Новини

А чи знаєте ви, що Тарас Григорович Шевченко досліджував українську Першокнигу?

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради запрошує 8–10 березня 2024 року на тематичні екскурсії «Тарас Шевченко і Пересопницьке Євангеліє», які висвітлюють один з епізодів біографії великого Кобзаря – його працю у складі Київської археографічної комісії, завдяки роботі в якій у Переяславі він ознайомився з унікальною рукописною пам'яткою ХVI ст. – Пересопницьким Євангелієм.

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

З березня 2024 року для відвідувачів Волинського краєзнавчого музею відкрито оновлену меморіальну експозицію «Шевченківська світлиця Миколи Куделі». За свою ювілейну 95-ти літню історію музей приділяв особливу увагу комплектуванню матеріалів шевченківської тематики. Надбанням закладу стала сформована колекція Шевченкіани Миколи Павловича Куделі – учасника національно-визвольного руху, культурно-освітнього і громадського діяча Волині, палкого шанувальника творчості Великого Кобзаря.

До 210– річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка та 110-річниці Миколи Павловича Куделі запрошуємо лучан та гостей міста відвідати волинський скарб видатного українського поета, прозаїка, художника, політичного і громадського діяча Тараса Шевченка – шевченкіану Миколи Куделі.

Адреса:

Волинський краєзнавчий музей

м. Луцьк, вул. Шопена, 20

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Рідкісну виносну ікону ХІХ століття експонують у Дубенському замку на Рівненщині. Півтора роки вона була на реставрації у Львові. Тепер ікону можна побачити у виставковій залі «Скарби наші духовні».

«Божа Матір Одигітрія. Христос Вседержитель» – назва ікони-феритрон, яку в 2017 передав заповіднику староста церкви святої Параскеви села Мокре. На одній її стороні – образ Богородиці з маленьким Ісусом, на іншій – Христос Вседержитель. Це єдина двостороння ікона в колекції Дубенського замку.

Джерело: Суспільне

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї оцифрували книги почаївського друку, видані у період з 1734 до 1800 років. Йдеться про 55 стародруків, що надійшли у фонд музею в 70–90-х роках. Їх зібрали в експедиціях у недіючих на той час храмах Рівненщини. Наразі оцифровані книги доступні на сайті музею.

Завідувачка сектору впровадження цифрових технологій Ольга Морозова розповіла, що диджиталізація книг почаївського друку є частиною проєкту «Оцифрування українських стародруків з фондів РОКМ», який стартував у 2019 році з відбору книг. «Ми розділили оцифрування по типографіях. Почаївського друку — у нас найбільше. Ці книги були найбільш поширені на Рівненщині серед богослужбових книг, а Київ і Львів мають менше розповсюдження. Оскільки Почаїв належав до Волинської губернії, то ми розпочали саме із почаївської друкарні», — додала Ольга Морозова.

Джерело: Суспільне

19 березня 2024 року о 10.00 год. в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція з міжнародною участю «Борщівська народна вишивка: зв’язок поколінь».

Для участі в науковій конференції можна надіслати заявку до 14.02.2024 та текст доповіді (виступу, повідомлення) до 10.03.2024 (включно) на електронну адресу museum.tokm.te@ukr.net

Пропонуються для обговорення наступні теми (напрями):

1. Борщівська народна вишивка: історія, традиції та перспективи.

2. Борщівська народна вишивка як складова нематеріальної культурної спадщини України.

3. Борщівська народна вишивка у збірках музеїв України.

4. Досвід та проблеми збереження, реставрації, консервації давніх борщівських сорочок.

5. Особливості крою і вишиття чоловічих та жіночих давніх борщівських сорочок.

6. Феномен борщівської народної вишивки у сучасній етнографії.

7. Роль борщівської народної вишивки у популяризації та утвердженні української культури.

8. Борщівська народна вишивка – джерело наснаги для митців.

9. Приватні колекції борщівської народної вишивки.

10. Доля борщівської народної вишивки в еміграції.

Джерело: Тернопільський обласний краєзнавчий музей

20 лютого 2024 року об 11:00 у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться зустріч з письменником та філософом Петром Кралюком.

«Життя людини певним чином залежить від її місця народження. «Мала батьківщина» так чи інакше впливає на наш світогляд, світосприйняття. Улас Самчук народився на теренах південної Волині» – так починає свою нову книгу український філософ, письменник та публіцист Петро Кралюк, присвячену життєпису Уласа Самчука.

Один з найвизначніших українських письменників Улас Самчук народився 1905 року. Творчість його була широко відома в українській діаспорі, а на початку ХХІ століття нарешті почала повертатися на батьківщину. Недарма зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну. Самчук є автором шістнадцяти романів, серед яких трилогія «Волинь», «Гори говорять», «Марія», «Юність Василя Шеремети», «Чого не гоїть огонь» та багатьох інших, низки повістей, оповідань і статей. Він одним з перших розповів світові про трагедію Голодомору 1932–1933 рр. У 1980-их роках навіть йшлося про висунення Уласа Самчука на Нобелівську премію, але, на жаль, справу так і не було довершено…

Про це та про багато іншого цікавого з життя Уласа Самчука будемо розмовляти з Петром Кралюком.

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека