Новини

16 червня 1929 року в місті Луцьку урочисто відкрили Волинський музей. Сьогодні він носить назву Волинський краєзнавчий музей. Це найбільший і найдавніший із нині діючих музеїв області. До наповнення його фондів у міжвоєнний період долучилися, зокрема, Олександр Прусевич, Якуб Гоффман, Адам Войніч, Збігнєв Ревський, Казимір Пшемиський, Юліан Нєць, Йозеф Едвард Дуткевич, Тадеуш Сулімірський, Ян Фітцке.

У вересні 1928 року в Луцьку відбулась Рільничо-промислова виставка, в організації і проведенні якої активну участь брав Олександр Прусевич. На ній експонувались вироби 62 народних майстрів Волинського воєводства. Ця виставка стала основою для створення Волинського музею в Луцьку, а багато предметів з виставки – першими експонатами музею. За рішенням Товариства краєзнавців і охорони пам’яток минулого, під опікою якого знаходився музей, Олександра Миколайовича Прусевича було призначено керівником з одночасним виконанням обов’язків хранителя музею. Працюючи директором, О. Прусевич продовжує займатися улюбленою справою, вивчає пам’ятки з різних ділянок історії, етнографію, народно-побутову культуру. Як директор музею Прусевич організовує обліково-хранительську галузь музейної діяльності. З 1929 по 1931 роки Олександр Прусевич передав до музею понад 300 предметів археології, понад 20 предметів посуду (тарілки, чашки, чайники, блюдця) з Баранівки й Городниці; кільканадцять нумізматичних пам’яток; кахлі; предмети військового спорядження (куля, стремено); два фрагменти прикрас з поховання Адама Кисіля з Низкинич, які й досі зберігаються у фондах музею.

У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька. Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія – Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського у с. Затурці Локачинського району. Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині у Луцьку.

На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 165 тисяч експонатів основного фонду, які репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Музей має багату колекцію природничо-наукових матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Історія Волині з найдавніших часів і до сьогодні представлена унікальними пам’ятками археологічної збірки, нумізматичної колекції, етнографічними матеріалами, писемними документами, зразками сакрального мистецтва (іконопису, сніцарства, металопластики, ковальства, шитва).

Література

Волинський краєзнавчий музей : путівник. – Львів, 1988.

Ковальчук Є. Волинський краєзнавчий музей – скарбниця історико-культурної спадщини Волинського краю : до 80-річчя з часу заснування / Є. Ковальчук. – Луцьк : Медіа, 2009. – 28 с.

Котис О. Волинський краєзнавчий музей / О. Котис // На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині / О. Котис. – Луцьк : Синя папка, 2020. – С. 17–21.

14 червня 2024 року о 09:30 – 17:00 відбудеться VII Всеукраїнська наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність», присвячена 95-річчю Волинського краєзнавчого музею та 75-річчю Колодяжненського музею Лесі Українки. Організатор події – Волинський краєзнавчий музей.

Конференцію організовано в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтв та охорони культурної спадщини в області на 2024–2025 роки, затвердженої наказом ВОДА від 14.11.2023 р. № 430.

Адреса:

м. Луцьк

вул. Шопена, 20

43000

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

Шановні колеги! Запрошуємо Вас до участі у науковій конференції «Волинь у сучасних війнах (1914–2024)», яка відбудеться 19–20 вересня 2024 р. у м. Луцьку.

Проблемне поле конференції:

-         історіографія та джерелознавчі дослідження теми;

-         воєнні дії на території Волині;

-         військові підрозділи сформовані на Волині;

-         волиняни учасники воєнних дій;

-         міжнаціональні взаємини в умовах воєн;

-         повсякдення в умовах війни;

-         евакуації, біженство, депортації, еміграція населення;

-         меморіалізація та збереження історичної пам’яті про війни на Волині.

