Новини

У Рівному археологи під час розкопок поселень Княжої доби у мікрорайоні Боярка знайшли садибу заможного боярина. Про це свідчать індивідуальні знахідки, які непритаманні для сільського населення, а більше – для княжих столиць або фортець.

Як розповів науковий співробітник Охоронної археологічної служби України Ярослав Погоральський, розкопки проводили перед початком будівництва. На думку археолога, ймовірно, мікрорайон отримав таку назву саме через те, що там проживали привілейовані верстви населення.

На місці залишків трьох жител археологи знайшли розвали печей, крім того, кілька господарських споруд. Серед рідкісних предметів, які вдалося знайти дослідникам – колекція ножів, пірофілітові прясла, елементи від металевих казанів, два ключі, уламки скляних браслетів, а також кераміка, кістки тварин. В житлі знайшли чимало прикрас, зокрема підвіску-лунницю, скроневе кільце з намистиною, скляні намистини, кістяний гребінь, два натільних хрестики. В одній із садиб археологи виявили предмети, які можуть належати вершнику, тобто княжому дружиннику — шпори та елементи вудил. Також в одному з жител учасники експедиції знайшли залізне писало. За словами Ярослава Погоральського, знахідки опрацьовуватимуть у різних містах України. Після реставрації та дослідження цих предметів, навесні їх передадуть у Рівненський краєзнавчий музей на постійне зберігання.

Джерела: Район.in.ua

Суспільне новини

8 листопада о 13:00 год. в приміщені Рівненського обласного краєзнавчого музею вперше в Україні буде відкрита унікальна виставка «Рукописні партитури церковної музики з історичної Волині кінця ХІХ – середини ХХ століття». Доповнена виставка матеріалами із фондів РОКМ.

Як розповіли в музеї, рукописи партитур церковної музики - це важливе надбання українського сакрального мистецтва. Водночас, на жаль, є забутим видом культурної діяльності. Тому сьогодні дуже важливо зібрати та експонувати ці шедеври, які майже 100 років зберігаються в наших церквах та приватних бібліотеках. Однак практично не використовуються як нотний матеріал для церковного хору, - переконані історики. Експонати виставки збирали в селах та містах історичної Волині. Це територія сучасних Рівненської, Волинської та Тернопільської областей.

Адреса:

Рівненський обласний краєзнавчий музей

вул. Драгоманова, 19

Джерела: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Рівненська обласна рада

8 листопада о 13:00 год. відбудуться відкриття Музею Кисилина та презентація книги історика Василя Сокола «Нариси історії містечка-села Кисилин».

«Ініціаторів такої справи кілька. Вони об’єдналися для спільної мети – збереження нашої історії. Найважливіший внесок зробив Василь родом із Нововолинська. У Кисилині колись жили його бабуся та дідусь. Він викупив приміщення під музей, зробив там ремонт і фінансує його», – розповів генеалог Артур Альошин, який займається наповненням музею та дослідженням історії села.

«Музей буде місцем, яке регенеруватиме історичну пам’ять, заохочуватиме мешканців і вихідців із Кисилина ділитися спогадами. Ми плануємо проводити тут, зокрема, тематичні лекції про різні періоди історії містечка й околиць та людей, пов’язаних із цими місцями», – наголосив Артур Альошин.

Музей розташований на вулиці Набережній, 3 у Кисилині (Затурцівська громада, Володимирський район). Він діятиме в приміщенні колишнього пункту ветеринарної медицини.

Організатори запрошують мешканців містечка, нащадків колишні жителів Кисилина, а також усіх, кому не байдужа історія Волині.

Під час відкриття музею відбудеться презентація книги «Нариси історії містечка-села Кисилин» Василя Сокола.

Джерело: Волинський монітор

Документ, який знайдено у Державному архіві Волинської області свідчить про прохання жителів села Шклинь Чаруківської гміни Луцького повіту, датований 1933 роком. Люди просять дозволу провести вечір пам'яті Т. Г. Шевченка. 

Лист мешканців села Шкинь Луцького повіту від 04 березня 1933 року до Луцького повітового старости про надання дозволу на проведення 12 березня 1933 року урочистих заходів в честь Тараса Шевченка та постановки вистави драми на 5 дій Бориса Грінченка «Степовий гість». Серед іншого декламації віршів «Сон», «У всякого своя доля», «Тяжко – важко в світі жити», спів: «Заповіт», «Де згода в сімействі».

Джерело: Державний архів Волинської області

Нещодавно художня збірка Острозького музею поповнилась двома оригінальними експонатами – кам’яні хрести з села Межиріч.

Один з них має лопаті, які трохи розширюються від середини назовні. Край верхньої частини заокруглюється, плавно вигинаючись догори. Це відголосок традиції вписувати хрест у коло. Загальна висота хреста 70–71 см., ширина 49–50 см., товщина 15 см. Якщо врахувати, що нижня частина закопувалась в землю в цілому хрест подібний до рівнокінцевого грецького хреста.

Другий хрест дещо відрізняється від попереднього. Він має прямокутні лопаті, з яких горизонтальна права лопать на кілька сантиметрів довша ніж ліва. Нижня лопать хреста заввишки 46 см. значно довша від верхньої та бічних лопатей, які мають довжину 13–15 см. Навіть коли хрест закопаний в землю, він виглядає не як рівно кінцевий грецький, а як витягнутий латинський хрест. Як пишуть дослідники, такі хрести часто ставились на могилах козацької старшини. Обидва хреста вирізьблено з суцільних брил каменю-вапняку.

Межиріцькі хрести було знайдено в землі на тому місці, де колись стояла дерев’яна церква Архангела Михаїла. Відомостей про неї збереглось дуже мало. Перша писемна згадка – це Заповіт князя Іллі Острозького, написаний ним за кілька днів до смерті 16 серпня 1539 р. У своєму Заповіті князь надає великі грошові пожертви багатьом церквам з проханням молитися за нього. Серед них згадуються Богоявленська та Пречистенська (Успіння Пречистої Діви Марії) в Острозі та церква в Межирічі. Свято-Михайлівська церква існувала до 1866 р. У пам’ять про храм 1896 р. на місці престолу змурували цегляний постамент та хрест з Розп’яттям Ісуса Хреста. При радянській владі пам’ятний знак і кладовище були зруйновані. Земельну площу роздали під городи і забудову хат. У 1996 р. до 600-річчя Межиріча пам’ятний знак було реставровано. Два кам’яних хреста є єдиними меморіальними пам’ятниками, які збереглися з часу функціювання цього храму.

Джерело: Державний історико-культурний заповідник міста Острога

1 листопада о 14:00 год. відбудеться зустріч з Анастасією Обарчук – авторкою книги «Межиріч Корецький: нариси історії волинського містечка» у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Авторка книги говоритиме про історію села Великі Межирічі, власників князів Стецьких, Колегіум релігійного ордену піарів, костел Святого Антонія, легендарну історію поселення межиріцьких євреїв. Згадаємо Межирічі періоду Речі Посполитої, часів німецької окупації та радянської окупацій.

На зустріч з Анастасією Обарчук, переможницею обласного конкурсу «Краща книга Рівненщини» у номінації «Краще історико-краєзнавче видання» чекаємо усіх охочих, кому небайдужа історія краю.

Адреса:

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6, Світлиця (4-й поверх)

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека