костелу Святого Антонія і до Залу камерної та органної музики - у викладі журналістки, дослідниці й популяризаторки історії нашого краю Світлани Калько.

Вхід - вільний

Джерело: КЗ «Рівненська обласна філармонія» РОР

14 червня 2024 року о 09:30 – 17:00 відбудеться VII Всеукраїнська наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність», присвячена 95-річчю Волинського краєзнавчого музею та 75-річчю Колодяжненського музею Лесі Українки. Організатор події – Волинський краєзнавчий музей.

Конференцію організовано в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтв та охорони культурної спадщини в області на 2024–2025 роки, затвердженої наказом ВОДА від 14.11.2023 р. № 430.

Адреса:

м. Луцьк

вул. Шопена, 20

43000

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Шановні колеги! Запрошуємо Вас до участі у науковій конференції «Волинь у сучасних війнах (1914–2024)», яка відбудеться 19–20 вересня 2024 р. у м. Луцьку.

Проблемне поле конференції:

-         історіографія та джерелознавчі дослідження теми;

-         воєнні дії на території Волині;

-         військові підрозділи сформовані на Волині;

-         волиняни учасники воєнних дій;

-         міжнаціональні взаємини в умовах воєн;

-         повсякдення в умовах війни;

-         евакуації, біженство, депортації, еміграція населення;

-         меморіалізація та збереження історичної пам’яті про війни на Волині.

З питань проведення конференції звертатися в оргкомітет за адресою:

43025, Україна, м. Луцьк Волинської області, вул. Шопена, 24, каб. 107, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Контактні телефони:

Анатолій Шваб – +380 955850083

Олександр Дем’янюк – +380 5234642

Анатолій Силюк – +380 977914725

Світлана Чибирак – +380 994326189

Електроннa адресa: voonsku@ukr.net

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

11 червня 2024 року об 11:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться зустріч з доктором філософських наук, професором Національного університету «Острозька академія» Петром Кралюком на тему «Галицько-Волинська держава: витоки, становлення, значення».

Цього року, згідно Постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-ІХ на державному рівні відзначається 825 років із часу утворення Галицько-Волинської держави (1199). Її постання у формі князівства відіграло важливу роль в історичному поступі України.

Дослідники різних часів активно вивчали сторінки минулого Галицько-Волинської держави. Як відзначає Петро Кралюк, – поняття Галицько-Волинського князівства було не тільки й не стільки кабінетним терміном, вигаданим для опису історичних процесів, скільки терміном політичним, який мав на меті «доводити» причетність Волині й Галичини до російської історії, а також їхню периферійність на фоні так званого Володимирсько-Суздальського, а потім Московського князівств.

Також Петро Кралюк наголошує, – у другій половині ХІХ ст. центр українського національного руху переміщається на терени Галичини. Однак українська національна ідеологія, яка сформувалася на Лівобережній Україні й активно використовувала козацький міф, виявилася не зовсім прийнятною для галичан. Для останніх важливо було сформувати власні історичні міфи, які могли б вписатися в українську національну ідею. Концепт Галицько-Волинського князівства загалом надавався до цього. Завдяки йому галичани отримували частину своєї слави в загальноукраїнській національній історії. При цьому сама назва Галицько-Волинське князівство орієнтувала на те, що головною, провідною частиною цього державного утворення була Галичина. Волинь же ніби відігравала роль периферії. Відповідно, славні діяння князів цієї держави ніби «переносилися» на галичан. Насправді, тут відбувалося свідоме чи несвідоме зміщення акцентів. Головну роль у цій державі відігравала не Галичина, а якраз Волинь. І столицею цього державного утворення був не Галич, а волинські міста – переважно Володимир (на Волині), а також частково Холм та Луцьк.

Запрошуємо усіх зацікавлених поринути у минувшину нашої рідної землі.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей