Новини

З нагоди 940-річчя та з часу першої писемної згадки про Дорогобуж 15 серпня 2024 року о 14:30 відбудеться онлайн-лекція доктора історичних наук Богдана Прищепи «Давня історія Дорогобужа, відкрита археологами». Організатор події є Рівненський обласний краєзнавчий музей.

Дорогобуж – це давньоруське місто, яке відігравало важливу роль у політичному та економічному житті Київської Русі. Перші згадки про нього датуються XI століттям. Особливо бурхливим для Дорогобужа було XII століття, коли місто стало ареною боротьби між князями. Дослідження давньоруського міста проводились археологічною експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею з 1970 р. під керівництвом Юзефа Нікольченка, а з 1982 року – під керівництвом Богдана Прищепи. За 15 польових сезонів було відкрито 1930 кв. м площі середньовічного міста в межах городища і посаду. На основі археологічних досліджень було видано дві монографії – Прищепа Б. А., Нікольченко Ю. М. «Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х–ХІІІ століттях» та Прищепа Б. А. «Дорогобуж на Горині у Х–ХІІІ ст.».

Підключитися можна за посиланням:

Join Zoom Meeting

https://us04web.zoom.us/j/73861624580...

Meeting ID: 738 6162 4580

Passcode: 2aW3eg

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

28 серпня 2024 року о 10:00 год у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція на тему «Зборівська битва: передумови, хід та наслідки», присвячена 375-й річниці Зборівської битви й підписанню Зборівської мирної угоди.

Передбачається обговорення наступних тем:

1.     Зборівська битва: передумови, хід та наслідки.

2.     Зборівська мирна угода та її значення для України.

3.     Історіографія Зборівської битви та Зборівської мирної угоди.

4.     Озброєння і тактика козацько-селянських військ Богдана Хмельницького.

5.     Озброєння і тактика кримсько-татарських військ Іслама Гірея ІІІ.

6.     Озброєння і тактика польських військ Яна ІІ Казимира.

7.     Містечко Зборів у першій половині ХVII ст. та участь міщан у Визвольній війні під керівництвом Богдана Хмельницького.

Умови участі:

Для участі у Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції просимо надіслати заявку до 16.08.2024

Офіційна мова конференції – українська.

Участь у роботі конференції безкоштовна.

Контактна інформація:

Адреса:

46008, Тернопіль, площа Героїв Євромайдану, 3

Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Е-mail: museum.tokm.te@ukr.net

Телефони:

Гаврилюк Олег Миколайович – (097) 384 3704.

Кульчицька Оксана Володимирівна – (097) 943 5598.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

На сайті Державного архіву Рівненської області опубліковано оnline-виставку та статтю «Діяльність єврейських спортивних товариств на Волині (за документами ДАРО)».

Суспільно-громадське життя Європи в кінці XIX – на початку XX століть характеризувалось активним відродженням інтересу до спорту, гімнастичної культури та фізичного розвитку людини в цілому. Завершення Першої світової війни знову прискорило цей процес – європейці намагалися перевести свої національні суперечки з окопів до спортивних залів та стадіонів. У вирі спортивних змагань брали активну участь і новостворені європейські держави, у тому числі і Друга Річ Посполита, яка мала одну з найбільших й найдіяльніших у Європі єврейських національних меншин. Варто зазначити, що найбільш активно проводили свою діяльність на території Волинського воєводства такі єврейські спортивні організації, як: «Гакоах», «Хасмонея», «Маккабі», «Шомрія» (Охорона) та «Га-Поель» (Робітник), які мали свої відділення у більшості міст та містечок воєводства. Більшість цих спортивних єврейських організацій належали до сіоністського спрямування, так як ортодоксальний іудаїзм вважав спорт одним з гріхів. Тому з огляду на сіоністські тенденції, товариства були відкриті і для жінок, що було проривом для традиційного єврейського суспільства.

Джерело: Державний архів Рівненської області

7 серпня 2024 року виповнюється 205 років з дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша – українського письменника, перекладача, драматурга, історика, етнографа, громадського діяча, який перебував на Волині, зокрема в Луцьку та Рівному.

