Новини

Котис О. Луцьк: тисяча років життя та історії / О. Котис. – Київ : Віхола, 2024. – 216 с.

Анотація: Від Любарта й Вітовта до єзуїтів, чорнокнижників, імператорів та соціалізму. Де у Луцьку шукати Нижній замок і на якій будівлі залишила свій «автограф» сестра Лесі Українки? Чому коронували ікону Луцької Богоматері та для чого виставляли сідло у вікнах монастиря?

Олександр Котис у своїй книжці не просто змальовує основні віхи історії Луцька, він фактично знайомить нас із життям міста за різних часових періодів і тими, хто творив його сучасний ландшафт. Стартуючи в центрі Луцька, автор проводить нас вуличками міста, вміло балансуючи поміж легендами й історичними фактами. Він не обмежується оповідями про величні храми та замки, а водночас розповідає, якими стежками гуляли місцеві монахи та якими свого часу були особливості політики, як вигравалися битви і забудовувалося місто.

На підставі закону від 24 червня 1804 р. Житомир був визначений губернським містом. У 30-х роках обговорювалося питання про перенесення центру губернії в одне з повітових міст (Новоград-Волинський, Луцьк, Дубно), але в 11 квітня 1840 р. імператор прийняв остаточне рішення: «у Волинській губернії [... ] залишити губернським містом місто Житомир». До 1804 року адміністративним центром Волинської губернії було місто Звягель (нині Новоград-Волинський). Житомиру офіційно надано статус губернського міста у 1804 році. На той час до складу Волинської губернії входило 12 повітів: Володимирський, Ковельський, Луцький, Рівненський, Новоград-Волинський, Кременецький, Старокостянтинівський, Заславський, Дубенський, Овруцький, Острозький та Житомирський. На теперішній час – це територія не тільки Житомирської області, а й частково Вінницької, Хмельницької, Волинської, Рівненської областей.

Житомир у цей час росте, з’являються нові вулиці і площі, забудовані кам'яними і цегельними будинками. На початку ХІХ сторіччя почали діяти просвітні і культурні заклади: чоловіча гімназія, чотирикласне повітове училище, пізніше – пансіон шляхетних дівиць, бібліотека, театр, на підмостках якого виступали видатні актори М. С. Щепкін, В. Н. Давидов, Г. Н. Федотова, композитор А. Г. Рубінштейн. Скасування кріпосного права, розвиток капіталістичних відносин сприяли перетворенню Житомира в промислово-торговий центр. У 1896 році була споруджена вузькоколійна залізниця Житомир – Бердичів, а під час першої світової війни широка колія зв'язала Житомир із Бердичевом і Коростенем.

Література

Голяченко О. С. Про географічний центр Житомирщини / О. С. Голяченко // Тези Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції з нагоди 200-річчя утворення Волинської губернії, 200-річчя Волинської єпархії та 200-річчя найменування міста Звягеля Новоград-Волинським «Звягель древній і вічно молодий», 13-16 верес. 1995 р. – Новоград-Волинський, 1995. – С. 176–177.

Коваленко Л. А. Житомир : історичний нарис. – Житомир, 1951. –46 с.

Карліна О. Повітові міста Волинської губернії: особливості міського управління 1795–1861 рр. / О. Карліна // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітної історії : на пошану проф. С. С. Трояна. – Рівне : РДГУ, 2009. – Вип. 17. – С. 50–55.

Костриця М. Як Житомир став центром Волинської губернії / М. Костриця // Місто. – 2009. – № 49. – С. 9.

З 24 червня по 7 липня 2024 року в Історико-краєзнавчому музеї Ізяславської громади КЗ «Ізяславський центр культурних послуг» з нагоди Дня міста Ізяслав вперше організовано виставку повної колекції вотумів «Скарби старого Бернардинського монастиря» із фондів музею.

Під час виставки відвідувачі мають можливість дізнатися:

*   історію Бернарсдинського монастиря в Ізяславі;

*   побачити вотуми, які були принесені в дар Заславській іконі Божої Матері, що знаходилась в Михайлівському костелі монастиря;

*   почути чимало цікавої інформації про монастир.

Виставка діятиме із 24 червня по 7 липня 2024 року. 

