Новини

21 січня о 14:00 відбудуться перші дві лекції присвячені Криму. Документ кримсько-татарською мовою був надісланий на Волинь з Кримського Ханату, татарським урядником з династії Ґіреїв. Засвідчений печаттю з іменем: «Масуд-Ґірей-султан-бін-Тохтамиш-Ґірей-султан». Дата документу поки що попередня – 1763 р. Зміст листа в загальних рисах у 1934 році розтлумачив відомий караїмський вчений-просвітник Серайя Шапшал, співробітник Віленського університету. Листування з ним буде продемонстровано під час лекції разом з унікальним актом XVIII ст.

На лекції ви дізнаєтесь – чому в султана таке довге ім’я, про що повідомляється в листі, як лист опинився в Дубно, а потім потрапив в колекцію Волинського музею. І що не менш важливо, дізнаєтесь як описана в документі регіональна проблема ледь не стала причиною міжнародного скандалу.

Джерело: Музей історії Луцького братства

У січні 2024 року фахівці Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України продовжили роботу в музеях Західного регіону в рамках програми допомоги музейним установам України під час воєнного стану (вивчення стану збереженості музейних предметів, надання першочергової допомоги музеям з питань збереження, пакування музейних експонатів, підготовлених до можливої евакуації).

Завідувач Львівської філії ННДРЦУ Тарас Откович, завідувач науково-дослідного реставраційного відділу Мирослава Білецька-Зварич, художник-реставратор Ольга Зінчук та молодший науковий співробітник, ентомолог Богдан Андріїшин провели роботу в Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику в Тернопільській області – у недавно повернутому заповідникові соборі Святого Миколая та комплексі колишнього монастиря францисканців у місті Кременець. У соборі здійснено обстеження стану збереженості літургійних предметів ХVIIІ–ХХ ст. (іконостасів, вівтарів з іконами, процесійних ікон – феретронів, а також фрагментів настінних розписів кінця ХІХ – початку ХХ ст. ) і визначено потреби у їхній подальшій консервації та реставрації на базі заповідника та Львівської філії ННДРЦУ.

Джерело: Район.in.ua

12 січня 2024 року об 11:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться захід, присвячений 115-й річниці з дня народження відомого волинського археолога Яна Юзефа Фітцке.

В 1929–1933 роках майбутній археолог навчався в Ягеллонському університеті (Краків), вивчаючи давню історію. З 1930 року Фітцке – член Польського Археологічного Товариства. У серпні 1936 року Ян Фітцке приїжджає працювати археологом у Волинський музей у Луцьку, а з початку 1937 року стає його головним хранителем (тепер Волинський краєзнавчий музей). Протягом 1936–1939 років молодий археолог проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Ян Фіцке брав активну участь в роботі Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, був причетний до організації музейної справи у Волинському воєводстві (опікувався колекціями музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю. Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею (видав також каталог монет); сприяв створенню регіональних музеїв у Дубні та Крем'янці.

Учасниками заходу будуть музейники, археологи, краєзнавці Рівного, Луцька, Кракова, Дубна, Острога, Кременця.

Долучитись до його проведення можна за посиланням на платформі Zoom:

https://us05web.zoom.us/j/81518350440?pwd=qXVvEHBKnaEfeR4InnR1aYVIhVCEoj.1&fbclid=IwAR3Se9R3Nkjr3VJUE3SkEWqcob5IRu-5VZU7qcpNWZefcc3Myzvfh9AP848#success

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Факсимільне видання старовинної рукописної Костянтинівської Кормчої 1599 року тепер буде зберігатись у Музеї книги та друкарства Острога. Костянтинівська Кормча – це збірник церковного права, що регулював відносини між духовенством, ченцями й мирянами. Ця книга відігравала важливу роль у розгляді численних питань, пов'язаних із діяльністю церкви та світським життям. 

Довгий час цей унікальний екземпляр Кормчої вважався втраченим. Пізніше історики віднайшли її в Національній бібліотеці у Варшаві, де вона зберігається до цього часу. Завдяки зусиллям дослідників Дмитра Ліщука й Леоніда Тимошенка, а також за сприяння міської влади Старокостянтинова книгу підготували до друку, а пізніше оцифрували. Загалом видано 13 примірників цієї книги.

Джерела: Район.in.ua

Державний історико-культурний заповідник м. Острога

В м. Любомль відбулася Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Музейна та пам’яткоохоронна діяльність на Любомльщині та Волині».

Конференція стала відкритою платформою для обміну думками науковців, краєзнавців, істориків, архівістів, музейних працівників, освітян, громадських діячів та студентів. Представлені дослідження охоплюють різні напрями: від історії та археології, пам’яток архітектури, які є окрасою міста, до видатних особистостей, які прославили Любомльський край. Доповіді учасників конференції, статті, повідомлення увійшли до збірника матеріалів конференції, виданих в м. Луцьку на 604 сторінках.

Науковий захід організували Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, Ковельська районна рада, Любомльська міська рада, Волинський краєзнавчий музей, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Державний архів Волинської області, Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, Волинська обласна організація ветеранів України з нагоди 50-річчя утворення Любомльського краєзнавчого музею.

Джерело: Район.in.ua

Помер принц Князівства Ліхтенштейн Константин (5 грудня 2023 р.) – третій син правлячого князя маленької альпійської держави Ганса Адама II і молодший брат спадкового принца і регента у справах повсякденного управління Алоїза.

На сторінках газети «Замкова гора» було опубліковано генеалогічну розвідку про те, що перший баварський король був нащадком у восьмому коліні князя Василя-Костянтина Острозького через шлюб його доньки Катерини з князем Христофором Радзивілом, а пізніше – правнучки від цього шлюбу і її дальших нащадків жіночої статі, що вступали в подружжя з німецькими принцами Династії Віттельсбахів. Нащадком князів Острозьких і Заславських, була Марія Тереза – інфанта Португальська. Тож нинішній правлячий князь Ліхтенштейну Ганс Адам II i чисельні принци і принцеси цієї найстарішої і найбагатшої династії Європи (серед яких і покійний принц Константин, що залишив після себе трьох дітей) нащадки наших князів Острозьких.

Джерело: Манько М. Помер принц Ліхтенштейну Константин – визначний фінансист і нащадок князів Острозьких / М. Манько // Замкова Гора [Острог]. – 2023. – 15 груд. – С. 7.