Пантелеймон Куліш народився 7 серпня (26 липня) 1819 року в містечку Вороніж на Чернігівщині в сім’ї нащадків старого козацького роду. Освіту здобував спочатку в Новгород-Сіверській гімназії в 1833–1839 роках, а потім в Київському університеті святого Володимира в 1839–1841 роках. Через недворянське походження був відрахований з університету. 28 січня 1841 року П. Куліша зарахували вчителем російської мови у Луцьке дворянське повітове училище, де він одночасно впорядковував бібліотеку, конфісковану в учасників польського повстання 1830–1831 років. Працюючи в Луцьку, Пантелеймон Куліш вивчав історію, зокрема, козаччини, французьку мову, цікавиться архівними матеріалами. В цей час письменник почав писати поему «Україна» та історичний роман «Михайло Чернишенко», розпочав роботу над романом «Чорна рада». Однак така діяльність Куліша викликала протидію директора Луцького училища, внаслідок чого йому було заборонено користуватись бібліотекою. 1845 році Пантелеймон Куліш був призначений старшим вчителем історії у Рівненській гімназії. Провчителював він там не довго. Наприкінці даного року він перевівся до Петербурзької 5-ї гімназії, де працював старшим вчителем російської мови. У 1847 року позитивно вразивши своє керівництво П. Куліш відправляється у відрядження за кордон з метою стажування. У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга. Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу. Після довгих клопотань П. Куліш здобуває посаду у канцелярії губернатора, а згодом починає редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей». У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він немає права. У 1857 році П. Куліш видає перший україномовний буквар «Граматка». Наприкінці свого життя Пантелеймон Куліш жив на хуторі Мотронівка під Борзною на Чернігівщині, де і помер 14 (2) лютого 1897 року. По собі залишив велику спадщину праць з історії, культури , етнографії.

Література

Кожушко Н. Рівненські гімназійні колеги П. О. Куліша / Н. Кожушко // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею : зб. наук. пр. – Рівне : Волин. обереги, 2009. – Вип. 7. – С. 14–20.

Кучеренко О. Луцький період педагогічної діяльності українського письменника П. О. Куліша / О. Кучеренко // Волинь у житті та творчості письменників : зб. наук. пр. / упоряд. Н. Г. Сташенко . – 2-е вид., доповн. і переробл. – Луцьк, 2007. – С. 48–63.

Пахолок З. Пантелеймон Куліш вчителював у Луцьку / З. Пахолок // Луцьк. замок. – 2004. – 15 квіт.

Пантелеймон Куліш і Рівненщина. Український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії [Електронний ресурс] : віртуальна виставка // Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека : [сайт]. – Режим доступу: https://libr.rv.ua/sections/items/203?module=virt. – Назва з екрана.

Вийшло з друку друге число журналу «Історичний калейдоскоп». У рубриці «Національні скарби» видання презентує 10 унікальних експонатів Дубенського замку, а саме скарби князів Острозьких:

   *  частина ствола гармати ХVІ – поч. ХVІІ ст.;

   *  один із найдавніших на території України типів гармат;

   *  шкіряна бойова рукавиця шляхтича, лицаря або заможного міщанина ХVІ - поч. ХVІІ ст.;

   *  ікона Пророка Божого Іллі з житієм кінця ХVІ ст.;

   *  дзвін Свято-Преображенського монастиря 1572 р.;

   *  п’ятисвічник 1575 р.;

   *  надгробна плита Анни-Алоїзи Ходкевич;

   *  розп’яття та вушко від хрестика ХVІІ ст.;

   *  сукня «alamoda» 1640 р.;

   *  чепець золотомережевий 1640 р.

Публікацію для журналу «Історичний калейдоскоп», який видається у Вінниці, підготували провідний науковий співробітник відділу історії Іван Касянчук, завідувач відділу історії, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний та завідувач філії інформаційно-телекомунікаційних систем заповідника м. Дубна Юрій Шесталюк.

Джерело: Район.in.ua

На території культурно-археологічного центру «Пересопниця» знайшли господарську будівлю Х ст. з глинобитною піччю.

Археологи також натрапили на фрагменти глиняного посуду Х–ХІІ ст., намистину та крем'яні знаряддя праці. Про це розповів директор комунального закладу обласної ради «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Іван Солодуха. За його словами, археологічні дослідження проводилися в урочищі Пастівник. Керувала розкопками молодша наукова співробітниця Науково-дослідницького центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Віта Коцюбайло. Дослідження проводили спільно з фахівцями «Пересопниці», Рівненським обласним краєзнавчим музеєм та студентами Рівненського державного гуманітарного університету.

Після того, як науковці опрацюють знахідки, вони поповнять фонди та експозицію музею культурно-археологічний центр «Пересопниця».

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» РОР