З питань проведення конференції звертатися в оргкомітет за адресою:

43025, Україна, м. Луцьк Волинської області, вул. Шопена, 24, каб. 107, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Контактні телефони:

Анатолій Шваб – +380 955850083

Олександр Дем’янюк – +380 5234642

Анатолій Силюк – +380 977914725

Світлана Чибирак – +380 994326189

Електроннa адресa: voonsku@ukr.net

Джерело: Волинський краєзнавчий музей

11 червня 2024 року об 11:00 у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться зустріч з доктором філософських наук, професором Національного університету «Острозька академія» Петром Кралюком на тему «Галицько-Волинська держава: витоки, становлення, значення».

Цього року, згідно Постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-ІХ на державному рівні відзначається 825 років із часу утворення Галицько-Волинської держави (1199). Її постання у формі князівства відіграло важливу роль в історичному поступі України.

Дослідники різних часів активно вивчали сторінки минулого Галицько-Волинської держави. Як відзначає Петро Кралюк, – поняття Галицько-Волинського князівства було не тільки й не стільки кабінетним терміном, вигаданим для опису історичних процесів, скільки терміном політичним, який мав на меті «доводити» причетність Волині й Галичини до російської історії, а також їхню периферійність на фоні так званого Володимирсько-Суздальського, а потім Московського князівств.

Також Петро Кралюк наголошує, – у другій половині ХІХ ст. центр українського національного руху переміщається на терени Галичини. Однак українська національна ідеологія, яка сформувалася на Лівобережній Україні й активно використовувала козацький міф, виявилася не зовсім прийнятною для галичан. Для останніх важливо було сформувати власні історичні міфи, які могли б вписатися в українську національну ідею. Концепт Галицько-Волинського князівства загалом надавався до цього. Завдяки йому галичани отримували частину своєї слави в загальноукраїнській національній історії. При цьому сама назва Галицько-Волинське князівство орієнтувала на те, що головною, провідною частиною цього державного утворення була Галичина. Волинь же ніби відігравала роль периферії. Відповідно, славні діяння князів цієї держави ніби «переносилися» на галичан. Насправді, тут відбувалося свідоме чи несвідоме зміщення акцентів. Головну роль у цій державі відігравала не Галичина, а якраз Волинь. І столицею цього державного утворення був не Галич, а волинські міста – переважно Володимир (на Волині), а також частково Холм та Луцьк.

Запрошуємо усіх зацікавлених поринути у минувшину нашої рідної землі.

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

6 червня о 14:00 год. в Житомирському обласному краєзнавчому музеї відбудеться лекція «Подорожі підземним світом старого Житомира».

Спікер заходу – Олександра Тарабукіна.

Вхід на захід за ціною вхідного квитка до музею. Кількість місць обмежена.

Адреса:

м. Житомир

Житомирський обласний краєзнавчий музей

майдан Замковий, 1

Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей

Запрошуємо мешканців та гостей міста на презентацію виставки «Волинь і Північний Рейн-Вестфалія: мости з минулого в сучасне», яка присвячена історії взаємовідносин та сучасному партнерству двох регіонів України і Німеччини: історичної Волині та Північного Рейну-Вестфалії.
Захід відбудеться 30 травня о 15:00 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Автор концепції, текстів та науковий керівник проєкту: кандидат історичних наук, доцент кафедри соціогуманітарних технологій Луцького національного технічного університету Михайло Петрович Костюк.

Протягом майже двох тисячоліть регіони історичної Волині та Північного Рейну-Вестфалії підтримували відносини різної інтенсивності та стали міцним фундаментом налагодження сучасних партнерських взаємин між ними. 

Хронологічно виставка охоплює великий історичний період II – XXI ст.

Основні аспекти виставки:

- історія українсько-німецьких контактів історичної Волині та Північного Рейну-Вестфалії з найдавніших часів до кінця ХХ ст.;

- видатні особистості – вихідці з волинських німців;

- сучасне партнерство двох регіонів (кінець ХХ – початок ХХІ ст.).

Чекаємо за адресою:

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Хол 3-го поверху

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека