Новини
Літературно-художній захід «Томаш Оскар Сосновський – скульптор з Новомалина»
Розділ: Новини
28 січня о 12 годині у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться літературно-художній захід «Томаш Оскар Сосновський – скульптор з Новомалина» до 139-ої річниці від дня смерті видатного митця.
Томаш Оскар Сосновський – визначний польський скульптор, життя якого тісно пов’язане з нашим краєм. Почесний доктор 24 художніх академій світу. Його творча спадщина складається з більше 150-ти скульптур, які нині знаходяться в Польщі, Україні, Італії, Ізраїлі, Америці. Є декілька робіт скульптора на Рівненщині – у Рівному та Острозі.
Французький дослідник Луї Вейо писав про нього: «Скульптор-поляк володіє в Україні палацом, повним королівських коштовностей та більше як 4000 підданими. Все це залишив, щоб створювати скульптури в Римі, а праця над створенням цих скульптур спонукає його забути про турботу про себе та славу. Яку ж славу міг здобути собі скульптор у Франції, користуючись прибутками, які приносили його 4000 підданих. Та він влаштував для себе майстерню, схожу на сарай. Не випускаючи долота з рук і не перестаючи працювати, підкріплюється шматком хліба або іноді якоюсь їжею, принесеною із загальної кухні. Ховається, якщо хтось прийде оглядати його роботи. Бачив його один раз. Добре польське обличчя, лагідне і чисте, але очі мають у собі життя незвичайне». Ці слова, як ніякі інші, розкривають нам красу великої безкорисної душі скульптора, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив для мистецтва, усвідомлюючи його високе призначення будити в душі кожної людини прагнення ідеалу – «нічого для себе і все для інших».
Ми поспілкуємося з дослідниками творчості видатного скульптора, істориками, музейними працівниками.
Захід організовано за сприяння Культурно-просвітницького центру ім. Т. О. Сосновського.
Адреса:
м. Рівне, вул. О. Борисенка, 6
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
«Світлиця», 4-й поверх
Онлайн-лекція «Попередні результати досліджень на вулиці Академічна в Острозі в 2024 році»
Розділ: Новини
28 січня 2025 року о 16:00 в Національному університеті «Острозька академія» відбудеться четверте засідання Острозьких наукових читань у форматі онлайн-семінару.
Тема лекції – «Попередні результати досліджень на вулиці Академічна в Острозі в 2024 році».
Спікер – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
Початок семінару: 16:00 (доповідь до 1 години; обговорення – до 1 години).
Покликання Zoom: https://us02web.zoom.us/j/85096279543?pwd=vtbMUMEG9rIst6A5shBzPjTpegFzd0.1
Meeting ID: 850 9627 9543
Passcode: 052406
Лекція «Українська еліта Кременеччини в міжвоєнний період ХХ ст.: виклики, діяльність та популяризація через публічну історію»
Розділ: Новини
22 січня 2025 року о 13.00 год. в Кременецькому краєзнавчому музеї до дня Соборності України відбудеться лекція «Українська еліта Кременеччини в міжвоєнний період ХХ ст.: виклики, діяльність та популяризація через публічну історію».
Спікер – професор, доктор історичних наук Ірина Богданівна Скакальська.
Вхід вільний.
Адреса:
Тернопільська область
м. Кременець, вул. Шевченка, 90
Кременецький краєзнавчий музей
Джерело: Кременецький краєзнавчий музей
Понад 1600 знахідок археологи передали у Володимирський історичний музей
Розділ: Новини
Опрацьовані предмети, знайдені під час рятівних археологічних досліджень у м. Володимир влітку 2023 року, передали у фонди Володимирського історичного музею.
Польові дослідження та камеральну обробку пройшли 1640 стародавніх предметів. Про це розповів керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк. Розкопки відбувалися на площі 1050 квадратних метрів в урочищі Апостольщина – це територія Окольного міста княжого Володимира. Їх проводила Волинська археологічна експедиція. Зі слів археолога Віктора Баюка, під час наукового опрацювання кожну знахідку фіксували в археологічній таблиці, для деяких експонатів проводили сканування. Колекція передається у Володимирський історичний музей поетапно. Як розповів директор музею Володимир Стемковський, працівники розпочали опрацьовувати кожен експонат. Після інвентаризації зі знахідок будуть формувати експозицію. Також директором було додано, що в експозицію потраплять оригінальні предмети, датовані 13–15 століттями, що презентують епоху Галицько-Волинської держави.
Джерело: Суспільне
Захід «Коляди у творчості Уласа Самчука» (120-річчю від дня народження письменника)
Розділ: Новини
15 січня 2025 року о 12 год. у Літературному музеї Уласа Самчука відбудеться захід присвячений 120-річчю від дня народження письменника «Коляди у творчості Уласа Самчука».
У програмі:
- Спільна колядка «Добрий вечір тобі…». Колядують усі учасники заходу під аккомпанемент бандури Назара Волощука.
- Коляди у літературній спадщині Уласа Самчука. Доповідь заслуженого працівника культури України Миколи Федоришина.
- Коляди у Дермані: традиції і сьогодення. Виступи дерманців.
- Коляди у Тилявці: традиції і сьогодення. Виступи тилявців.
- Вертеп Юрія Ковальчука.
Виступи представників державної влади та місцевого самоврядування
Спільна колядка «Нова радість стала…»
Колядують усі учасники заходу під акомпанемент бандури Назара Волощука.
Учасники заходу, запрошені: Гості з Дермані на чолі з начальницею відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Мізоцької селищної ради Рівненської області Вікторією Прокопчук, гості з Тилявки на чолі з начальницею відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Шумської міської ради Тернопільської області Аллою Ніколаєвою.
Світлана Кочерга, завідувачка кафедри української літератури НУ «Острозька академія».
Дубенському заповіднику подарували унікальну гравюру Ніла Хасевича
Розділ: Новини
Відомий краєзнавець та історик Микола Бендюк разом з Олександром Гребенюком в с. Розважі Рівненського району віднайшли гравюри художника і члена ОУН–УПА Ніла Хасевича.
Довгі десятиліття, протягом яких гравюри зберігались в занедбаному приміщенні, безумовно, вплинуло на їхній стан: окремі фрагменти, вкриті цвіллю, які довелось реставрувати. Однак від цього справжність листівок, які тримав у своїх руках Ніл Хасевич, не потьмяніла. Також гості поділились із замком ще двома артефактами: латунною защіпкою для стародруків, яку Микола Бендюк датує кінцем ХVІ ст. та копією печатки князя Володимир-Волинського та Дорогобузького Давида Ігоровича, з іменем якого пов’язана перша письмова згадка про Дубно у 1100 році.
Джерело: Рівненщина