Джерело: Ізяславський історико-краєзнавчий музей

Про цікавинки рівненського храму та його попередників, непросте минуле костелу Святого Антонія, яскравих особистостей, з ним пов'язаних, нерозкриті таємниці й загадкові події, а також нове життя давньої святині, яке продовжилося в новому амплуа — одного з головних мистецьких осередків Рівного і краю всі бажаючи можуть дізнатися на передостанній події ІІ-го музичного фестивалю «Рівненські класичні резиденції». Презентація краєзнавчого видання Світлана Калько «На місці трьох святинь» відбудеться 18 червня о 17.00 в Мистецькому цоколі Органного залу Рівненської обласної філармонії.
Запрошуємо всіх охочих перегорнути сторінки дивовижної історії знакової для Рівного будівлі, яка пройшла непростий щлях від храму релігійного до храму мистецького. Історія від найдавнішого рівненського костелу до костелу Святого Антонія і до Залу камерної та органної музики - у викладі журналістки, дослідниці й популяризаторки історії нашого краю Світлани Калько.

Вхід - вільний

Джерело: КЗ «Рівненська обласна філармонія» РОР

16 червня 1929 року в місті Луцьку урочисто відкрили Волинський музей. Сьогодні він носить назву Волинський краєзнавчий музей. Це найбільший і найдавніший із нині діючих музеїв області. До наповнення його фондів у міжвоєнний період долучилися, зокрема, Олександр Прусевич, Якуб Гоффман, Адам Войніч, Збігнєв Ревський, Казимір Пшемиський, Юліан Нєць, Йозеф Едвард Дуткевич, Тадеуш Сулімірський, Ян Фітцке.

У вересні 1928 року в Луцьку відбулась Рільничо-промислова виставка, в організації і проведенні якої активну участь брав Олександр Прусевич. На ній експонувались вироби 62 народних майстрів Волинського воєводства. Ця виставка стала основою для створення Волинського музею в Луцьку, а багато предметів з виставки – першими експонатами музею. За рішенням Товариства краєзнавців і охорони пам’яток минулого, під опікою якого знаходився музей, Олександра Миколайовича Прусевича було призначено керівником з одночасним виконанням обов’язків хранителя музею. Працюючи директором, О. Прусевич продовжує займатися улюбленою справою, вивчає пам’ятки з різних ділянок історії, етнографію, народно-побутову культуру. Як директор музею Прусевич організовує обліково-хранительську галузь музейної діяльності. З 1929 по 1931 роки Олександр Прусевич передав до музею понад 300 предметів археології, понад 20 предметів посуду (тарілки, чашки, чайники, блюдця) з Баранівки й Городниці; кільканадцять нумізматичних пам’яток; кахлі; предмети військового спорядження (куля, стремено); два фрагменти прикрас з поховання Адама Кисіля з Низкинич, які й досі зберігаються у фондах музею.

У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька. Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія – Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського у с. Затурці Локачинського району. Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині у Луцьку.

На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 165 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Музей має багату колекцію природничо-наукових матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Історія Волині з найдавніших часів і до сьогодні представлена унікальними пам’ятками археологічної збірки, нумізматичної колекції, етнографічними матеріалами, писемними документами, зразками сакрального мистецтва (іконопису, сніцарства, металопластики, ковальства, шитва).

Література

Волинський краєзнавчий музей : путівник. – Львів, 1988.

Ковальчук Є. Волинський краєзнавчий музей – скарбниця історико-культурної спадщини Волинського краю : до 80-річчя з часу заснування / Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2009. – 28 с.

Котис О. Волинський краєзнавчий музей / О. Котис // На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк : Синя папка, 2020. – С. 17–21.

14 червня 2024 року о 09:30 – 17:00 відбудеться VII Всеукраїнська наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність», присвячена 95-річчю Волинського краєзнавчого музею та 75-річчю Колодяжненського музею Лесі Українки. Організатор події – Волинський краєзнавчий музей.

Конференцію організовано в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтв та охорони культурної спадщини в області на 2024–2025 роки, затвердженої наказом ВОДА від 14.11.2023 р. № 430.

Адреса:

м. Луцьк

вул. Шопена, 20

43000

Джерело: Волинський краєзнавчий музей